Рішення № 103419402, 15.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

15 лютого 2022 р. справа №520/15471/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

за участю: представника позивача - Жовнера О.А., Савченко В.С.,

представника відповідача - Гаєвської І.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Василів Хутір" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фермерське господарство "Василів хутір", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, в якому просить суд, з урахування уточнень:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України (61057, місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46, код ЄДРПОУ Відокремленого підрозділу 43983495) щодо проведення фактичної перевірки ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (Код ЄДРПОУ: 40549522, 63524, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Есхар, комплекс будівель та споруд 13), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГ "Василів Хутір" (код ЄДРПОУ 40549522, 63524, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Есхар, комплекс будівель та споруд 13), на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області "Про проведення фактичної перевірки ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР»" №1287-п від 25.02.2021 р., без дотримання вимог п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00047070710 від 06.04.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що посадовими особами відповідача проведено перевірку всупереч передбаченого п. 44. 5 ст. 44 ПК України 90-денного строку на відновлення втрачених документів, також в ході проведення фактичної перевірки відповідачем було встановлено виключно факт придбання ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» пального. Проте, відповідач жодними належними та допустимими доказами не доводить факт зберігання пального, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Єфремова А., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позовну заяву, та заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Від представника позивача, через канцелярію суду, надійшла відповідь на відзив та відповідь на заперечення відповідача, в яких зазначено про безпідставність обґрунтувань зазначених відповідачем.

Представники позивача - Жовнер О.А., Савченко В.С., в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповідях на відзиви та заперечення відповідача.

Представник відповідача - Гаєвська І.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Фермерське господарство «ВАСИЛІВ ХУТІР» (код ЄДРПОУ 40549522), зареєстроване як юридична особа 08.06.2016 р., є платником податку на додану вартість з 01.07.2016 р.

Видами діяльності за кодами КВЕД, з поміж іншого, є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Відповідачем, з 25.02.2021 р., на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 (здійснення функцій визначених законодавством у сфері обігу пального), п.п. 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16., 19-1.1.17 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України, ч. 1 ст. 16 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», та на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області "Про проведення фактичної перевірки ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» №1287-п від 25.02.2021 р., проводилась фактична перевірка ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» з метою здійснення контролю дотримання вимог Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Податкового кодексу України, Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів у сфері обігу підакцизних товарів.

05.03.2021 р. ГУ ДПС у Харківській області складено акт фактичної перевірки №3660/20/43/РРО/40549522, в якому зазначено, що перевіркою встановлено: «Здійснення суб`єктом господарювання ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (40549522) зберігання пального (в т. ч. для власного споживання) без відповідної ліцензії на право зберігання пального для власних потреб, а саме: отримано від ТОВ «ЕЛЬТАН» (41751206) важкі дистилятори (газойлі) код УКТЗЕД 2710194300 відповідно до акцизних накладних (додаток № 1 до акту перевірки)», та зазначено про порушення ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.п.16.1.3 ст.16, п.63.3 ст.63 ПК України.

22.03.2021 р. ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» подало заперечення на акт.

01.04.2021 р. ГУ ДПС у Харківській області надало відповідь (вих. № 11646/6/20-40-07-10-18 від 01.04.2021 р.) про залишення без змін висновку акту фактичної перевірки від 05.03.2021 (реєстраційний № 3660/20/43/РРО/40549522 від 05.03.2021).

На підставі висновків вищевказаного акту відповідачем було винесено два податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 р. про застосування до ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 500 000,00 грн. за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії;

- податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 р. про застосування до ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1 020,00 грн. за не подання до контролюючого органу за основним місцем обліку відомостей за ф. 20-ОПП.

20.04.2021 р., не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 06.04.2021 р. про застосування до ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» штрафних санкцій, в порядку статті 56 Податкового кодексу України, ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» було подано скаргу (вих. № 2/20/04/2021 від « 20» квітня 2021 р.) до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення № 00047070710 від 06.04.2021 р. та податкове повідомлення-рішення № 00047030710 від 06.04.2021 року.

Рішенням про результати розгляду скарги вих. №14777/6/99-00-06-03-02-06 від 01.07.2021 р., Державної податкової служби України скаргу задоволено частково, а саме:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.04.2021 р. №00047070710 про застосування до ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 500000,00 грн. за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії;

- скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.04.2021 р. № 00047030710 про застосування до ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1020,00 грн. за не подання до контролюючого органу за основним місцем обліку відомостей за ф. 20-ОПП.

Таким чином, позивач звернувся до суду, зокрема, щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №00047070710 від 06.04.2021 р., яким до ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 500000,00 грн. за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії, винесене на підставі п. 54.3 ст. 54 ПК України за порушення абз. 8 ч.2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».

Також, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України щодо проведення фактичної перевірки ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГ "Василів Хутір", на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області "Про проведення фактичної перевірки ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР»" №1287-п від 25.02.2021 р., без дотримання вимог п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

Щодо визнання протиправними дій відповідача про проведення фактичної перевірки ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», суд зазначає, що згідно висновків постанови Великої Палати Верховного суду від 08.09.2021 року №816/228/17 - неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову у випадку допуску до проведення перевірки, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому Велика Палата Верховного суду зазначила, що підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи з наведеного, враховуючи вимоги ч.5 ст.242 КАС України, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення фактичної перевірки ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, як зазначає Велика Палата Верховного суду у вищевказаній постанові: поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00047070710 від 06.04.2021 р.

Стаття 19 Податкового кодексу України визначає, що контролюючі органи виконують функції щодо здійснення ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно п.80.1, п.80.2 ст.80 ПК України - фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Крім того, суд зазначає, що для застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України у якості підстави для проведення фактичної перевірки, необхідною умовою є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Проте, наказ на проведення перевірки від 25.02.2021 року №1287-п не містить жодного посилання на наявну чи отриману контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

В той же час, суд зазначає, що інформація, на підставі якої прийнято наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №820/4894/18, а також у постанові від 22.09.2020 року у справі №520/1304/2020.

Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії по проведенню перевірки, висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Порушення, допущені суб`єктом владних повноважень при призначенні та/або проведенні перевірки, а так само твердження акта, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта, дії.

Тобто, саме захист прав від порушень з боку суб`єктів владних повноважень має першочергове значення в адміністративному судочинстві.

Таким чином, суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем не було доведено наявність законних підстав для проведення фактичної перевірки позивача, оскільки контролюючим органом не було надано жодних доказів наявності чи отримання ним в установленому законодавством порядку відповідної інформації, яка б надавала йому право на проведення перевірки згідно з п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, тому вказана перевірка є незаконною та такою, що не має правових наслідків, відповідно, прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Тобто, порушення контролюючим органом вимог Податкового кодексу України щодо призначення та проведення перевірки платника податків призводить до відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), а також Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 (справа №802/1241/17-а), від 21.02.2018 (справа №821/371/17) від 1.08.2018 (справа №821/1667/16), від 27.02.2020 року (справа № 811/3206/15), від 04.09.2020 року №821/1274/18, від 21.02.2020 року №826/17123/18, від 22.09.2020 року №520/8836/18.

Також, суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлено наступне.

24.11.2020 р. ОСОБА_1 , призначено директором ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР». Після призначення на посаду, новим директором ініційовано проведення інвентаризації ТМЦ та первинної бухгалтерської документації підприємства, яка на момент проведення перевірки не була завершена. Копію Наказу № 2 від 24.11.2020 р. про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_2 надано до суду.

Під час проведення інвентаризації первинних бухгалтерських документів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» була виявлена відсутність більшості документів за 2020 рік, та на момент проведення перевірки тривала інвентаризація документів, що підтверджується копією наказу №3 про проведення інвентаризації від 25.11.2020 р.

Головний бухгалтер ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», ОСОБА_3 (звільнена 23.11.2020 р. наказ № 1 від 23.11.2020 р.), яка у 2020 р. була відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, не змогла пояснити відсутність первинних бухгалтерських документів.

На момент проведення перевірки проводилось службове розслідування з метою виявлення всього переліку відсутньої документації, причин її відсутності.

25.02.2021 р. ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» та ТОВ АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІРБІС-АУДИТ» укладено Договір на надання аудиторських послуг № 1 від 25.02.2021 р., відповідно до умов якого ТОВ АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІРБІС-АУДИТ» надавала послуги з відновлення первинних бухгалтерських документів.

02.03.2021 р. ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» у зв`язку з втратою первинних бухгалтерських документів, до Головного управління ДПС у Харківській області подало заяву від 01.03.2021 р. про перенесення строків фактичної перевірки на строк до 120 календарних днів відповідно до абз. 3 п. 44.5 ст. 44 ПК України.

05.03.2021 р. Головне управління ДПС у Харківській області у своєму листі відмовило у перенесенні строків проведення фактичної перевірки.

Відповідно до абз. 1 п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрат, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Відповідно до абз. 1 п. 44.5 ст. 44 ПК України платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до абз. 3 п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

Відповідно до абз. 3 п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як зазначалось вище, 02.03.2021 р., тобто у строк передбачений абз. 1 п. 44.5 ст. 44 ПК України, ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» у зв`язку з втратою первинних бухгалтерських документів, до Головного управління ДПС у Харківській області подало заяву від 01.03.2021 р. про перенесення строків фактичної перевірки на строк до 120 календарних днів відповідно до абз. 3 п. 44.5 ст. 44 ПК України.

05.03.2021 р. Головне управління ДПС у Харківській області, всупереч вимогам визначеним абз. 3 п. 44.5 ст. 44 ПК України (у разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів) у своєму листі протиправно відмовило у перенесенні строків проведення фактичної перевірки, та цього ж дня 05.03.2021 року складено акт фактичної перевірки № 3660/20/43/РРО/4054952, та 10.04.2021 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги абз. 3 п. 44.5. ст. 44 ПК України, яким передбачено, що у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Контролюючий орган дійшов помилкового висновку, що якщо позивач не надав первинні документи, то такі документи у нього відсутні, на що власне відповідач посилається у своєму запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву (вих. № 25294/5/20-40-20-04-04 від 28.09.2021 року).

Однак з такими доводами відповідача не можливо погодитись, оскільки позивач повідомив відповідача про причини ненадання ним документів - через їх втрату.

Суд зазначає, що контролюючий орган мав дотримуватись приписів абз. 3 п. 44.5. ст. 44 ПК України. Проте, всупереч цій нормі 05.03.2021 р. Головне управління ДПС у Харківській області у своєму листі відмовило у перенесенні строків проведення фактичної перевірки, цього ж дня 05.03.2021 року складено акт фактичної перевірки № 3660/20/43/РРО/4054952, та 10.04.2021 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Згідно ч.1 ст.74 КАС України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що представником позивача в ході розгляду справи було подано клопотання щодо визнання акту фактичної перевірки від 05.03.2021 реєстраційний №3660/20/43/РРО/ НОМЕР_1 недопустимим доказом.

Враховуючи вищезазначені висновки, судом фактично було задоволено вказане клопотання в ході розгляду справи.

Водночас, щодо встановленого відповідачем порушення та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, у акті перевірки відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено здійснення суб`єктом господарювання ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (40549522) зберігання пального (в т. ч. для власного споживання) без відповідної ліцензії на право зберігання пального для власних потреб, а саме: отримано від ТОВ «ЕЛЬТАН» (41751206) важкі дистилятори (газойлі) код УКТЗЕД 2710194300 відповідно до акцизних накладних (додаток № 1 до акту перевірки).

На підставі вказаних висновків, контролюючим органом винесено податкове повідомлення рішення №00047070710 від 06.04.2021 р. яким на підставі п.54.3 ст.54 ПК України та абз.8 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», а саме за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії застосовано до Фермерського господарства «ВАСИЛІВ ХУТІР» суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 500000,00 грн. за порушення абз.8 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ (далі по тексту - Закон № 2628-VІІІ) внесені зміни до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме: частини першу і четверту статті 15 викладено у такій редакції: Імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Одночасно Законом № 2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону № 481/95-ВР, за приписами якої до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

За змістом статті 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з частиною 22 статті 18 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що суб`єкти господарювання всіх форм власності, які отримують пальне для власних потреб та здійснюють діяльність з його зберігання, повинні отримати відповідну ліцензію в органах ДПС.

Під місцем зберігання пального, відповідно до ст.1 Закону № 481/95-ВР, розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст.14 ПК акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

З наведеного слідує, що приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального є акцизним складом.

Разом з цим, не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні, а відтак, у разі дотримання платником податку вказаних умов відсутній обов`язок отримувати ліцензію на право зберігання пального.

Судом встановлено, що ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», як покупець, за період з 16.04.2020 р. по 27.10.2020 р. отримало від ТОВ «ЕЛЬТАН» (41751206), як продавця/постачальника, 52511,00 літрів пального. Всього за вказаний період було 11 поставок пального:

1) 16.04.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 4633,00 літри пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 16.04.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», що підтверджується копією видаткової накладної №160401 від 16.04.2020 р. та копіями лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 16.04.2020 р.

2) 20.05.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 4633,00 літри пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 20.05.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (видаткова накладна №200501 від 20.05.2020 р. та копії лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 20.05.2020 р.).

3) 11.06.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 4580,00 літрів пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 11.06.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (видаткова накладна №110601 від 11.06.2020 р. та копії лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 11.06.2020 р.).

4) 03.07.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 4633,00 літри пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 03.07.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (видаткова накладна №030701 від 03.07.2020 р. та копії лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 03.07.2020 р.).

5) 17.07.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 4633,00 літри пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 17.07.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (видаткова накладна №170701 від 17.07.2020 р. та копії лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 17.07.2020 р.).

6) 05.08.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 4234,00 літри пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 05.08.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (видаткової накладної № 050802 від 05.08.2020 р. та копії лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 05.08.2020 р.).

7) 19.08.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 4580,00 літрів пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 19.08.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (видаткова накладна №190801 від 19.08.2020 р. та копії лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 19.08.2020 р.).

8) 03.09.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 4580,00 літрів пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 03.09.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (видаткова накладна №030901 від 03.09.2020 р. та копії лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 03.09.2020 р.).

9) 09.09.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 5070,00 літрів пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 09.09.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (видаткова накладна №090901 від 09.09.2020 р. та копії лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 09.09.2020 р.).

10) 12.10.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 5865,00 літрів пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 12.10.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», що підтверджується копіями видаткової накладної № 121001 від 12.10.2020 р. та лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 12.10.2020 р.

11) 27.10.2020 р., в паливні баки техніки/транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», отримано 5070,00 літрів пального, які згідно з лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за 12.10.2020 р. були відвантажені в паливні баки техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» (видаткова накладна №271001 від 27.10.2020 р. та копії лімітно-забірних карт на отримання матеріальних цінностей за 27.10.2020 р.).

Таким чином, придбання пального здійснювалась до паливних баків техніки/транспортних засобів, які використовуються у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР».

Тобто, пальне, яке придбавалось ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», одразу відвантажувалось у паливні баки автомобілів, тракторів, комбайнів, які використовувались ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», перелік яких підтверджується копіями свідоцтв про державну реєстрацію транспортирних засобів автомобілів, тракторів, комбайнів, та що використовувались для ведення власної господарської діяльності, відповідно до ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство», у нежитлових приміщеннях та на земельних ділянках, які належать на праві приватної власності засновнику ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ВАСИЛІВ ХУТІР» ОСОБА_4 .

На підтвердження належності на праві власності засновнику ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» ОСОБА_4 нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , та земельних ділянок позивачем було надано інформаційну довідку - Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що у 2020 році ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» у своїй господарській діяльності використовувало 19 одиниць техніки/транспортних засобів, зокрема, спеціалізовані вантажні самоскиди - Камаз 65115, за №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , трактори, навантажувачі, комбайни, згідно договору позички №03/03/01/2020 від 03.01.2020 р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до штатного розкладу ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» за період з 01.04.2020 р. по день закінчення перевірки 05.03.2021 р. (05.03.2021 р. дата складання акту фактичної перевірки) у ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» був наявний персонал для проведення робіт вищезазначеною технікою.

Таким чином, потреби ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» в паливі забезпечувались ТОВ «ЕЛЬТАН» (код ЄДРПОУ 41751206) для заправлення власного парку транспортних засобів та спеціальної сільськогосподарської техніки.

Після заправки баків транспортних засобів та спеціальної сільськогосподарської техніки витрати палива оформлювались обліковими листами відповідно до норм витрат паливо-мастильних матеріалів, які щороку затверджувались наказами директора ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» «Про порядок використання технічних засобів та ПММ».

Подальше заправлення транспортних засобів та спеціальної сільськогосподарської техніки відбувалось лише у разі закінчення палива у паливних баках техніки/транспортних засобів.

Вищевказане підтверджується копіями облікових листів за 2020 рік та наказами «Про порядок використання технічних засобів та ПММ» на 2016 р., 2017 р., 2018 р., 2019 р., 2020 р. з додатками.

Судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю у ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» ємностей для зберігання пального, дизельне пальне, придбане у ТОВ «ЕЛЬТАН» (код ЄДРПОУ 41751206) відвантажувалося безпосередньо в баки транспортних засобів та спеціальної сільськогосподарської техніки, які використовувались у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» за адресою постачання: 63524, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Есхар, комплекс будівель та споруд 13.

Таким чином, з 16.04.2020 р. по 27.10.2020 року ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» було придбано у ТОВ «ЕЛЬТАН» (код ЄДРПОУ 41751206) 52511,00 літрів дизельного пального, яке отримувалось ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» на умовах відвантаження безпосередньо у паливні баки транспортних засобів та спеціальної сільськогосподарської техніки, які використовувались у діяльності ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР», у пункті розвантаження: 63524, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Есхар, комплекс будівель та споруд 13.

Відтак ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» не отримувало ліцензію на право зберігання пального, оскільки у ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» відсутні стаціонарні цистерни/ємності.

Аналіз загальної місткості паливних баків транспортних засобів, що перебувають у власності та користуванні позивача, дозволяє суду встановити можливість зберігання загального обсягу поставленого до позивача палива без необхідності отримання відповідної ліцензії, у місцях які не є акцизними складами у розумінні підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст.14 ПК України.

Слід відмітити, що зазначені відповідачем у заявах по суті справи акцизні накладні ТОВ "ЕЛЬТАН" підтверджують саме факт придбання ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» у останнього та його поставку, однак не є беззаперечним доказом його зберігання у розумінні ст.1 Закону № 481/95-ВР.

Процедуру заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового відповідно до статей 231, 232 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України врегульовано Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок).

Так, відповідно до п.п. 1, 2 розділу II Порядку акцизна накладна форми "П" складається в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального у разі кожної повної або часткової операції з реалізації пального. Акцизні накладні реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Пунктом 4 розділу II Порядку передбачено, що у верхній лівій частині акцизної накладної зазначаються: коди операцій для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику; ознака щодо умов оподаткування пального; ознака щодо напрямів використання пального.

У відповідному рядку зазначається ознака щодо напрямів використання пального:

"1" - реалізація пального в споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виробником або особою, яка здійснила розлив пального у таку тару;

"2" - реалізація пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного у разі, якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий;

"3" - розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами / пересувними акцизними складами, де такі обсяги фактично знаходилися. Ознака напряму використання "З" зазначається в акцизних накладних, складених на всі операції з розподілу обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами / пересувними акцизними складами;

"4" - реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Така ознака зазначається також у разі реалізації пального з акцизного складу пересувного до: паливного бака транспортного засобу або технічного обладнання, пристрою; місця зберігання пального, яке не є акцизним складом.

Для пального, з яким здійснюються операції, не віднесені до одного з кодів ознаки напряму використання "1" - "4", у відповідному рядку зазначається цифра "0".

Пунктом 12 розділу II Порядку встановлено, що в акцизній накладній, складеній на операції з реалізації пального суб`єкту господарювання, який не є платником (код операції "3"), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку):

зазначається - в накладних з напрямом використання пального "0";

не зазначається - в накладних з напрямом використання пального "4" (якщо здійснюється реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, або реалізація пального з акцизного складу пересувного до паливного бака транспортного засобу чи технічного обладнання, пристрою).

З аналізу вищенаведених норм Порядку слідує, що при заповненні акцизної накладної за результатами реалізації пального суб`єкту господарювання, напрями використання пального, які не підпадають під жодну із визначених в п.4 Порядку ознак, у верхній лівій частині акцизної накладної у відповідному рядку (напрям використання) зазначається цифра « 0», та відповідно до п. 12 Порядку в такій накладній обов`язково вказується адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Таким чином, якщо при реєстрації вказаних акцизних накладних постачальники зазначали критерії: код операції 3, умови оподаткування 0, напрямок використання 0, які використовуються у разі відвантаження продукції на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання не платник акцизного податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, відсутні підстави стверджувати про надходження палива для зберігання у місці, яке є акцизним складом.

З наявних в матеріалах справи копій акцизних накладних (т.4 а.с.55-65), складених з придбання ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» у ТОВ «ЕЛЬТАН» важких дистилятів (газойлів), судом встановлено, що в їх лівому верхньому куті в рядку «напрям використання» зазначено цифру « 0» та в якості адреси місця зберігання пального, яке не є акцизним складом зазначено адресу: Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар Еомплекс будівель та споруд 13, що є юридичною адресою здійснення позивачем господарської діяльності.

Вказане додатково свідчить, що поставлене на адресу позивача пальне не придбавалося для зберігання в місцях, які є акцизним складом, а було використано виключно для потреб власного споживання шляхом наливу палива безпосередньо в паливні баки транспортних засобів ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР».

Із акту фактичної перевірки від 05.03.2021 вбачається, що відповідач обмежився лише описом факту придбання пального, не встановивши належними і допустимими доказами наявність або відсутність можливості його зберігання, факт його зберігання, місце зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок його використання. Фактичну, кількісну наявність пального в процесі проведення фактичної перевірки відповідач не перевіряв.

В той же час, окрім твердження про придбання, отримання та зберігання палива, в акті перевірки відсутнє роз`яснення, чи зберігалось таке пальне у приміщенні (складі), чи на відкритому повітрі та яким чином таке пальне зберігалось, в яких ємностях, тарах, обладнанні, тощо.

Таким чином, акт перевірки від 05.03.2021 не відповідає вимогам систематизованого, чіткого, об`єктивного та повного викладу фактів виявлених порушень законодавства.

Враховуючи, що під час проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області не доведено факту фізичного зберігання позивачем пального з посиланням на відповідні докази, а лише констатовано його придбання, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем положень ст.15 Закону №481/95-ВР не є достатньо вмотивовані та ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені документально, що свідчить про відсутність правових підстав для застосування до ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР» штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу на підставі частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР.

Відтак, висновок контролюючого органу про зберігання позивачем пального без наявності ліцензії слід вважати необґрунтованим належним чином, а спірне податкове повідомлення-рішення №00047070710 від 06.04.2021 року таким, що підлягає скасуванню.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Водночас, докази, на які відповідач посилається в обґрунтуваннях, не підтверджують правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням №00047070710 від 06.04.2021 року та були спростовані в ході судового розгляду справи.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є - такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 238, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження у справі №520/15471/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Василів Хутір" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України щодо проведення фактичної перевірки на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області "Про проведення фактичної перевірки ФГ «ВАСИЛІВ ХУТІР»" №1287-п від 25.02.2021 р., без дотримання вимог п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Василів Хутір" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00047070710 від 06.04.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Василів Хутір" (код ЄДРПОУ 40549522, 63524, Харківська область, Чугуївський район, смт Есхар, комплекс будівель та споруд 13) судовий збір у розмірі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.02.2022 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.