Рішення № 103420519, 03.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року м. Київ № 640/13442/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Турчин М.М.,

за участі представників сторін:

позивач - не з`явився

відповідач - Ступак О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

та вимоги про сплату боргу (недоїмки),

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.11.2021 проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 16.03.2020 № 0022684205, № 0022754205, № 0022694205, № 0022624205, № 0022634205, № 0022734205, № 0022724205;

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-328 на суму 101277,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення.

Зокрема, позивач вказує на те, що Податковий кодекс України не містить норм, згідно яких контролюючий орган може самовільно переводити платників податків з однієї системи оподаткування на іншу, та обраховувати податкові зобов`язання виходячи з цього. Більше того, у випадку встановлення контролюючим органом будь-яких порушень умов перебування позивача, на спрощеній системі оподаткування, контролюючий орган мав право застосувати ст. 122 ПК України, якою встановлюється відповідальність за порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою- підприємцем. Разом з тим, відповідач не мав право самостійно переводити ФОП ОСОБА_1 на загальну систему оподаткування та застосовувати до нього іншу ставку оподаткування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення вимог законодавства.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Суд також зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Постанова № 893) Кабінетом Міністрів України постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 Постанови № 893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі, а саме Головне управлінням Державної податкової служби у м. Києва (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) замінити на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ГУ ДПС у м. Києві направлено позивачу запити за № 11273/ФОП/26-15-42-05-27 від 11.11.2019 року та за № 12502/ФОП/26-15-42-05-27 від 18.11.2019 про надання інформації та її документального підтвердження щодо виплачених доходів на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 - ДФ). Відповідно наявних у справі корінців рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказані листи отримано ОСОБА_1 - 18.11.2019 та 22.11.2019 відповідно. Проте, на вказані листи позивачем пояснення та їх документальне підтвердження не надано.

Також 16.01.2020 ГУ ДПС у м. Києві направлено позивачу повідомлення від 16.01.2020 №1916/ФОП/26-15-42-05-27, копію наказу №354 від 15.01.2020 на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Відповідно до корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення останні отримані ОСОБА_1 - 20.01.2020.

Як зазначено відповідачем, позивач у визначений час до ГУ ДПС у м. Києві не з`явився та документів, пов`язаних з підприємницькою діяльністю, на перевірку не надав.

Матеріали справи не містять, а позивачем не подано суду, відповідних доказів, які б спростовували зазначене.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Також згідно п. 42.1, 42.4 ст. 42 ПК України (в редакції станом на час надіслання повідомлення) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки та про необхідність подання відповідних документів.

Отже, ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу № 354 від 15.01.2020 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.03.2018, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 0.01.2016 по 30.03.2018.

За результатами перевірки складено акт від 26.02.2020 № 523/26-15-42-05-30-2884407293, в якому встановлено наступні порушення:

- п. 291.4 ст. 291, абзац 1, абзац 5 п. 293.4 ст. 293, абзац 2 п. 293.8 ст. 293, п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296, абзац 1, абзац 9 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, п. 293.3. ст. 293, абзацу 1 п. 293.4 ст. 293 Кодексу, а саме: занижено суму податкових зобов`язань по єдиному податку з фізичних осіб за період 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 43329,13 грн.;

- п.п. 177.5.2. п. 177.5. ст. 177, п.п. 49.18.2, п.п. 49.18.5, п. 49.18, ст. 49 Кодексу, а саме: не подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за І квартал 2017 року та 2017 рік;

- п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Кодексу, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період 2017- 30.03.2018 рік на загальну суму 785 023,59 грн, в т.ч.: за 2017 рік на 528 958,73 грн. та за період 01.01.2018- 30.03.2018 на 256064,86 грн.;

- п. 16-1 підр. 10 розд. XX Кодексу, ФОП ОСОБА_1 не нараховано та не сплачено військовий збір за період 2017 - 30.03.2018 рік у загальному розмірі 65418,63 грн., в т.ч.: за 2017 рік - 44079,89 грн. та за період 01.01.2018- 30.03.2018 - 21338,74 грн.;

- ст. 6 п. 2 п.п. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, а саме: звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки подано не за встановленими центральним органом виконавчої влади;

- абзацу 3 частини 8 ст. 9 Закону № 2464-VI № 2464-VI, встановлена не сплата ФОП ОСОБА_1 сум єдиного внеску за період 01.01.2016 по 30.03.2018 у загальному розмірі 135677,52 грн., в т.ч. по періодах: за 2017 рік - 101277,00 грн. та за період 01.01.2018- 30.03.2018 - 34400,52 грн.;

- п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.4 ст. 183, ст. 187, п. 201.8. ст. 201 Кодексу ФОП ОСОБА_1 не визначено суму ПДВ за період 11.01.2017 по 30.03.2018 рік, що підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 872249,00 грн., в т.ч.: березень 2017 - 117162 грн, червень 2017- 153445 грн. вересень 2017 - 124080 грн, грудень 2017 - 193045 грн. та березень 2018 - 284517 грн;

- п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Кодексу, ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі проведеної перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення від 16.03.2020:

- № 0022684205 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 981 279 гривень 48 копійок, з яких: 785 023,59 гривень основний платіж, 196 255, 89 гривень штрафні санкції;

- № 0022754205 яким позивачу, збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 090 311 гривень 25 копійок, з яких: 872 249,00 гривень основний платіж, 218 062, 25 гривень штрафні санкції;

- № 0022694205 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 81 773 гривень 28 копійок, з яких: 65 418, 63 гривень основний платіж, 16 354,65 гривень штрафні санкції;

- № 0022624205 яким позивачу виставлено штрафну санкцію у розмірі 510 гривень 00 копійок;

- № 0022634205 яким позивачу виставлено штрафну санкцію за податок з доходів фізичних осіб у розмірі 340 гривень 00 копійок;

Також, на підставі Акту перевірки контролюючим органом прийнято рішення від 16.03.2020:

- № 0022734205 яким позивачу виставлено штрафну санкцію у розмірі 340 гривень 00 копійок за подання не за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки;

- № 0022724205 яким позивачу виставлено штрафну санкцію у розмірі 37 263 гривні 20 копійок за несплату сум єдиного внеску за період: 01.01.2016 по 30.03.2018;

На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-123 від 16.03.2020 яким позивачу виставлено недоїмку у сумі 135 677,52 гривні.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрованим 25.01.2011 Номер запису: 20740000000019000, види діяльності за КВЕД: 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (основний); 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах.

Взято на облік в контролюючому органі 27.01.2011.

Державну реєстрацію припинення проведено 30.03.2018, Номер запису: 20740060003019000.

У періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_1 , обравши відповідно до глави 1 розділу XIV ПК України спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснював діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для 2 групи.

Відповідно до приписів п. 291.4 ст. 291 ПУ України (в редакції станом на 2016 рік) позивач належить до другої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку.

Зокрема, фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно відомостей з Центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів контрагентами на користь ФОП, платником податків ОСОБА_1 отримано дохід за 2016 рік в сумі 1 788 860,88 грн., обсяг доходу перевищив 1 500 000 гривень у 4 кв. 2016 року, сума перевищення граничного обсягу доходу становить 288 860,88 грн.

Вказані обставини позивачем під час розгляду справи не спростовано, зворотнє не доведено.

Відповідно до абзацу 1 п. 293.4 ст. 293 ПК України (в редакції станом на 2016 рік) ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Згідно з абзацу 2 п. 293.8 ст. 293 ПК України (в редакції станом на 2016 рік) платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов`язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Відповідно до п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПК України (в редакції станом на 2016 рік) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов`язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Кодексу платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу, що за вказаних встановлених обставин ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2017, як платник податків, повинен був перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Крім того, перевіркою встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що у 2017 році ФОП ОСОБА_1 , як платником податків, отримано дохід у сумі 2 938 659,62 грн. та у І кв. 2018 році - у сумі 1 422 582,56 грн., які підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

За наведених обставин висновок податкового органу стосовно недотримання позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування є обгрунтованим та доведеним.

Щодо встановлення ГУ ДПС у м. Києві виявлених ФОП ОСОБА_1 порушень стосовно податку на доходи фізичних осіб від здійснення господарської діяльності, суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки для з`ясування питання дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог діючого законодавства щодо декларування доходів, передбачених ст. 177 ПК України опрацьовано відомості з Центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів контрагентами та відомості декларації платника єдиного податку за 2018 рік від 26.04.2018 реєстраційний №101684.

Відповідно до відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України за період з 01.01.2017р. по 30.03.2018р. та відомостей декларації платника єдиного податку за 2018 рік від 26.04.2018 реєстраційний №101684, ФОП ОСОБА_1 було виплачено дохід з ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі) у загальному розмірі 4 361 242,18 грн.:

- відомості з Центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів контрагентами за 2017 рік (додаток 2 до акту) - 2 938 659,62 грн.;

- відомості декларації платника єдиного податку за 2018 рік від 26.04.2018 реєстраційний №101684 -1 422 582,56 грн.

Отже, виходячи із вищевикладеного, а саме, відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України за 2017р. та відомостей декларації платника єдиного податку за 2018 рік від 26.04.2018, реєстраційний №101684, у періоді з 01.01.2017 по 30.03.2018, загальний оподатковуваний дохід від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 складає 4 361 242,18 грн.

В свою чергу ФОП ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік до контролюючого органу не подав.

Також ФОП ОСОБА_1 подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік з нульовими показниками.

Тобто ФОП ОСОБА_1 не визначив загальну суму понесених витрат за період з 01.01.2017 по 30.03.2018.

Отже, за результатами перевірки встановлено заниження загального оподатковуваного доходу за період з 01.01.2017 по 30.03.2018 на загальну суму 4 361 242,18 грн.

Згідно із п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.?

Судом встановлено, що у повідомленні про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16.01.2020 за №1916/ФОП/26-15-42-05-27, яке отримано позивачем 20.01.2020, контролюючим органом було запропоновано позивача забезпечити надання всіх необхідних документів, що пов`язані з проведенням підприємницької діяльності.

Проте ФОП ОСОБА_1 до перевірки документи не надав, тому за результатами перевірки, витрати за період з 01.01.2017 по 30.03.2018 роки складали 00,00 грн.

Таким чином, За наслідками перевірки, у результаті допущених порушень податкового ззаконодавства, що відображено в п.п. 2.2.2 та п.п. 2.2.3 п. 2.2 розділу 2 Акта перевірки, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за період 2017 - 30.03.2018 років у загальному розмірі 4361242,18 грн, в т.ч.: за 2017 рік на суму 2938659,62 грн. та за період 01.01.2018- 30.03.2018 на суму 1422582,56 грн., що є порушенням ст. 177.2 ПК України.

Відповідно до п. 177.1 ст.177 Кодексу, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Кодексу - ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

За наслідками перевірки встановлено, що чистий оподатковуваний дохід за період 2017 - 30.03.2018 рік становить 4361242,18 грн, в т.ч.: за 2017 рік - 2938659,62 грн. та за період 01.01.2018- 30.03.2018 -1422582,56 грн.

Ставка податку становить 18% згідно ст. 167 Кодексу.

Податок складає: 2017 рік - 2938659,62 * 18% = 528958,73 грн.;

01.01.2018- 30.03.2018 рік -1422582,56 * 18% = 256064,86 грн.;

Всього за період 2017 - 30.03.2018 рік - 785023,59 грн.

Таким чином, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за період 2017 - 30.03.2018 рік складає 785023,59 грн, в т.ч.: за 2017 рік - 528958,73 грн. та за період 01.01.2018- 30.03.2018- 256064,86 грн.

Отже, позивачу правомірно визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період 2017 - 30.03.2018 рік складає 785023,59 грн, в т.ч.: за 2017 рік - 528958,73 грн. та за період 01.01.2018- 30.03.2018- 256064,86 грн.

Стосовно дотримання вимог Податкового кодексу України в частині сплати військового збору.

З 01.01.2015 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України викладено у новій редакції, яка встановлює, що платниками збору є особи, визначені п. 162.1 Кодексу, та об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Підпунктами 1.1 та 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено, що платниками збору є особи, визначені п. 162.1 цього Кодексу та об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.3 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 1.4 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно з пп. 1.5 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Отже, платники податку за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотків чистого оподатковуваного доходу, відображають його в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

За результатами перевірки порядку нарахування та сплати військового збору встановлено заниження суми військового збору, що підлягає сплаті до бюджету у результаті порушень, які зазначені в п. 2.2 Акту перевірки.

Зокрема, чистий оподатковуваний дохід за період 2017 - 30.03.2018 рік становить 4361242,18 грн, в т.ч.: за 2017 рік - 2938659,62 грн. та за період 01.01.2018- 30.03.2018 - 1422582,56 грн.

Військовий збір складає: 2017 рік - 2938659,62 * 1,5% - 44079,89 грн.; 01.01.2018- 30.03.2018 рік -1422582,56 * 1,5% = 21338,74 грн.; Всього - 65418,63 грн.

Таким чином, підлягає сплаті військовий збір за період 2017 - 30.03.2018 рік у загальному розмірі 65418,63 грн., в т.ч.: за 2017 рік - 44079,89 грн. та за період 01.01.2018- 30.03.2018 - 21338,74 грн.

Стосовно дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо обчислення та сплати податку на додану вартість.

Як вже будо зазначено вище, у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_1 обрано відповідно до глави 1 розділу XIV ПК України спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснено діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для II групи. Платником єдиного податку отримано дохід за 2016 рік в сумі 1 788 860,88 грн. Отже, перевіркою встановлено перевищення платником податків граничного обсягу доходу у IV кв. 2016 року, встановленого для платників податків на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності II групи, за результатами перевірки платника податків з 01.01.2017 переведено на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 181.1 ст.181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 1 000 000 грн., (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу.

Порядок реєстрації платником податку на додану вартість та терміни подання заяви щодо такої реєстрації встановлені ст. 183 Кодексу.

В ході проведення перевірки встановлено, що за періоді з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців, у ФОП ОСОБА_1 сукупно перевищила 1 000 000,00 грн., (без урахування податку на додану вартість).

Згідно із п. 183.4 ст. 183 ПК України, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Фізична особа-підприємець реєстраційну заяву платника податку на додану вартість до контролюючого органу не подав.

Станом на 24.02.2020р. ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість не зареєстрований.

Отже, за результатами перевірки за 2017 рік ФОП ОСОБА_1 отримано дохід у сумі 29 38 659,62 грн. та у І кв. 2018 році - у сумі 1 422 582,56 грн.

Відповідно до відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України за період з 11.01.2017р. по 30.03.2018р. та відомостей декларації платника єдиного податку за 2018 рік від 26.04.2018 реєстраційний №101684, ФОП ОСОБА_1 було виплачено дохід з ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі) у загальному розмірі 4361243,00 грн.:

-суми виплаченого доходу на користь ФОП ОСОБА_1 у І кварталі 2017 року у сумі 585812,00 грн. перевіркою зарахована до доходу за березень 2017 року;

-суми виплаченого доходу на користь ФОП ОСОБА_1 у II кварталі 2017 року у сумі 767223,00 грн. перевіркою зарахована до доходу за червень 2017 року;

-суми виплаченого доходу на користь ФОП ОСОБА_1 у Ш кварталі 2017 року у сумі 620399,00 грн. перевіркою зарахована до доходу за вересень 2017 року;

-суми виплаченого доходу на користь ФОП ОСОБА_1 у IV кварталі 2017 року у сумі 965226,00 грн. перевіркою зарахована до доходу за грудень 2017 року;

- самостійно задекларована платником податків сума доходу (декларація платника єдиного податку за 2018 рік від 26.04.2018 реєстраційний №101684) за період 01.01.2018 - 30.03.2018 року у сумі 1422583,00 грн. перевіркою зарахована до доходу за березень 2018 року.

Отже, за результатами перевірки встановлено, що дохід від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ФОП ОСОБА_1 протягом 12 календарних місяців з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), а саме дохід, отриманий на спрощеній системі оподаткування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року складає 1 788 860,88 грн.

З урахуванням вище викладеного, з 01.01.2017 у позивача виник обов`язок щодо реєстрації платником податку на додану вартість, у зв`язку із перевищенням загальної суми операцій з постачання товарів/послуг.

Проте ФОП ОСОБА_1 реєстраційну заяву платника податку на додану вартість до ДШ у Шевченківському p-ні ГУ ДПС у м. Києві не подано.

Відповідно до п. 183.10. ст.183 Кодексу, будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та у порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.12.2021.

Суддя Н.М. Клименчук