Ухвала суду № 103429089, 25.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

25 січня 2022 року м. Київ № 640/5046/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши заяву відповідача про роз"яснення судового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1

до Апарату Верховної Ради України

про зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 позов ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Зобов`язано Апарат Верховної Ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 109,5 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 04 лютого 2013 року по 27 листопада 2014 року та з 01 червня 2016 року по 29 серпня 2019 року за період роботи на посаді помічника-консультанта народного депутата України.

Зобов`язано Апарат Верховної Ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Апарату Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, б. 5, код ЄДРПОУ 20064120) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 апеляційну скаргу Апарату Верховної Ради України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2021 р. задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання вчинити певні дії, скасовано в частині позовних вимог про зобов`язання Апарату Верховної Ради України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за період 01 червня 2016 року по 29 серпня 2019 рік і в цій частині позовних вимог закрито провадження.

В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2021 р. - залишено без змін.

04.01.2022 від позивача надійшла заява про роз"яснення пункту 3 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 в частині з якого часу (дати) слід нараховувати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при виплаті компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

При цьому, суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Разом з тим, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.08.2018 у справі №826/10935/16.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 у справі № 640/5046/21 не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення.

Так, в мотивувальній частині рішення суду вказано, що "...Апарат Верховної Ради України як суб`єкт владних повноважень здійснює повноваження щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку самостійно. Тобто, відповідач має здійснити відповідні нарахування, провести їх виплату, а особа, якій здійснено такі виплати, у випадку не згоди із їх сумою (розрахунком) не обмежена в реалізації захисту свого порушеного права в судовому порядку. ".

"... суд вкотре наголошує, що предметом розгляду не є стягнення грошових коштів, а є зобов`язання Апарату Верховної Ради вчинити певні дії. Відсутність наведення позивачем способу виконання судового рішення також не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. ".

В свою чергу, згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі судом задоволено позовну вимогу щодо зобов`язання Апарату Верховної Ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення, оскільки рішення, за роз`ясненням якого позивач звернулася, є зрозумілим, а суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Керуючись ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - відмовити.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено (частина п"ята статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева