Рішення № 103393697, 31.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21470/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії № 155250013059 від 21.09.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як водію міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв з 14.09.2021 року із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 26.01.1995 року по 27.03.2014 року в КП «Донецькелектроавтотранс» та зарахуванням до загального стажу роботи періоду навчання з 01.09.1988 року по 26.06.1989 року в професійно-технічному училищі 40 м. Донецька;

- звернути постанову до негайного виконання в межах одного місяця.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1988 року по 26.06.1989 року в професійно-технічному училищі та період роботи з 26.01.1995 року по 27.03.2014 року в КП «Донецькелектроавтотранс».

Вважаючи відмову ГУ ПФУ в Одеській області у призначенні пенсії протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

17.12.2021 року за вх. №71845/21 від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що страховий стаж позивача складає 31 рік 01 місяць 11 днів, пільговий стаж 6 років 06 місяців 24 дні. До страхового стажу позивача не зарахований період навчання з 01.09.1988 року по 26.06.1989 року, оскільки диплом виданий на прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним позивача та не відповідає дошлюбному прізвищу « ОСОБА_3 », інших документів підтверджуючих послідовну зміну прізвища не надано. Також позивачем не надано уточнюючих довідок за періоди роботи водієм трамваю, що підтверджують особливий характер роботи, зайнятість повний робочий день на роботах, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

14.12.2021 року за вх. № 70946/21 від представника позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління ПФУ в Одеській області, в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

13.01.2022 року за вх. №ЕС/196/22 від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що страховий стаж позивача складає 31 рік 01 місяць 11 днів, пільговий стаж 6 років 06 місяців 24 дні. До страхового стажу позивача не зарахований період навчання з 01.09.1988 року по 26.06.1989 року, оскільки диплом виданий на прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним позивача та не відповідає дошлюбному прізвищу « ОСОБА_3 », інших документів підтверджуючих послідовну зміну прізвища не надано. Також позивачем не надано уточнюючих довідок за періоди роботи водієм трамваю, що підтверджують особливий характер роботи, зайнятість повний робочий день на роботах, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 30.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Обставини справи.

14.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням від 21.09.2021 року № 155250013059 Головне управління ПФУ в Миколаївській області відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у ОСОБА_1 відсутній стаж роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв.

До страхового стажу не зараховано:

- період навчання з 01.09.1988 року по 26.06.1989 року в професійно-технічному училищі 40 м. Донецька, оскільки в дипломі зазначено прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним заявниці та довідки від 26.06.2003 року № 17-07-220 наданої Відділом реєстрації актів громадянського стану, де зазначено зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », інших документів підтверджуючих послідовну зміну прізвища не надано;

- не надано довідок уточнюючих умови, особливий характер роботи та не підтверджено зайнятість повний робочий день на роботах, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом першим частини 1 статті 8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

За правилами статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Статтею 45 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону №1058-IV).

Частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.1 та п.8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу:

для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

Як передбачено ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Пунктом «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18 Порядку №637).

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном (п.20 Порядку №637).

Висновки суду.

Як встановлено судом, страховий стаж позивачки встановлено відповідачем 31 рік 01 місяць 11 днів, пільговий стаж - 6 років 6 місяців 24 дні. Так, до пільгового стажу не враховано:

- період навчання з 01.09.1988 року по 26.06.1989 року в професійно-технічному училищі 40 м. Донецька, оскільки в дипломі зазначено прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним заявниці та довідки від 26.06.2003 року № 17-07-220 наданої Відділом реєстрації актів громадянського стану, де зазначено зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », інших документів підтверджуючих послідовну зміну прізвища не надано;

- період роботи з 26.01.1995 по 10.09.1999 роки, з 20.03.2000 по 27.08.2014 роки на посаді водія трамвая в Донецькому трамвайно-тролейбусному управлінні, оскільки не надано довідок уточнюючих умови, особливий характер роботи та не підтверджено зайнятість повний робочий день на роботах, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду роботи з 26.01.1995 по 10.09.1999 роки, з 20.03.2000 по 27.08.2014 роки на посаді водія трамвая в Донецькому трамвайно-тролейбусному управлінні з підстав не надання уточнюючих довідок про умови та особливий характер роботи, а також не підтверджено зайнятість повний робочий день на роботах, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із підпунктом 2 п.2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Суд звертає увагу, що відповідно до записів у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 :

- 26.01.1995 року прийнята водієм трамваю 3-го класу в трамвайне депо №4 Донецького трамвайно-тролейбусного управління;

- 01.03.2000 року переведена ревізором по безпеці руху в трамвайному депо №3;

- 20.03.2000 року переведена на посаду водія трамваю 2-го класу в трамвайне депо №3;

- 01.10.2003 року присвоєний 1-й клас кваліфікація водія трамваю;

- 25.04.2013 року переведена водієм трамваю (наставник) 1-го класу в трамвайне депо №3;

- 27.08.2014 року звільнена за власним бажанням;

- 26.09.2014 року прийнята в експлуатаційне трамвайне депо №1 на посаду водія трамваю 1-го класу;

- 14.02.2019 року переведена тимчасово на посаду мийником-прибиральником рухомого складу 2-го розряду на ділянку інші професії цеху РРС;

- 07.03.2019 року переведена на основне місце роботи водієм трамваю 1-го класу.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону №1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Також, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Отже законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком №637.

Тобто, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових та бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.

Суд звертає увагу, що відповідно до довідки комунального підприємства «Донецькелектроавтотранс», відповідно до якої ОСОБА_1 з 26.09.1994 року по 27.08.2014 рік працювала на посаді водія трамвая в Донецькому трамвайною-тролейбусному управлінні; з 26.01.1995 року по 14.04.2013 рік працювала повний робочий день водієм трамваю; з 18.08.2000 по 07.01.2003 роки перебувала у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.

Згідно з рішенням Донецької міської ради № 6/12 від 06.06.2003 року, Державне КП «Донецьке трамвайно-тролейбусне управлінні» перейменоване в КП «Донелектроавтотранс».

На підставі рішення Донецької міської ради №13/43 від 27.09.2004 року КП «Донелектроавтотранс» перейменоване у Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс».

КПП ДМР «Донелектроавтотранс» перейменовано в КП адміністрації міста Донецька «Донелектроавтотранс» на підставі розпорядження голови адміністрації м. Донецька Донецької Народної Республіки №121 від 27.03.2015 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується період роботи позивачки з 26.01.1995 по 10.09.1999 роки та з 20.03.2000 по 27.08.2014 роки в КП «Донецькелектроавтотранс», а тому такий стаж підлягає зарахуванню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. «з» ст.13 Закону №1788-XII.

У той же час, пенсійним органом при вирішенні питання про призначення позивачці пенсії на пільгових умовах безпідставно не були прийняті до уваги відомості, зазначені у трудовій книжці, які підтверджують період роботи позивачки водієм трамваю 1-го класу КП «Донецькелектроавтотранс» в експлуатаційному трамвайному депо №1, водієм трамваю 2-го класу в експлуатаційному трамвайному депо №3 та водієм трамваю 3-го класу в експлуатаційному трамвайному депо №4 з 26.01.1995 року.

Щодо не зарахування до загального стажу період навчання з 01.09.1988 року по 26.06.1989 року в професійно-технічному училищі 40 м. Донецька, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні № 155250013059 від 21.09.2021 року зазначено, що в дипломі наданому заявницею зазначено прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним заявниці та довідці від 26.06.2003 року № 17-07-220 наданої Відділом реєстрації актів громадянського стану, де зазначено зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », інших документів підтверджуючих послідовну зміну прізвища не надано.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Диплом серії НОМЕР_2 виданий 26.06.1989 року на ім`я ОСОБА_4 про те, що вона 01.09.1988 року вступила до Професійно-технічного училища 40 м. Донецька та 26.06.1989 року закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією машиніст крану.

Вказане підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Також, як вбачається із записів в трудовій книжці позивача, прізвище « ОСОБА_2 » змінено на прізвище « ОСОБА_3 » згідно із свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_3 від 03.0.1992 року.

Прізвище « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_5 » на підставі свідоцтва про шлюб № НОМЕР_4 від 07.06.1997 року.

З урахуванням зазначеного, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на не зарахування позивачці до загального стажу роботи періоду навчання з 01.09.1988 року по 26.06.1989 року в професійно-технічному училищі 40 м. Донецька є необґрунтованими та суперечать вимогам чинного законодавства і не можуть вважатись належними підставами такої відмови.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії № 155250013059 від 21.09.2021 року.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд вважає належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, враховуючи ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.245 КАС України, є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 КАС України.

Щодо позовних вимог про звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, негайно виконуються рішення про присудження пенсії у межах суми стягнення за один місяць, тобто умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення певної конкретної суми пенсії, з якої можна виокремити її місячний розмір.

Суд зазначає, що підстави для застосування положень пункту 1 частини 2 статті 371 КАС України у спірних правовідносинах відсутні, позаяк негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, що не мало місця у даному випадку, оскільки відповідача зобов`язано призначити та здійснити виплату пенсії.

Суд звертає увагу, що відповідно до заявлених позивачкою та задоволених судом позовних вимог зобов`язального характеру, орган пенсійного фонду має призначити виплату пенсії на підставі відповідних документів. Виходячи з того, що рішенням суду присудження виплати пенсій у вигляді стягнення грошових сум не здійснювалося, у суду відсутні підстави для застосування пункту 1 частини 2 статті 371 КАС України та, як наслідок, задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням встановлених обставин по справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії № 155250013059 від 21.09.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як водію міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв з 14.09.2021 року із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 26.01.1995 року по 27.03.2014 року та зарахуванням до загального стажу роботи періоду навчання в професійно-технічному училищі з 01.09.1988 року по 26.06.1989 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Бутенко А.В.