Рішення № 103401710, 08.02.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4625/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6-й під`їзд, 1 поверх, кімната 35 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проксібуд", 61103, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 20-А простягнення 136 000, 00 грнза участю представників сторін:

позивача: Лисокобилка А.Ю., самопредставництво;

відповідача: Мух К.Б., ордер серія ВА № 1026752 від 10.01.2022 року.

ВСТАНОВИВ:

Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проксібуд" про стягнення штрафу у розмірі 68 000, 00 грн. та пені у сумі 68 000,00 грн. на загальну суму 136 000,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків.

Також до стягнення заявлені судові витрати у сумі 2 270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу та пені на підставі рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №424-р/к, справа № 42 від 26.11.2019 року.

Ухвалою суду від 29.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до "11" січня 2022 року.

17.12.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 29795), у якому останній, просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 65-70).

17.12.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява щодо витрат на правничу допомогу (а.с. 107-108).

11.01.2022 від від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 387) про залучення 3-ї особи (а.с. 113-114).

Ухвалою суду від 11.01.2022 року відмовлено у задоволенні заяви (вх. № 387 від 11.01.2022 року).

Ухвалою суду від 11.01.2022 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.01.2022 року.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засідання, та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву до 01.02.2022 року.

31.01.2022 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 723) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 01.02.2022 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву до 08.02.2022 року.

Присутній у судовому засіданні 08.02.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суду позов задовольнити, із підстав викладених у позовній заяві.

Присутній у судовому засіданні 08.02.2022 року представник відповідача надав усні заперечення проти позовних вимог, та просив суд відмовити у задоволенні позову із підстав викладених у наданому до суду відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 08.02.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та заперечення представника відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, за результатами розгляду справи № 42 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД-Строй» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проксібуд» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України прийнято рішення від 26.11.2019 року № 42-р/к (а.с. 15-20).

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 42-р/к визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВД-Строй» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксібуд» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурі закупівлі «Будівництво комплексу адміністративно господарських приміщень та гаражів для санітарного автотранспорту за адресою: вул. Петровського, смт. Біловодськ, Луганська обл..», проведеної Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико санітарної допомоги» Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області (ідентифікатор в закупівлі системs «ProZorro UA2019-04-05-000083-c).

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення № 42-р/к, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведеного у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксібуд» штраф у розмірі 68 000,00 грн. (а.с. 20).

Як зазначає позивач, копія рішення у справі № 42 від 26.11.2019 року було вручено особисто представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксібуд» за довіреністю № 1 від 25.11.2019 року Осиці М.І. 04.12.2019 року (а.с. 21-22).

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, позивач посилається, що відповідно до вимог частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, відповідач був зобов`язаний сплатити штраф до 04.02.2020 року (включно).

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути поновлено.

За твердженнями позивача, відповідач звернувся до Господарського суду Луганської області із позовом про визнання недійсним та скасування рішення № 42-р/к. Ухвалою суду від 25.03.2020 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі № 913/38/20 (а.с. 23).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.08.2020 року у справі № 913/38/20 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксібуд» відмовлено у повному обсязі (а.с. 24-27).

Постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № 913/38/20 від 17.11.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксібуд» залишено без задоволення, рішення суду залишено без змін (а.с. 31-38).

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.02.2021 року у справі № 913/38/20 закрито касаційне провадження у справі № 913/38/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксібуд» в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України; в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксібуд» залишено без задоволення (а.с. 40-43).

У зв`язку із тим, що відповідачем у визначений Законом України Про захист економічної конкуренції строк, не надано документів у підтвердження сплати штрафу, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 1 статті 60 зазначеного Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Судом встановлено, що рішення Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 42-р/к від 26.11.2019 року про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі № 42 набрало чинності та воно підлягає обов`язковому виконанню.

Частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний протягом п`яти днів з дня сплати штрафу надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідачем у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів у підтвердження своєчасної сплати штрафу у розмірі 68 000, 00 грн.

У наданих до суду запереченнях викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 29795 від 17.12.2021 року) відповідач зазначив, що здійснити переказ коштів можливо виключно у тому разі, якщо платнику відомо рахунок одержувача. Проте, із матеріалів справи не вбачається, що Луганське обласне відділення антимонопольного комітету України чи його правонаступник повідомило відповідача про номер рахунку та інші платіжні реквізити, на які слід здійснити оплату штрафу.

Також зазначає, що у відповідача не настав строк трок для сплати штрафу, оскільки представник відповідача який отримав рішення № 42 Осика М.І. взагалі не повідомляв відповідача про прийняте щодо нього рішення, не передав його копію та взагалі не проінформував відповідача про результат розгляду справи в Антимонопольному комітеті України. У зв`язку із чим, відповідач оскаржив дії представника Осики М.І. до суду, у зав`язку із чим у справі № 638/11818/21 встановлюються обставини не передання представником Осика М.І. відповідачу копії рішення № 42-р/к та невжиття жодних дій з інформування відповідача про прийняте щодо нього рішення. Тому, відповідач у встановленому законом порядку не отримав рішення Адміністративної колегії Луганського обласного відділення антимонопольного комітету України, у зв`язку із чим, не настав строк для сплати штрафу.

Також відповідач посилається на неправомірність рішення № 42-р/к від 26.11.2019 року та зазначає, що рішенням суду у справі № 913/38/20 у позові відповідача було відмовлено, у зв`язку із пропуском двомісячного строку на оскарження рішення. У зв`язку із чим, відповідач ефективно не зміг оскаржити рішення Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 42-р/к у справі № 42 від 26.11.2019 року, через неотримання ним від представника Осики М.І. копії даного рішення, чим було порушено право відповідача бути почутим судами (а.с.65-70).

Суд не приймає заперечення відповідача, в частині не повідомлення відповідача про номера рахунків. Оскільки як вбачається із матеріалів справи, а саме у листі від 26.11.2019 року за № 03-05/1600, позивачем повідомлено відповідача про необхідну інформацію для сплати штрафу (а.с. 22).

Також, суд не приймає заперечення відповідача в частині неотримання рішення, та ненастання строку щодо оплати штрафу, оскільки як вбачається з матеріалів справи, відповідні обставини були встановлені у рішенні Господарського суду Луганської області у справі № 913/38/20 від 17.08.2020 року залишеного в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.02.2021 року, та встановлено, що: "Судами досліджувалося питання отримання Рішення АМК представником за довіреністю від 25.11.2019 № 1 - Осикою М.І., в якого був відповідний обсяг повноважень, зокрема, право представляти інтереси ТОВ «ПРОКСІБУД» в Антимонопольному комітеті України та його структурних підрозділах з усіма правами сторони у справі, у тому числі надавати, отримувати, підписувати документи від імені підприємства. Судами також встановлено, що вказана довіреність підписана від імені названого Товариства директором - Арцибашевим В.В; з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Арцибашев В.В. є керівником ТОВ «ПРОКСІБУД» та має необхідний обсяг повноважень, зокрема, право на видачу довіреностей від імені названого Товариства; довіреність не була скасована (відкликана) на момент отримання Осикою М.І. оскаржуваного Рішення АМК разом із супровідним листом від 26.11.2019 № 03-05/1600". Тому обсяг повноважень представника за довіреністю від 25.11.2019 № 1 - Осики М.І. щодо отримання Рішення АМК № 42-р/к від 26.11.2019 року є такими, що встановлені рішенням суду, що набрало законної сили та не доказуються при розгляді даної справи (а.с. 24-27, 31-38, 40-43).

Відповідно до вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, з аналізу наданих відповідачем заперечень, викладених у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 29795 від 17.12.2021 року) відповідач фактично намагається оскаржити рішення Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 42-р/к від 26.11.2019 року, яке є чинним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 68 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення із відповідача нарахованої позивачем суми пені у розмірі 68 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення із відповідача штрафу у розмірі 68 000,00 грн. зазначає, що відповідно до пункту 20.2. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15, абзацами 3-5 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. У зв`язку із чим, та із урахуванням частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупинялось.

Таким чином, із урахуванням частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем зупинялось нарахування пені, а саме: з 25.03.2020 року по 17.08.2020 року (включно) на час розгляду справи № 913/38/20 Господарським судом Луганської області про скасування Рішення № 42-р/к; з 19.10.2020 року по 17.11.2020 року (включно) на час розгляду справи 913/38/20 східним апеляційним господарським судом; та з 25.11.2021 року по 25.02.2021 року (включно) на час розгляду верховним судом справи № 913/38/20 про скасування Рішення № 42-р/к.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки відповідач, у встановлені терміни штраф не сплатив, позивач, керуючись частиною 5 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", нарахував відповідачу пеню у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення за період з 05.02.2020 року по 24.03.2020 року (включно), з 18.08.2020 року по 18.10.2020 року (включно), з 18.11.2020 року по 24.01.2021 року (включно), з 26.02.2021 року по 22.11.2021 року (включно) у сумі 457 980,00 грн., та оскільки пеня не може перевищувати розмір штрафу здійснено нарахування у розмірі 68000,00 грн. (а.с. 3)

Згідно з пунктом 7 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Статтею 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача, та встановлено, що він є арифметично вірним та обґрунтованим. За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 68 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 68 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі в загальній сумі 136 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 2 270,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 56, 57, 60, Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проксібуд" (61103, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 20-А, ЄДРПОУ 41250203) штраф у розмірі 68 000, 00 грн. та пеню у розмірі 68 000,00 грн. на загальну суму 136 000,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника податків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проксібуд" (61103, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 20-А, ЄДРПОУ 41250203) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6-й під`їзд, 1 поверх, кімната 35, ЄДРПОУ 22630473) судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн. із зарахуванням зазначеної суми на рахунок Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

реквізити сторін:

позивач: Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6-й під`їзд, 1 поверх, кімната 35, ЄДРПОУ 22630473);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проксібуд" (61103, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 20-А, ЄДРПОУ 41250203).

Повне рішення складено "18" лютого 2022 р.

СуддяО.О. Ємельянова