Ухвала суду № 103415374, 14.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 лютого 2022 року Справа 160/2933/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування наказів та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- скасувати накази начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.11.2021 року № 1070-О «Про відсторонення від роботи», від 04.01.2022 року № 6-о «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та від 06.12.2021 року № 1134-о «Про допуск до роботи»;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час відсторонення (вимушених прогулів) за період з 08.11.2021 по 06.12.2021 та починаючи з 04.01.2022 по дату прийняття судового рішення згідно остаточного розрахунку, поданого до суду у встановлений законом строк;

- рішення про стягнення середньомісячного заробітку за один місяць постановити до негайного виконання.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

В ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Порушуючи вимоги п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб).

Крім того, за приписами пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

У свою чергу пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Зміст позовної заяви свідчить, що в якості відповідача у справі позивачем визначено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з кодом ЄДРПОУ ВП 44118658. Водночас, суд звертає увагу, що відокремленим підрозділом юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 44118658 є - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України.

При цьому, позовні вимоги стосуються скасування наказів начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, однак статус вказаної особи у позовній заяві не визначено.

Між тим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржувані накази прийняті начальником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганною Чуб.

За таких обставин, позивачу слід визначитись із складом відповідачів у даній справі, з урахуванням вимог ч.5 ст.160 КАС України.

Відповідно до п.7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України, разом з позовною заявою подається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду позивач в позовній заяві вказує, що вона звільнена від сплати судового збору, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Суд, розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали звертає увагу на наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №3674-VI судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас статтею 5 Закону №3674-VI установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, приписи пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI застосовуються у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом позовної заяви та наведених позивачем мотивів, нею оспорюється накази «Про відсторонення від роботи», «Про допуск до роботи», «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивач не звільнена з роботи, а лише відсторонена. Використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади.

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказів про відсторонення позивача від роботи, які по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, тому доводи щодо наявності пільг при зверненні до суду із зазначеним у позовній заяві вимогами з підстав, наведених у позові, є необґрунтованими.

Відповідно частини другої статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік від 02.12.2021 року №1928-IX установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року 2481 грн.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить скасувати накази від 08.11.2021 року №1070-О «Про відсторонення від роботи», від 06.12.2021 року №1134-о «Про допуск до роботи» та від 04.01.2022 року №6-о «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », які є окремими документами особової справи позивача та актами індивідуальної дії, а вимоги про їх скасування не можуть вважатись похідними у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, як передбачено абз.2 ч.3 ст.6 Закону України №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячи із суми, визначеної матеріалами позовної заяви, сума судового збору при зверненні з даним позовом до суду має становити 2 977,20 грн. (3 х 992.40 грн.).

Натомість, до позовної заяви документу про сплату судового збору позивачем не додано. Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з наведеним, позивач має сплатити судовий збір за подання цього позову відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" та додати до позовної заяви документ про сплату судового збору або надати інші докази на підтвердження підстави звільнення її від сплати судового збору.

Сплатити судовий збір у сумі 2 977,20 грн. за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; ___; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Згідно частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем в порушення вказаної норми, не надано суду належним чином засвідченої копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків для перевірки відомостей, зазначених позивачем у позовній заяві на виконання пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Також суд звертає увагу на те, що позивачем оскаржуються накази від 08.11.2021 року №1070-О «Про відсторонення від роботи», від 06.12.2021 року №1134-о «Про допуск до роботи» та від 04.01.2022 року № 6-о «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », при цьому, позивачем у позовній заяві не зазначено коли їй стало відомо про порушення своїх прав.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст.123 КАС України).

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що до суду позивач звернулася 03.02.2022 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом із відміткою Укрпошти.

Тобто, вказані обставини свідчать про порушення позивачем строків звернення до суду, встановлених частиною 5 статті 122 КАС України.

Позивачу слід врахувати, що відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) позивача, а також, із визначенням належного відповідача (відповідачів) у даній справі відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України та уточненим змістом позовних вимог (відповідно до кількості учасників справи);

- визначення статусу начальника Головного управління, накази якого оскаржується в судовому порядку;

- копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків (відповідно до кількості учасників справи);

- відомостей чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися;

- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- письмового підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- обґрунтування підстав поважності пропуску звернення до суду, у разі необхідності подання заяви із зазначенням підстав для поновлення такого строку та подання відповідних доказів;

- доказів сплати судового збору у розмірі 2 977,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування наказів та стягнення середнього заробітку залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева