Ухвала суду № 103404697, 14.02.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6367/15-ц

2-п/357/4/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Севериненко Д. В.,

за участю:

представники заявника (відповідача) адвокати Назаренко Р.А., Пєнязькова О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року адвокат Назаренко Р.А. поштовим відправленням звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення суду від 02.07.2015 року, в якій просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути та скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 02.07.2015 року у справі № 357/6367/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви вказано, що представник відповідача ознайомився з текстом рішення під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи, про що в матеріалах справи міститься розписка. Заявник вказує, що в період із 2015 року та по сьогоднішній день відповідач переважно перебувала у Республіці Польща, що унеможливлювало інформування останньої про існування судового процесу та наявності судового рішення. Зазначив, що матеріали справи не містять підтвердження направлення на адресу відповідача копії ухвали про відкриття провадження та судових повісток про виклик відповідача для участі в судових засіданнях. Оскільки відповідач не отримувала копію заочного рішення від 02.07.2015 року у справі 357/6367/15-ц, тому пропущенні строки слід вважати з поважних причин.

Заявник вказує на необхідність скасування заочного рішення, оскільки на момент подання позовної заяви 06.05.2015 року позивачу не належало право вимоги за кредитним договором KICWGK00830082 від 23.10.2006 року, а отже останній не мав права вимагати його виконання, оскільки право вимоги перейшло « ОСОБА_2 № 1 Пі-ел-сі» за договором про відступлення права вимоги за іпотечними кредитами від 19.02.2007 року. Також вказано, що до позовної заяви не надано жодного доказу, що підтверджують отримання кредитних коштів відповідачем у касі банку. Розрахунок заборгованості сам по собі не може бути належним та допустимим доказом.

23.11.2021 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву про перегляд заочного рішення суду прийнято до провадження.

12.01.2022 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, який обґрунтований безпідставністю аргументів представника заявника щодо неналежного сповіщення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки сповіщення судом відповідача про розгляд справи здійснювалось у встановленому законом порядку. Оскільки жодних клопотань, заперечень, чи інших документів щодо розгляду даної справи від відповідача не надходило, тому суд мав правові підстави для ухвалення заочного рішення. Також представник зауважив, що для скасування заочного рішення необхідно не тільки зазначити поважність причин неявки в судове засідання, а й вказати на докази, якими обґрунтувати заперечення проти вимог позивача. Заочне рішення підлягає скасуванню тільки, якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, а оскільки відповідач посилається на докази, які були у справі та які вже були оцінені судом при ухвалені рішення, тому у задоволені заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити. Всі надані суду докази підтверджують факт укладання кредитного договору, а відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували факт не укладення кредитного договору. Розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом, оскільки є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунку кредитної угод, який відображає стан нарахувань в певні періоди часу. Крім цього, 21.02.2007 року між « ОСОБА_2 № 1 Пі-ел-сі» та ЗАТ КБ Приватбанк було укладено договір про обслуговування іпотечних активів. За змістом цього договору вказана компанія була власником активів, а обслуговував в повному обсязі всі фінансові операції позивач.

Посилаючись на вищевказані обставини, представник позивача просить суд відмовити у перегляді заочного рішення.

14.02.2022 року адвокатом Назаренко Р.А. подано письмові пояснення, в яких останній вказав періоди перебування відповідача за кордоном та зазначив, що подання відзиву на заяву про скасування заочного рішення та подання нових доказів не передбачено главою 11 ЦПК України «Заочний перегляд рішення».

В судовому засіданні представники заявника підтримали заяву з викладених у ній та поясненнях підстав.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

06.05.2015 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

04.06.2015 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області прийнято до провадження суду вказану позовну заяву та призначено розгляд справи.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2015 року задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Судом стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № KICWGK00830082 від 23.10.2006 року в сумі 560 807 грн. 41 коп., а також 3 654 грн. судових витрат, всього 564 461 грн 41 коп.

За змістом резолютивної частини, судом роз`яснено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно з частин 1-3 статті 284 чинної редакції ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач (заявник) та його представник вказують про ознайомленням з заочним рішення під час ознайомлення з матеріалами справи 26.10.2021 року. Заява про перегляд заочного рішення подана до суду поштою та зареєстрована судом 16.11.2021 року.

Таким чином, враховуючи доводи заявника та представника позивача в частині поновлення пропущеного строку, суд дійшов висновку за необхідне поновити заявнику вказаний процесуальний строк, оскільки матеріали справи не містять відомостей про своєчасне отримання відповідачем копії заочного рішення.

Крім цього, поновлення вказаного строку, на думку суду, надасть можливість перевірити в судовому порядку обґрунтованість заперечень відповідача, оцінити наявні між сторонами правовідносинам у відповідності до матеріалів справи та змісту заочного рішення, що сприятиме повному та всебічному встановленню обставин даної справи (провадження).

Задовольняючи 02.07.2022 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , суд виходив з наступного.

23.10.2006 року між Закритим акціонерним банком комерційний банк «Приватбанк» \ після зміни найменування Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»\ та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав від банку кредит в сумі 30 000 доларів США терміном до 23.10.2016 р.

Судом надано оцінку умовам кредитного договору, а також наведено, що згідно розрахунку, поданого ПАТ КБ «Приватбанк», відповідач станом на 10.03.2015 року має заборгованість перед банком по Кредитному договору № КІСWGK00830082 від 23.10.2006 р. в розмірі 25 807,98 доларів США з яких :

- 23 387,26 доларів США заборгованість за кредитом ;

- 1 722,31 доларів США заборгованість по процентам ;

- 424,10 доларів США заборгованість по комісії;

- 274,31 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань. Що за курсом 21,73 відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.03.2015 року складає 560 807,41 грн.

В межах розгляду заяви про перегляд заочного рішення, представником позивача надані виписки з 23.10.2006 по 10.12.2021 року за рахунком ОСОБА_1 , а також договір від 21.02.2007 року про обслуговування іпотечних активів, укладений між « ОСОБА_2 № 1 Пі-ел-сі» та ЗАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору протягом строку чинності цього призначення за цим договором, на підставі та відповідно до умов цього договору обслуговуюча установа має повне повноваження, компетенцію та право здійснювати або забезпечувати здійснення будь-яких та усіх дій, що необхідні, відповідні або пов`язані зі здійсненням розрахунків та пов`язаним обслуговуванням іпотечних активів або реалізацією такого права, повноважень та вчинення дій на власний розсуд або виконанням таких зобов`язань та обов`язків.

Розділ 3 вказаного договору «Послуги обслуговуючої установи» визначає перелік обов`язків обслуговуючої установи.

Таким чином, доводи представника заявника (відповідача) про те, що позивач звертаючись з позовом в 2015 році не мав на те законних підстав, оскільки в 2007 році відступив право вимоги, не знайшли свого підтвердження в межах розгляду даного провадження.

Поряд з цим, суд звертає увагу на дотримання судами встановленої процедури в частині з`ясування місця реєстрації відповідача та повідомлення останнього про час та місце розгляду справи за адресою реєстрації проживання. Крім цього, перебуваючи за межами країни протягом багатьох місяців, заявник не надає доказів про сповіщення кредитора щодо актуальної адреси листування, яка могла б бути використана судом для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, під час розгляду даної справи (провадження) судом перевірені доводи заявника щодо незгоди з заочним рішенням, однак дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки останнім не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що прямо передбачено частиною 1 статті 288 ЦПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що під час розгляду справи в 2015 році, так і на час перегляду заочного рішення, судом надано оцінку договірним правовідносинам між кредитором та ОСОБА_1 , тому суд дійшов висновку про відповідність заочного рішення суду принципу остаточного у розумінні практики ЄСПЛ, а також його узгодження з нормами національного законодавства, враховуючи відсутність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи станом на дату його прийняття, так і на час перегляду.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Доводи письмових пояснень представника відповідача про те, що подання відзиву на заяву про скасування заочного рішення та подання нових доказів не передбачено главою 11 ЦПК України «Заочний перегляд рішення», суд вважає безпідставними, оскільки письмовий відзив представника АТ КБ «ПриватБанк» є поясненням (запереченнями) на доводи заяви про перегляд заочного рішення, а договір від 21.02.2007 року доданий на підтвердження цих заперечень.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування заочного рішення суду, тому заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 260, 284-288, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено 18.02.2022 року.

СуддяА. Ю. Цуранов