Рішення № 103396148, 17.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року справа № 580/14/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Тимошенко В.П.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,

встановив:

04 січня 2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою Відділу ДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 22.12.2021 про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувана постанова є безпідставною, винесеною з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні зазначивши, що його дії щодо винесення оскаржуваних постанов правомірні та вчинені відповідно до норм чинного законодавства.

Усною ухвалою суду від 17.02.2022, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, постановлено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

16.04.2021 на підставі виконавчого листа № 705/2801/19 2/705/740/20 виданого 08.04.2021 Уманським міськрайонним судом відкрито виконавче провадження № 65093833 про встановлення порядку спілкування та участі батька ОСОБА_2 у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом побачень з дитиною в такі дні: щовівторка з 17:00 до 20:00 години; щочетверга з 17:00 до 20:00 години; щосуботи з 11:00 до 20:00 години; щорічно на день народження дочки - ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 11:00 до 13:00 години; а також відвідування дочки в разі її хвороби чи лікування незалежно від встановлених для спілкування днів; спілкування з дочкою в будь-який інший день та час, коли таке побачення викликане інтересами дитини, - за погодженням з матір`ю, - до досягнення дитиною повноліття.

01.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про визначення місця побачення стягувача з дитиною за адресою АДРЕСА_1 спортивно-розважальний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

В подальшому враховуючи інтереси та побажання дитини місце зустрічі за постановою державного виконавця від 02.11.2021 змінено на адресу АДРЕСА_2 Центр сімейного досугу та розваг «Галактика Альфа».

07.12.2021 державним виконавцем винесена постанова про відкладення виконавчих дій до 17.12.2021 до дати виклику сторін виконавчого провадження для з`ясування та вирішення питання щодо зміни місця зустрічі та місця проведення побачення стягувана - батька ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 .

17.12.2021 питання вирішене не було, так як боржниця ОСОБА_1 з представником ОСОБА_5 створили конфліктну ситуацію у відділі ДВС , керівник органу державної виконавчої служби був вимушений викликати наряд поліції. Вирішити питання щодо відкладення виконавчих дій на інший день та час та вирішити питання щодо узгодження між сторонами місця зустрічі батька з дитиною боржниця ОСОБА_1 відмовилась.

20.12.2021 зареєстрована заява адвоката Расторгуева О.В. від 17.12.2021, яка надійшла на електронну адресу відділу ДВС про зміну адреси проведення виконавчих дій.

20.12.2021 стягувачем ОСОБА_2 до відділу подано заяву про невиконання боржницею ОСОБА_1 рішення суду, а саме не забезпечено побачення батька ОСОБА_2 з дочкою всупереч рішенню суду в визначеному постановою державного виконавця місці зустрічі.

22.12.2021 за невиконання ОСОБА_1 рішення суду 18.12.2021 без поважних причин, державним виконавцем керуючись ст.63, ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято рішення про винесення постанови про накладання штрафу у розмірі 1700,00грн. на боржника ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернулася до суду.

Під час вирішення спору по суті, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пункт перший частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина перша та частина друга статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначено приписами статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

У силу ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення статті 75 «Про виконавче провадження», суд дійшов до висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Судом встановлено, що 22.12.2021 за невиконання позивачем рішення суду 18.12.2021 без поважних причин, державним виконавцем винесено постанову про накладання штрафу в розмірі 1700,00 грн на боржника ОСОБА_1 .

Представник позивача обгрунтовуючи свої вимоги зазначив, що 03.11.2021 позивачкою отримано першу дозу вакцини Pfizer, після чого у неї погіршився стан здоров`я. В подальшому, перед кожною датою для побачення вона повідомляла державного виконавця окремою заявою про те, що не отримала другу дозу вакцини і не можу прибути до РЦ «Галактика Альфа». Також у цих заявах просила державного виконавця на період до отримання другої дози вакцини змінити місце проведення виконавчих дій (побачення із дитиною) проводити за адресою її проживання, зобов`язуючись при цьому не заважати спілкуванню батька і дитини під час таких зустрічей. Крім того, зазначила, що 17.12.2021 у дитини погіршився стан здоров`я та було викликано лікаря, який встановив у дитини гострий онзілофарингіт.

Оцінюючи надані представником позивача пояснення суд зазначає, що вони є необгрутованими. Зокрема посилання, позивачки на те, що дитина захворіла судом оцінюються критично, оскільки у разі хвороби дитини позивачка зобов`язана повідомити як державних виконавців так і сторону - стягувана ОСОБА_2 вже 17.12.2021 року , так як рішенням суду чітко визначено , що стягувач має право на відвідування дочки в разі її хвороби чи лікування незалежно від встановлених для спілкування днів. Щодо неотримання нею повторної дози вакцини Pfizer, суд оцінює критично і ця обставина не є поважною для не виконання рішення суду.

У спірному випадку неможливість спілкування батька з дитиною стала результатом суб`єктивних дій самої позивачки, а не будь-яких інших об`єктивних чинників, які не залежали від її волі.

Надані представником позивача документи (вх.№7688/22 від 17.02.2022), а саме постанова про відкладення виконавчих дій від 22.12.2021, довідки лікаря від 05.01.2022 про хворобу дитини в період з 17.12.201 по 04.01.2022, не беруться судом до уваги оскільки такі документи не були надані відповідачу до винесення спірного рішення.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність у межах спірних правовідносин жодних поважних причин, які були б об`єктивними та, відповідно, унеможливлювали б або ж значно ускладнювали виконання позивачкою рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Тому в державного виконавця були правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивачку за невиконання рішення суду у розмірі 1700,00 грн..

За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувана постанова відповідача відповідають критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, а тому й підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 271, 272, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО