Рішення № 103411909, 11.11.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/207/20

Провадження № 2/932/207/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Куцевола В.В.

при секретарі Рибалці В.І.

за участі

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника заінтересованої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора та Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпровської міської ради, визначивши заінтересованою особою Сьому Дніпровську державну нотаріальну контору, з вимогами про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_4 з 24.11.2006 року по 03.02.2013 року та про визнання права власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 15.01.2020 року позовну заяву було залишено без руху. 19.02.2020 року позивачка надала до суду заяву про усунення недоліків, визначених в ухвалі суду від 15.01.2020 року, звернувшись до суду вже з заявою окремого провадження про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на день смерті.

Заяву обґрунтовує наступним чином. ЇЇ мати ОСОБА_5 , тричі виходила заміж, останній раз за ОСОБА_4 . Починаючи з 15.03.2002 року вона постійно проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , співвласницею якої є. Іншим співвласником квартири був її вітчим ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вітчим увесь час проживав разом із нею у належній їм на праві власності квартирі. У квартирі, крім неї та вітчима, мешкала і матір позивачки. Квартира була приватизована на трьох у 2011 році. У 2012 році, через смерть матері, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 успадкували по 1/6 частці квартири. У листопаді 2019 року вона подала заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії. Факт постійного проживання із вітчимом підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання, показами свідків, тим, що вона мала спільний з вітчимом бюджет, разом вели господарство, вона доглядала за вітчимом. Після смерті вітчима, вона поховала його та утримує квартиру самостійно. Нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, пославшись на відсутність родинних стосунків з покійним. Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем у судовому порядку необхідно їй для прийняття спадщини покійного вітчима, як спадкоємцем четвертої черги за законом.

Ухвалою суду від 20.02.2020 року відкрито окреме провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.04.2021 року справу прийнято до провадження цим складом суду.

Ухвалою суду від 21.07.2021 року витребувано з Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

27.08.2021 року до суду надійшли витребувані докази.

У судовому засіданні заявниця та її представник підтримали вимоги заяви про встановлення факту, що має юридичне значення і прохали її задовольнити. Пояснення надали аналогічні тексту заяви.

Представниця заінтересованої особи Дніпровської міської ради, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, вважаючи наявним спір про право. На вимогу суду пояснити у чому саме виявляється спір, пояснень надати не змогла. Доказами чи фактами, що спростовували б доводи заяви не володіла і не змогла пояснити суду, чи існують такі взагалі. Суть заперечень зводилась до того, що за посадою та обсягом повноважень за установчими документами, представниця не наділена повноваженнями визнавати будь-які вимоги, тому має заперечувати, фактично і законні.

Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора у судове засідання явку свого представника не забезпечила, однак надала заяву про проведення судового засідання у відсутність повноважного представника нотаріальної контори.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що знали матір та вітчима заявниці, які мешкали увесь час, утрьох, у квартирі АДРЕСА_1 . Першою померла матір заявниці, після чого ОСОБА_1 самостійно доглядала за ОСОБА_4 , який проживав у тій самій квартирі, оскільки був її співвласником. ОСОБА_1 дійсно поховала вітчима, який інших родичів не мав.

Заслухавши пояснення заявниці та її представника, покази свідків, з`ясувавши думку представниці заінтересованої особи, суд доходить висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_8 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 09.09.2006 року матір заявниці уклала шлюб із ОСОБА_4 .

15.02.2011 року ВАТ «Дінпроспецбуд» видано свідоцтво про право власності на житло квартиру АДРЕСА_1 , відповідно якого житло належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1

27.07.2012 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про співвласників зазначеної квартири, на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір заявниці ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

25.09.2019 року заявниці видано додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно із яким ОСОБА_1 успадкувала 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , тоді як спадкоємцем іншої 1/6 частки квартири є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.11.2019 року завідуючою Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Черновською Л.Г. винесено постанову, якою відмовлено заявниці у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки відсутні документи, що підтверджують відповідний ступень споріднення.

Згідно із копією паспорту заявниці та відповідно довідки Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 24.10.2019 року, ОСОБА_1 зареєстрована з 15.03.2002 року та по цей час у квартирі квартири АДРЕСА_1 . З 24.11.2006 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі був зареєстрований ОСОБА_4 .

Відповідно до копії витребуваної судом спадкової справи № 552/2019 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , по смерті останнього з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернулась виключно ОСОБА_1 ОСОБА_4 , згідно із витягом зі Спадкового реєстру, заповіту на випадок смерті не залишив.

Згідно із ч. 1ст. 293 ЦПК України,окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст.293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

За умовами ч. 3ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За правилами, встановленими в п. 3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 23 Постанови №7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмови особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»судам роз`яснено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду з вимогою про встановлення фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , суд виходить із наступного. Заявниці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки у неї відсутні документи, які підтверджують родині стосунки із спадкодавцем. ОСОБА_1 кровного споріднення із ОСОБА_4 не мала, оскільки той був її вітчимом. Після одруження із матір`ю заявниці, ОСОБА_4 з 24.11.2006 року та по день смерті мешкав у квартирі АДРЕСА_1 , співвласником якої був. Будь-які інші особи з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори не звертались. Територіальна громада з заявою про визнання спадщини відумелою до суду не зверталась.

Факт спільного проживання спадкоємця ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 є беззаперечним, підтверджується виданою виконавчим органом міської ради довідкою про місце реєстрації зазначених осіб, показами допитаних у судовому засіданні свідків, тим, що і ОСОБА_1 , і ОСОБА_4 є співвласниками житла, у якому проживали, а також тим, що хоча прямого кровного споріднення не мали, однак були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та вели господарство, оскільки ОСОБА_4 доводився заявниці вітчимом.

Встановлення вказаного факту заявниці необхідно для оформлення права на спадщину.

Заперечення представниці заінтересованої особи, які не обґрунтовані жодними фактами чи обставинами, висловлені усно у останньому судовому засіданні, суд сприймає критично та відносить до спроби зловживання процесуальними правами, шляхом вчинення дій, спрямованих на безпідставне перешкоджання розгляду справи. Суд враховує те, що міська рада, як представницький орган територіальної громади, за певних обставин могла мати майновий інтерес у визнанні спадщини відумерлою, проте таких обставин не встановлено, із заявою щодо закриття провадження у справі через наявність спору про цивільне право міська рада до суду не зверталась.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України, понесений позивачкою судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора та Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 24.11.2006 року та до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Судовий збір, понесений заявником при зверненні до суду, не відшкодовувати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Повний текст рішення суду складено 16.11.2021 року.

Суддя В.В. Куцевол