Рішення № 103394008, 14.02.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2022 року м. Рівне№460/16881/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Кривчук І.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Кондратюк Д.В, представник Артерчук Л.В.,

відповідача: представник Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Рівненській області №357317000705 від 22.06.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 34000 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач, всупереч визначених у ліцензіях на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами дати їх дії, застосував до позивача штраф. Позивач завжди вчасно звертався з заявами про видачу ліцензій, завчасно здійснював оплату за видачу ліцензії. Невчасна видача відбувалася лише з вини відповідача. Крім того, відповідачем допущено помилки в написанні ідентифікаційного номера позивача в наказі № 889-п від 13.05.2021, наказ не містить періоду, що перевіряється та підстави для проведення перевірки. Перевірка була проведена поза межами строку дії направлень. Номер акта перевірки не відповідає тому, що вручено позивачу. Відповідачем також допущено помилки по тексту розрахунку штрафних санкцій.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволенні позовних вимог заперечує та зазначає, що річний термін дії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами закінчується датою, яка передує даті, вказаній у таких ліцензіях як останній день їх дії. Тобто, 21.12.2019 у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а 24.12.2019, 25.12.2019 та 26.12.2019 - у позивача відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Тому застосування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

Ухвалою від 16.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 10.01.2022.

10.01.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 10.01.2022 здійснено заміну первинного відповідача на його правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області (ідентифікаційний номер 44070166). Підготовче засідання відкладено до 25.01.2022 з метою подання відповідачем витребуваних доказів.

19.01.2022 надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

25.01.2022 надійшли додаткові докази від відповідача.

25.01.2022 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2022.

Заслухавши в судовому засіданні вступні слова учасників справи, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, знаходиться на податковому обліку у відповідача. Здійснює підприємницьку діяльність у магазині АДРЕСА_1 . Вказані обставини сторонами не заперечуються.

13.05.2021 відповідачем виданий наказ № 889-п Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , згідно з яким на підставі підпункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, ст. 20, підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пункту 80.8 ст. 80, пункту 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України вирішено провести фактичну перевірку в магазині за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1

14.05.2021 відповідачем видано направлення на перевірку посадовим особам органу ДПС ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких вказано, що Головне управління ДПС у Рівненській області проводить з 26.05.2021 фактичну перевірку позивача тривалістю десять діб.

03.06.2021 контролюючим органом проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки, яким встановлено, факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями без придбання відповідних ліцензій, а саме через РРО фіскальний номер 3000023740 реалізовано:

21.12.2019 - дві пляшки пива "Чернігівське" світле (1,2 л) по ціні 34,0 грн. за1 пляшку на суму 68,0 грн.;

24.12.2019 одну пачку цигарок "Бонд" синій по ціні 41,0 грн. та одну пачку цигарок "Прима срібна" червона по ціні 38,0 грн.;

25.12.2019 одну пачку цигарок "Бонд" синій по ціні 41,0 грн.

Через РРО фіскальний № 3000824251 реалізовано 26.12.2019 одну пачку цигарок "Бонд" синій по ціні 51,0 грн.

Обставини щодо проведення перевірки та здійснення продажу вказаних товарів у зазначені дати позивачем не заперечуються.

На підставі виявлених порушень відповідач зробив висновок про порушення позивачем вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

На підставі акта перевірки контролюючим органом 22.06.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" № 537317000705, яким до позивача застосовано у відповідності до статті 17 Закону N 481/95-ВР, штрафні (фінансові) санкції у сумі 34000,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.22-30)

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закону № 481/95-ВР.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (стаття 1 Закону №481/95-ВР).

Роздрібна торгівля діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування (стаття 1 Закону №481/95-ВР).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (стаття 15 Закону №481/95-ВР).

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.

Судом установлено, що позивачу, як суб`єкту господарювання, видані ліцензії:

1) на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами: № 17090311201801098 (термін дії з 21.12.2018 до 21.12.2019), №17090311201902879 (термін дії з 26.12.2019 по 26.12.2020), №17090311202002943 (термін дії з 27.12.2020 до 27.12.2021);

2) на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями: №17090308201801353 (термін дії з 21.12.2018 до 21.12.2019), №17090308201903490 (термін дії з 26.12.2019 до 26.12.2020), № 17090308202003451 (термін дії з 27.12.2020 до 27.12.2021) (а.с.36-42).

Висновки Акта перевірки про порушення позивачем порядку реалізації алкогольних напоїв (без наявності ліцензій) базуються на тому, що реалізація такого товару відбулася після закінчення дії ліцензії - 21.12.2019.

Суд зазначає, що спеціальним законом з питань ліцензування роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено річний термін дії ліцензій та не встановлено правило щодо початку та закінчення перебігу строку дії ліцензії та порядку його обчислення.

За правилами частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

За правилами статті 251 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 252 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 ЦК України).

Суд зазначає, що терміни дії ліцензії №17090308201801353 був обмежений уповноваженим органом з настанням календарного дня 21.12.2019, шляхом зазначення в ній прийменника "до", який в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

З урахуванням наведеного граматичного аналізу та положень Конвенції, вжиття в ліцензії кінцевої дати дії до 21.12.2019 свідчить про те, що у цей день у суб`єкта господарювання є право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Тобто, дата 21.12.2019 є днем, коли дія ліцензії не сплинула.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2019 року по справі №803/630/17, від 25 квітня 2018 року по справі №803/350/17, від 18 квітня 2019 року по справі № 815/1871/16.

А відтак, висновки акта перевірки щодо факту реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не відповідають дійсності.

Висновки Акта перевірки про порушення позивачем порядку реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензій базуються на тому, що реалізація такого товару відбулася після закінчення дії ліцензії - 24.12.2019, 25.12.2019 та 26.12.2019

Дійсно, ліцензія № 17090311201801098 діяла з 21.12.2018 до 21.12.2019, а ліцензія №17090311201902879 розпочала свою дію з 26.12.2019 і діяла до 26.12.2020.

А відтак, 24.12.2019 та 25.12.2019 у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями ліцензій, заяв щодо видачі ліцензій (а.с.72-85) та не заперечуються позивачем та його представником.

Щодо здійснення продажу цигарок 26.12.2019, то на цю дату вже була чинною ліцензія №17090311201902879, а відтак, висновок контролюючого органу про реалізацію тютюнових виробів 26.12.2019 без придбання ліцензії не відповідає дійсності.

Щодо покликана позивача на те, що приплата за ліцензії була здійснена завчасно, а видача ліцензій вчасно не відбулася з вини податкового органу суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія заяви позивача щодо видачі ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, в якій позивача зазначив дату початку дії ліцензії - 26.12.2019 (а.с.78).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Суд констатує, що у даному випадку у контролюючого органу були відсутні правові підстави для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності у вигляді штрафу за реалізацію алкогольних напоїв, оскільки реалізація алкогольних напоїв здійснена за наявності відповідної ліцензії. Водночас, застосування штрафних санкцій за торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи.

Щодо покликання позивача на допущення помилок в наказі на перевірку, нумерації акта перевірки, розрахунку штрафних санкцій суд зазначає таке.

Верховний Суд у Постанові від 21 жовтня 2021 року по справі № 814/724/17 зазначив, що "при розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. 39. Рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. У цьому випадку перевага надається змісту документу порівняно з його зовнішньою формою. 40. Визначальною ознакою для висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої Законом № 481/95-ВР, є встановлення фактів виробництва алкогольних напоїв без ліцензії, який доведений, оскільки це підтверджується актом перевірки від 16 вересня 2016 року, власноручними поясненнями директора товариства ОСОБА_1, а також не заперечується представниками позивача під час судового засідання суду першої інстанції."

Зважаючи, що за практикою Верховного Суду перевагу слід надавати змісту, а не формі документа, окремі дефекти не змінюють суті рішення, суд вважає вказані посилання позивача такими, що не можуть бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки факт продажу тютюнових виробів без наявності ліцензії знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №537317000705 в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 17000 грн. за торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень в цій частині.

За правилами частин 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 454,00 грн, сплачена відповідно до квитанції від 06.12.2021, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.44).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №537317000705 від 22.06.2021 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 17000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 17 лютого 2022 року

Суддя С.М. Дуляницька