Рішення № 103429499, 26.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року м. Київ № 640/29052/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТА КОМПЛЕКТУЮЧІдоКиївської митниці Держмитслужбипро визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТА КОМПЛЕКТУЮЧІ» звернулось до суду з даним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/100184/2 від 05.11.2020;

2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2020/00284.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, а тому оскаржуване рішення та картка-відмови підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що надав до матеріалів справи письмовий відзив в якому посилається на те, що позивачем не дотримані вимоги ч.2 ст.53 МК України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів для підтвердження обраного методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2020 року Київською митницею Державної митої служби України винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/100184/2, яким митну вартість товарів скориговано за резервним методом.

Як вбачається зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття стали наступні обставини:

- при митному огляді (акт митного огляду від 30.10.2020 № UA100300/2020/422541) виявлені артикули товарів, в митній декларації та документах, які надавались разом з митною декларацією артикули були відсутні;

- наданий прайс-лист не від виробника, а від продавця товару;

- митна декларація № 20PL301010TU3P5GB1 є транзитною та не містить цінових відомостей.

З урахуванням наведених обставин митним органом на підставі ч.3 ст.53 МКУ витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом було додатково надано висновок експерта від 30.10.2020 №Ц-706.

Даний висновок зі сторони митного органу був відхилений, як належний докази підтвердження митної вартості за ціною договору, оскільки експертом у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мережі інтернет (сайт «Алібаба»), пропозиції з якого відображають цінову інформацію з країни виробника Китай та за зовнішнім виглядом мають різні характеристики.

Інших документів позивачем не надавалось.

Як наслідок, митний орган дійшов переконання про те, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у Документах.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів митним органом винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100300/2020/00284.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаних актів індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено, що між позивачем та нерезидентом «Aurora Group AG» укладено контракт (договір) №AGA-16/3 від 01.10.2020 щодо поставки товарів (насоси для рідин). За результатами виконання контракту та при ввезенні такого товару на митну територію України при митному оформленні подано документи на підтвердження митної вартості, зокрема, специфікацію №16213 від 16.10.2020 до договору поставки №AGA-16/3, пакувальний лист №16213від 16.10.2020, інвойс №16213 від 16.10.2020, прайс-лист від 15.10.2020, CMR 807460 TIR №XX82959898 від 28.10.2020.

Аналіз норм ч.2 ст.53 МКУ в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що позивачем до митного оформлення було надано всі законодавчо передбачені документи.

Посилання відповідача на те, що при митному огляді (акт митного огляду від 30.10.2020 № UA100300/2020/422541) виявлені артикули товарів, в митній декларації та документах, які надавались разом з митною декларацією артикули були відсутні, судом відхиляються адже в зазначеному акті митного огляду від 30.10.2020 відсунуті будь які відомості про розбіжності у відомостях про характеристики товарів (таких як: кількість, маркування, вага нетто та брутто) даним, зазначеним у митній декларації №UA100300/2020/422514 від 30.10.2020 та у товаросупровідних документах, а саме: інвойсі №16213 від 16.10.2020, пакувальному листі №16213 від 16.10.2020.

Таким чином, відомості щодо невідповідності артикулів повністю спростовуються самим актом митного огляду від 30.10.2020 № UA100300/2020/422541.

Відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази під час розгляду справи не доведено обґрунтованості власних доводів в цій частині.

Посилання відповідача на те, що прайс-лист складено не виробником, в продавцем товару, судом відхиляються, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 МКУ прайс-лист не є одним з основних документів, що підтверджує митну вартість.

З аналогічної підстави судом відхиляються доводи відповідача про те, що митна декларація № 20PL301010TU3P5GB1 є транзитною та не містить цінових відомостей, оскільки як зазначив позивач, декларантом було допущено технічну помилку у графі 44 МД - номер документу 9610 «Копія митної декларації країни відправлення» та вказано у ній транзитну декларацію № 20PL301010TU3P5GB1, натомість відповідно до ч.2 ст.53 МКУ митна декларація країни відправлення не є одним з основних документів, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість.

Посилання відповідача на неналежну змістовну наповненість експертного висновку судом відхиляються, оскільки суб`єктивна незгода посадової особи митного органу із доводами експерта сама по собі не може бути підставою для відмови декларанту у погодженні митної вартості за ціною договору за відсутності належних і допустимих доказів того, що відомості про митну вартість, які містяться в документах поданих до митного оформлення відповідно до ч.2 ст.53 МКУ не відповідають дійсності.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неправомірність та необґрунтованість рішення про коригування митної вартості та картки відмови, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, суд не вважає за доцільне здійснювати перевірку наявності / відсутності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, як то за ціною договору щодо аналогічних, подібних товарів, тощо, оскільки доводи митного органу, що стали підставою для відмови позивачу в застосуванні первісного методу визначення митної вартості є неправомірними і необґрунтованими.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/100184/2 від 05.11.2020.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2020/00284.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та комплектуючі» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТА КОМПЛЕКТУЮЧІ» (код ЄДРПОУ 43517467, адреса: 02000, місто Київ, вул. Руденко Лариси, будинок 6А, офіс 704).

КИЇВСЬКА МИТНИЦЯ ДЕРЖМИТСЛУЖБИ (код ЄДРПОУ 43337359, адреса: 03124, місто Київ, БУЛЬВАР ГАВЕЛА ВАЦЛАВА, будинок 8-А).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович