Рішення № 103418980, 07.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10032/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81), Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 40867311, 65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9) про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів та зобов`язати Департамент з питань виконання покарань міністерства юстиції України та Південне управління з питань виконання покарань міністерства юстиції України подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову (оновлену) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.04.2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04Л 992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2021 перерахунку основного розміру його пенсії.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/10032/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії. Визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 р. позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81), Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 40867311, 65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9) про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, - повернуто позивачеві.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2021 р. задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 р. – скасовано, справу скеровано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року прийнято до свого провадження справу №420/10032/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 необхідно надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення. Однак, відповідачі безпідставно відмовляються надати оновлену довідку станом на 01 квітня 2021 року, про що зазначено у їх відповідях.

26.07.2021 року до суду від представника відповідача – Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого перерахунок пенсії здійснюється на підставі документів, що є у пенсійній справі, та додаткових документів, поданих пенсіонерами, а перерахунок у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців - виключно на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а тому доводи позивача, що заява пенсіонера є підставою для здійснення перерахунку та видачі довідки, є хибними, та не відповідають чинному законодавству.

26.07.2021 року до суду від представника відповідача – Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому наголошено, що скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не дає відповідачу додаткових або нових підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу, оскільки Південне міжрегіональне управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України керувалося чинними приписами Постанови №103 та Порядку №45 на момент надання довідки.

27.07.2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (вхід.№40605/21), відповідно до якої КМУ надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсії, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільненні зі служби, якщо інше не передбачено Порядком №45.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань України із заявою від 19.04.2021р., в якій просив надати довідку щодо його грошового забезпечення за посадовим окладом станом на 01.04.2021 року, тобто на момент подачі заяви з врахуванням вище перелічених надбавок призначених при виході на пенсію чи інших додаткових видів грошового забезпечення, дійсних на даний час для подальшого перерахунку пенсії.

Листом від 05.04.2021 №3.1/1359/ Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України позивачеві повідомлено, що підставою для видачі довідки для перерахунку пенсії встановленої законодавством форми можуть бути лише списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, надіслані територіальними органами Пенсійного фонду України. Будь-яких списків після 05 березня 2019 року для підготовки оновлених довідок для перерахунку пенсій до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не надходило.

Листом від 20.05.2021 №9/3-1942/Я-1490 Департаментом з питань виконання кримінальних покарань України розглянуто заяву ОСОБА_1 від 19.04.2021 щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та повідомлено, що довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсій готуються уповноваженими органами Міністерства юстиції України, на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, що були надані Головними управліннями Пенсійного фонду України. На день надання відповіді вказані списки до Департаменту не надходили.

Вищеозначена позиція суб`єктів владних повноважень послугувала підставою для звернення ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ.

Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Колегія суддів зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.

Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

При цьому, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком №3-1.

Відповідно до пункту 23 вказаного Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

Постановою № 704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, п. 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, починаючи з 05.03.2019 року, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах наявні ознаки порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод та законних інтересів позивача, позаяк суб`єкт владних повноважень не діяв на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

За таких обставин, позовні вимоги про визнати протиправною бездіяльності Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України щодо відмови виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Департаменту з питань виконання покарань міністерства юстиції України та Південного управління з питань виконання покарань міністерства юстиції України подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову (оновлену) довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.04.2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04Л 992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2021 перерахунку основного розміру його пенсії, суд зазначає наступне.

Кожна особа, відповідно до ст. 5 КАС України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення, яким зобов`язати вчинити на користь позивача певні дії, якщо для їх вчинення виконані всі умови, визначені законом.

У своїх рішеннях Європейський суд дійшов висновку, що захист, який пропонується в статті 13, має поширюватись на всі випадки обґрунтованих заяв про порушення прав і свобод, які гарантуються Конвенцією (наприклад, рішення у справі "Класс та інші проти Федеративної Республіки Німеччини")..

В п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року).

Крім того, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції, Суд вказує на те, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути:

- незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 року у справі "Гурепка проти України", п. 59);

- спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі "Кудла проти Польщі", п. 158; рішення від 16.08.2013 року у справі "Гарнага проти України", п. 29).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Водночас винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі.

З огляду на викладене, та з метою забезпечення ефективного відновлення порушених у контексті спірних правовідносин прав позивача, суд доходить висновку, що належним способом захисту є зобов`язання відповідачів виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за відповідною посадою, із включенням до складу грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, є обґрунтованими, доведеними належними, достатніми доказами, та відповідно є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, є правомірними, отже, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України).

Таким чином, приписами наведеної статті КАС України суду надано право, та у жодному разі не обов`язок щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

До того ж, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено ґрунтовних доводів, та не надано належних, достатніх, та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав, зокрема, у даному випадку для зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а відтак, підстави для задоволення вимоги позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю про виконання судового рішення по справі №420/10032/21, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України

Керуючись ч.1 ст.9, ч.1 ст.77, ч.1 ст.72, 73-77, ч.9 ст.205, ст.ст.242, 287 КАС України, суд,–

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України щодо відмови виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Департамент з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України, Південне міжрегіональне управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за відповідною посадою, із включенням до складу грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

4. Стягнути з Департаменту з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 454(чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Південного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 40867311, 65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.