Ухвала суду № 103429785, 26.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 О К Р Е М А У Х В А Л А

26 січня 2022 року м. Київ № 640/14103/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши заяву представника позивача про визнання протиправними бездіяльності та дій, вчинений суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2021 по справі №640/1413/20

за позовомОСОБА_1 доУправління Державної охорони України прозобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2021 у справі №640/14103/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2021 у справі №640/14103/20 залишено без змін.

30 вересня 2021 року Окружним адміністративним судом м. Києва видані виконавчі листи в справі №640/14103/20.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява (вх.№03-13/7626/21) про визнання протиправними бездіяльності та дій відповідача на виконання рішення суду у справі №640/14103/20, в якій заявник просить суд:

«Визнати протиправним та скасувати наказ Управління державної охорони України від 16 жовтня 2021 року № 826 «Про виконання рішення суду» на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2021 року по справі № 640//14103/20.

Зобов`язати Управління державної охорони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 303 (триста три) дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2007-2017 роки, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби на підставі:

1. Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Управління державної охорони України, затвердженого наказом УДО України від 27 липня 2018 року № 295/ДСК та зареєстрованого в МЮ України 16 серпня 2018 року за № 944/32396;

2. Грошового атестату Заступника начальника Служби, полковника, ОСОБА_1 № 19-2 від 18.01.2019 року;

3. Службової записки Головного бухгалтера-начальника Служби фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УДО України полковника Дерев`янко С., що адресована Начальнику Служби правового забезпечення УДО України полковнику юстиції Бондаренку JI. від 15.07.2020 року.

Згідно яких, розмір грошової компенсації за 303 (триста три) дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2007-2017 роки складає 370 242. 00 грн. (триста сімдесят тисяч двісті сорок дві гривні 00 коп.), а середньоденне грошове забезпечення визначається за періоди з 05 березня 2019 року по 01 січня 2020 року у розмірі 1 206, 00 грн. у місяці де тридцять один календарний день та 1 246. 20 грн. у місяці де тридцять календарних днів. Про, що зобов`язати Управління державної охорони України видати відповідний наказ.».

Від представника відповідача надійшли заперечення щодо поданої заяви, в якій відповідач наголошує про відсутність обставин протиправності відповідного наказу про виконання рішення суду.

12 листопада 2021 року від представника позивача надійшла заява про виправлення описки в заяві представника позивача, в якій заявник просить розуміти номер наказу УДО України від 16.10.2021 «Про виконання рішення суду», як №829.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIIIсудове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.

Статтею 383 КАС України, а саме ч.1 передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, зазначені у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2021 у справі №640/14103/20 серед іншого зобов`язано Управління Державної охорони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 303 (триста три) дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2007-2017 року, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Судом встановлено, сторонами не заперечується, Управлінням Державної охорони України виданий наказ від 16.10.2021 №829, яким наказано виплатити ОСОБА_1 , який звільнений з військової служби в Управлінні державної охорони України 18.01.2019 наказом Управління державної охорони України від 18.01.2019 № 45-ос/дск згідно з підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із закінченням строку контракту), грошову компенсацію за 303 (триста три) дні невикористаної щорічної основної відпустки, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби яке становить 1095,42 грн. (одна тисяча дев`яносто п`ять гривень сорок дві копійки) та понесені витрати на професійно-правничу допомогу в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок).

В той же час, подана заява про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення суду вмотивована незгодою заявника з розміром середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, яке визначено відповідачем в розмірі 1095,42 грн.

За посиланнями представника позивача, викладеними в поданій заяві в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на день звільнення з УДО України дорівнює 1 206, 00 грн. у місяці де тридцять один календарний день та 1 246, 20 грн. у місяці де тридцять календарних днів (37 386, 00 грн./ 31 день = 1 206, 00 грн.; 37 386, 00 грн./ ЗО днів = 1 246, 20 грн.). Що в цілому дорівнює 37 386, 00 грн. (розмір місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 на день виключення зі списків особового складу УДО України (18.01.2019 р.)). А в цілому розмір компенсації за 303 дні щорічної основної відпустки ОСОБА_1 (за періоди з 05 березня 2019 року по 01 січня 2020 року) складає 370 242, 00 грн. Зазначені дані відповідають Порядку від 27 липня 2018 року № 295/ДСК, грошовому атестату ОСОБА_1 № 19-2 від 18.01.2019 року, службовій записці на ім`я начальника Служби правового забезпечення УДО України від 15.07.2020 року та рішенню Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2021 року.

В письмових запереченнях відповідач зазначає, представником ОСОБА_1 , у своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог самостійно зазначено середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та наведено відповідні розрахунки такого розміру.

За результатами розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог Окружним адміністративним судом міста Києва постановлено ухвалу від 25.01.2021, у резолютивній частині якої судом ухвалено прийняти вказану заяву до розгляду та запропонувати відповідачу надати відзив на Позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У зв`язку з цим, УДО України подано відзив від 16.02.2021 № 2/19-316 на Позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач вважає за важливе звернути увагу суду, що в абзаці четвертому сторінки 8 цього відзиву, УДО України звернуто увагу суду, що в своєму Відзиві від 16.07.2020 Управлінням зазначено, що середньоденний розмір грошового забезпечення Позивача станом на день звільнення з військової служби складав 1 206,00 грн.

В зв`язку з цим, УДО України (після реалізації своїх процесуальних прав (зокрема подання заява про роз`яснення судового рішення та про зупинення виконання рішення суду) та виявлення інформації про відмову у відкритті касаційного провадження) в порядку добровільного виконання вказаного рішення видано наказ від 16.10.2021 №829 «Про виконання рішення суду», згідно якого ОСОБА_1 призначено виплату грошової компенсації за 303 дні невикористаної щорічної основної відпустки, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, яке становить 1 095,42 грн та понесені витрати на професійну-правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Зі змісту обставини справи, а також враховуючи те, що позивач та його представник у своїх заявах по суті справи та з процесуальних питань, наполягали на тому, що середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на день звільнення з військової служби становить 1095,42 грн, відповідач презюмує, що саме у такому розмірі позовні вимоги ОСОБА_1 і були задоволенні.

Ознайомившись з такими твердженнями представника відповідача, суд акцентує увагу, що останні ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні відповідачем рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2021 у справі №640/14103/20, оскільки ні в резолютивній частині рішення, ні по тексту рішення судом не встановлювався належний розмір середньоденного грошового забезпечення позивача станом на день звільнення з військової служби

Згідно резолютивної частини вказаного рішення зобов`язано Управління Державної охорони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 303 (триста три) дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2007-2017 року, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

При цьому, в тексті рішення наголошено про виключну компетенцію відповідача щодо нарахування та виплати даної грошової компенсації, а не стягнення самостійно розрахованої суми такої компенсації судом.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, згідно службової записки Служби фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УДО України від 15.07.2020 №2/20-780с/з, розмір компенсації за 303 дні щорічної відпустки ОСОБА_3 , у разі виплати, складатиме 370 242,00 грн., який визначається із наступного розрахунку: у зв`язку із виплатою компенсації відпустки за 45 днів, з якого розмір середньоденного грошового забезпечення визначався за періоди з 19 січня по 4 березня 2019 року, то наступна виплата за 303 дні відпустки визначається із середньоденного грошового забезпечення за періоди з 05 березня по 1 січня 2020 року, а саме:

1 206,00 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за березень 137 386,00 грн. / 31 день в місяці = 1 206,00 грн. х 27 днів = 32 562,00 грн.);

1 246,20 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за квітень (37 386,00 грн. / 30 днів в місяці = 1 246,20 грн. х 30 днів = 37 386,00 грн.);

1 206,00 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за травень 137 386,00 грн. / 31 день в місяці = 1 206,00 грн. х 31 день = 37 386,00 грн.);

1 246,20 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за червень 37 386,00 грн. / 30 днів в місяці = 1 246,20 грн. х 30 днів = 37 386,00 грн.);

1 206,00 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за липень 137 386,00 грн. / 31 день в місяці = 1 206,00 грн. х 31 день = 37 386,00 грн.);

1 206,00 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за серпень (37 386,00 грн. /31 день в місяці = 1 206,00 грн. х 31 день = 37 386,00 грн.);

1 246,20 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за вересень 137 386,00 грн. / 30 днів в місяці = 1 246,20 грн. х 30 днів = 37 386,00 грн.);

1 206,00 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за жовтень 137 386,00 грн. / 31 день в місяці = 1 206,00 грн. х 31 день = 37 386,00 грн.);

1 246,20 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за листопад (37 386,00 грн. / 30 днів в місяці = 1 246,20 грн. х 30 днів = 37 386,00 грн.);

1 206,00 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за грудень " 386,00 грн. / 31 день в місяці = 1 206,00 грн. х 31 день = 37 386,00 грн.);

1 206,00 грн. середньоденний розмір грошового забезпечення за січень " 386,00 грн. /31 день в місяці = 1 206,00 грн. х 1 день = 1 206,00 грн.).

З встановленого вбачається, що прийнятий відповідачем на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.05.2021 у справі №640/14103/20 наказ від 16.10.2021 №829 в частині виплати грошової за 303 (триста три) дні невикористаної щорічної основної відпустки, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби яке становить 1095,42 грн. (одна тисяча дев`яносто п`ять гривень сорок дві копійки), не відповідає змісту вказаного рішення суду, зокрема щодо суми середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби в розмірі 1095,42 грн.

Враховуючи та на підставі наведеного, заява представника позивача в порядку ст. 383 КАС України підлягає задоволенню частково у порядку та у спосіб, встановлені ст.ст. 249, 383 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 249, 256, 294, 383 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача в порядку ст. 383 КАС України задовольнити частково.

2. Визнати протиправним наказ Управління Державної охорони України «Про виконання рішення суду» від 16.10.2021 №829 в частині виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за 303 (триста три) дні невикористаної щорічної основної відпустки, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби яке становить 1095,42 грн. (одна тисяча дев`яносто п`ять гривень сорок дві копійки).

2. Зобов`язати Управління Державної охорони України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню наведених у мотивувальній частині окремої ухвали вимог законів щодо обов`язковості та належного виконання рішення суду, протягом 15 календарних днів з дня отримання копії цієї окремої ухвали.

3. В задоволенні решти вимог заяви представника позивача в порядку ст. 383 КАС України - відмовити.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян