Рішення № 103417075, 17.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2022 року Справа № 280/5226/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 65) до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6"(далі - відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" за адресою м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21 шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівлі за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" позивачем встановлено порушення вимог правил пожежної безпеки при експлуатації об`єкту відповідача, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки №633 від 21.11.2018, який отримано позивачем, однак порушення не усунуто. На підставі викладеного позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.12.2018 призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та призначено перше судове засідання на 08.01.2019.

Ухвалою суду від 08.01.2019 постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 28.01.2019.

Ухвалою суду від 28.01.2019 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим. Призначено підготовче засідання на 21.02.2019.

Ухвалою суду від 28.01.2019 продовжено строк проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 21.02.2019 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 15.04.2019.

Ухвалою суду від 15.04.2019 провадження у справі №280/5226/18 поновлено.

Ухвалою суду від 15.04.2019 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 25.06.2019.

Ухвалою суду від 25.06.2019 провадження у справі №280/5226/18 поновлено.

Ухвалою суду від 25.06.2019 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 10.09.2019.

Ухвалою суду від 10.09.2019 провадження у справі №280/5226/18 поновлено.

Ухвалою суду від 10.09.2019 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 11.11.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 05.11.2019 по 15.11.2019 на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного від 19.11.2019 №02-35/19/92, яка знаходиться в матеріалах справи, підготовче засідання призначене на 11.11.2019 було перенесене на іншу дату, а саме - 09.12.2019.

Ухвалою суду від 09.12.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 09.12.2019 продовжено строк зупинення провадження для надання часу сторонам для примирення до 22.04.2020.

Ухвалою суду від 22.04.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 22.04.2020 підготовче засідання у справі відкладалось на 21.05.2020.

Ухвалою суду від 21.05.2020 підготовче засідання у справі відкладалось на 14.07.2020.

Ухвалою суду від 14.07.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 03.09.2020.

Ухвалою суду 03.09.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.09.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 01.12.2020.

Ухвалою суду 01.12.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.12.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 22.02.2021.

Ухвалою суду 22.02.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.02.2021 підготовче засідання у справі відкладалось на 22.03.2021.

Ухвалою суду від 22.03.2021 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 23.06.2021.

Ухвалою суду 23.02.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.06.2021 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 23.08.2021.

Ухвалою суд від 27.09.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 27.09.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 16.12.2021.

Ухвалою суду від 16.12.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 16.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.01.2022.

Протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено на 15.02.2022.

17.01.2022 представником відповідача подано до суду клопотання, в якому зазначено про виконання заходів щодо усунення порушень законодавства про протипожежну безпеку. Так відповідачем подано Звіт про усунення недоліків, виявлених позаплановою перевіркою ГУ ДСНС у Запорізькій області», відповідно до якого неусуненими порушеннями залишились лише: допускається опорядження (облицювання) стін та стелі на шляхах евакуації першого поверху матеріалами з невизначеними показниками пожежної безпеки (горючість, займистість, димоутворення здатність та токсичність) та система протипожежного водопостачання (вводи, розподільчі труби) у підвальному приміщенні виконана з пластикових труб. У звязку з цим просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9ст. 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Запорізьким міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 20.11.2018 по 21.11.2018 було проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6".

За результатами перевірки було складено Акт за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 633 від 21.11.2018.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача будівлі, споруди, приміщення та територія Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6", яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21, експлуатуються з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- приміщення лікувального закладу не обладнано автоматичною системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей);

- не оброблено деревяні елементи горищних покриттів (крокви, лати) навчального закладу та будівлі майстерні засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- допускається опорядження (облицювання) стін та стелі на шляхах евакуації першого поверху матеріалами з невизначеними показниками пожежної безпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність);

- допускається встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди глухих грат, які не розкриваються, не розсуваються або не знімаються;

- встановлено двері на шляхах евакуації з актового залу, що відчиняються не в напрямку виходу з приміщення;

- двері евакуаційних виходів зі сходових кліток на 1-му поверсі з лівого і правого крила будівлі закриті на ключ;

- приміщення електрощитової не відділено протипожежними перешкодами (протипожежні двері) відповідно до ДБН В 1.1-7-2016 «Пожежна безпека обєктів будівництва»;

- допускається влаштування в підвальному поверсі приміщень: майстерні, складських та комор для зберігання горючих рідин;

- система протипожежного водопостачання (вводи, розподільчі труби) у підвальному приміщенні виконана з пластикових труб;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовано пожежними рукавами однакового з ним діаметра, вентилем для відкривання крана, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

- не обладнано пристроями для самозачинення дверей сходових кліток на 2-му, 3-му та 4-му поверсі;

- не забезпечено проведення технічного обслуговування вогнегасників відповідно до норм, правил (настанови з технічного обслуговування вогнегасників), установлених їх виробником, та нормативних документів у сфері пожежної безпеки;

- лінії живлення до кожного побутового кондиціонера в будівлі не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії;

- допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (коридори поліклініки, підвальні приміщення).

Судом встановлено, що Запорізьким міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 09.04.2019 по 10.04.2019 було проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6".

За результатами перевірки було складено Акт за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 410 від 10.04.2019 та виявлено ряд неусунених порушень вимог законодавства, а саме: приміщення не обладнано автоматичною системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу ); допускається опорядження (облицювання) стін та стелі на шляхах евакуації першого поверху матеріалами з невизначеними показниками пожежної безпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність); допускається встановлення глухих грат на вікнах приміщень, де перебувають люди (перший поверх); встановлено двері на шляхах евакуації з актового залу, що відчиняються не в напрямку виходу з приміщення; не відділено приміщення електрощитової протипожежними перешкодами (протипожежні двері); допускається влаштування в підвальному поверсі приміщень: майстерні, складських та комор для зберігання горючих рідин; система протипожежного водопостачання (вводи, розподільчі труби) у підвальному приміщенні виконана з пластикових труб; допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (коридори поліклініки, підвальні приміщення); не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту.

Запорізьким міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області 20.06.2019 було видано припис № 424 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким зобовязано відповідача: обладнати будівлю лікарні автоматичною системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації та системами оповіщення про пожежу) відповідно до вимог розділу VII, таблиці А.1 додатку А (обовязковий), додатку Б (обовязковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; демонтувати опорядження (облицювання) стін та стелі на шляхах евакуації першого поверху матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність) відповідно до п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека обєктів будівництва»; демонтувати глухі грати на вікнах приміщень, де перебувають люди (перший поверх); заборонити розміщення в підвальному поверсі приміщення майстерні, складських приміщень та комор для зберігання ГР; виконати систему протипожежного водопостачання в підвальному приміщенні (вводи, розподільчі труби) із металевих труб (окрім чавунних та мідних) відповідно до п. 9.3 розділу 9 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»; встановити електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (коридори поліклініки).

Також, як вбачається з матеріалів справи, Запорізьким міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 06.09.2019 по 09.09.2019 було проведено позаплановий захід державного нагляду Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6", за результатами якого складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 792 від 09.09.2019.

Відповідачем виявлено ряд неусунених порушень вимог законодавства, а саме: приміщення не обладнано автоматичною системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу); допускається опорядження (облицювання) стін та стелі на шляхах евакуації першого поверху матеріалами з невизначеними показниками пожежної безпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність); допускається встановлення глухих грат на вікнах приміщень, де перебувають люди (перший поверх); допускається влаштування в підвальному поверсі приміщень майстерні, складських та комор для зберігання горючих рідин; система протипожежного водопостачання (вводи, розподільчі труби) у підвальному приміщенні виконана з пластикових труб.

Позивачем до матеріалів справи також додано Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 290 від 29.07.2021, складений Запорізьким районним управлінням ГУ ДСНС України у Запорізькій області.

Зі змісту виявлених порушень вимог законодавства Акту № 290 від 29.07.2021 вбачається, що із тих порушень, які були встановлені при проведенні позапланової перевірки в період з 20.11.2018 по 21.11.2018 та зафіксовані в Акті № 633 від 21.11.2018, неусуненими залишились лише: допускається опорядження (облицювання) стін та стелі на шляхах евакуації першого поверху матеріалами з невизначеними показниками пожежної безпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність); допускається встановлення глухих грат на вікнах приміщень, де перебувають люди (перший поверх); допускається влаштування в підвальному поверсі приміщень майстерні, складських та комор для зберігання горючих рідин; система протипожежного водопостачання (вводи, розподільчі труби) у підвальному приміщенні виконана з пластикових труб.

Відповідач, надаючи до суду письмове клопотання разом зі Звітом про вжиття заходів по усуненню виявлених порушень, фактично погодився із двома порушеннями, які на момент розгляду справи по суті залишились неусуненими, а саме: допускається опорядження (облицювання) стін та стелі на шляхах евакуації першого поверху матеріалами з невизначеними показниками пожежної безпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність) та система протипожежного водопостачання (вводи, розподільчі труби) у підвальному приміщенні виконана з пластикових труб.

Разом з тим представник відповідача зазначив, що порушення в частині встановлення глухих грат на вікнах приміщень, де перебувають люди (перший поверх) є неогрунтованим, оскільки таке право передбачено ч. 2 п. 2.16 розділу ІІІ «Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів». Також зазначив, що у відповідача відсутні будь-які майстерні, а зберігання горючих рідин заборонено та призначено відповідальну особу за здійснення контролю за підвальним приміщенням.

Таким чином, з зазначених документів вбачається, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки відповідачем більшою частиною були усунені, а останні порушення знаходяться на стадії усунення.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V зі змінами та доповненнями (далі - Закон №877-V).

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.

Згідно з вимогами статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

В першу чергу слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

Так, поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність. та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20 (адміністративне провадження №К/9901/5935/21).

При обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17 та від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20.

Як було зазначено вище, судом встановлено, що відповідачем усунуто частину виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Так, на момент розгляду справи в суді залишилися не усуненими лише порушення пункту 4 розділу І, п. 2.17, 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 щодо: допускається опорядження (облицювання) стін та стелі на шляхах евакуації першого поверху матеріалами з невизначеними показниками пожежної безпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність); система протипожежного водопостачання (вводи, розподільчі труби) у підвальному приміщенні виконана з пластикових труб.

Підтвердженням цього є висновки Акту від 29.07.2021 №290 за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки.

Вказані обставини не заперечуються сторонами по справі.

Таким чином, на дату розгляду справи в суді неусунутим залишилось фактично лише два порушення, яке відповідач продовжує усувати.

Між тим, ГУ ДСНС у Запорізькій області не надано доказів на підтвердження того, що наявність вказаних порушень створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Що стосується недопущення встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, глухих грат, які не розкриваються, не розсуваються або не знімаються, то в цій частині суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, у разі необхідностівстановленнянавікнах приміщень,деперебувають люди, гратостанні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі грати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне прибування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Разом з тим до позивачем не підтверджено того факту, що приміщення відповідача, де встановлено глухі грати, відповідають вищеназваним критеріям, при яких глухі грати заборонено встановлювати.

Позивач, звертаючись з цим позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, а якщо неможливо - то чому.

При цьому, як наголошує позивач, належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати повторної перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.

В контексті спірних правовідносин, що склались у цій справі, слід зазначити, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20, у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №826/13895/16 та у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №580/32/19.

У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунуто більшість виявлених позивачем порушень вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.

З урахуванням вищевикладених обставин та правового врегулювання суд дійшов висновку, що виявлені порушення не є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту перевірки, оскільки законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню..

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №816/4755/15 та у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо інших посилань позивача викладених у позові, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено обґрунтованість заявлених вимог.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої не підлягають відшкодуванню витрати позивача - суб`єкта владних повноважень .

Керуючись статтями241,243-246,250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 65) до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації- відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.02.2022.

Суддя А.В. Сіпака