Рішення № 103424229, 16.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/9019/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління ДПС в Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області №16-дс від 09.09.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ прийнято з численними порушеннями, а тому він підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.12.2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с.41).

Представником відповідача надано відзив на вказаний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні (а.с.51-54).

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.59-60)

Від представників сторін до суду надійшли заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач працює начальником відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області.

На виконання доручення ГУ ДПС у Кіровоградській області "Про проведення перевірки" від 02.06.2021 р. №41, відповідно до вимог "Порядку організації та проведення перевірок в органах ДПС України, на підприємствах, в установах, організаціях, які належать до сфери управління ДПС, оформлення і реалізації їх результатів", затвердженого наказом ДПС України від 19.11.2020 року за №655, робочою групою у складі працівників ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено перевірку з питань витоку копій документів, які створювались та перебували у володінні структурних підрозділів ГУ ДПС у Кіровоградській області та містить інформацію, яка стосується третіх осіб і використані головним державним ревізором інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області Нєдєлковим Р.А., як додатки до позовної заяви про визнання протиправним та скасування абз. 17 п.3 наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 26.03.2021 року №9-ф "Про преміювання працівників ГУ ДПС у Кіровоградській області за березень 2021 року" до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

За результатами перевірки складено акт від 05.07.2021 року за №4/11-28-14-07 (а.с.71-81).

Перевіркою встановлено, що 18.05.2021 року Кіровоградським ОАС відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 до ГУ ДПС у Кіровоградській області, в якій останній просив визнати протиправним та скасувати абз. 17 п.3 наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 26.03.2021 року №9-ф "Про преміювання працівників ГУ ДПС у Кіровоградській області за березень 2021 року" про зменшення премії за березень 2021 року. До позовної заяви позивач ОСОБА_2 додав, серед інших документів, копію доповідної записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції №34/11-28-14-06 від 23.3.2021 року "Про преміювання працівників ГУ ДПС у Кіровоградській області за березень 2021", що містить в собі перелік посад, прізвища, імена та по батькові співробітників структурних підрозділів ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо зменшення їм розрахункового розміру премії, а також П.І.Б., картка платника податків близьких осіб з якими виник реальний/потенційний конфлікт інтересів.

В ході проведення перевірки, з метою з`ясування обставин витоку документів, відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Кіровоградській області 07.06.2021 було отримано письмове пояснення від ОСОБА_3 , начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області Набієвої Н.М.

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 не забезпечено дотримання п. 8 розд. ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ ДПС у Кіровоградській області, затв. Загальними зборами державних службовців ГУ ДПС у Кіровоградській області 24.01.2020 р. за №1 /зі змінами/, в частині ведення перевірок журналу реєстрації виходу працівників за межі адмінприміщення.

Вказане є порушенням вимог п.4.1.2 р.4 Положення про відділ фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС, затвердженого керівником ГУ ДПС у Кіровоградській області у січні 2021 року, в частині відсутності здійснення внутрішнього контролю з боку ОСОБА_1 , як керівника відділу.

Крім того ОСОБА_1 порушені вимоги п.4.1.12.2 р.4 Положення про відділ фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС, затвердженого керівником ГУ ДПС у Кіровоградській області у січні 2021 року, в частині відсутності організації виконання в очолюваному структурному підрозділі існуючих вимог щодо порядку поводження з відкритою інформацією та інформацією з обмеженим доступом працівниками структурного підрозділу.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушені вимоги:

-ст.8 Закону України "Про державну службу", в частині сумлінного і професійного виконання своїх службових обов`язків;

-ст.42 Закону України "Про запобігання корупції", в частині сумлінного, компетентного, вчасного, результативного і відповідального виконання своїх службових повноважень та професійних обов`язків, рішень і доручень органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні та підконтрольні;

- ст.43 Закону України "Про запобігання корупції" в частині нерозголошення і не використання в інший спосіб конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала їм невідома, в зв`язку з виконання своїх службових повноважень та професійних обов`язків;

- ст. 24 Закону України "Забезпечення захисту персональних даних" №2297 від 01.06.2010 року в частині не забезпечення персональних даних працівників ГУ ДПС;

- п.7.3 р.7 Наказу ДПС України №216 від 15.05.2020 року "Про затвердження порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах" в частині забезпечення захисту конфіденційної інформації, яка перебуває у володінні розпорядників інформації;

- п.4 постанови КМУ №373 від 29.03.2006 року "Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах", в частині забезпечення захисту конфіденційної інформації, яка перебуває у володінні розпорядників інформації;

-п.4.1.2 р.4 Положення про відділ фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС, затв. керівником ГУ ДПС у Кіровоградській області в січні 2021 р., в частині відсутності здійснення внутрішнього контролю;

- п.4.1.12.2 р.4 Положення, в частині відсутності організації виконання в очолюваному структурному підрозділі існуючих вимог щодо порядку поводження з відкритою інформацією та інформацією з «обмеженим доступом» працівниками структурного підрозділу;

- п. 3.9 розд.3 Правил етичної поведінки в органах ДПС, затв. Наказом ДПС України від 02.09.2019року №52 в частині недоотримання правил етичної поведінки та культури спілкування;

- п.5.8 розд.5 Наказу ДПС України від 15.05.2020 №226 "Про затвердження порядку організації заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в органах ДПС" в частині не долучення до доповідної записки повідомлення працівників про наявність конфлікту інтересів.

За результатами проведеної перевірки, комісією складено подання №12 від 06.09.2021 року, в якому вказано про те, що, за результатом розгляду дисциплінарної справи /протокол засідання від 06.09.2021 року за №19-дс/, в діях начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області ОСОБА_1 встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пп.2,5 пункту 2 ст.65 Закону України "Про державну службу" (а.с.125).

Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 09.09.2021 р. №16-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ", до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.127-128).

Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом, звернулась до суду з вказаним позовом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу", державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійна виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Згідно із частиною першою статті 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

На підставі пункту 5 частини другої статті 65 вказаного Закону, дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Положеннями частини першої статті 66 Закону №889-VIII визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За правилами статті 68 Закону №889-VIII, дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно із частинами першою, дев`ятою - одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч. 1 статті 75 Закону №889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Частиною 1 статті 74 того ж Закону передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частини перша і друга статті 77 Закону №889-VIII).

Згідно з п.21.1 ст.21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (21.1.1); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій (21.1.2); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень (21.1.3).

Відповідно до п.21.2 цієї ж статті за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п.36 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1039, за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (керівника державної служби).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.77 Закону України "Про державну службу", рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Отже, з системного аналізу вказаних вище положень діючого у цій сфері законодавства можна дійти висновку про те, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Одночасно суд зазначає, що у постанові від 10.03.2020 року по справі №820/2054/17, Верховний Суд дотримується правової позиції, відповідно до якої, «дисциплінарне стягнення» - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому об`єктивна сторона проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених положеннями загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом №889-VІІІ, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів та розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як «дисциплінарного проступку» має наявність у вчиненні цього діяння «вини» державного службовця, тобто певного психічного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 15.07.2021р. №475 порушено дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку вчиненого позивачем, за неналежне виконання своїх службових обов`язків (а.с.70).

За результатами проведеної перевірки, дисциплінарною комісією складено подання №12 від 06.09.2021 року про результати розгляду дисциплінарної справи (а.с.123-125), в якому вказано про те, що за результатом розгляду дисциплінарної справи /протокол засідання від 06.09.2021 року за №19-дс/ в діях начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області ОСОБА_1 встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пп.2,5 пункту 2 ст.65 Закону України "Про державну службу" (а.с.125).

Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 09.09.2021 р. №16-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ", до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.127-128).

Статтею 74 Закону України "Про державну службу" передбачені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до частин 1-2, 6 якої, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що позивачеві ставиться в провину надання підлеглому ОСОБА_2 документів для подання позову без його офіційного звернення.

Згідно пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, вона не була ознайомлена з наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 26.03.2021 року №9-ф "Про преміювання працівників ГУ ДПС у Кіровоградській області за березень 2021року», не мала доступу до документообігу інших відділів ГУ ДПС у Кіровоградській області, оскільки це обмежено ПЗ ІТС «Управління документами».

Судом встановлено, що відповідно до пояснень ОСОБА_4 , які відображені на стор.7 акту (а.с.23), нею, на усну вимогу ОСОБА_5 надано наказ ГУ ДПС від 26.03.2021 р. за №9-ф "Про преміювання працівників ГУ ДП у Кіровоградській області за березень 2021". Також, ОСОБА_4 вказала, що нею не відслідковувались дії ОСОБА_3 під час його ознайомлення з наказом, тому можливо що він отримав копію у будь який спосіб.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що у матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази, що свідчать про допущення позивачем порушень, за які її притягнуто до відповідальності.

Також оскаржуваний наказ ГУ ДПС не містить жодних доводів про те, у чому полягає саме винна - протиправна дія позивача, як державного службовця, а також не містить кваліфікації проступку, за допомогою якої можливо було б встановити тотожність між ознаками дисциплінарного проступку, закріпленого в правовій нормі, і ознаками вчиненого діяння.

Водночас, обрання ж того чи іншого виду стягнення, згідно зі ст.66 Закону №889-VIII, в першу чергу залежить від того, який саме дисциплінарний проступок вчинений державним службовцем.

Згідно ч.ч.2,3 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як зазначено судом, дисциплінарне стягнення може бути накладено у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Дисциплінарний проступок визначається як «винне» невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків. Так, складовими дисциплінарного проступку є дії або бездіяльність працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) та порушенням або ж неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність складу дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена «вина» як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Наявними матеріалами справи не доведено протиправної винної дії (бездіяльності) чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні позивачем посадових обов`язків, визначених законом, посадовою інструкцією або положенням про структурний підрозділ, за яке на позивача може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» «Онер`їлдіз проти Туреччини» «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Polandу). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania).

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що наказ Головного управління ДПС у Кіровоградській області №16-дс від 09.09.2021 року є таким, що прийнятий без належного з`ясування та встановлення фактичних обставин у справі, тобто є необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 908,00 грн. з відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 КАС країни, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області №16-дс від 09.09.2021 року "Про накладення дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко