Рішення № 103417027, 17.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2022 року (09:55)Справа № 280/11344/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування при нарахуванні пенсії позивачу довідок, що підтверджують стаж його роботи, який дає право на призначення пенсії, а саме: довідку військової частини A3199 № 856 від 08.07.2020 за період служби з 05.04.2015 по 29.04.2016; довідку військової частини А0536 № 717 від 20 08.2020 за період служби з 16.06.2016 по 19.03.2017; довідку приватного підприємства «Агенція Метре» від 01.04.2021 за період роботи з 15.07.1994 по 22.11.1995 та 05.02.1997 по 24.11.1999;

зобов`язати відповідача врахувати при визначенні стажу роботи позивачу, який дає право на призначення пенсії довідку військової частини A3199 № 856 від 08.07.2020 за період служби з 05.04.2015 по 29.04.2016, довідку військової частини А0536 № 717 від 20 08.2020 за період служби з 16.06.2016 по 19.03.2017; довідку приватного підприємства «Агенція Мегре» від 01.04.2021 за період роботи з 15.07.1994 по 22.11.1995 та 05.02.1997 по 24.11.1999, та з урахуванням стажу роботи, який підтверджується вищезазначеними довідками провести перерахунок пенсії за віком, яка належить позивачу з моменту подання ним відповідних документів до органів Пенсійного фонду України, тобто з 03.03.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у березні 2021 року відповідачем призначена пенсія за віком. До виходу на пенсію, позивач з 2014 року проходив службу у Збройних силах України. Для призначення пенсії позивачем до відповідача подавались документи, які підтверджують трудовий стаж позивача для призначення пенсії. Однак, з незрозумілих причин, відповідачем при визначенні трудового стажу позивача не була врахована частина наданих документів, зокрема: довідка ВЧ A3199 №856 від 08.07.2020 за період служби з 05.04.2015 по 29.04.2016; довідка ВЧ А0536 №717 від 20 08.2020 за період служби з 16.06.2016 по 19.03.2017; довідка приватного підприємства «Агенція Метре» від 01.04.2021 за період роботи з 15.07.1994 по 22.11.1995 та 05.02.1997 по 24.11.1999. Позивач зазначає, що вищезазначені довідки містять усі необхідні реквізити, передбачені законодавством та підтверджують стаж роботи позивача. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не враховано певних періодів його роботи до стажу. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

