Ухвала суду № 103409869, 17.02.2022, Городоцький районний суд Львівської області

460/3751/17

1-кп/441/18/2022

У Х В А Л А

судового засідання

17.02.2022 колегія суддів Городоцького районного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

суддів Малахової-Онуфер А.М.,

Яворської Н.І.,

з участю секретаря судових засідань Сороки М.В.,

прокурора Ліщука А.І.,

захисника адвоката Вишневського М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області кримінальне провадженні стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Каланчак, Каланчацького району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, раніше не судимого,-

за ч. 1 ст. 115 КК України

в с т а н о в и в :

На розгляді у Городоцькому районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження № 42017140410000084 від 18.04.2017 р. на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України.

20.04.2017 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 11.02.2019 р. обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою, колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 10.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 000 грн., який ухвалою суду, зокрема, від 22.12.2021 продовжено до 17.02.2022 включно.

Прокурор в судовому засіданні та у клопотанні просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, мотивуючи тим, що обраний та продовжений йому запобіжний захід у виді тримання під вартою закінчується 17.02.2022, а завершити розглядом провадження до цього часу неможливо, ризики, що враховувались при обранні запобіжного заходу на досудовому слідстві та судом при продовженні запобіжного заходу, не перестали існувати, крім цього, зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, докази, які дають підстави обвинувачувати його у вчиненні кримінального правопорушення є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку, що ОСОБА_1 одружений з ОСОБА_2 , яка проживає у м. Київ, є військовослужбовцем, має стійкі соціальні зв`язки із військовослужбовцями в/ч А0666, в яких за потреби може проживати та які можуть бути не обізнаними про злочинні наміри ОСОБА_1 , тобто має можливість постійно змінювати своє місцезнаходження та переховуватись від суду, усі свідки у кримінальному провадженні являються чи являлись військовослужбовцями в/ч А0666, тому ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків, зокрема, на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та потерпілого з метою зміни ними показів на його користь, вік і стан його здоров`я дозволяє застосувати до нього запобіжний захід, пов`язаний із позбавленням волі, крім того, зазначив, що підозра є обгрунтованою, тому вказане в сукупності свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та необхідністю застосування попереднього ув`язнення.

Захисник та обвинувачений в суді клопотання прокурора заперечили, вказали, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні, є формальними, нічим не підтвердженими, наміру ухилятись від суду ОСОБА_1 не має, має місце постійного проживання, соціальні зв`язки, усі свідки вже допитані, а тому вплив на них з боку обвинуваченого відсутній.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись із клопотанням прокурора, оглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Так, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.04.2017 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 11.02.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою, колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 10.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 000 грн., який ухвалою суду, зокрема, від 22.12.2021 продовжено до 17.02.2022 включно.

Завершити розглядом кримінальне провадження на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України в даному судовому засіданні, неможливо, оскільки не досліджено усіх доказів, що мають значення для встановлення істини у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор у судовому засіданні та у письмовому клопотанні навів доводи, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні. При цьому, суд бере до уваги зауваження захисника про те, що свідки у даному кримінальному провадженні допитані, прокурор не наполягає на їх додатковому допиті.

За приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Так, указані ризики, як реальні, оцінюються в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації обвинуваченого (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Сама по собі суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому, слід відмітити, що, у цій ситуації, тяжкість покарання хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Переконливих доказів того, що до обвинуваченого можна застосувати більш м`який запобіжний захід, з огляду на наведені ризики та стадію судового провадження в ході розгляду справи, не здобуто.

Наявність тих обставин, що обвинувачений має соціальні зв`язки та місце проживання не є безумовною підставою для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім того, ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами для подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З огляду на наведене, при розгляді питання щодо доцільності продовження ОСОБА_1 строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, і зокрема, що останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, суд враховує, в тому числі, вагомість наявних доказів обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, тяжкі наслідки, що настали, зокрема, загибель людини, дані, що характеризують його особу, вік та стан його здоров`я, те, що останній є військовослужбовцем, має стійкі службові зв"язки із військовослужбовцями військової частини А0666, тому має можливість змінювати своє місцезнаходження та переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілого у кримінальному провадженні, крім того, розгляд кримінальної справи не закінчено, ризик продовження обвинуваченим протиправної поведінки існує, суд вважає, що ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів та на умовах, визначених в ухвалі Городоцького районного суду Львівської області від 10.11.2021 в частині визначення розміру застави та виконання обов`язків.

За наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 183, 196, 197, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою продовжити до 15.04.2022 включно на умовах, визначених в ухвалі Городоцького районного суду Львівської області від 10.11.2021 в частині визначення розміру застави та виконання обов`язків, відповідно.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону – Ліщука А.І.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

В судовому засіданні продовжити перерву до 11 год. 00 хв. 17.03.2022

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів.

Повний текст ухвали складено 18.02.2022.

Головуючий суддя Перетятько О.В.

Судді Малахова-Онуфер А.М.,

Яворська Н.І.