Ухвала суду № 103408292, 18.02.2022, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/17114/21

Провадження № 2/263/1041/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючої судді Ікорської Є.С.,

за участю секретаря Федоренка О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Маріуполі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченко 93» про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться указана цивільна справа.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд указаної цивільної справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, роз`яснено учасникам їх право та строки на подачу відзиву на позов та відповіді на відзив.

Так під час проведення підготовчого судового засідання представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки позовні вимоги підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

Позивач та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі, вважаючи, що спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Частиною третьою статті 99 ЦК України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками юридичною особи корпоративних прав на участь в її управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління юридичною особою або позбавлення таких повноважень на управління юридичною особою. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такого правила зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

ОСОБА_1 , яка перебувала на посаді голови правління ОСББ «Шевченко 93», заявлено вимоги щодо правомірності прийняття загальними зборами членів ОСББ «Шевченко 93» щодо припинення її повноважень голови правління ОСББ «Шевченко 93».

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19).

Такий же висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 522/495/17 (провадження № 61-36822св18), від 27 січня 2021 року у справі № 569/4731/19 (провадження № 61-18752св19).

За наведених обставин, позивачем неправильно визначено предметну юрисдикцію спору, адже справа підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 255, 258, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченко 93» про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на посаді закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з моменту оголошення.

Повний текст виготовлено18 лютого 2022 року.

Суддя Є.С. Ікорська