Ухвала суду № 103394899, 17.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

17 лютого 2022 р. м. ХерсонСправа № 540/7874/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.11.2021 року №301358,

встановив:

Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.11.2021 року №301358.

Ухвалою від 23.12.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

16.02.2022 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 301358 про застосування до позивача штрафу в розмірі 17000,00 грн, до набрання законної сили судовим рішення у справі № 540/7874/21.

Заява мотивована тим, що державним виконавцем Суворовського ВДВС у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесена постанова від 04.02.2022 про відкриття виконавчого провадження № 68478357 на підставі постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. Позивач зазначає, що відкриття виконавчого провадження з виконання постанови, яка є предметом оскарження, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою ряд негативних наслідків, з настанням яких виникнуть перешкоди у здійсненні господарської діяльності позивача. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи відсутність необхідності отримати додаткові документи або пояснення від осіб, суд розглядає клопотання у письмовому провадженні без виклику учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

У свою чергу, ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавцем визначені чіткі підстави, за наявності яких допустиме вжиття заходів забезпечення позову. Такі підстави є самостійними та незалежать одна від одної.

Водночас, звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою, а також надати відповідні докази в підтвердження наведених у заяві аргументів.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до значно більших ускладнень, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відтак, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд відмічає, що при вирішенні питання про забезпечення позову особливого дослідження потребують підстави забезпечення позову, за наявності яких допустимо вжиття таких заходів. З цією метою обов`язковим є підтвердження тих обставин, на які посилається заявник, шляхом надання доказів.

Під час розгляду поданої заяви судом встановлено, що відповідно до постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 301358 до позивача застосований адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Частиною 6 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відтак, постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 301358, якою до позивача застосований адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн є виконавчим документом, на підставі якого можуть вчинятися примусові дії щодо його виконання.

Судом встановлено, що 04.02.2022 державним виконавцем Суворовського ВДВС у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 301358.

Відтак, органом державної виконавчої служби вчиняються дії щодо примусового виконання постанови. що є предметом оскарження у даній справі.

Водночас, слід врахувати, що відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 301358, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої постанови і тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", включаючи стягнення не лише суми штрафу, яка вважається спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також накладення арешту на майно боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти боржника, що перебувають на рахунках у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення (ч. 4 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Таким чином, оскільки постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 301358 оскаржується позивачем в судовому порядку, а подання позовної заяви не зупиняє її дію та не є перешкодою для її подальшого виконання, тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого документа може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення поданого ним позову.

У силу вимог п. 2 ч. 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Отже, суд вважає обґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 301358.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Заяву ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом - постановою від 09.11.2021 № 301358 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн., прийнятою Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 540/7874/21.

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Д.К. Василяка