Рішення № 103393423, 01.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4658/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

01 лютого 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/4658/21, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року по справі №420/4658/21 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000109/2 від 15.09.2020 року та №UА500020/2020/000161/2 від 30.11.2020 року. Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00325 від 15.09.2020 року та №UА500020/2020/00599 від 30.11.2020 року Одеської митниці Держмитслужби.

Стягнуто з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631), за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» (код ЄДРПОУ 36847053) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 8 068,37 грн.

29.12.2021 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» на адресу суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/4658/21, а саме стягнення з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 30 000,00 грн.

12.01.2022 року від Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати є завищеними та не відповідають критеріям розумності та співмірності.

Відповідно до положень частини 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст.252 КАС України).

З метою вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №420/4658/21, судом (з урахуванням періоду перебування головуючого судді у справі у відпустці) було призначено судове засідання на 01.02.2022 року.

19.01.2022 року (під час перебування головуючого у справі у відпустці) від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 01.02.2022 року о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» про проведення судового засідання в режимі відео конференції по справі №420/4568/21 відмовлено.

Відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 було встановлено на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін), що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2021 року на території України встановлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 року, №23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлюється зелений, жовтий, помаранчевий або червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).

Крім того, ще 11.03.2020 року Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідань суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Суд також зазначає, що наказом голови Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2021 року №5-ОС/Д/С було встановлено, що в суді з 01 лютого 2022 року на період спалаху хвороби і до покращення епідемічної ситуації припиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.

Частиною 9 статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене судом було вирішено розглядати заяву позивача в порядку письмового провадження без виклику осіб.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми права та заперечення відповідача з цього приводу, суд робить висновок, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, від 17.09.2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 року у справі №726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 року по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Судом встановлено, що 29.09.2020 року між позивачем (як замовником) та адвокатом Васильчук С.С. було укладено договір про надання правової допомоги №29-09/20.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що вартість послуг за договором розраховується за домовленістю сторін.

24.12.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» та адвокатом Васильчук С.С. було підписано акт наданих послуг №1 до договору №29-09/20 від 29.09.2020 року, який став підставою надання наступних послуг позивачу, а саме:

- підготовка та подання адміністративного позову до Одеського ОАС про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 15.09.2020 року №UA500130/2020/000109/2, від 30.11.2020 року №UA500020/2020/000161/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.09.2020 року №UA500130/2020/00325, від 30.11.2020 року №UA 500020/2020/00599 (кількість послуг 1) - 10000,00 грн.;

- направлення запиту на переклад та нотаріальне посвідчення доказів у справі №420/4658/21 на виконання ухвали суду, отримання перекладених та нотаріально посвідчених документів, підготовка супровідного листа та направлення отриманих доказів до суду (витрачений час 2 години, кількість послуг 1) - 7000,00 грн.;

- підготовка та подання заяви про усунення недоліків, отримання платного витягу з ЄДРПОУ, доплата судового збору та надання відповідних доказів до суду у справі №420/4658/21 (кількість послуг 1) - 1000,00 грн.;

- підготовка та подання відповіді на відзив у справі №420/4658/21 (кількість послуг 1) - 4500,00 грн.;

- підготовка та подання заяви про прискорення розгляду справи №420/4658/21 (кількість послуг 1) - 500,00 грн.;

- представництво та захист інтересів Замовника в Одеському окружному адміністративному суді у справі №420/4658/21 (11.10.2021 року) (4 години) - 4000,00 грн.;

- представництво та захист інтересів Замовника в Одеському окружному адміністративному суді у справі №420/4658/21 (20.12.2021 року) (3 години) 3000,00 грн.

Суд зазначає, що витрати на збирання доказів для подання заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, здійснення запитів для отримання відповідних доказів стосовно справи фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення. При цьому адвокатом у акті наданих послуг не конкретизовано кількість витраченого нею часу на складання тих чи інших процесуальних документів, а зазначено лише кількість наданих послуг.

Також суд зазначає, що не належить окремо до стягнення з відповідача сума витрат на підготовку та подання адвокатом заяви про усунення недоліків, доплати судового збору та надання відповідних доказів у справі №420/4658/21, оскільки представник позивача, як фахівець в галузі права не виконав належним чином вимог КАС України при оформленні та поданні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» до суду, а отже такі витрати не повинні покладатись на відповідача.

Також суд критично ставиться до посилання адвоката на подання нею заяви про прискорення розгляду справи, оскільки справа №420/4658/21 була розглянуто судом в межах встановленого часу, відведеного процесуальним законодавством.

Крім того, позивачем не було надано до суду квитанцій та чеків, з яких би вбачалась сума понесених ним витрат на здійснення нотаріально посвідчених перекладів документів. Судом також враховано можливість отримання позивачем безкоштовного витягу з ЄДРПОУ, з огляду на що отримання такого витягу за кошти позивачем жодними чином не обґрунтовано.

Виходячи з наведеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія», а також додані до справи докази понесення позивачем судових витрат, їх співмірність із складністю справи, обсягом наданих до суду та досліджених матеріалів, а також обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на підготовку процесуальних документів, подання позову, враховуючи також інші критерії оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, встановлені ч. 5 ст. 134 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В задоволенні іншої частини заяви про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись приписами ст.ст. 5, 6-11, 72, 73, 77, 132, 134, 139, 143, 241, 243, 248, 252, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву представника позивача задовольнити частково.

Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Компанія» (код ЄДРПОУ 36847053) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

У задоволенні клопотання про відшкодування судових витрат в іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Головуючий суддяБілостоцький О.В.