Рішення № 103403820, 16.02.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9756/21

Провадження № 2/185/1010/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 лютого 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. за участю секретаря судового засідання Авджи А.Д., представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Каращук Л.М. розглянувши у відкритому, заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Богданівської сільської ради в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Богданівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Богданівської сільської 18.11.2021 року звернувся до суду з позовом, у якому просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути аліменти на її утримання на користь КЗ «Малий груповий будинок» Богданівської сільської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не створила умови для проживання, виховання та розвитку дитини, на протязі багатьох років з дитиною не спілкується.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про причини неявки у судове засідання суд не повідомив. Судом ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача у заочному судовому засіданні.

Представник третьої особи позов підтримала та просила його задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити за наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.5 Сімейного кодексу України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Держава бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане повторно 05 травня 2017 року Павлоградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області).

Батько дитини, ОСОБА_4 записаний згідно з частиною 1 ст.135 Сімейного кодексу України відповідно до витягу з Державного реєстру цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька від 13 квітня 2017 року, виданий відділом ДРАЦС по Павлоградському району Павлоградського МУЮ у Дніпропетровській області.

По лінії матері у ОСОБА_5 є брат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкає у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована разом з малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у будинку АДРЕСА_2 . За цією адресою вона не мешкає з моменту реєстрації по теперішній час.

Зазначена дитина залишилася без батьківського піклування. Мати дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що опинилася в складних життєвих обставинах через те, що не має постійного місця проживання, житла в якому могла б проживати з дитиною, написала власну заяву про тимчасове влаштування малолітньої доньки до Комунального закладу «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини № 2 «ДОР». На підставі розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 04 травня 2017 року № Р-202/0/335-17 малолітня ОСОБА_2 була влаштована до закладу терміном на один рік з подальшим поверненням дитини матері. З 20 серпня 2018 року мати жодного разу не відвідала дитину.

ОСОБА_2 згідно розпорядження голови Павлоградської РДА від 04 травня 2017 року № Р-202/0/335-17 перебувала у Комунальному закладі «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини № 2 «ДОР».

Згідно рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року № 83 з 12 жовтня 2021 року ОСОБА_2 влаштована до комунального закладу «Малий груповий будинок» Богданівської сільської ради, який є закладом системи соціального захисту, призначений для проживання, виховання та соціальної адаптації дітей в умовах наближених до сімейних та перебуває на повному державному утриманні, цілодобово. Комунальний заклад «Малий груповий будинок» Богданівської сільської ради розташований на території громади за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем реєстрації не мешкає, будинок зруйнований та не придатний для житла.

Місце знаходження ОСОБА_3 не відомо. На звернення служби у справах дітей від 10.09.2021 року № 25 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області відділення поліції № 1 Павлоградський районний відділ щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_3 , яка залишила свою малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надійшла відповідь від 01.10.2021 року № 481-7891, що працівниками ювенальної превенції встановити місцезнаходження не вдалося можливим.

ОСОБА_3 не цікавиться станом здоров`я своєї дитини, її фізичним розвитком. Така поведінка ОСОБА_3 говорить про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Павлоградської міської ради відбувся всебічний та повний розгляд зібраних матеріалів стосовно доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у відношенні до її малолітньої доньки. Встановлено, що їй байдужа доля дитини. Вона не має наміру виховувати, утримувати, спілкуватися, брати участь у житті доньки. Враховуючи інтереси дівчини, орган опіки та піклування виконкому Богданівської сільської ради (за рекомендаціями комісії) зробив Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (документ від 28.10.2021 року за № 93).

Вищезазначене свідчить про невиконання Відповідачем своїх батьківських обов`язків, закріплених ч.1-3 ст.150 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку піклування щодо неї. Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однаково відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч. 1 ст. 155 та п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, а ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для позбавлення їх судом батьківських прав.

Відповідно до ч.3 ст.166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі, якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду. Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

На підставі ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

Підставою звернення органу опіки та піклування виконавчого комітету Богданівської сільської ради до суду з даним позовом є необхідність захисту інтересів дитини на умови нормального її виховання, утримання, проживання та розвитку.

Відповідно до ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В постанові № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 19 грудня 2008 р.), а саме в пункті 15 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. В пункті 16 даної постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати на судовий збір на користь держави в сумі 992.40 гривень.

Зважаючи на викладене та керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Богданівської сільської ради в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Богданівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, уродженку с Зайцеве Синельниківського району Дніпропетровської області (паспорт НОМЕР_2 , виданий 20 травня 2015 року Тернівським МС ГУДМС України у Дніпропетровській області) батьківських прав, відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь законного представника дитини КЗ «Малий груповий будинок» Богданівської сільської ради аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ј частки з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі в суд позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Державного бюджету України витрати на судовий збір в сумі 992.40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін