Ухвала суду № 103421212, 21.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 січня 2022 року м. Київ № 640/3978/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку заяву представника позивача про застосування заходів судового контролю в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кітек Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кітек Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

Рішенням суду від 09.06.2021 позовні вимоги задоволено, Державну податкову службу України зобов`язано зареєструвати 79 податкових накладних. Згадане рішення набрало законної сили датою ухвали ШААС від 14.07.2021.

13.12.2021 видано виконавчі листи, зокрема, щодо зобов`язання зареєструвати податкові накладні, 29.12.2021 відкрито виконавче провадження № 68010119.

У подальшому представник позивача звернувся до суду із заявою про застосування заходів судового контролю, вмотивовану тривалим невиконанням судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згаданою нормою передбачено право суду встановити судовий контроль, у разі наявності обставин, що свідчать про таку необхідність.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» № 11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19.02.2009).

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Одночасно слід наголосити, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі не виконання судових рішень добровільно, приписи Закону України «Про виконавче провадження» врегульовують порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Відповідно до ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Із матеріалів справи убачається, що позивачу видано виконавчі листи на примусове виконання рішення суду, з якими останній звернувся до державного виконавця.

У той же час, до заяви не додано відомостей про вичерпання заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», натомість, загальний порядок виконання судових рішень наразі триває.

З урахуванням викладеного, наразі відсутня необхідність застосування судового контролю за виконанням рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 242, 255, 256, 293- 297, 382, Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кітек Україна» про встановлення судового контролю відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко