Ухвала суду № 103412983, 17.01.2022, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5892/21

Провадження № 6/405/118/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Гаврилюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавецьвиконавчого округу Кіровоградськоїобласті Мехед О.В.звернувся досуду зподанням,в якомупросить тимчасовообмежити управі виїздуза межіУкраїни безвилучення паспортагромадянина Українидля виїздуза кордонборжника завиконавчим провадженням ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим листом №404/9799/14-ц, виданого 28 серпня 2015 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0046/07/28-N від 26 грудня 2007 року в розмірі 542528, 78 грн., обґрунтовуючи подання тим, що боржником за виконавчим документом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , рішення суду не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на виконання судового рішення, не здійснено, що суперечить вимогам ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», тим самим, боржник ухиляється від виконання рішення суду, не вживаючи заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Крім того, про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження» та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій боржник не повідомив та з письмовими заявами до приватного виконавця не звертався.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Зваживши доводи,викладені вподанні,дослідивши надані приватним виконавцем до подання матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, довиконання зобов`язань,покладених нанього судовим рішенням слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи (книга друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21 книги другої ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для закордонних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII, з наступними змінами.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань, або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Відповідно дост.441ЦПК Українитимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Україниможе бутизастосоване судомяк західзабезпечення виконаннясудового рішенняабо рішенняінших органів(посадовихосіб),що підлягаєпримусовому виконаннюв порядку,встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд можепостановити ухвалупро тимчасовеобмеження управі виїздуза межіУкраїни фізичноїособи,яка єборжником заневиконаним неюсудовим рішеннямабо рішеннямінших органів(посадовихосіб),якщо такаособа ухиляєтьсявід виконаннязобов`язань,покладених нанеї відповіднимрішенням,на строкдо виконаннязобов`язань зарішенням,що виконуєтьсяу виконавчомупровадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

При цьому, судом зауважується, що у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець Мехед О.В. посилається на положення ст. 377-1 ЦПК України в редакції, яка була чинною до 15.12.2017 року, тобто на норму, яка станом на час звернення до суду з даним поданням (18.08.2021 року) втратила чинність в зв`язкуз викладенням Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції на підставі Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, відповідно до якої питання про тимчасовеобмеження фізичної особи управі виїздуза межіУкраїни вирішуєтьсясудом впорядку,передбаченому ст.441ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII).

Зміст і форма подання державного (приватного) виконавця (начальника ВДВС) нормативно врегульовані в Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка набрала чинності 17.04.2012 року, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5. Зокрема, в Розділі ХІІІ «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну», зазначено, що подання має обов`язково містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

З матеріалів, доданих приватним виконавцем до подання, судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед О.В. знаходиться виконавче провадження №61885950 з виконання виконавчого листа №404/9799/14-ц, виданого 28.08.2015 року Кіровським районним судом м.Кіровограда про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0046/07/28-N від 26 грудня 2007 року в розмірі 542528, 78 грн.

Постановою приватного виконавця Мехед О.В. від 22 квітня 2020 року було відкрито виконавче провадження на підставі вказаного вище виконавчого документа (Стягувач: ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Боржник: ОСОБА_1 ).

При цьому, судом встановлено, що ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 02 грудня 2019 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у виконавчому провадження по справі №404/9799/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0046/07/28-N.

Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед О.В. від 22.04.2020 року накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (все рухоме та нерухоме майно) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору (основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого проваджененя, штрафів) 597281, 65 грн.

Окрім того, згідно відповідей Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України на запити приватного виконавця Мехед О.В., боржник ОСОБА_1 не працевлаштований, пенсію не отримує.

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав на нерухоме майно та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутнє зареєстроване на праві власності майно боржника ОСОБА_1 .

Згідно відповіді ДП «Держреєстри України» №438 від 27.04.2020 року станом на 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерна та зерна, прийнятого на зберігання.

Відповідно до інформації ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ві№01-2/2309/06 від 30.04.2020 року ОСОБА_1 не має зареєстрованої техніки в уніфікованій електронно-обліковій системі «Агротех» на території Кіровоградської області.

Відповідно до інформації Управління Держпраці в Кіровоградській області від 04.05.2020 року №15-20-09/1910-20 за ОСОБА_1 великотонажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування не реєструвалися, інші об`єкти на обліку не перебувають.

Згідно з інформацією Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області від 28 квітня 2020 року №31/11-1270 за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , станом на 28.04.2020 року автомототранспорту не зареєстровано.

Крім того, на запит виконавця №1424 від 22.07.2020 року Державною прикордонною службою 11.08.2020 року повідомлено про те, що ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинав державний кордон України, зокрема, 22.02.2020 року, 09.05.2020 року, напрям перетину: виїзд, 07.03.2020, 23.06.2020 року, напрям перетину: в`їзд;

В обґрунтуваннянеобхідності встановленнятимчасового обмеженняу правівиїзду боржниказа межіУкраїни приватнийвиконавець уподанні посилаєтьсяна те,що рішення до теперішнього часу боржником не виконано, та останній ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Поряд зцим,з такоюпозицією приватноговиконавця судне погоджується,виходячи зтого,що самостійненевиконання боржникомзобов`язаньне можесвідчити проумисне ухиленнявід виконанняпокладених наборжника обов`язків,а заявником-приватним виконавцемне доведенонаявності фактусвідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього зобов`язань, як і не доведено, що боржник має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Судом відзначається, що при вирішенні питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження, при виконанні судових рішень, обов`язковому встановленню підлягає факт умисного ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Таким чином, боржник, який має невиконані зобов`язання, не може вважатися винним в ухиленні, поки не буде доведено протилежне в порядку ч. 3 ст. 12 ЦПК України суб`єктом подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Отже, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, а обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на заявника, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України, а саме: в даному випадку, на державного виконавця, а не на сторін виконавчого провадження, зокрема, стягувача.

Ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, незадовільного фінансового стану тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків, - тобто, коли боржник має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Поряд з цим, судом відзначається, що приватним виконавцем не надано жодних належних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 будь-яких доходів чи майна, за рахунок яких він мав би можливість виконати зобов`язання, покладені на нього судовим рішенням. Відсутність майна, незадовільний фінансовий стан тощо, що не спростовано під час судового розгляду подання приватним виконавцем, є об`єктивними причинами невиконання боржником самостійно зобов`язань та не свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього судовим рішенням обов`язків.

Крім того, для застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України необхідною умовою є доведення доцільності такого обмеження в світлі сприяння виконанню боржником зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, воно має бути виправданим та пропорційним. Така позиція суду в повній мірі узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні у справі «Хлюстов проти Росії» від 11.07.2013 (скарга № 28975/05).

Однак, приватнним виконавцем не надано жодного належного обґрунтування того, яким саме чином встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України сприятиме виконанню покладених на боржника судовим рішенням зобов`язань.

Крім того, згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

При цьому, судом також відзначається, що можливість застосування до боржника обмеження у праві виїзду за кордон або відсутність підстав для цього не повинні прямо пов`язуватися із обсягом здійснених приватним виконавцем інших заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, при цьому, судом також відзначається, що такі заходи приватним виконавцем вчинялися ще станом на квітень, 2020 року.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що приватним виконавцем в поданні не мотивовано та належними доказами не підтверджено, більш того, не обґрунтовано умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, при цьому судом під час розгляду подання не встановлено, що ОСОБА_1 дійсно свідомо не виконував належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково, маючи всі реальні можливості для їх виконання, більш того, приватним виконавцем не доведено, яким чином застосовування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, може позначитися на виконанні боржником зобов`язань за судовим рішенням і зазначений захід є дійсно необхідним та є достатні підстави вважати, що застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 забезпечить в подальшому належне виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань за судовим рішенням, на підставі чого суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання, у зв`язку з його недоведеністю та безпідставністю.

Відповідно до ст.33 Конституції України, ч.3 ст.269, ст.313 ЦК України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», керуючись ст.441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспорту громадянина України для виїздуза кордон боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання зобов`язань за виконавчим листом №404/9799/14-ц, виданого 28.08.2015 року Кіровським районним судом м.Кіровограда про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0046/07/28-N від 26 грудня 2007 року в розмірі 542528, 78 грн. (Стягувач: ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Боржник: ОСОБА_3 ), - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова