Ухвала суду № 103419576, 18.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 лютого 2022 р. № 520/3497/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "АТМА-ПЛЮС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "АТМА-ПЛЮС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення від 01.06.2021 №2713863/37189932 Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 10.08.2020 №2 (на суму 51500,00 грн), виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АТМА - ПЛЮС» для Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАХОКОМПЛЕКС «ДНІПРОВСЬКИЙ»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання податкову накладну від 10.08.2020 №2 (на суму 51500,00 грн), виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АТМА - ПЛЮС» для Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАХОКОМПЛЕКС «ДНІПРОВСЬКИЙ»;

- визнати протиправним і скасувати рішення від 10.09.2020 №2713860/37189932 Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 10.09.2020 №34 (на суму 51500 грн), виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АТМА - ПЛЮС» для Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАХОКОМПЛЕКС «ДНІПРОВСЬКИЙ»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання податкову накладну від 10.09.2020 №34 (на суму 51500 грн), виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АТМА - ПЛЮС» для Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАХОКОМПЛЕКС «ДНІПРОВСЬКИЙ».

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Як встановлено зі змісту позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним і скасувати рішення від 10.09.2020 №2713860/37189932 Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, проте, в порушення вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржуване рішення до позову не надане.

В додатках до позовної заяви міститься рішення від 01.06.2021 №2713860/37189932 Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.09.2020 матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом надання уточненої позовної заяви, в якій конкретизувати реквізити оскаржуваного рішення або надати до суду належним чином засвідчену копію рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.09.2020 №2713860/37189932 з копіями для відповідачів.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Представник позивача разом з позовом надав до суду клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого зазначив, що ТОВ «ФІРМА «АТМА-ПЛЮС» наприкінці 2020 року було включено у перелік ризикових платників, саме тоді податковими органами фактично було блоковано діяльність всього підприємства. Позивач намагаючись змінити свій статус та вийти із ризикової категорії подав податківцям всі необхідні документи та свої пояснення, однак дані дії не принесли ніякого результату і ТОВ «ФІРМА «АТМА- ПЛЮС» подало позов до суду, його було задоволено та підприємство виключили із ризикових, судова процедура закінчилась 26.03.2021, а до цього часу позивач у досудовому порядку намагався розблокувати податкові накладні. Всі ці дії проходили період жорсткого карантину, підприємство фактично не працювало більшість адміністративних працівників перебувало на карантині так як захворіли ковідом, інша частина виконувала мінімальні дії для існування підприємства дистанційно знаходячись на карантині, керівник підприємства не міг нормально виконувати свої функції та знаходився на самоізоляції.

З приводу цього суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Позивачем оскаржуються, зокрема, рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 01.06.2021 №2713863/37189932, від 10.09.2020 №2713860/37189932, процедура оскарження включення позивача до переліку ризикових платників як зазначив позивач закінчилась 26.03.2021 однак даний позов подано до суду 15.02.2022, про що свідчить штамп канцелярії суду на позовній заяві, тобто з пропуском шестимісячного строку.

Щодо посилання позивача на те, що строк звернення до суду у спірному випадку відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України становить 1095 днів, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку

Суд звертає увагу на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не є рішенням про нарахування грошового зобов`язання у розумінні статті 102 ПК України, яким встановлюється право та строк оскарження рішень про визначення грошових зобов`язань, а відтак на оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної не поширюються правила статті 102 ПК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №440/3000/19, вказано, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, судова палата відступила від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17).

Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що визначальним у спірному випадку є те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС, а не Податковим кодексом України.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у вищевказаних постановах правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами про визнання протиправним рішення контролюючого органу у сфері оподаткування.

Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі №1.380.2019.006517 (адміністративне провадження № К/9901/12325/20).

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "АТМА-ПЛЮС" про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "АТМА-ПЛЮС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання уточненої позовної заяви, в якій конкретизувати реквізити оскаржуваного рішення або надати до суду належним чином засвідчену копію рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.09.2020 №2713860/37189932 з копіями для відповідачів; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А. Волошин