Ухвала суду № 103394680, 17.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

"17" лютого 2022 р. № 520/883/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бідонько А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Літвіщенко Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1 - Пономаренко Г.О.,

представника позивача ОСОБА_2 - Семоненко Н.Г.,

представника відповідача - Савенкова С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Федорової Ольги Валеріївни про забезпечення позову по справі № 520/883/22 за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Мироносицька, буд. 99 літ 3 А,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 34952461) про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2 , з адміністративним позовом до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в якому просить суд:

- скасувати арешт з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , який було накладено в межах виконавчого провадження №63798903 постановою про арешт майна боржника-державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02.12.2020 року при примусовому виконанні виконавчого листа №520/4357/2020 виданого 30.11.2020 р. Харківським окружним адміністративним судом.

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_4 , які полягають в її арешті та передачі на примусову реалізацію;

- скасувати арешт квартири АДРЕСА_4 загальною площею 184,3 кв.м., накладений відповідно до постанови від 02.12.2020 про арешт всього майна та постанови від 16.03.2021 про опис та арешт майна боржника, винесені державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Машкіною І.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року по справі №520/920/22 клопотання позивача, ОСОБА_1 , задоволено та об`єднано в одне провадження адміністративну справу №520/920/22 та адміністративну справу №520/883/22, присвоєно об`єднаній адміністративній справі загальний №520/883/22, подальший розгляд та вирішення адміністративних позовів здійснюється у межах об`єднаної адміністративної справи №520/883/22.

В судовому засіданні 17.02.2022 представником позивача, Федорової Ольги Валеріївни, подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу видавати переможцю проведених 14 лютого 2022 року за лотом з реєстраційним номером 507201 електронних торгів ТОВ "Гленкор Девелопмент"акту про реалізацію семикімнатної квартири АДРЕСА_4 загальною площею 184,3 кв. м. в рамках виконавчого провадження № 63798903 до розгляду адміністративного позову по суті та набрання судовим рішенням по справі законної сили.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що згідно відомостей веб-сайту Open Market СЕТАМ 14 лютого 2022 р. відбулися повторні (треті) торги за лотом з реєстраційним номером 507201 з продажу арештованої семикімнатної квартири АДРЕСА_5 . Переможцем електронного аукціону став ТОВ "Гленкор Девелопмент", що підтверджується Протоколом № 569106 проведення електронного аукціону (торгів), який розміщений на сайті Open Market СЕТАМ. Відтак невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Представники позивачів заяву підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Також, згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 (справа №380/5217/20) сформулював правову позицію, згідно з якою, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Для забезпечення позову суд повинен, на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Отже, надання правової оцінки доводам позивача, висловленим на обґрунтування позовних вимог по суті спору, має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, фактично, призводить до вирішення спору по суті й може мати вплив на судове рішення, яке згодом буде ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Щодо позиції позивачів, що на електронному аукціоні була продана квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 184,3 кв.м., чим порушено право власності позивачів, суд зазначає наступне. Належних та допустимих доказів, що відбулась реалізація всієї квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 184,3 кв.м. до суду наразі не надано. Також суд зазначає, що на даний час право власності ОСОБА_1 на дану квартиру АДРЕСА_4 взагалі не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Суд констатує, що позивачем не наведено та не надано інших доказів в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову.

Судом встановлено, що в заяві про забезпечення адміністративного позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав позивача із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами, а також посилання на протиправні дії, які можуть бути встановлені лише під час розгляду справи по суті, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову, є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також, врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Посилання заявника на наявні ознаки очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь позивача по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

У межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності дій відповідача, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Суд не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Мироносицька, буд. 99 літ 3 А, м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 34952461) про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.