Рішення № 103416644, 10.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року Справа№200/17685/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Череповського Є.В.,

при секретарі Коптєвій А.Ю.,

за участю:

позивача не з`явився,

представника відповідача Лушер Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08.12.2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Донецької обласної прокуратури (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що в період часу з 05.12.2011 по 22.10.2021 позивач працювала в органах прокуратури Донецької області, зокрема на посадах прокурора Добропільської міжрайонної прокуратури та прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури, що підтверджується копією трудової книжки.

За період з 01.04.2020 по 30.09.2021 позивачу фактично нараховано посадовий оклад в розмірі 101880 грн., в той час як належало до нарахування 571770 грн.

Отже, внаслідок протиправної бездіяльності Донецької обласної прокуратури позивачу не здійснена повна виплата заробітної плати, а саме не дорахувано та не виплачена сума посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру»(далі - Закон № 1697-VІІ), в розмірі: 571770 грн. - 101880 грн. = 469890 грн. за період з 01.04.2020 р. по 30.09.2021 р.

На підставі вищевикладеного позивач просила суд визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури щодо ненарахування ОСОБА_1 з 01.04.2020 р. по 14.03.2021 р., з 15.03.2021 р. по 30.09.2021 р. заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», зобов`язати Донецьку обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.04.2020 р. по 14.03.2021 р., з 15.03.2021 р. по 30.09.2021 р., виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням встановленої у цей період надбавок та премій, і виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11 січня 2022 року від Відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

10 січня 2022 року від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій Позивач виклав аргументи, аналогічні викладеним у позові.

12 січня 2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходила службу на посадах прокурора Добропільської міжрайонної прокуратури та прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури у період з 21.08.2012 по 22.10.2021, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (а.с. 27-36).

Наказом прокуратури Донецької області від 21 жовтня 2021 року № 2610-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

За періоди роботи в прокуратурі посадовий оклад позивача складав:у період з 01.04.2020 по 14.03.2021 5660 грн, з 15.03.2021 по 30.09.2021 - 5660 грн, що підтверджується довідками № 21-85-1076 та № 21-85-1075 від 11.10.2021 (а.с. 47-48).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 4 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697), заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

1) вислугу років;

2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 01.01.2021 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 01.01.2022 - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом встановлено, що обраховуючи заробітну плату позивача у спірний період, відповідач взяв за основу розмір місячного посадового окладу в сумі 5660 грн, встановленогопостановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», посилаючись при цьому на норму пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» ЗаконуУкраїни від 19.09.2019 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Так, 19.09.2019 прийнятийЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»(далі - Закон № 113).

Відповідно до норм пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Дія цього пункту не поширюється на випадок, передбаченийпідпунктом 4пункту 21 цього розділу.

Пунктом 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113 встановлено, що прокурори, які на день набрання чинності цимЗакономзаймають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Суд зазначає, що суть спору полягає у тому, чи є правомірним нарахування заробітної плати позивача, виходячи із розміру посадового окладу, встановленогопостановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012, а нест. 81 Закону України «Про прокуратуру».

Так, в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно дозаконуінших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом; організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частини перша, другастатті 131-1 Конституції України).

Конституційний Суд України у Рішенні від 3 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 зазначив, що стале забезпечення фінансування, зокрема, органів прокуратури, робота якої тісно пов`язана з діяльністю судів, є однією з конституційних гарантій реалізації прав і свобод громадян, їх судового захисту (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини). Потреба у належному матеріальному забезпеченні прокурорів випливає з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними функцій держави, є гарантією незалежності їх діяльності у ефективному судовому захисті прав громадян.

За Конституцією України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (частина друга статті 19). Виключно законами України визначаються, зокрема, організація і діяльність прокуратури (пункт 14 частини першої статті92, частина друга статті131-1 Основного Закону України). Оскільки нормиОсновного Закону України, якими передбачено перелік питань, що регулюються виключно законами України, мають імперативний характер, то всі рішення мають бути ухвалені у формі закону.

Закон № 1697, із змінами, як передбачено у його преамбулі, визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Однією із засад, на яких ґрунтується діяльність прокуратури, визначено незалежність прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків (пункт 5 статті 3).

Згідно із частиною першою статті 16 даногоЗакону, незалежність прокурора забезпечується, зокрема, забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора (пункт 3); установленимзакономпорядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури (пункт 4); належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора (пункт 5).

Здійснюючи функції прокуратури, прокурор керується у своїй діяльності лишеКонституцієюта законами України (частина другастатті 16 Закону № 1697). Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов`язків або прийняття ним незаконного рішення (абзац перший частини п`ятоїстатті 16 Закону № 1697).

Статтею 81 Закону №1697 визначено заробітну плату прокурора.

Разом з цим,Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»внесено зміни доБюджетного кодексу України, зокрема розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 26, яким, серед іншого, встановлено, що норми і положення статті81, пунктів 13,14розділуXIII «Перехідні положення» Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

Умови оплати праці працівників органів прокуратури визначенопостановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р (ІІ)2020 визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІзі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІзі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Виходячи з такого рішення Конституційного Суду України, позивач вважала наявним у неї права з 01.04.2020 на обрахунок розміру свого посадового окладу як прокурора в розмірах, визначенихст. 81 Закону № 1697.

Однак, оплата праці прокурорів регіональної прокуратури з 26.03.2020 р. по 10.09.2020 р. правомірно здійснювалась згідно з Постановою № 505 у зв`язку з наступним.

Законом України від 19.09.2019 р. № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»(далі - Закон № 113), який набрав чинності 25.09.2019 р., створено підґрунтя для реформування системи органів прокуратури. Так, у ч. 1ст. 7 Закону України «Про прокуратуру»слова «регіональні» замінено на «обласні».Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру»(в редакціїЗакону № 113) визначено виключний перелік посад в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах.

Пунктом 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113 регламентовано, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України». Згідно з абзацом 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113 за прокурорами регіональних прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цимЗаконом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників регіональних прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (на сьогодні - Постанова № 505, із змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури»).

Оскільки зазначені нормиЗакону № 113не визнано неконституційними, оплата праці прокурорів регіональних прокуратур з 26.03.2020 р.продовжувала здійснюватися згідно з постановою Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників органів прокуратури, а саме Постановою № 505.

З огляду на викладене, оплата праці прокурорів обласних прокуратур почала здійснюватися з дня початку їх роботи, а саме з 11.09.2020 р. Так, наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 р. № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

Враховуючи те, що позивачку з моменту набрання чинності Законом №113-IX по день звільнення з посади прокурора не переведено в результаті успішного проходження нею атестації до обласної прокуратури, оплата її праці правомірно здійснювалась відповідачем згідно із постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 р. "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Посилання позивача на те, що вищезазначене рішення Конституційного Суду України має вплив на вирішення даної справи, оскільки у своєму рішенні цей Суд надав оцінку правомірності застосування постанов Кабінету Міністрів України щодо заробітної плати прокурора, не беруться судом до уваги з огляду на те, що на час спірних правовідносин питання оплати праці прокурорів регіональних прокуратур не було врегульовано ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». При цьому саме Законом № 113 (не визнаним неконституційним) питання оплати їх праці прямо врегульовано посиланням на відповідну постанову КМУ.

Отже, для здійснення перерахунку заробітної плати позивачки відповідно дост. 81 Закону України «Про прокуратуру»як для працівників обласних прокуратур, за час роботи в місцевій прокуратурі немає підстав.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, ЄДРПОУ 25707002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та проголошено в судовому засіданні 10 лютого 2022 року.

Повний текст рішення виготовлений 18 лютого 2022 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський