Рішення № 103396183, 16.02.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/5543/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - третя особа) в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.10.2021 р. №0043551-1304-2222 винесену щодо ОСОБА_1 Головним управління ДПС у Хмельницькій області про сплату податкового боргу у розмірі 10853,68 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував, що позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Так, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області на адресу позивача надіслано податкове повідомлення - рішення за податковий період 2020 рік у розмірі 31418,58 грн. Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до третьої особи з заявою про проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку. На підставі вказаної заяви Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення - рішення за податковий період 2020 рік у розмірі 20564,89 грн. Позивачем сплачена вказана сума податкового зобов`язання. Однак, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на адресу позивача надіслано податкову вимогу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 10853,68 грн. Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, при цьому зазначив, що інформації до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення - рішення до відповідача не надходила, а тому Головне управління ДПС у Хмельницькій області у відповідності до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України надіслало на адресу позивача вимогу про сплату податкового боргу. У зв`язку з наведеним просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа надала пояснення, відповідно до змісту яких вказувала, що ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0406146-2405-2404 від 01.06.2021 на суму 31418,58 грн. Водночас, за результатами заяви позивача, вказане податкове повідомлення - рішення скасовано та прийняте нове №05546568-2405-2404 від 29.06.2021 року на суму 20564,89 грн.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Так, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 володіє нежилим приміщенням, комерційного призначення за адресою АДРЕСА_1 . Загальна площа 725,7 кв.м.

Рішенням VII скликання 56 сесії Кам`янець - Подільської міської ради від 05.06.2018 року №2/56 затверджено положення про місцеві податки і збори у м. Кам`янці - Подільському з 01.01.2019 року.

Пунктом 6.1. Положення зазначено, що ставки податку встановлюються цим Положенням у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Пунктом 6.3 ставки податку на об`єкти нежитлової нерухомості встановлюються в залежності від їх місця розташування (зональності) у місті Кам`янці-Подільському. При ньому враховуються такі зони міста, обмежені вулицями (з включенням парних і непарних сторін):

- I зона: Шевченка (від вул. Симона Петлюри до вул. Данила Галицького) - Данила Галицького - Привокзальна (від вул. Данила Галицького до вул. Князів Коріатовичів) - Князів Коріатовичів (від вул. Привокзальної до просп. Грушевського) - Симона Петлюри; дана зона включає просп. Грушевського від вул. Героїв Небесної Сотні до вул. Драй-Хмари;

- II зона (за винятком І зони): Шевченка (від вул. Північної до вул. Драй-Хмари) - Північна (від вул. Шевченка до вул. Привокзальної) - Привокзальна (від вул. Північної до вул. Князів Коріатовичів) - Крип`якевича (від вул. Князів Коріатовичів до вул. Драй-Хмари) - Драй-Хмари;

- ІІІ зона: всі інші райони міста (крім зони І та зони П).

У пункті 6.5 визначено, що при обчисленні розміру ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, розташованих у II зоні міста, до ставки, передбаченої пунктом 6.4 цього Положення для відповідного виду об`єкта нерухомості, застосовується додатковий зменшувальний коефіцієнт 0,8. При обчисленні розміру ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, розташованих у ІІІ зоні міста, до ставки, передбаченої пунктом 6.4 цього Положення для відповідного виду об`єкта нерухомості, застосовується додатковий зменшувальний коефіцієнт 0,6.

01.06.2021 року ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0406146-2405-2404 від 01.06.2021 на суму 31418,58 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2020 рік. Вказане рішення направлено на адресу позивача.

22.06.2021 року не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до ГУ ДПС у Чернівецькій області з заявою проведення звірки даних по об`єкту нерухомості.

29.06.2021 року на підставі вказаної заяви ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0546468-2405-2404 від 29.06.2021 на суму 20564,89 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2020 рік.

Згідно наявної в матеріалах справи квитанції №93 від 19.07.2021 року позивачем сплачено вказану суму в повному обсязі.

06.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкову вимогу №0043551-1304-2222 , відповідно до змісту якої за позивачем станом на 05.10.2021 року рахується заборгованість за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 10853,68 грн.

Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України питання щодо встановлення податку на майно, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки вирішують місцеві ради в межах повноважень.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, установлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПКУ).

Згідно із приписами статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно із положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Водночас, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Згідно з пп. "а" пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.

Відповідно до пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту.

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України cтавки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

За приписами п.п. 266.7.1-1 п. 266.7 ст. 266 ПК України за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7.3 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Як вбачається з матеріалів справи 01.06.2021 року ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0406146-2405-2404 від 01.06.2021 на суму 31418,58 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2020 рік. Вказане рішення направлено на адресу позивача. Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до ГУ ДПС у Чернівецькій області з заявою проведення звірки даних по об`єкту нерухомості.

29.06.2021 року на підставі вказаної заяви ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0546468-2405-2404 від 29.06.2021 на суму 20564,89 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2020 рік.

Згідно квитанції №93 від 19.07.2021 року позивачем сплачено вказану суму в повному обсязі.

При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до п.п. 266.7.3 п. 266.7.3 ПК України у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Враховуючи наведене вище, позивачем сплачено грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в повному обсязі.

При цьому, твердження відповідача, щодо не направлення вказаних податкових повідомлень - рішень на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області, суд оцінює критично, оскільки підставою для скасування податкового повідомлення - рішення №0406146-2405-2404 від 01.06.2021 слугувала заява позивача про здійснення звірки, на підставі якої прийнято податкове повідомлення - рішення №0546468-2405-2404 від 29.06.2021 на суму 20564,89 грн. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана позивачем податкова вимога є такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з протиправністю її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, у поданому позові також заявлено вимогу про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на правову допомогу.

Згідно матеріалів справи позивачем надано документи, які свідчать про витрати останнього на правову допомогу в сумі 8000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано:

- копію договору про надання правової допомоги;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги ;

- звіт (акт) наданих послуг у зв`язку з розглядом судової справи;

- довідку про отримання гонорару на суму 8000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Суд зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Однак, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню виходячи із принципу співмірності, що також визначено ч. 5 ст. 134 КАС України.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи в розмірі 8000,00 грн, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами майнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав наведених вище.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити .

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.10.2021 р. №0043551-1304-2222 винесену щодо ОСОБА_1 Головним управління ДПС у Хмельницькій області про сплату податкового боргу у розмірі 10853,68 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області судові витрати - судовий збір в сумі 908,00 грн та витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 2000,00 гривень.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 44070171)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-а, м.Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 44057187)

Суддя І.В. Маренич