Рішення № 103425975, 14.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22979/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адмініс;тративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Успенська,4, м.Одеса, 65014) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ФОП ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України, в якому просить:

визнати протиправною та скасувати Постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті № 296817 від 13.09.2021 року про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 21.10.2002 року, виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області; РНОКПП: НОМЕР_2 : мiсце реєстрації: АДРЕСА_1 , адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500 (вiсiм тисяч п`ятсот) гривень;

стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 21.10.2002 року, виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП: НОМЕР_2 : місце реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмiрi - 4 250 (чотири тисячi двiстi п`ятдесят) гривень;

стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Паспорт НОМЕР_1 від 21.10.2002 року, виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області; PHОКПП: 3137100019: мiсце реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати щодо сплати судового збору у розмiрi - 908 (дев`ятсот вiсiм) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.08.2021 року, щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , під час перевезення вантажів, транспортним засобом марки «RENAULT», модель PREMIUM 420, реєстраційний номер: НОМЕР_4 , з спеціалізованим причепом марки BENALU, модель VFK34С реєстраційний номер НОМЕР_5 , посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті в пункті габаритно-вагового контролю автодороги М-05 м. Київ - Одеса, 452 км. + 811 м., було виявлено порушення, передбачене частиною 1, абзацом 14, статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт, зокрема, перевищення встановленого законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, про що було винесено Постанову № 296817 від 13.09.2021 року про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500 (вiсiм тисяч п`ятсот) гривень.

Посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Державної служби з безпеки на транспорті при виявленні порушення складено наступні документи:

1. Акт № 291568 від 04.08.2021 року - про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

2. Акт № 0063425 від 04.08.2021 року - про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів;

3. Розрахунок № 0063425 вiд 04.08.2021 року - плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту № 0063425 від 04.08.2021 року;

4. Результати зважування від 04.08.2021 року;

5. Направлення на рейдову перевірку № 026497 від 28.07.2021 року.

На підставі вищезазначених документів відповідачем, посилаючись на Акт № 291568 від 04.08.2021 року, винесено постанову № 296817 про застосування щодо позивача адміністративно-господарського штрафу від 13.09.2021 року у розмiрi 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

3 вищезазначеною Постановою № 296817 про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмiрi 8 500 (вiсiм тисяч п`ятсот) гривень, Позивач не згоден та вважає її такою, що є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.11.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, а саме ТТН №93 від 03.08.2021р. позивачем здійснювалось перевезення пшениці, насипом, масою брутто 42, 150 т.

04.08.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було здійснено перевірку транспортного засобу «RENAULT», модель PREMIUM 420, реєстраційний номер: НОМЕР_4 , з спеціалізованим причепом марки BENALU, модель VFK34С реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Посадовими особами, що проводили габаритно-ваговий контроль складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.08.2021 року, відповідно до якої пункт зважування зазначено «Дачне» реєстраційний номер НОМЕР_4 ; результати вагового контролю: навантаження на осі, тонн 1: 5,92 т; 2: 9,39 т; 3: 9,72 т; 4: 8,44; 5:8,23 повна маса транспортного засобу: 41,7 т.

За результатами габаритно-вагового контролю посадовими особами управління Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт №0063425 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.08.2021 року, відповідно до якого у пункті габаритно-вагового контролю: М-05 м.Київ-Одеса, 452 км.+811 м. здійснено перевірку ОСОБА_1 ; найменування та вид вантажу: пшениця; нормативна допустима маса: 44,000 т; фактична маса: 41700 т; осьове навантаження; 11000, 11000, 24000; фактичне навантаження: 5920;9393;26390. У акті наявна примітка, що водій від підпису відмовився.

Посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт № 291568 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.08.2021 року, відповідно до якого при перевірці виявлено порушення: перевезення вантажу згідно ТТН №93 (пшениця) з перевищенням вагових норм встановлених п.22.5 ПДР на строєну вісь складає 26390 при допуску 24000 кг., у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 «Про автомобільний транспорт»: ч.1 абз. 14 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

На підставі акту Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №296817 від 13.09.2021, якою за порушення ч.1 абз. 14 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлений обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з п. 15 Порядку № 1567 визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 20-22 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт»

Відповідно до ч. 12 ст. 6, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Пунктом 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, визначені повноваження Укртрансбезпеки, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п. п.15 п. 5 Положення).

Згідно з п. 1 Порядку №879 цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 4 п. 2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Суд встановив, що загальна тоннажність, визначена під час перевірки транспортного засобу складала 41700 кг, що не перевищило вагові обмеження, при наступних осьових навантаженнях: 5,92 т, 9,39 т, 9,72 т, 8,44 т, 8,23 т. Таким чином зважування відбувалося окремо по осям і в подальшому сумувалося.

Актом №291568 від 04.08.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зазначено про порушення: перевезення вантажу згідно накладної на вантаж з перевищенням встановлених п. 22.5. ПДР України габаритно-вагових норм.

Згідно з п.п.2 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Суд прийшов до висновку, що під час перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки не досліджено питання строєної осі та відстані між осями, що її утворюють, оскільки в акті №0063425 від 04.08.2021 про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів відсутня інформація щодо відстані між осями.

При цьому, на думку суду, оскільки відповідач вважав вісь строєною, то визначення загальної маси автомобіля та навантаження на одну строєну вісь шляхом сумування її одиночних осьових навантажень є неправильним, оскільки при такій конструкції для визначення навантаження на одну строєну вісь три одиночні осі, які її утворюють, повинні зважуватись разом.

Як з`ясовано судом, та зазначено вище, у день здійснення зважування відповідачем транспортних засобів загальна маса транспортного засобу не перевищувала допустимої ваги.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Відповідно до п.12 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007р. №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Натомість, зі складених фахівцями Південного міжрегіонального Управління Укртрасбезпеки, та наявних у матеріалах справи Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю неможливо встановити на яких вагах (якої марки, моделі, з якими характеристиками, можливими чи допустимими похибками) проводилося зважування.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, є правомірними, ґрунтовними, отже, підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до квитанції від 16.11.2021 року сплатив судовий збір за подання позову у сумі 908,00 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 4250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4250,00 грн. позивач надав до суду наступні документи: копія договору про надання правової допомоги з додатковою угодою №1 від 13.09.2021 року, детального опису робіт №16-11/21, ордер серії ОД№627426, меморіальний ордер від 12.11.2021 року, квитанція від 12.11.2021 року №0.0.2337243119.1.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Разом з цим, на думку суду, при наданні адвокатом правничої допомоги позивачу на суму 4250,00 грн. не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов`язані з розглядом справи.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4250,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 2000,00 грн. Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу саме у сумі 2000,00 грн. є пропорційним до предмета спору та складності справи.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. та на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Успенська,4, м.Одеса, 65014) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті № 296817 від 13.09.2021 року про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 21.10.2002 року, виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області; РНОКПП: НОМЕР_2 : мiсце реєстрації: АДРЕСА_1 , адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500 (вiсiм тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального Управління Укртрасбезпеки (вул. Успенська, 4, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 2908 (дві тисячі дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко