Ухвала суду № 103406829, 17.02.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 2/711/281/22

Справа № 711/8445/21

У Х В А Л А

17 лютого 2022 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Піковський В.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в :

Позивач Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху. Підставою залишення позовної заяви без руху є її невідповідність вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, у тому числі і несплата судового збору. Позивачу наданий строк для усунення недоліків тривалістю у десять днів від дня отримання копії цієї ухвали.

Вказана вищеухвала судуз супровіднимлистом направляласяна поштовуадресу Публічногоакціонерного товариства«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії Черкаське обласнеуправління АТ«Ощадбанк».,яка вказанау вступнійчастині позовноїзаяви (бул.Шевченка, 320, м.Черкаси) 31 січня 2021 року за вих.№711/8445/21/1427/2022 рекомендованим листом з повідомленням, який отримано 03 лютого 2022 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Між тим, на даний час позивач не звертався до суду щодо питань розгляду справи за даною позовною заявою, як і ним не подані матеріали на виконання ухвали суду від 26 січня 2022 року.

Відповідно доч.ч.5-7ст.272ЦПК України,учасникам справи,які небули присутнів судовомузасіданні,або якщосудове рішеннябуло ухваленопоза межамисудового засіданнячи безповідомлення (виклику)учасників справи,копія судовогорішення надсилаєтьсяпротягом двохднів здня йогоскладення уповному обсязів електроннійформі упорядку,визначеному законом,-у випадкунаявності уособи офіційноїелектронної адреси,або рекомендованимлистом зповідомленням провручення-якщо такаадреса відсутня. Днемвручення судовогорішення є: деньвручення судовогорішення підрозписку; деньотримання судомповідомлення продоставлення копіїсудового рішенняна офіційнуелектронну адресуособи; деньпроставлення упоштовому повідомленнівідмітки провручення судовогорішення; деньпроставлення упоштовому повідомленнівідмітки провідмову отриматикопію судовогорішення чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати копіюсудового рішеннячи відміткипро відсутністьособи заадресою місцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,що зареєстрованіу встановленомузаконом порядку,якщо цяособа неповідомила судуіншої адреси. Якщосудове рішеннянадіслано наофіційну електроннуадресу пізніше17години,судове рішеннявважається вручениму робочийдень,наступний заднем йоговідправлення,незалежно віднадходження досуду повідомленняпро йогодоставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Відкриття провадження по справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов`язковості судових рішень є обов`язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов`язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.

Відповідно до норм ст. 175 ЦПК України обов`язком позивача є зазначення в позовній заяві зокрема, учасників справи, визначення їхнього процесуального статусу, інформації про них, обставин щодо змісту позовних вимог (способу/способів) захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини тощо. Крім того, є обов`язковим сплата судового збору або надання документів, які підтверджують звільнення позивача від сплати таких судових витрат.

Таким чином, позивач зобов`язаний, відповідно до вимог ст. 42, ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 83, ст.175, ч.1 ст.177 ЦПК України, виконати вимоги при зверненні до суду з відповідним позовом, але у порядку та визначені строки цього зроблено не було, а тому порушується принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи лише у межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Саме позивач, як передбачено ч. 2 ст. 83 ЦПК України, зобов`язаний одночасно із поданням позову подати всі наявні в нього докази, що передбачено ч. 5 ст.177 ЦПК України, і виправдовується дією принципу змагальності, який передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті1 статті6 Конвенції.

Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Отже, залишаючи позовну заяву без руху, позивач був поінформований про обов`язок виправити недоліки вказаної позовної заяви.

Слід зазначити, що вказане рішення відповідає позиції Верховного Суду, що викладене у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа №705/5060/18).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи матеріали справи, встановлено, що звернувшись до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу 22 грудня 2021 року, позивач станом на 17 лютого 2022 року не цікавився рухом справи, прийнятими судовими рішеннями, хоча мав таку можливість. Крім того, ним не було подано до суду заяв про продовження (поновлення) строку для усунення недоліків позовної заяви, враховуючи ухвалу суду від 26 січня 2022 року. При цьому, судом вживались всі заходи щодо належного повідомлення позивача про прийняте рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи недоліки позовної заяви, позивачем не усунуто у строк встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню. До того ж, відповідно до приписів ст.127 ЦПК України, позивачем до суду не подано заяв про поновлення або продовження процесуального строку для вчинення процесуальних дій, зокрема, подання заяв, документів тощо. Крім того, повернення позовної заяви не позбавляє позивача у подальшому звернутися до суду із позовом до осіб, які, як він вважає, порушують, не визнають або оспорюють його права та інтереси.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 43, 83, 95, 175-177, 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити особам, які звертаються до суду, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду- якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року.

Суддя: В. Ю. Піковський