Рішення № 103419086, 18.02.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/634/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про:

- визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.10.2021 та від 16.12.2021 №163750015206 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із зарахуванням до пільгового стажу період роботи за списком №1 09 років 09 місяців 19 днів, призначивши пенсію за віком на пільгових умовах, з дня звернення із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Вказані позовні вимоги вмотивовані безпідставною відмовою пенсійного органу стосовно не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Ухвалою від 18 січня 2022 року вирішено прийняти до провадження справу № 440/634/22, розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.02.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного відповідач посилається на те, що 22.10.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 27.10.2021 № 163750015206 про відмову у призначенні пенсії, посилаючись на те, що заявниця до своєї заяви подала копії довідок та наказів про результати атестації, замість оригіналів, які передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій. 12.11.2021 ОСОБА_2 повторно звертається Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.11.2021 № 163750015206 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки в наданій заявницею довідкою № 15 від 10.07.2013 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії - відсутній підпис начальника відділу кадрів.

Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року вирішено залучити до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

15.02.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що 12.11.2021 позивачка звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. Рішенням оскільки в наданій заявницею довідкою № 15 від 10.07.2013 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії - відсутній підпис начальника відділу кадрів.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відзиву на позов не надав.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

22 жовтня 2021 року позивач звернувся до Полтавського об`єднаного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, до заяви були додані: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, паспорт, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000р. по день звернення, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, документи про місце проживання (реєстрації) особи, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, заява про спосіб виплати пенсії, трудова книжка.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27 жовтня 2021 року №163750015206 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Так, згідно вказаного рішення: вік заявника 48 років; страховий стаж особи становить 23 роки 11 місяців 26 днів; пільговий стаж роботи становить 07 років 06 місяців, у рішенні зазначено , що заявниця до своєї заяви подала копії довідок та наказів про результати атестації, замість оригіналів, які передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

12 листопада 2021 року ОСОБА_2 повторно звернулась до Полтавського об`єднаного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16 листопада 2021 № 163750015206 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Так, згідно вказаного рішення: вік заявника 48 років; страховий стаж особи становить 24 роки 1 місяць 2 дні; пільговий стаж роботи становить 08 місяців, 9 днів, у рішенні зазначено, до пільгового стажу не зараховано періоди з 21.08.1992 по 15.02.2002 згідно довідки № 68/43 від 20.05.2013 про підтвердження наявного трудового стажу для призначена пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій ВАТ "Полтавський завод газорозрядних лапм", оскільки відсутня інформація про неритмічність підприємства та перелік робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням. До пільгового стажу не зараховано періоди з 18.02.2002 по 18.08.2002, з 16.10.2002 по 16.04.2003, з 12.01.2001 по 13.02.2004, з 14.02.2004 по 01.06.2004, з 01.10.2004 по 31.05.2005, з 08.06.2005 по 31.08.2006, оскільки довідка № 15 від 10.07.2013 про підтвердження наявного трудового стажу для призначена пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій ТзОВ "Завод газорозрядних лапм" не відповідає формі довідки затвердженої постановою КМУ від 05.07.2006 № 920, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів.

Не погодившись з рішеннями відповідачів про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (у редакції чинній до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали у період з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року набували право на пенсію по досягненню 48 років 6 місяців.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII набув чинності з 01.04.2015.

Відповідно до п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (станом на 01.04.2015) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, після набуття чинності нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній з 02.03.2015) правила призначення пенсій за Списком № 1 регламентувались пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII.

Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017, яким текст Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із ч. 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 у новій редакції викладений пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV від 09.07.2003, де передбачалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, як зокрема: 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

В силу Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 наведені вище норми закону підлягали застосуванню з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "а" ст. 13 Закону № 1788-XII від 05.11.1991 у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.

Положення згаданих законів щодо умов призначення пенсії за віком були повністю ідентичними.

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України Рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII".

Пунктом першим резолютивної частини цього Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 стаття 13, частина друга статті14, пункти "б" - "г" ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини даного Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 року застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам".

Таким чином, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт "а" ст. 13 Закону № 1788-XII від 05.11.1991 у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII від 02.03.2015, та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 з 28.03.1991 прийнята на роботу у Полтавській завод газорозрядних ламп в якості учениці монтажника-вакуумника. З 14.05.1991 переведена ученицею откатчика-вакуумника, з 01.12.1991 - ученицею цоколевщика. З 13.12.1991 по 15.02.2002 працювала на посаді цокольника складському цеху № 1 у виробництві виробів електронної техніки і радівоапаратури на дільницях робіт з застосуванням ртуті при виготовленні приладів і виробів.

Згідно довідки ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" № 68/43 від 20.05.2013 року ОСОБА_2 працювала на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" та виконувала роботи по цоколюванню люмінесцентних ламп за професією цокольник в складському цеху № 1 у виробництві виробів електронної техніки, рідіоапаратури, робітник зайняти на дільницях робіт із застосуванням ртуті при виготовленні приладів та виробів, що передбачено списком № 1, розділом 13, позицією 1130000а-17531, код КП - 7242.2, пільговий стаж складає 7 років, 2 місяці 23 дні.

Згідно довідки ТОВ "Завод газорозрядних ламп" № 15 від 10.07.2013 ОСОБА_2 працювала повний робочий день в ТОВ "Завод газорозрядних ламп" в цеху складання люмінесцентних ламп, виробничому комплексі № 1 вироблення люмінесцентних ламп, виконувала розправлення виводів та продівання їх в цоколь, завантаження ламп з цоколями в позиції цоколювальної машини, центрування та орієнтування цоколя, контроль якості поколювання за професією цокольника, зайнята на ділянках робіт із застосуванням ртуті під час виготовлення приладів і виробів у виробництві устаткування для радіо, телебачення та зв`язку, що передбачено Списком № 1, розділом 13, позицією 13а-13 пп.а) робітники, зайняті на ділянках робіт із застосуванням ртуті під час виготовлення приладів і виробів, код КП 7242, пільговий стаж становить 02 роки 6 місяців 26 днів.

Суд враховує, що Списком №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці й у гарячих цехах, робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, та Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, було передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають робітники, зайняті на дільницях робіт із застосуванням ртуті при виготовленні приладів і виробів.

Так само, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" робітники, зайняті на дільницях робіт з застосуванням ртуті при виготовленні приладів і виробів включено до загальних професій у всіх галузях господарства Списку №1.

Таким чином роботи по цоколюванню люмінесцентних ламп за професією цокольник із застосуванням ртуті , які виконувала ОСОБА_2 надають право на пільгову пенсію за Списком № 1.

Також, суд зазначає, що за висновками Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років. Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день на зазначених посадах, та інших доказів, які підтверджували б невиконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірні періоди, до суду не надано.

Суд вбачає наявність в трудовій книжці позивача достатніх відомостей, які підтверджують необхідний пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 для призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідачем не заперечується наявність у ОСОБА_2 загального страхового стажу 24 років 01 місяць 3 дні.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 досягла 45 річного пенсійного віку, має страховий стаж 24 років 01 місяць, з них більше 9 років 9 місяців пільгового стажу за списком № 1, вона має право призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому спірні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 163750015206 про відмову в призначенні пенсії від 27.10.2021 та від 16.11.2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Також враховуючи те, що в ході розгляду цієї справи суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 163750015206 про відмову в призначенні пенсії від 27.10.2021 та від 16.11.2021 року , суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу період роботи з 13.12.1991 по 15.02.2002 за професією цокольник в складському цеху № 1 у виробництві виробів електронної техніки, рідіоапаратури, робітник зайняти на дільницях робіт із застосуванням ртуті при виготовленні приладів та виробів, що передбачено списком № 1, розділом 13, позицією 1130000а-17531, код КП - 7242.2, період роботи з 18.02.2002 по 31.08.2006 за професією цокольника, зайнята на ділянках робіт із застосуванням ртуті під час виготовлення приладів і виробів у виробництві устаткування для радіо, телебачення та зв`язку, що передбачено Списком № 1, розділом 13, позицією 13а-13 пп.а) робітники, зайняті на ділянках робіт із застосуванням ртуті під час виготовлення приладів і виробів, код КП 7242, які дають право на пенсію відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, з метою повного та належного захисту прав позивача, наявні підстави для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 12.11.2021 про призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Дане узгоджується із нормами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас позовні вимоги позивача щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними та відносяться до виключної компетенції відповідача.

Відповідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Згідно квитанцій про сплату судового збору, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 1984,10 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 661,60 грн. з кожного відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої, четвертої - шостої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами третьою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що за подання позову до суду позивач понесла судові витрати на професійну правничу допомогу складають 14000,00 грн, що підтверджується копією квитанції від 30.12.2021.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії витягу з договору про надання правової допомоги від 29 листопада 2021 року, опис виконаних робіт та розрахунок понесених витрат.

Суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів (до позову надано лише копії паспорта та ідентифікаційного номера позивача, заяви та листа) та збирання доказів не вимагало подання адвокатських запитів чи інших зусиль адвоката. Матеріали справи не містять доказів консультування позивача, доказів опрацювання та застосування судової практики. Фактично вся надана позивачу правова допомога полягала у написанні одного процесуального документу - позов та запиту до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавьскій області. Також спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю та з питання вирішення подібних правовідносин судами України напрацьовано сталу судову практику.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 2000,00 грн.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 163750015206 від 27 жовтня 2021 та від 16 листопада 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період з 13 грудня 1991 по 15 лютий 2002, період роботи з 18 лютого 2002 по 31 серпня 2006, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 661,60 грн (шістсот шістдесят одна гривня, 60 шістдесят копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 666,67 грн (шістсот шістдесят шість гривен шістдесят сім копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 661,60 грн (шістсот шістдесят одна гривня, 60 шістдесят копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 666,67 грн (шістсот шістдесят шість гривен шістдесят сім копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 661,60 грн (шістсот шістдесят одна гривня, 60 шістдесят копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 666,67 грн (шістсот шістдесят шість гривен шістдесят сім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко