Ухвала суду № 103407478, 15.02.2022, Оболонський районний суд міста Києва

15.02.2022 Справа № 756/1341/15-ц

Унікальний номер 756/1341/15-ц

Провадження номер 6/756/78/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Михнюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Мічиган Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчих документів такими, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бровка О.М. звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчих документів такими, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року по справі № 756/1341/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 255150,78 грн., пеню у сумі 30000,00 грн., 3 % річних у розмірі 17315,66 грн., інфляційні втрати у розмірі 71903,65 грн. та судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

На виконання вказаного рішення Оболонським районним судом м. Києва 25 квітня 2015 року видано виконавчі листи.

24 травня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 14, за умовами якого ПАТ «Родовід Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором № 77.1/АА-01390.08.2 від 28.07.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», а також за договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитним договором.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року замінено стягувача ПАТ «Родовід Банк» його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року у справі № 756/1341/15-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

29 грудня 2020 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Мічиган Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 14118915, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Мічиган Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 77.1/АА-01390.08.2 від 28 липня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», а також за договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитним договором.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» його правонаступником ТОВ «Мічиган Фінанс» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року у справі № 756/1341/15-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Мічиган Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 28/10/21-1, за умовами якого ТОВ «Мічиган Фінанс» відступило, а ОСОБА_1 набув права вимоги за кредитним договором № 77.1/АА-01390.08.2 від 28 липня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», а також за договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитним договором.

Разом з цим, у зв`язку з укладанням договору про відступлення права вимоги № 28/10/21-1 від 28 жовтня 2021 року, між ТОВ «Мічиган Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за договором застави, за умовами якого ОСОБА_1 набув права заставодержателя за договором застави транспортного засобу № 77.1/АА-01390.08.2-3, посвідченого приватним нотаріусом 28 липня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1179, який був укладений між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 .

У зв`язку із зміною кредитора, посилаючись на положення ст. 442 ЦПК України, представник заявника просить суд замінити стягувача зі ТОВ «Мічиган Фінанс» на ОСОБА_1 .

Окрім того, посилаючись на положення ст. 606 ЦК України, що внаслідок укладання про відступлення прав вимоги № 28/10/21-1 від 28 жовтня 2021 року та договору про відступлення права вимоги (цесії) за договором застави № 3402 ОСОБА_1 став новим кредитором та стягувачем у кредитних правовідносинах. Відбулось фактичне поєднання боржника та стягувача в одній особі, що свідчить про припинення кредитних правовідносин, та припинення дії поруки ОСОБА_2 , як солідарного боржника, тому заявник просить суд визнати виконавчі листи, видані Оболонським районним судом м. Києва 25 квітня 2016 року, такими, що не підлягають виконанню.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13 січня 2022 року справу передану на розгляд головуючому судді Шролик І.С.

Заявник ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. 15 лютого 2022 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_3 про відкладення розгляду справу.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та представник ТОВ «Мічиган Фінанс», правом безпосередньої участі в судовому засіданні не скористалися, до суду не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заяву та докази подані в її обґрунтування, суд прийшов до переконання, що подана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва № 756/1341/15-ц від 27 травня 2015 року частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 77.1/АА-01390.08.2 від 28 липня 2008 року, що виникла за період з 28 липня 2008 року по 23 березня 2015 року, а саме: заборгованість по кредиту в сумі 255150,78 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості у сумі 30000,00 грн., 3 % річних у сумі 17315,66 грн., інфляційні втрати у розмірі 71903,65 грн. та судовий збір в розмірі 3654,00 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

З метою примусового виконання рішення суду Оболонським районним судом м. Києва 25 квітня 2016 року видано виконавчі листи № 756/1341/15-ц.

Між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» 24 травня 2019 року укладено договір про відступлення права вимоги № 14, за умовами якого ПАТ «Родовід Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором № 77.1/АА-01390.08.2 від 28.07.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», а також за договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитним договором.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року замінено стягувача ПАТ «Родовід Банк» його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року у справі № 756/1341/15-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

29 грудня 2020 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Мічиган Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 14118915, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Мічиган Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 77.1/АА-01390.08.2 від 28 липня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», а також за договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитним договором.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» його правонаступником ТОВ «Мічиган Фінанс» виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року у справі № 756/1341/15-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Мічиган Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 28/10/21-1, за умовами якого ТОВ «Мічиган Фінанс» відступило, а ОСОБА_1 набув права вимоги за кредитним договором № 77.1/АА-01390.08.2 від 28 липня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», а також за договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитним договором.

Також, 28 жовтня 2021 року, між ТОВ «Мічиган Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за договором застави, за умовами якого ОСОБА_1 набув права заставодержателя за договором застави транспортного засобу № 77.1/АА-01390.08.2-3, посвідченого приватним нотаріусом 28 липня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1179, який був укладений між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 .

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства зміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття провадження.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг. Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ста. 204 ЦК України).

У постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Ураховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011).

В досліджених судом матеріалах справи відсутні докази щодо визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги № 28/10/21-1 від 28 жовтня 2021 року та договору про відступлення права вимоги (цесії) за договором застави від 28 жовтня 2021 року.

Враховуючи наведене, приходжу до переконання, що є правові підстави для заміни сторони стягувача ТОВ «Мічиган Фінанс» на ОСОБА_1 у виконавчому провадженніз примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року у цивільній справі № 756/1341/15-ц.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, суд вважає, що дані вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 року у справі «Півень проти України» вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (параграф 35).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).

Статтею 18 ЦПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розділом VI ЦПК України врегулювано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

За змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: якщо його було видано помилково або; якщо у боржника повністю або частково відсутній обов`язок у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших підстав.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до укладених договорів про відступлення прав вимоги: від 24 травня 2020 року, укладеного між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал»; від 29 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Мічиган Фінанс»; від 28 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ «Мічиган Фінанс» на ОСОБА_1 ; від 28 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ «Мічиган Фінанс» на ОСОБА_1 договором про відступлення права вимоги (цесії), право вимоги кредитора за кредитним договором № 77.1/АА-01390.08.2 від 28.07.2008 року перейшло від позикодавця - ПАТ «Родовід Банк» до позичальника ОСОБА_1 , тобто в одній особі поєднався кредитор та боржник.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав перелік яких, зокрема, містить глава 50 розділу 1 книги п`ятої ЦК України.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 ст. 598 ЦК України).

Незалежно від волі сторін зобов`язання припиняються за таких обставин: неможливість виконання зобов`язання (ст. 607ЦК України); поєднання в одній особі боржника і кредитора (ст. 606ЦК України); смерть боржника чи кредитора, якщо зобов`язання пов`язане з їх особою (ст. 608ЦК України); ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника) (ст. 609 ЦК України).

Відповідно до ст. 606 ЦК України зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов`язання відноситься до групи підстав, що не належать до правочинів і не залежать від волі сторін.

Поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов`язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Поєднання боржника і кредитора в одній особі може відбуватись для юридичних осіб - при реорганізації шляхом злиття або приєднання юридичних осіб, пов`язаних між собою взаємним зобов`язанням; для фізичних осіб - при спадковому правонаступництві в разі переходу майна кредитора до боржника і навпаки. Отже, при такому поєднанні боржника і кредитора (двох суб`єктів) один із цих суб`єктів правовідносин повинен зникнути, у зв`язку з цим і припиняється зобов`язання.

Враховуючи наведене, ст. 606 ЦК України повинна застосовуватися судом до правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов`язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі, та якщо при цьому один із суб`єктів правовідношення у зв`язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб`єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов`язання не залежатиме від волі сторін.

Разом з цим, припинення зобов`язання ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором № 77.1/АА-01390.08.2 від 28.07.2008 року свідчить також і про припинення зобов`язань боржника ОСОБА_2 до договором поруки № 77.1/АА-01390.08.2-З/П від 28 липня 2008 року згідно з положеннями ч. 1 ст. 551 ЦК України.

З огляду на наведене, суд вважає, що виконавчі листи, видані Оболонським районним судом м. Києва від 25 квітня 2016 року на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року у справі № 756/1341/15-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором є такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку з припиненням зобов`язань за кредитним договором внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 432, 442 ЦПК України, ст. 512, 514, 606, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Мічиган Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчих документів такими, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Замінити сторону стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Мічиган Фінанс» на його правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року у цивільній справі № 756/1341/15-ц.

Визнати виконавчі листи, видані Оболонським районним судом м. Києва 25 квітня 2016 року на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року у справі № 756/1341/15-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її вручення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 15 лютого 2022 року.

Суддя І.С. Шролик