Рішення № 103416532, 18.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року Справа№200/19275/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області (далі відповідач), в якому просить зобов`язати нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 22.03.2021 по 27.08.2021 з урахуванням коефіцієнта коригування заробітної плати згідно з п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що вона поновлена на посаді 27 серпня 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 200/577/21-а, відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України має право на виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 22 березня 2021 року по 27 серпня 2021 року включно).

Ухвалою суду від 4 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою суду від 17 січня 2022 прийняти позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 .

24 грудня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Донецькій області видано наказ №321-о, яким звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону Донецької області відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 200/577/21-а, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року, задоволений частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 24 грудня 2020 №321-0, та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 24 грудня 2020 №321-о про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Державної екологічної інспекції у Донецькій області з 25 грудня 2020. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2020 року у розмірі 66670,56 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У вказаному рішення суду зазначено, що рішення суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Державної екологічної інспекції у Донецькій області та стягнення з Державної екологічної інспекції у Донецькій області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 15910,02 грн (з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів).

Крім того, з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року виливає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачу розраховано за період з 25.12.2020 по 22.03.2021.

Наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 27.08.2021 № 201-о скасований наказ від 24 грудня 2020 року № 321-о і поновлено позивача на посаді першого заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону Донецької області старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 25 грудня 2020 року. Підставою зазначено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року у справі № 200/577/21-а.

Відповідно до п. 4 вказаного наказу вирішено виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, визначений судом у рішенні.

Доказів виплати позивачу заробітної плати (середнього заробітку) за період з 23.03.2021 по 26.08.2021 до суду не надано.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частинами 1 та 7 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Приписами ст. 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 236 Кодексу законі про працю України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Добровільне виконання рішення суду боржником це його законодавчо встановлений обов`язок. Зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

У постанові від 12.06.2019 у справі № 826/18436/16 Верховний Суд зазначив, що наведений обов`язок виплатити поновленій на посаді особі середнього заробітку за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Ураховуючи те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 у справі № 200/577/21-а про поновлення позивача на посаді фактично виконане лише 27.08.2021, суд вважає, що у позивача наявне право на середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі відповідно до ст. 236 КЗпП України з 23.03.2021 по 26.08.2021.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які неведені в постанові від 08.11.2019 у справі № 813/5952/15 і в постанові від 30.01.2019 у справі № 808/1271/18.

При цьому, суд зазначає, що 22.03.2021 враховано при здійсненні розрахунку середнього заробітку позивача у справі № 200/577/21-а, а 27.08.2021 позивач вже була поновлена на посаді, тому цей день не є вимушеним прогулом.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 25.07.2018 у справі № 552/3404/17 зазначив, що положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування. Отже, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України.

Відповідно до пп. «з»п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100), установлено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Пунктом 8 Порядку № 100 установлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Суд звертає увагу на те, що посилання позивача в позовних вимогах на п. 10 Порядку № 100 є безпідставним, оскільки вказаний пункт виключено Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1213 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судовий збір позивачем не сплачувався.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції у Донецькій області (ідентифікаційний код: 38034476, 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, буд.18 А) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 23.03.2021 по 26.08.2021, з урахуванням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення суду складене 18 лютого 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков