Ухвала суду № 103406589, 18.02.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2508/22

Провадження № 1-і/643/9/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2022 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Власенка М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Насирової М. М.,

прокурора – Гусєвої Т. А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Стеценка А. А.,

потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників потерпілих– адвоката Мельниченка Є. О. та адвоката Гребінка А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Гусєвої Т. А. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021220000001786 від 25 листопада 2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2022 року до Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Гусєвої Т. А. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021220000001786 від 25 листопада 2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України. До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені при обранні запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, просить продовжити відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ще на 60 діб без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Стеценко А. А. не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілі та представники потерпілих підтримали клопотання прокурора.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілих та їх представників, дослідивши доводи клопотання, встановив таке.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2021 року, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021220000001786 від 25 листопада 2021 року, застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 23 січня 2022 року включно без визначення застави.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 січня 2022 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021220000001786 від 25 листопада 2021 року, продовжено до 26 лютого 2022 року включно.

Встановлено, що у провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021220000001786 від 25 листопада 2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Абзауом п`ятим п. 205 Перехідних положень КПК України визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у скоєні вказаного злочину (за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 10 років); вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; наявність судимостей.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки така обставина свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

При цьому, суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує (позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 10 років), не є безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, беручи до уваги суворість передбаченого покарання за інкримінований злочин, що є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд враховує, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не розпочато, жоден з потерпілих та свідків не допитаний, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачений може незаконно впливати на них та, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у сфері безпеки руху, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 10 років.

Під час розгляду клопотання прокурора судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, враховуючи, в тому числі, і строки перебування під вартою.

Однак, на теперішній час існування ризиків, що стали підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу продовжують мати місце та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність обставин, що мають вагоме значення для вирішення цього питання, суд доходить висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим і продовжує ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ризики, які були враховані при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

Зважаючи, що 26 лютого 2022 року спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливості до значеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію існуючого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до 18 квітня 2022 року включно.

Керуючись ст. 107, 110, 205, 333, 369 – 372, 395 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Гусєвої Т. А. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021220000001786 від 25 листопада 2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком до 18 квітня 2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Роз`яснити, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М. В. Власенко