Ухвала суду № 103413612, 18.02.2022, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2870/21

Провадження № 1-кп/645/267/22

УХВАЛА

Іменем України

18 лютого 2022 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді – Іващенко С.О..

секретаря судового засідання – Костенко Л.К.,

за участю:

прокурора – Довжич Є.В.,

потерпілого – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Цемкалова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 31.03.2005 Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 263 ч.1, ст. 187 ч. 3, ст. 289 ч. 3, ст. 70 КК України (в ред. 2001р.), до 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 23.12.2013 звільнений умовно-достроково,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 115 ч. 2 п. 6 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Обвинуваченому ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, без визначення застави, в зв`язку з існуванням ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду у разі скасування або зміни запобіжного заходу на більш м`який, матиме можливість впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, які ще не були допитані судом, матиме можливість продовжувати вчиняти злочини. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України. Завершення судового розгляду неможливе у строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу, разом з тим, на теперішній час продовжують бути наявними вищезазначені ризики. Вважає, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити процесуальні обов`язки обвинуваченого, та просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат Цемкалов В.І. посилались на розсуд суду.

Потерпілі в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_3 в ході досудового розслідування був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.02.2021, який вподальшому продовжувався.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Продовжуючи строк тримання під вартою, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування вище зазначених ризиків, оцінюючи сукупність обставин, та враховуючи, що повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення вчиненого проти особи, колегія суддів вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Також суд враховує тяжкість обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у інкримінованому злочині, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти особи, за який передбачено покарання на строк від 7 до 15 років позбавлення волі, відсутність міцних соціальних зв`язків, що у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даної особи.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_3 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, одночасно, в судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про привід свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які неодноразово на виклики до суду не з`являлись.

Учасники процесу не заперечували проти задоволення даного клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно положень ст. 327 КПК України суд має право постановити ухвалу про привід свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та застосувати до свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 привід через органи національної поліції для забезпечення розгляду кримінального провадження, оскільки на виклик суду зазначені свідки не з`являються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 140, 142, 327 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу та привід свідків – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 18 квітня 2022 року.

Доставити приводом у судове засідання, яке призначити на 25 лютого 2022 року на 11.30 год. в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова свідків:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 ;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

Виконання ухвали доручити відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Довжича Є.В.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п`яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя - С.О. Іващенко