Рішення № 103416251, 17.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року Справа № 160/23989/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В, розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 86% до 56% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови зарахування до стажу судді у відставці ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: період проходження позивачем строкової служби в лавах Радянської Армії з 13.11.1972р. по 14.11.1974 р., що складає 2 роки 01 день;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області при обчисленні розміру довічного грошового утримання ОСОБА_1 зарахувати до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 13.11.1972 р. по 14.11.1974 р., що складає 2 роки 0 місяців 01 день;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області у зв`язку зі зміною розміру суддівської винагороди з урахуванням довідки № 04-278 від 27.02.2020 року виданої на підставі Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року, зробити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року та ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% суддівської винагороди працюючого судді. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі №160/4115/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю: зобов`язано Управління обслуговування громадян Центральний відділ Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з урахуванням довідки № 04-278 від 27.02.2020 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі №160/4115/21 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснило перерахунок та виплату позивачу його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою №04-278 від 27.02.2020 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області про суддівську винагороду зменшивши розмір відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 86% до 56% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідач прийняв до уваги тільки стаж роботи позивача суддею. Позивач зазначає, що відповідачем не було враховано строкову службу в лавах Радянської армії - з 13.11.1972 року по 14.11.1974 року, що складає 2 роки 01 день (це + 4% до призначених раніше 86%, що відповідає 90% розміру винагороди працюючого судді на відповідній посаді). Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо зменшення позивачу відсоткової ставки суддівської винагороди при обчисленні довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

11.01.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній заперечив проти позову та вказав про необґрунтованість заявлених позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено, що на виконання рішення суду позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Згідно з частиною 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Суддям у відставці, яким за зверненням до 18.02.2020 року перерахунок проведено з 01.01.2020 року виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020 року. Крім того, автоматичне проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, про що зазначено в пункті 16 Рішення №2-р/2020, може бути розглянуто при збільшенні розміру суддівської винагороди після набрання чинності Рішенням № 2-р/2020 виключно на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, наданих відповідними судами. Оскільки після 01.01.2021 року не відбулися зміни у законодавстві щодо підвищення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, в проведенні перерахунку позивачу було відмовлено. Відповідачем зазначено, що він, як суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 30.06.2010 року звільнений з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку на підставі постанови Верховної Ради України № 2315-VI від 03.06.2010 року «Про звільнення суддів».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року у справі №160/4115/21, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Управління обслуговування громадян Центральний відділ Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.09.2020 року за №18914-19454/П-03/8-0400/20; зобов`язано Управління обслуговування громадян Центральний відділ Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з урахуванням довідки №04-278 від 27.02.2020 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області на підставі Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2020 року та зробити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року та ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

01.09.2021 року позивач звернувся з заявою до відповідача про усунення допущеної помилки у перерахунку та просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 90% суддівської винагороди.

Листом від 28.09.2021 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача, що перерахунок довічного грошового утримання було проведено на підставі частини 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», положеннями якої визначено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Стаж роботи позивача на посаді судді складає 23 роки 9 днів.

Позивач вважає, що рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є протиправними та таким, що призвело до перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці в меншому розмірі від передбаченого нормами чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, у 2010 році, діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року, частиною 3 статті 138 якого було передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Абзацом другим частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-XII від 15.12.1992 року, чинного на час роботи позивач на посаді судді було передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", чинної на час роботи позивач на посаді судді, було передбачено, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

З військового білету позивача НОМЕР_1 вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 :

- з 13.11.1972 року по 14.11.1974 року - проходив строкову службу в лавах Радянської Армії.

З огляду на зазначене, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 працював на посаді судді більше 20 років, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання має бути зарахововано також служба в лавах Радянської Армії за період з 13.11.1972 року по 14.11.1974 року.

Таким чином, загальний стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить більше 25 років (23 роки 9 днів стаж на посаді судді та 2 роки 1 день строкова служба).

Враховуючи вищенаведене, визначення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області стажу роботи судді ОСОБА_1 в розмірі 23 роки 9 днів та не включення до нього періоду служби в лавах Радянської Армії є протиправним.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIIІ (далі Закон №1402- VIIІ) із змінами, визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи і посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання) та звільнення відставку.

Суд також виходить з того, що неправомірним є позбавлення судді набутого статусу (статусу особи, яка має стаж роботи на посаді судді у конкретному кількісному вимірі), оскільки це не узгоджується з принципом правової визначеності.

Відповідно, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним та незмінним, оскільки пенсійний орган не наділений повноваженнями зменшувати обрахований для прийняття рішення про відставку стаж роботи позивача на посаді судді, виходячи з якого і встановлювалося щомісячне довічне грошове утримання позивача.

Водночас, правовідносини стосовно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюються частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII, відповідно до якої перерахунок проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, але з урахуванням частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII, яка не вказує на необхідність зміни обчисленого раніше стажу позивача, але чітко визначає, що щомісячне довічне грошове утримання має виплачуватися судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із збільшенням на два відсотки грошового утримання судді за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання.

При цьому, суд наголошує на тому, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі статті 142 Закону №1402-VIII, не порушує права позивача, оскільки за рахунок збільшення розміру суддівської винагороди станом на 18.02.2020 року, що враховується при перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, значно збільшується і розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який підлягає перерахунку згідно з частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII та виплаті позивачу виходячи із 60 відсотків винагороди працюючого судді на відповідній посаді (25 років стажу судді, з яких 20 років - 50%; і 5 років по 2% за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, що становить 10%).

Інше застосування положень частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII призведе до нерівності судді, які вийшли у відставку до 30.09.2016 року та суддів, які після проходження кваліфікаційного оцінюванню, відпрацювали на посаді судді щонайменше три роки.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 86% до 56% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язанні відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 13.11.1972 р. по 14.11.1974 р., що складає 2 роки 0 місяців 01 день та зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області у зв`язку зі зміною розміру суддівської винагороди з урахуванням довідки № 04-278 від 27.02.2020 року виданої на підставі Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року, зробити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року та ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у розмірі 60% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

За наведених обставин, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2359014619.1 від 29.11.2021 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 454 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 до 56% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахування до стажу судді у відставці ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період проходження ОСОБА_1 строкової служби в лавах Радянської Армії з 13.11.1972 року по 14.11.1974 року, що складає 2 роки 01 день.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при обчисленні розміру довічного грошового утримання ОСОБА_1 зарахувати до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 13.11.1972 року по 14.11.1974 року, що складає 2 роки 0 місяців 01 день.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зв`язку зі зміною розміру суддівської винагороди з урахуванням довідки № 04-278 від 27.02.2020 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області, зробити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року та статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у розмірі 60% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар