Ухвала суду № 103429141, 25.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

25 січня 2022 року м. Київ № 640/26191/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді Добрівської Н.А. від розгляду адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 до 1. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 2. Начальника Управління - головний бухгалтер Управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравець Світлани Іванівни, 3. Начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міненка Кирила Вікторовичапро визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва через "Електронний суд" з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Начальника Управління - головний бухгалтер Управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравець Світлани Іванівни, Начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міненка Кирила Вікторовича, з вимогами:

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 05 березня 2021 року щодо нарахування та виплати заробітної плати, а також у наданні ОСОБА_1 за результатами її розгляду відповіді, оформленої листом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.03.2021 року № Ч-2156, зміст якої не відповідає вимогам абзацу четвертого статті 15 Закону України "Про звернення громадян";

- визнати протиправними дії начальника Управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення - головного бухгалтера Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравець Світлани Іванівни, які полягають у розгляді та підписанні нею відповіді на заяву ОСОБА_1 від 05 березня 2021 року щодо нарахування та виплати заробітної плати, оформленої листом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 березня 2021 року за № Ч-2156;

- визнати протиправною бездіяльність начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міненка Кирила Вікторовича, яка полягає у не розгляді та не підписанні ним відповіді на заяву ОСОБА_1 від 05 березня 2021 року щодо нарахування та виплати заробітної плати, оформленої листом від 17 березня 2021 року за № Ч-2156;

- визнати протиправними дії начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міненка Кирила Вікторовича, які полягають у наданні ОСОБА_1 у листі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.04.2021 року № Ч-2982 (абзаци третій та четвертий) безпідставного обґрунтування щодо повноважень начальника Управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення - головного бухгалтера Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравець Світлани Іванівни підписати лист Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 березня 2021 року № Ч-2156;

- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міненка Кирила Вікторовича щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 05 березня 2021 року у порядку, передбаченого частинами третьою та четвертою статті 15 Закону України "Про звернення громадян";

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 5 березня 2021 року щодо нарахування та виплати заробітної плати у порядку, передбаченому статтею 15 Закону України "Про звернення громадян".

18.11.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.

23.12.2021 від позивача надійшла заява про відвід судді Добрівській Н.А. з вимогою відвести суддю Окружного адміністративного суду м. Києва від розгляду адміністративної справи № 640/2780/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року року суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Добрівській Н.А. та вирішив передати заяву про відвід судді для вирішення суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, приписами частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 21.01.2022 року вирішення питання про відвід судді Добрівської Н.А. здійснюється суддею Вєкуа Н.Г., яка не входить до складу суду, що розглядає справу №640/26191/21, і визначена у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Добрівської Н.А. у справі №640/26191/21 у письмовому провадженні.

Вирішуючи по суті вказану заяву суд виходить з наступного.

Розглянувши подану заяву, оцінивши обставини, на які посилається заявник, суд доходить висновку, що заява про відвід судді є необґрунтованою, безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з тексту заяви заявника про відвід судді Добрівської Н.А. в адміністративній справі №640/26191/21, підставою для заявлення відводу судді зазначено, що під час автоматизованого розподілу судової справи № 640/26191/21 до АСДС було навмисно (з метою впливу на процес автоматизованого розподілу саме цієї справи) змінено коефіцієнти навантаження суддів, які брали участь у автоматизованому розподілу судової справи (всього 22 судді) шляхом внесення недостовірної інформацію про кількість судових справ, розподілених на цих же суддів за період з 01.01.2021 по 16.09.2021, а також зазначає, що при автоматизованому розподілі справи неправильно було визначено категорію справи. Справа № 640/26191/21 має бути віднесена до категорії справ щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (код 102010000 за Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ), а не до категорії справ, що виникають з відносин публічної служби.

Суд наголошує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів.

Згідно п.п.2.3.3 п.2.3 розділу II Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішення Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли: за два місяці до закінчення повноважень судді; за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів); за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів; у період відпустки судді; за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні; під час тимчасової непрацездатності судді; за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - з моменту прийняття рішення про призначення; в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, дні, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, не враховуються при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.

Судом встановлено, що 16.09.2021 вибір відбувався серед суддів: Кузьменко В.А. , Шевченко Н.М., Кузьменко А.І., Вєкуа Н.Г., Мазур А.С., Літвінова А.В., Балась Т.П., Васильченко І.П., Смолій І.В., Скочок Т.О., Бояринцева М.А., Кармазін О.А., Гарник К.Ю., Федорчук А.Б., Клименчук Н.М., Григорович П.О., Добрівська Н.А., Аблов Є.В., Головань О.В., Каракашьян С.К., Катющенко В.П., Маруліна Л.О., інші судді не брали участі у автоматизованому розподілі судових справ як виключені за табелем.

Як встановлено із звітів "Про невтручання" складених 17.01.2022 втручань в механізм розподілу справ 16.09.2021 не відбувалося.

Водночас, заступником керівника апарату Окружного адміністративного суду було повідомлено, що жодних змін чи внесення недостовірних даних у параметри автоматизованого розподілу справ до автоматизованій системі документообігу суду не відбувалось, на підтвердження чого додано звіти "Про невтручання" у механізм розподілу справ за 16.09.2021.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем в заяві про відвід не наведено обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які викликають сумнів у прямій чи опосередкованій заінтересованості у розгляді заяви, неупередженості або об`єктивності судді Добрівської Н.А. або свідчать про існування інших визначених статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Добрівської Н.А. від розгляду адміністративної справи №640/26191/21.

Враховуючи викладене та керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Добрівської Н.А. від розгляду адміністративної справи №640/26191/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Вєкуа