23.12.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 76720), в якому проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. Зокрема зазначає, що позивач з 03.03.2021 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, як учасник бойових дій (АТО) відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058. При зверненні з заявою за призначенням пенсії, позивачем було надано трудову книжку № НОМЕР_2 (яка не відповідає Порядку ведення трудових книжок) та архівну довідку №20 від 01.04.2021, видану Приватним підприємством «Агентство Мегре» (яка не відповідає Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній). Крім того, при розрахунку страхового стажу позивача, при призначенні пенсії, відповідачем не враховано період роботи ОСОБА_1 з 15.07.1994 по 22.11.1995 та з 05.02.1997 по 24.11.1999 на Приватному підприємстві «Агентство Мегре», оскільки вищезазначені записи трудової книжки здійснений всупереч вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, 19.04.2021 позивачем подано заяву про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням наданої архівної довідки № 20 від 01.04.2021, виданої Приватним підприємством «Агентство Мегре», в якій вказано, що ОСОБА_1 працював на посаді директора Приватного підприємства «Агентство Мегре» із зазначенням періодів роботи. Звертає увагу суду, що вищезазначена довідка видана Приватним підприємством «Агентство Мегре» 01.04.2021. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому містяться відомості про припинення Приватного підприємства «Агентство Мегре» 01.07.2008, номер запису № 11031170005020725 на підставі судового рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 23.04.2008 № 19/222/07 Господарським судом Запорізької області, дата набрання чинності 23.04.2008. Крім того, зазначає, що припинене підприємство архівні довідки не видає, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства архівні довідки видаються виключно архівними установами. Таким чином, оскільки позивачем подано трудову книжку (№ НОМЕР_2 ) та архівну довідку № 20 від 01.04.2021, видану Приватним підприємством «Агентство Мегре», оформлені не належним чином, що не відповідають вимогам чинного законодавства, на підставі чого, у відповідача відсутні правові підстави для зарахування періодів роботи позивача з 15.07.1994 по 22.11.1995 та з 05.02.1997 по 24.11.1999 на Приватному підприємстві «Агентство Мегре» до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії з 03.03.2021. Вищевказане також узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові № 155/1180/17 від 04.03.2020. Щодо зарахування періодів служби з 05.04.2015 по 29.04.2016 та з 16.06.2016 по 19.03.2017 до страхового стажу позивача, повідомляє наступне. Відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) щодо ОСОБА_1 інформація про сплату страхових внесків за періоди з 05.04.2015 по 29.04.2016 та з 16.06.2016 по 31.01.2017 у Реєстрі застрахованих осіб відсутня. Таким чином, до страхового стажу зараховується лише той період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески, оскільки у Реєстрі застрахованих осіб на ОСОБА_1 не має відомостей щодо сплати страхових внесків та відомостей стосовно сум заробітної плати, на підставі чого, у відповідача відсутні правові підстави для зарахування вищевказаних періодів роботи до страхового стажу позивача. Крім того повідомляє, що для зарахування періоду проходження служби до страхового стажу позивача, ним надано довідку про проходження військової служби, нарахованих сум грошового забезпечення № 717 від 20.08.2020 видану Міністерством оборони України військова частина А 0536 та довідку № 856 від 08.07.2020 видану Міністерством оборони України військова частина А 3199. Відповідно до наданої довідки про проходження військової служби, нарахованих сум грошового забезпечення №717 від 20.08.2020, відповідачем зараховано ОСОБА_1 періоди проходження служби до страхового стажу з 01.09.2016 по 31.01.2017 та з 01.02.2017 по 31.03.2017, що підтверджується копією розрахунку стажу позивача. Стосовно наданої довідки № 856 від 08.07.2020 повідомляє, що по даній довідці відповідачем не можливо врахувати період проходження служби з 05.04.2015 по 29.04.2016 до страхового стажу позивача, оскільки вищезазначена довідка видана всупереч нормам Порядку № 637 та не відповідає встановленій формі, а саме додатку 2 Порядку № 22-1. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 з 03.03.2021 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, як учасник бойових дій (АТО) відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування при призначенні пенсії за віком довідки військової частини A3199 № 856 від 08.07.2020 за період служби з 05.04.2015 по 29.04.2016; довідки військової частини А0536 № 717 від 20 08.2020 за період служби з 16.06.2016 по 19.03.2017; довідки приватного підприємства «Агенція Метре» від 01.04.2021 за період роботи з 15.07.1994 по 22.11.1995 та 05.02.1997 по 24.11.1999, які підтверджують відповідний стаж роботи, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).

Відповідно до статті 1 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється в місяцях, неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Суд зазначає, що статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, суд зазначає що, спірним у цій справі, по-перше є не зарахування відповідачем періоду роботу позивача з 15.07.1994 по 22.11.1995 та з 05.02.1997 по 24.11.1999 у приватному підприємстві «Агенція Метре».

Як слідує із дублікату трудової книжки позивача № НОМЕР_2 , позивач з 15.07.1994 по 22.11.1995 (записи № № 3,4) та з 05.02.1997 по 24.11.1999 (записи № № 9,10) працював директором у приватному підприємстві «Агенція Метре».

Разом з тим, підставою для не зарахування до страхового стажу позивача вищезазначеного періоду його роботи слугувало те, що у трудовій книжці записи про звільнення внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, чинної на дату внесення записів, зокрема, відсутня печатка на записах про звільнення.

Оцінюючи зазначені доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом від 29.07.1993 № 58 (далі- Інструкція № 58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Суд зауважує, що записи про спірний період роботи у трудовій книжці позивача не містять недопустимих (таких, що внесені в супереч Інструкції) перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст, містять підписи посадових осіб, а натомість внесені у відповідності із встановленими правилами.

Суд зазначає, що відсутність у трудовій книжці позивача печатки ПП «Агенція Метре», не є тим недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Разом з цим, відповідно до п.4.1 Інструкції №58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Так, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Суд зазначає, що не зарахування страхового стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Відсутність зображення печатки на записі в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Разом з цим, суд погоджується із доводами відповідача щодо того, що припинене підприємство не могло видати довідку № 20 від 01.04.2021, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що згідно з офіційними відомостями, які містяться на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), міститься запис про припинення юридичної особи – Приватного підприємство «Агентство Мегре» від 01.07.2008, номер запису: 11031170005020725, підстава: судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 23.04.2008 № 19/222/07 Господарський суд Запорізької області, дата набрання чинності: 23.04.2008.

Однак, суд зазначає, що Пенсійний фонд України у разі виникнення сумнівів щодо достовірності отриманих від позивача документів, не був позбавлений права самостійно звернутися до Архівної установи із запитом на отримання необхідної інформації для проведення перерахунку пенсії позивача, проте зазначеним правом не скористався та необґрунтовано відмовив у перерахунку пенсії.

Отже, із вищенаведеного суд дійшов висновку, спірні періоди роботи з 15.07.1994 по 22.11.1995 та з 05.02.1997 по 24.11.1999 у приватному підприємстві «Агенція Метре» мають бути зараховані позивачу до загального страхового стажу, оскільки стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника (позивача).

Окрім того, позивачем під час звернення до Пенсійного фонду було надано довідку, яка видана ВЧ А 3199 № 856 від 08.07.2020 в якій зазначено, що позивач проходив службу у ВЧ А 3199 (А1594) з 05.04.2015 по 29.04.2016, період у військовій частині зарахований до страхового стажу ЄСВ нарахований та сплачений у повному обсязі.

Тобто, з наданої довідки встановлено, що позивач з 05.04.2015 по 29.04.2016 отримував заробітку плату у ВЧ А 3199 (А1594), з якої сплачувались страхові внески.

З індивідуальної відомості про застраховану особу форми ОК-5 вбачається, що ВЧ А 3199 у період з 05.04.2015 по 29.04.2016 страхові внески до Пенсійного фонду України не сплачувалися.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено в ч. 1 ст. 20 Закону №1058, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 цього Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, у ч. 10 ст. 20 Закону № 1058 вказано, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а.

Отже, із вищенаведеного суд дійшов висновку, спірний період служби у ВЧ А 3199 з 05.04.2015 по 29.04.2016, має бути зарахований позивачу до загального страхового стажу.

Позовні вимоги за період служби з 01.09.2016 по 31.03.2017 у ВЧ А 0536 задоволенню не підлягають, оскільки такий період вже самостійно врахований органом Пенсійного фонду при обчисленні страхового стажу та розміру пенсії позивача, що підтверджується розрахунком стажу позивача, наданим разом із відзивом на позовну заяву.

Інші періоди служби позивача у Збройних силах України не підтверджуються жодними записами у трудовій книжці, а відтак зарахуванню до страхового стажу не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального трудового (страхового) стажу періодів його роботи з 15.07.1994 по 22.11.1995 та з 05.02.1997 по 24.11.1999 у приватному підприємстві «Агенція Метре», періоду проходження військової служби з 05.04.2015 по 29.04.2016 та, відповідно, зобов`язання відповідача зарахувати позивачу зазначені періоди до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України). В силу приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, питання щодо стягнення судового збору судом не вирішувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального трудового (страхового) стажу періоди його роботи з 15.07.1994 по 22.11.1995 та з 05.02.1997 по 24.11.1999 у приватному підприємстві «Агенція Метре», періоду військової служби з 05.04.2015 по 29.04.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового (страхового) стажу періоди його роботи з 15.07.1994 по 22.11.1995 та з 05.02.1997 по 24.11.1999 у приватному підприємстві «Агенція Метре», період військової служби з 05.04.2015 по 29.04.2016 та здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.02.2022.

Суддя Ю.В. Калашник