Рішення № 103404455, 17.02.2022, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1503/21

Провадження № 2/342/137/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник-адвокат Візінська Галина Василівна, до Чернелицької селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Візінська Г.В., звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 була головою колгоспного двору у приватній власності якого був жилий будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 15.01.1990. Станом на 15.04.1991 в даному житловому будинку була зареєстрована голова господарства ОСОБА_2 . Отже, на момент припинення колгоспних дворів, ОСОБА_2 була єдиним членом колгоспного двору, а тому вищевказаний житловий будинок належить їй в цілому. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померла ОСОБА_2 залишила заповіт, згідно із яким, все належне їй майно заповіла дочці ОСОБА_1 ., тобто позивачці. Позивач в терміни передбачені чинним законодавством звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок. Проте, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що документи, які підтверджують право власності на житловий будинок видані на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 , як голові колгоспного двору, що позбавляє можливості визначити його частку. Звітом про оцінку житлового будинку визначено, що ринкова вартість вищевказаного будинку становить 84 329,00 грн.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача адвокат Візінська Г.В. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Заявлені позовні вимоги підтримують, позовну заяву просять задовольнити.

Чернелицька селищна рада на електронну адресу суду подала заяву про розгляд справи у відсутності представника селищної ради.

Передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.), майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 15.01.1990 р., виданого виконавчим комітетом Городенківської районної Ради народних депутатів Івано-Франківської області на підставі рішення виконкому Городенківської районної Ради народних депутатів № 247 від 13.12.1989 посвідчено, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 - дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 .

З довідок № 360 виданої 23.11.2021 Корнівським старостинським округом № 6 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області слідує, що станом на 15.04.1991 в господарстві по АДРЕСА_2 була зареєстрована голова господарства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За заповітом від 24.06.2009, посвідченого секретарем виконкому Корнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , уродженка с. Корнів Городенківського району Івано-Франківської області, проживаюча в с. Корнів Городенківського району Івано-Франківської області, на випадок своєї смерті розпорядила: належні їй житловий будинок, господарські будівлі, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, грошові заощадження, які знаходяться в ОСОБА_3 та все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на, що вона за законом матиме право - заповіла дочці ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 5.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 76 років в с. Корнів Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 12, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 27.07.2009 виконавчим комітетом Корнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

На час смерті ОСОБА_2 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З довідки № 359 виданої 23.11.2021 Корнівським старостинським округом № 6 Чернелицької селищної ради вбачається, що ОСОБА_2 на час смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 разом із: дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зятем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Із копії свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 виданого 25.05.1962 с. Корнів с/ЗАГС Городенківського району Івано-Франківської області вбачається, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її мати ОСОБА_2 , відомості про батька - відсутні. Після реєстрації шлюбу 1 квітня 1992 року з ОСОБА_4 , прізвище дружини було змінено з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого відділом ЗАГС Івано-Франківського міськвиконкому.

Із копії спадкової справи № 24/2017, яка надана суду приватним нотаріусом Коломийського РНО Яшан Р.Р. слідує, що позивач ОСОБА_1 30 березня 2017 року подала до приватного нотаріуса Городенківського РНО Яшана Р.Р. заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті мами ОСОБА_2 . Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 47269677 від 30.03.2017 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_2 , номер у Спадковому реєстрі 60456710. Копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.04.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Городенківського РНО Яшан Р.Р., зареєстрованого в реєстрі за №415, доводиться, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка складається із земельної ділянки, що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 943006. Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 47336548 від 05.04.2017 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину спадкодавця ОСОБА_2 , спадкоємець ОСОБА_1 , номер у Спадковому реєстрі 60456710.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті матері, у складі якої є нерухоме майно, зверталася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .

Проте, Постановою приватного нотаріуса Коломийського РНО № 418/02-31 від 1012.2021 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що документ, який підтверджує право власності на даний житловий будинок, виданий на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 , як голові колгоспного двору, що позбавляє можливості нотаріуса визначити її частку в житловому будинку та відповідно, видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок.

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових про на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 290660596 формованого 16.12.2021 слідує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 .

З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , виготовленого 16.09.2021 ФОП ОСОБА_9 , встановлено, що житловий будинок збудований в 1962 році, господарські будівлі та споруди побудовані в 1965, 1980, 1986, 1990, 1991 роках. Згідно Звіту про оцінку житлового будинку (загальною площею 38,6 кв.м), складеного ФОП ОСОБА_10 на підставі договору № 00940/С від 23.11.2021, ринкова вартість житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_3 станом на 23.11.2021 становить 84 329,00 грн. За даним господарством закріплена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею - 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства - 1,30 га, що підтверджується довідкою № 361, виданою 23.11.2021 Корнівським старостинським округом №6 Чернелицької селищної ради.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

З матеріалів справи вбачається, що спадковий житловий будинок по АДРЕСА_3 належав до колгоспного двору: головою якого була ОСОБА_2 , та станом на 15.04.1991 в даному житловому будинку проживала тільки вона.

Таким чином, оскільки на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві проживала тільки голова двору ОСОБА_2 , то її частка у вказаному майні становлять - 1/1.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після смерті матері ОСОБА_2 , позивач прийняла спадщину, у складі якої є нерухоме майно, однак, через реєстрацію спадкового житлового будинку як колгоспного двору, не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем, як спадкоємцем за заповітом, права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами судом не встановлено, відповідач не заперечує щодо задоовлення даного позову, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

При винесенні рішення судом враховується і те, що на даний час відповідно до вимог Постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області .

На підставі ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1216, 1217, 1222, 1223, 1233, 1241, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України (2003р.), керуючись ст. ст. 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Місцезнаходження відповідача Чернелицької селищної ради - вул. Незалежності,19 смт. Чернелиця Коломийського району Івано-Франківської області.

Суддя: Гайдич Р. М.