Ухвала суду № 103425718, 14.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6142/20

УХВАЛА

14 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заява представника позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а) про визнання протиправною відмови викладеної у листі від 26.05.2020 року вих. № 7.10-1/15-01/10/8492 у підготовці та надані висновку про повернення надміру сплачених ситних платежів та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться ця справа.

25 січня 2022 року через канцелярію суду надійшла заява представника позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на його правонаступника Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005631) по справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а) про визнання протиправною відмови викладеної у листі від 26.05.2020 року вих. № 7.10-1/15-01/10/8492 у підготовці та надані висновку про повернення надміру сплачених ситних платежів та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 02 лютого 2022 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 10.02.2022 року.

До суду 10 лютого 2022 року від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.

На судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином, про що свідчить звіт про надсилання судових повісток електронною поштою, про причини не з`явлення суд не повідомили.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви за відсутності позивача та його представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 10.02.2022 року про продовження розгляду заяви у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, матеріали адміністративної справи, суд доходить висновку, що заява належить задоволенню, з таких підстав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а) про визнання протиправною відмови викладеної у листі від 26.05.2020 року вих. № 7.10-1/15-01/10/8492 у підготовці та надані висновку про повернення надміру сплачених ситних платежів та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною відмову Одеської митниці Держмитслужби, викладену у листі від 26.05.2020 року №7.10-1/15-01/10/8492 «Щодо розгляду заяви про повернення» у підготовці та надані до відповідного територіального органу Казначейства висновку про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суми надміру сплачених митних платежів.

Зобов`язано Одеську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а) підготувати висновок про повернення надміру сплачених до Державного бюджету платежів за заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про повернення надмірно сплачених митних платежів від 18.05.2020 року та подати його до відповідного територіального органу Казначейства.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Одеським окружним адміністративним судом видані виконавчі листі по справі № 420/6142/20 щодо зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до п. 9 ст. 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Наказом ДМС від 19.10.2020 року №460 «Про утворення територіальних органiв Державної митної служби України як відокремлених пiдроздiлiв», відповідно до статтi 211 Закону України "Про центральнi органи виконавчої влади", статтi 546 Митного кодексу України та на виконання абзацу третього завдання 2 Плану заходiв з реформування та розвитку системи органiв, що реалiзують митну полiтику, затвердженого розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 травня 2020 р. N 569-р "Деякi питання реалiзацiї концептуальних напрямiв реформування системи органiв, що реалiзують державну митну полiтику", з метою забезпечення належного здiйснення митної полiтики в частинi реалізації концепцiї єдиної юридичної особи та визначення умов її належного функцiонування, утворені територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, в тому числі, Одеську митницю.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 30 червня 2021 року №472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» з 00.00. год. 00 хв. 01 липня 2021 року розпочато роботу митниць як відокремлених підрозділів.

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Одеська митниця, код ЄДРПОУВП 44005631 як відокремлений підрозділ Державної митної служби України зареєстровано 22.06.2021 року.

Згідно з п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.201 року № 1074, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Таким чином, Одеська митниця, код ЄДРПОУВП 44005631 є правонаступником прав та обов`язків Одеської митниці Держмитслужби України (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), а тому є підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч. 4 ст. 379 КАС України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Також відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що достатні правові підстави для заміни боржника у виконавчому листі, а тому заява представника позивача про заміну сторони є обґрунтованою та належить задоволенню.

Стосовно заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Так, 10 лютого 2022 року до суду надійшла заява представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно до якої представник позивача просить стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Заява обґрунтована тим, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Матеріалами справи підтверджено факт отримання позивачем послуг адвоката, а саме: адвокатом складена, підписана та подана заява про заміну сторони виконавчого провадження на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року.

До заяви представником позивача додано копію договору про надання правової допомоги № 17-01/2022 від 17.01.2022 року укладений між Адвокатським бюро «Сергій Нікіташ» та ОСОБА_1 (надалі Клієнт).

Розглянувши подану заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, застосовуючи нижче приведені норми процесуального права, суд доходить такого висновку.

Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, суд встановив, що відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 17-01/2022 року від 17.01.2022 року, Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе обов`язок надати правову допомогу у питанні заміни сторони виконавчого провадження на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року.

Відповідно до п. 4.1. договору, за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар. Розмір гонорару становить 7000 грн.. Гонорар сплачується не пізніше двадцяти днів від дня набрання судовим рішенням, за результатами розгляду заяви, законної сили (п. 4.2. договору). На вимогу Клієнта Адвокат надає звіт про виконання роботу (п. 4.4. договору).

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Надаючи оцінку фактичності і неминучості понесених витрат в сумі 7000 грн. за написання та подачу до суду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд доходить висновку, що такі витрати є неспівмірними з витраченим часом на підготовку вказаної заяви, та є необґрунтовано завищеними.

Таким чином суд доходить висновку, що фіксований розмір гонорару в договорі про надання правової допомоги від 17.01.2022 року за написання та подачу заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні є дуже завищеним, а тому судом відхиляються доводи позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу за написання та подачу заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у фіксованому розмірі 7000 грн.

У свою чергу суду не надано детальний опис наданих послуг та витрачений адвокатом час на надання послуг, а тому суд позбавлений можливості визначити співмірність наданих послуг з витраченим часом та його вартістю, з урахуванням того, що відповідно до п. 2 договору про надання правової допомоги від 17.01.2022 року, Адвокату надано розширений обсяг прав та обов`язків та що саме було виконано, суду не надано докази.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що заява представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу є безпідставною, не підтверджена належними доказами, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 52, 132, 139, 241,243,256,294,295,297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.

У справі №420/6142/20 за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а) про визнання протиправною відмови викладеної у листі від 26.05.2020 року вих. № 7.10-1/15-01/10/8492 у підготовці та надані висновку про повернення надміру сплачених ситних платежів та зобов`язання вчинити певні дії, - замінити боржника - Одеську митницю Держмитслужби України (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на його правонаступника Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а).

У задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуваннямп.п15.5. п.15. ч.1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.

Суддя Л.Р.Юхтенко