Рішення № 103416510, 17.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року Справа№200/17935/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

9 грудня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 056650006484 від 19 жовтня 2021 року про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути повторно заяву від 11 жовтня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині та висновків Великої палати Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у Рішенні по справі №1-5/2018(746/15) №1-р/2020, Рішення Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №360/3611/20 від 21 квітня 2021 року, та Постанови Великої Палити Верховного Суду у справі №360/3611/20 від 3 листопада 2021 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 11 жовтня 2021 року.

В обґрунтування позову зазначено, в травні 2018 року позивач досягла 50 років, має стаж роботи не менше 20 років з них не менше 10 років зі шкідливими і важкими умовами праці, отже має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу, що зумовлено частковим зарахуванням періоду пільгової роботи, оскільки відсутні накази про атестацію робочих місць. Позивач наголосила, що разом із заявою про призначення пенсії подала усі необхідні документи, зокрема накази про атестацію робочих місць, проте у призначенні пенсії протиправно відмовлено. Вважає рішення пенсійного органу протиправним.

Відповідач-1 позов не визнав, 17 січня 2022 року подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що позивачеві відмовлено у призначенні пенсії рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, при цьому відповідно до наданих документів у позивача недостатньо пільгового стажу для призначення пенсії. Стосовно посилання позивача на рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року вказав, що у зазначеному рішенні розглядалося питання щодо законності підвищення пенсійного віку для категорій працівників, що визначені у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», натомість питання, які розглядаються у цій справі, стосуються віку, необхідного для отримання пенсійного забезпечення на пільгових умовах за приписами статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач 2 у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, суд розцінює неподання відповідачем - 2 - суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання даного позову.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази по справі.

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року вирішено залучити до участі у справі другим відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданим 14 вересня 1999 року Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області.

11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , через Веб-портал, звернулася до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19 жовтня 2021 року №056650006484 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку із відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Так, згідно вказаного рішення, відповідно до наданих документів, вік заявника 53 роки 5 місяців 4 дні, загальний страховий стаж заявника складає 29 років 7 місяців 23 дні (із них пільгова робота за списком№2 складає 5 років 0 місяців).

При цьому, зазначено, що за доданими документами не враховано (частково) пільговий стаж за Списком №2 згідно довідки №204 від 28 лютого 2020 року ПАТ Шахтоуправління Покровське за період роботи з 2 грудня 1994 року по 11 березня 2009 року так як до справи не завантажено накази про атестацію №28 від 19 січня 1996 рок (де вказано первинна чи чергова) та №35 від 16 січня 2006 року.

Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 9 липня 2006 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-ІV) встановлює порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до статті 8 Закону України Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Постанова 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 20 Постанови 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5 Порядку). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII (далі Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № ( далі Закон №1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення (далі Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом б статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом б статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року в справі № І-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 № 213-VІІІ (пункт 1 рішення).

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

При розгляді зразкової справи №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України).

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Як вже зазначалось вище, відповідно до спірного рішення, вік заявника 53 роки 5 місяців 4 дні, загальний страховий стаж заявника складає 29 років 7 місяців 23 дні (із них пільгова робота за списком№2 складає 5 років 0 місяців). За доданими документами не враховано (частково) пільговий стаж за Списком №2 згідно довідки №204 від 28 лютого 2020 року ПАТ Шахтоуправління Покровське за період роботи з 2 грудня 1994 року по 11 березня 2009 року так як до справи не завантажено накази про атестацію №28 від 19 січня 1996 року (де вказано первинна чи чергова) та №35 від 16 січня 2006 року.

Стосовно не зарахування (частково) до пільгового стажу періоду роботи згідно довідки №204 від 28 лютого 2020 року ПАТ Шахтоуправління Покровське з 2 грудня 1994 року по 11 березня 2009 року.

Так, згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 зокрема:

-2 грудня 1994 року переведена машиністом (кочегаром) котельної у Шахту Красноармійська-Західна ВО Красноармійськвугілля (запис №6);

-11 березня 2009 року звільнена за власним бажанням (запис №12).

Довідкою ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» №204 від 28 лютого 2020 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній підтверджується, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» у період з 2 грудня 1994 року по 11 березня 2009 року (14 років 03 місяці 09 днів) машиністом (кочегар) котельної, працюючи на вугільній дільниці «Теплоснабжение» (воздухоподающий ствол) круглий рік, виконувала роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, що передбачено Списком 2 розділ 33 постанови КМУ №162 від 11 березня 1994 року, постанови КМУ №36 від 16 січня 2003 року.

Вказана довідка містить посилання на накази про атестацію робочих місць №28 від 19 січня1996 року, наказ №150 від 15 січня 2001 року, наказ №35/1 від 16 січня 2006 року.

Також накази про атестацію робочого місця позивача містяться в матеріалах справи та згідно з якими посада машиніст (кочегар) котельної дільниці Теплопостачання атестовано та віднесено до Списку 2.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено період роботи позивача за списком №2 у період з 2 грудня 1994 року по 11 березня 2009 року, що складає 14 років 03 місяці 09 днів.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо неподання позивачем (не завантаження) наказів про атестацію робочих місць №28 від 19 січня 1996 року та №35 від 16 січня 2006 року, оскільки вказані накази наявні в матеріалах справи, крім того, відповідно до п. 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Проте в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачеві повідомлення про необхідність подання додаткових документів.

Таким чином, твердження відповідача щодо не підтвердження пільгового стажу роботи у зв`язку із відсутністю наказів про атестації робочого місця, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку, що позивач набув право на року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ, отже, позов підлягає задоволенню, а рішення відповідача - скасуванню.

Відповідно до положень статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі звернення за пенсією після спливу трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку пенсія за віком призначається з дня звернення.

Оскільки ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії 11 жовтня 2021 року, ураховуючи вік на дату подання заяви 53 роки 5 місяців 4 дні, та вона має достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, пенсія має бути призначена з 11 жовтня 2021 року на підставі пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

На підставі викладеного вище, ураховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2021 року по справі № 360/3611/20 щодо розгляду зразкової справи, суд, з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як орган що розглядав заяву позивача про призначення пенсії, призначити позивачеві пенсію на пільгових умовах з 11 жовтня 2021 року на підставі пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, зарахувавши до пільгового стажу за Списком№2 повністю період роботи з 2 грудня 1994 року по 11 березня 2009 року.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при поданні даного позову в розмірі 908,00 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19 жовтня 2021 року № 056650006484 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) призначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) пенсію на пільгових умовах з 11 жовтня 2021 року на підставі пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, зарахувавши до пільгового стажу за Списком№2 повністю період роботи з 2 грудня 1994 року по 11 березня 2009 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв