Рішення № 103417064, 16.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року Справа № 280/12561/21 м.ЗапоріжжяЗапорізького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області № 00139080709 від 28.09.2021 року та № 00139050709 від 28.09.2021 року;

2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області від 04 листопада 2021 № 0056343-1310-0803 про сплату податкового боргу у розмірі 53063,10 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, порушують законні права та інтереси як фізичної особи-підприємця, та такими що підлягають скасуванню з наступних підстав: 19.08.2021 року продавець в магазині, з яким у позивача укладено трудовий договір отримала лист ГУ ДПС у Запорізькій області, яким на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.08.2021 року № 2481 «Про проведення фактичної перевірки», позивача зобов`язано не пізніше 16-00 годин 25 серпня 2021 року надати до контролюючого органу за адресою: вул. Центральна, 20, каб. 2 в м. Василівка для перевірки оригінали документів (та заначено перелік документів). Позивачем виконано вимогу ДПС, та документи відвезені до контролюючого органу. Жодних претензій працівник ДПС який приймав документи, та перевіряв їх до позивача не пред`являв, про жодне з порушень, які потім були зазначені в акті повідомлено не було. Вважає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам. Сам акт перевірки який зазначений в податкових повідомленнях-рішенням позивачу не вручався, та про його наявність стало відомо лише з податкових повідомлень-рішень. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 17 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 11.01.2022 подав відзив на позов, у якому зазначає, що податкова вимога №0056343-1310-0803 від 04.11.2021 відкликана, про що в ІКП Позивача внесено відповідну інформацію - відсутність узгоджених сум грошових зобов`язань за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфер, виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у сумі 19263,10 грн. та 33800,00 грн. на загальну суму 5363,10 грн., що підтверджує інформацією з ІС «Податковий блок», податкове повідомлення-рішення від 28.09.2021 №001309080709 на суму штрафної (фінансової) санкції 19263,10 грн., №001309050709 на суму штрафної (фінансової) санкції 33800,00 грн. винесені контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, внаслідок чого, є законним. Доводів неправомірності вказаного податкового повідомлення-рішення, позовна заява не містить. Просить в задоволенні позову відмовити.

19.01.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач уточнив позовні вимоги, та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області № 00139080709 від 28.09.2021 року та № 00139050709 від 28.09.2021 року з підстав того, що проведення фактичної перевірки відбулось з чисельними порушеннями порядку, визначеного Податковим кодексом України (далі ПК України), а також неврахування видаткових накладних на підакцизний товар, що надані позивачем у встановлений строк, призвело до незаконних та необґрунтованих рішень щодо наявності порушень. У відповіді на відзив заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником.

25.01.2022 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив. Відповідач, наполягає на аргументах та поясненнях, наведених у відзиві на позовну заяву, які підтверджують правомірність дій по призначенню та проведенню фактичної перевірки позивача та законність застосування до позивача штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 16.02.2022 замінено відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 02.04.2019 за номером запису: 20800000000006464, видами економічної діяльності є Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.08.2021 №2481-п, прийнятого на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, п.522 підрозділу ХХ ПК України, на підставі направлень від 16.08.2021 №3941, №3942, фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність - ОСОБА_1 , з метою перевірки з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; наявності ліцензій та інших документів; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють виробництво та обіг підакцизних товарів в Україні.

Проведеною фактичною перевіркою магазину за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95ВР (із змінами і доповненнями) (далі - Закон №265), а саме: при реалізації 1 пляшки шампанського «Азнаурі брют» 0, 75 л за ціною 109,00 грн., 1 пачки сигарет «Собраніє» за ціною 67,00 грн., 0,5 л сидру «Грейпфрут» в одноразовому пластиковому стакані на розлив для споживання на місці за ціною 13,50 грн. та 1 одноразового пластикового стакану об`ємом 0,5 л. за ціною 1,50 грн. на загальну суму 191,00 грн., реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, розрахунковий документ встановленої форми на суму 191,00 грн. не видавався. А також порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону №265, а саме проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів. Так реалізовано 1 пачку сигарет «Марвел компакт» за ціною 45,50 грн. та 1 пляшку горілки «Прайм Нуар» 0, 5 л за ціною 95, 00 грн без зазначення в чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД Додатки з AIС «Податковий блок» щодо продажу сигарет «Марвел компакт» та горілки «Прайм Нуар» 0,5. Крім того виявлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265, а саме: при аналізі первинних документів на товар, що підлягає реалізації, в магазині наданих ФОП ОСОБА_2 до перевірки встановлено порушення порядку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, на суму - 7072,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №8030/08/01/07/09/ НОМЕР_1 від 28.08.2021 року позивачем заперечення на даний акт про результати фактичної перевірки до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області не подавалось.

На підставі акту перевірки №8030/08/01/07/09/ НОМЕР_1 від 28.08.2021 податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 28.09.2021 №00139080709 та №00139050709.

Податкове повідомлення-рішення від 28.09.2021 №00139050709 прийняте на підставі акту, яким встановлено порушення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (із змінами та доповненнями), абзацу 3 частини 4 статті 11 та частини 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (із змінами та доповненнями).

Податкове повідомлення-рішення від 28.09.2021 №00139080709 прийняте на підставі акту, яким встановлено порушення пункту 1, пункту 2, пункту 11, та пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Позивач оскаржив вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак строк розгляду скарги зупинено та рішення за результатами розгляду скарги ДПС України не прийняте.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими за результатами такої перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПК).

За положеннями пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону 481/95-ВР покладені на відповідача.

Позивач у відповіді на відзив, зазначає, що в акті фактичної перевірки вказано, що направлення на перевірку № 3941 та № 3942 відносно перевіряючих складені 16 серпня 2021 року та дійсні на протязі 10 діб, тобто строк дії направлення закінчився 26 серпня 2021 року о 23-59 годин, а складено акт 27 серпня 2021 року.

Стосовно доводів позивача щодо винесення акту поза межами строку, встановленого законом, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 82.3 ст.82 ПКУ, тривалість фактичної перевірки, не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Відповідно пункту 86.5 статті 85 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У статті 86 ПК України зазначено, що строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Враховуючи вищеописане, акт винесений 27 серпня 2021 в межах строку встановленого п. 86.5 ст. 85 ПК України, а відтак суд відхиляє доводи позивача щодо порушення строку винесення акту.

Податкове повідомлення-рішення від 28.09.2021 №00139050709 прийняте на підставі акту, яким встановлено порушення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (із змінами та доповненнями), абзацу 3 частини 4 статті 11 та частини 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (із змінами та доповненнями).

Щодо виявлених порушень.

1. Податковою перевіркою встановлено зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразку, що є порушенням абз.3 ч.4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. (далі Закон №481/95-ВР). Відповідальність передбачена абз.20 ч.2 статті 17 Закону №481/95-ВР та становить 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

В ході перевірки магазину ФОП ОСОБА_1 встановлено зберігання 1 паку вина «Ординарного сортового столового сухого червоного «Сапераві» ємністю 1,0 л. на якому відсутня частина марки акцизного податку встановленого зразку, що підтверджується власноручно написаними та підписаними поясненнями продавця ФОП ОСОБА_1 - Зінов`євою Т А.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі - Положення №1251) такі алкогольні напої з такими пошкодженнями марок акцизного податку вважаються немаркованими.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

За правилами пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до п.226.1, п.226.9 ст.226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

При цьому зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Відповідно до п.20 Положення №1251, вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Суд зазначає, що в акті перевірки встановлено відсутність частини марки акцизного збору, проте до акту на додані матеріали фото-фіксації, замірів пошкодження чи інші докази, на підтвердження того, що такі пошкодження відповідають п.20 Положення.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України)

Вищенаведене у сукупності свідчить про недоведеність відповідачем правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення абз.3 ч.4 ст.11 Закону № 481/95-ВР.

2. Під час фактичної перевірки контролюючий орган виявив продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкта громадського харчування, чим порушено ч.6 ст.15-3 Закону №481/95-ВР, а саме: 19.08.2021 приблизно о 16 годині посадовими особами контролюючого органу в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , проведено контрольну розрахункову операцію реалізації 1 пляшки шампанського «Азнаурі брют» 0,75 л за ціною 109,00 грн , 1 пачки сигарет «Собраніє» за ціною 67,00 грн., 0,5 л сидру «Грейпфрут» в одноразовому пластиковому стакані на розлив для споживання на місці за ціною 13,50 грн. та 1 одноразового пластикового стакану об`ємом 0,5 л. за ціною 1,50 грн. на загальну суму 191,00 грн., реалізовано 0,5 л сидру «Грейпфрут» в одноразовому пластиковому стакані на розлив для споживання на місці у тарі (пластиковий стакан), яка не передбачає транспортування даного алкогольного напою до іншого місця та використання для інших потреб.

Суд зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом №481/95-ВР.

Згідно з положеннями п.11 ч.1, 6 ст.15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, суб`єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Пунктами 2, 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 854 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства. Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відтак, у разі відсутності у відповідного магазина статусу спеціалізованого підприємства у розумінні ст.15-3 Закону №481-95-ВР та пунктів 2, 22 Правил, суб`єкт господарювання не має права здійснювати в ньому продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Крім того, необхідно звернути увагу, що відповідно до п.27 ч.1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» 23 грудня 1997 року №771/97-ВР (далі Закон №771/97-ВР) заклад громадського харчування - ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб.

Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз. 14 ст. 1 Закону №481/95-ВР).

Поняття "алкогольні напої" визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України та в абзаці 7 статті 1 Закону № 481/95-ВР згідно з яким алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини 20 статті 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною 30 статті 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

З системного аналізу статей 15-3 та 17 Закону № 481/95-ВР слідує, що до суб`єкта господарювання, що не має статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення ст. 15-3 тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці.

Як встановлено зі змісту акту перевірки, відповідачем виявлено факт продажу алкогольних напоїв на розлив, проте у даному випадку відсутня друга ознака, яка має визначальне значення для кваліфікації порушення закріпленого в статті 15-3 Закону № 481/95-ВР - споживання таких напоїв на місці, оскільки в ньому не вказано, з яких саме підстав відповідач дійшов висновку, що позивачем продаж алкогольних напоїв здійснювався для споживання кінцевим споживачем на місці.

В акті жодним чином не відображено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому наявні будь-які спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також наявність посуду, в якому неможливо придбати такі напої "на виніс".

Окрім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, види діяльності Код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний).

Водночас, судом встановлено, що на момент проведення перевірки у позивача була наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 08030308202102759, яка дійсна з 10.08.2021 року по 10.08.2022 року.

З урахуванням викладеного, на підставі проведеної оцінки доказів, з урахуванням вимог чинного законодавства, на переконання суду, в даному випадку має місце продаж алкогольних напоїв на розлив, який є різновидом роздрібної торгівлі, однак, не продаж алкогольних напоїв на розлив для його споживання на місці.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що в межах спірних правовідносин не є доведеним факт порушення позивачем приписів ст.15-3 Закону 481/95-ВР.

3. Під час фактичної перевірки контролюючий орган виявив продаж алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних цін на такі напої, а саме: 28.01.2021 реалізовано вино ігристе «Азнаурі» солодке біле 0,75 л. за ціною 97,00 грн. 1 пляшка, 16.02.2021 реалізовано 1 пляшку вина ігристого «Шабо» біле 0,75 л. за ціною 99,00 грн., в той час як мінімальна роздрібна ціна, що встановлена державою становить 109,00 грн. за пляшку 0,75.

Суд звертає увагу, що у позиція позивача полягає у тому, що в розрахунку фінансових санкцій вказано 100 відсотків отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн, але не вказано, з якої партії при нарахуванні такої штрафної санкції виходив контролюючий орган, та чим керувався, чи було виконано контрольну закупку та інше, яке може бути належним та допустимим доказом правопорушення.

На підтвердження доводів про здійснення позивачем реалізації 28.01.2021 вина ігристого «Азнаурі» солодке біле 0,75 л. за ціною 97,00 грн. 1 пляшка, 16.02.2021 1 пляшки вина ігристого «Шабо» біле 0,75 л. за ціною 99,00 грн., відповідачем надано до суду скріншоти з баз даних ДПС.

Вирішуючи вказане спірне питання з урахуванням вказаних доводів позивача та матеріалів фактичної перевірки, суд вказує про таке.

Відповідно до ст.1 Закону №481/95-ВР алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів на рівні 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України відповідно до частини десятої статті 18 цього Закону.

Постановою №957 установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Так, відповідним Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 визначена мінімальна роздрібна ціна на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу гриб, що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20°С у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л встановлена на рівні 109 грн.

Матеріали фактичної перевірки не містять первинних документів, у т.ч. інформації щодо фактичних залишків запасів вказаних алкогольних напоїв, на підставі яких контролюючий орган мав ідентифікувати алкогольні напої, реалізовані позивачем за заниженими цінами - 28.01.2021 та 16.02.2021, оскільки відповідно до абз. 13 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» безпосереднім об`єктом правопорушення (предметом) є конкретний алкогольний напій, який відповідно до згаданих положень статті 1 Закону та відповідно до Постанови №957 визначається за кодом УКТ ЗЕД, а не за назвою в документах суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи..

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Аналізуючи положення статей 75, 80 ПК України суд приходить до висновку, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

З огляду на вказане, суд вважає, що перевірка чеків РРО за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а не фактичної перевірки, оскільки правопорушення, на яке посилається податковий орган, мало місце 28.01.2021 та 16.02.2021, а фактична перевірка проведена 19.08.2021, тобто через 5-6 місяців.

При цьому, суд приймає до уваги висновки щодо подібних правовідносин (застосування пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України), викладені у постанові Верховного Суду від 18.05.2018 справа № 813/3977/16, де зазначено, що внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. В той же час, така інформація та фактичний контроль не може бути безмежним у часі її призначення та проведення. Належний ефект, що може бути досягнутий від проведення такої перевірки залежить від своєчасного опрацювання такої інформації.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відтак, відповідно до вказаних положень суб`єкт господарювання зобов`язаний внести в РРО дані, які б повністю відповідали накладній на отримання товару з тим, щоб його можна було ідентифікувати за документами про поставку, що позивачем було дотримано.

Проте, в ході фактичної перевірки уповноваженими особами відповідача не досліджувались будь-які первинні документи.

Також, в акті відсутні посилання джерела та матеріали на підтвердження продажу алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних.

Суд звертає увагу, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Отже, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення п.1 Постанови №957.

Вищенаведене у сукупності свідчить про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28.09.2021 №00139050709 на суму 33800,00 грн., та про наявність правових підстав для його скасування.

Податкове повідомлення-рішення від 28.09.2021 №00139080709 прийняте на підставі акту, яким встановлено порушення пункту 1, пункту 2, пункту 11, та пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Щодо виявлених порушень.

1. Під час перевірки встановлено не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, що є порушенням п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі - Закон №265/95-ВР), а саме: при реалізації 1 пляшки шампанського «Азнаурі брют» 0,75 л. за ціною 109,00 грн., 1 пачки сигарет «Собраніє» за ціною 67,00 грн., 0,5 л сидру «Грейпфрут» в одноразовому пластиковому стакані на розлив для споживання на місці за ціною 13,50 грн. та 1 одноразового пластикового стакану об`ємом 0,5 л. за ціною 1,50 грн., на загальну суму 191,00 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався розрахунковий документ встановленої форми на суму 191,00 грн. не видавався.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом №265/95-ВР. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Приписами п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

Згідно з п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

При цьому, у відповідності до п.11 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Вказане порушення визнається позивачем в повному обсязі, а представлені відповідачем докази достатньою мірою свідчать про факт порушення позивачем вимог п.1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість факту порушення позивачем вимог п.1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР.

2. Порушення позивачем встановленого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що є недотриманням пункту 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", як підстави винесення податкового повідомлення рішення в частині застосування штрафу у розмірі 14 144,00 грн. на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно акту під час проведення перевірки працівниками податкової виявлено порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 7072,00 грн., а саме в ході аналізу первинних документів наданих до перевірки встановлено відсутність накладних на реалізуємий товар на суму 7072,0 грн.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно статті 20 зазначеного Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства доходів і зборів України за № 481 від 16.09.2013, відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України та підпункту 30 пункту 5 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141, затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, що додаються.

Статтею 2 Закону №265/95-ВР встановлено, що книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

При цьому, підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).

Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

Зокрема, фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, може бути застосована лише у тому випадку, коли особа не веде обліку товарів.

Натомість, у межах спірних правовідносин судом встановлено, що виявлені в магазині товарно-матеріальні цінності, з приводу яких інспекторами відповідача встановлено відсутність обліку, все ж обліковувалися, на підтвердження чого матеріали справи містять копії видаткових та транспортних накладних на підтвердження купівлі алкогольних напоїв.

В акті перевірки встановлено відсутність накладних на реалізуємий товар на суму 7072,0 грн., однак інспекторами не зазначено, облік якого товару не підтверджений.

Відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону №265/95-ВР.

Ця позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.08.2018 у справі №825/10/17, від 30.01.2018 у справі №810/1148/17, від 30.04.2020 у справі № 803/954/14, які згідно з ч.5 ст. 242 КАС України враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд також не погоджується з доводом податкового органу стосовно того, що санкція ст. 20 вказаного Закону застосовується також у випадку не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Суд вказує, що відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, тому оприбуткування товарів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

Таким чином, із системного аналізу вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Однак, в акті перевірки факту реалізації товару не зафіксовано та відповідачем не доведено факту реалізації позивачем товару, який, на переконання відповідача, не було обліковано.

Таким чином, суд не погоджується з висновком акту перевірки в частині порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

За таких обставин, відповідачем не доведено наявність в діях позивачки порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 20 Закону №265/95-ВР.

3. Проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Так, 01.08.2020 року реалізовано 1 пачку сигарет «Марвел компакт» за ціною 45,50 грн. та 1 пляшку горілки «Прайм Нуар» 0 5 л. за ціною 95,00 грн. без зазначення в чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.

Згідно із пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Пунктом 7 статті 13 Закону №265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Як вказано в акті перевірки, продавцем магазину ФОП ОСОБА_1 реалізовано 1 пачку сигарет «Марвел компакт» за ціною 45,50 грн., та 1 пляшку горілки «Прайм Нуар» 0,5 л. за ціною 95,00 грн. без зазначення в чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.

На підтвердження вказаного відповідачем надані до суду скріншоти з баз даних ДПС.

Проте, розрахунковим документом, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (ст. 2 Закону №265/95-ВР).

Тобто, належним документом, який може підтвердити/спростувати обставин щодо використання суб`єктом господарювання режиму попереднього програмування найменування при продажу підакцизного товару (без зазначення підкатегорії згідно з УКТЗЕД (10 знаків) є відповідний розрахунковий документ.

Однак, відповідачем вказаний чек до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідачем під час проведення перевірки не досліджувався чек від 01.08.2020 та контролюючим органом не встановлено у ході проведення фактичної перевірки проведення позивачем розрахункових операцій через РРО та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Крім того, як вже було зазначено судом, перевірка чеків РРО за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а не фактичної перевірки, оскільки правопорушення, на яке посилається податковий орган, мало місце 01.08.2020, а фактична перевірка проведена 19.08.2021, тобто через рік.

При цьому, суд приймає до уваги висновки щодо подібних правовідносин (застосування пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України), викладені у постанові Верховного Суду від 18.05.2018 справа № 813/3977/16, де зазначено, що внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. В той же час, така інформація та фактичний контроль не може бути безмежним у часі її призначення та проведення. Належний ефект, що може бути досягнутий від проведення такої перевірки залежить від своєчасного опрацювання такої інформації.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що в межах розгляду даної справи податковим органом не доведено проведення продавцем магазину ФОП ОСОБА_1 розрахункової операції через РРО з порушенням режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної під категорії згідно УКТЗЕД для підакцизних товарів.

Вищевикладене підтверджує неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Отже, враховуючи вищевикладене, у повній мірі оцінивши доводи та дослідивши надані докази, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 28.09.2021 №00139080709, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведені факти наявності вказаних порушень, встановлених в ході перевірки.

Вищенаведене у сукупності свідчить про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28.09.2021 №00139080709 на суму 19 263,10 грн., та про наявність правових підстав для його скасування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частин 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1816 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області № 00139050709 від 28.09.2021.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області № 00139080709 від 28.09.2021.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Повне судове рішення складено 16.02.2022.

Суддя Б.В. Богатинський