Рішення № 103393406, 01.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2292/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 , Калаш Талі про скасування права на початок виконання будівельних робіт,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про припинення права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082140920292 від 02.04.2014 року, яка подана ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, в квітні 2014 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового дахового приміщення під окремі квартири без зміни геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_1 , яка була подана попереднім власником горищних приміщень ОСОБА_1 . При цьому відповідачем у поданій декларації зазначено, що категорія складності є «II». Водночас, за твердженням позивача, відповідно до даних Державного реєстру нерухомих пам`яток України будинок АДРЕСА_2 є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 708-Од. При цьому згідно Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження порядку внесення об`єктів будівництва до IV та V категорій складності» від 27.04.2011 року №557 пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення віднесені до IV (четвертої) категорії складності.

Таким чином, у декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082140920292 наведені недостовірні дані в частині зазначення класу наслідків об`єкту будівництва, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13.04.2011 року.

Крім того, відповідно до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції Закону України №1170-VII від 27.03.2014 року) та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 13.04.2011 року №466 (в редакції постанови КМУ № 918 від 30.10.2013 року), право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що оскільки об`єкт відноситься до IV категорії складності, замовнику будівництва необхідно було отримати в Держархбудінспекції України дозвіл на виконання будівельних робіт за даною адресою. Водночас відповідачем зазначеного дозволу отримано не було.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 , Калаш Талі було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 18.06.2021 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

19.07.2021 року та 15.09.2021 року провадження у справі було зупинено на підставі відповідно п.1 ч.2 ст. 236 та п.6 ч. 2 ст. 236 КАС України та в подальшому поновлено відповідно 15.09.2021 року та 16.11.2021 року.

16.11.2021 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

До судового засідання, призначеного на 23.12.2021 року представник позивача не з`явилась, надала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т. 3 а.с. 48-49).

При цьому представник позивача Картавцева А.М. раніше приймала участь у підготовчих судових засіданнях 19.07.2022 року та 15.09.2022 року. В підготовчому судовому засіданні 15.09.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та надала пояснення по суті спірних правовідносин (т. 3 а.с. 3-4).

ОСОБА_1 та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 та Калаш Талі до судового засідання повторно не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Відзиву на адміністративний позов або будь-яких пояснень по-суті спірних правовідносин відповідачем до суду надано не було.

Водночас 20.07.2021 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 , надійшли пояснення по суті спірних правовідносин, з яких вбачається, що третя особа заперечує проти задоволення адміністративного позову позивача, оскільки будь-які будівельні роботи ані ОСОБА_1 , ані новими власниками приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , не здійснюються.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, наданням сторонами заяв по суті справи, письмових пояснень та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглядати в подальшому справу в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу №4797 від 29.11.2006 року ОСОБА_3 , належало дахове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 444,6 кв.м.

Як вбачається з даних Державного реєстру нерухомих пам`яток України будинок АДРЕСА_2 на підставі наказу МКТ від 20.06.2008 року №728/0/16-08 є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 708-Од.

В квітні 2014 року ОСОБА_1 було подано до Інспекції ДАБК в Одеській області декларацію №ОД082140920292 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового дахового-приміщення під окремі квартири без зміни геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 11).

Так, у поданій відповідачем декларації №ОД082140920292 зазначено наступні відомості:

- вид будівництва - реконструкція нежитлового дахового приміщення під окремі квартири без зміни геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_2 .

- категорія складності - II.

- технічний нагляд здійснюється ОСОБА_4 , кваліфікаційний сертифікат ІТ №001975;

- проектувальник «Експресс-проект» ЛТД, сертифікат 20923801;

- авторський нагляд здійснює ОСОБА_5 ;

В подальшому, 24.09.2020 року між ОСОБА_1 (як продавцем) та ОСОБА_2 і Калаш Талі (як покупцями) було укладено договір купівлі-продажу №1760 та №1761 предметом якого є дахове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 444, 6 кв.м (т. 1 а.с. 16-19).

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухомого майна встановлено, що дахове приміщення площею 444,6 кв.м по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 2177074451101) належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 і Калаш Талі (т. 1 а.с. 24-33).

Також судом встановлено, що 05.08.2020 року між ОСОБА_6 (як продавцем) та ОСОБА_2 і Калаш Талі (як покупцями) було укладено договір купівлі-продажу №463, предметом якого є дахове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 460,4 кв.м.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухомого майна встановлено, що дахове приміщення площею 460,4 кв.м. по АДРЕСА_2 (реєстраційним номер 2139833151101) належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 і Калаш Талі.

03.11.2020 року заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі ОМР) Лисим С.О. із залученням начальника дільниці №2 КП «ЖКС «Порто-Франківський», головного спеціаліста Приморської райадміністрації Одеської міської ради, начальника відділу інспекційного контролю Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини ОМР було проведено обстеження приміщення горища за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами обстеження було складено акт (т. 1 а.с. 12-14), у якому зазначено, що в квітні 2014 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового дахового-приміщення під окремі квартири без зміни геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_2 за №ОД082140920292, яка була подана попереднім власником горищних приміщень ОСОБА_1 . Однак повідомлень про зміну даних у вказаній декларації щодо замовників будівництва до Управління ДАБ ОМР не надходило. Відповідно до даних Державного реєстру нерухомих пам`яток України встановлено, що будинок АДРЕСА_3 є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 708-Од. Таким чином, даний об`єктбудівництва відноситься до категорії об`єктів із значним класом наслідків (ССЗ). На момент огляду будівельні роботи не проводяться. Доступ до приміщення обмежений.

Із зазначених підстав Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом у справі №420/2292/21.

Дослідивши адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року

№687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеної Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частини перша та друга статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI встановлюють, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва; суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно п. 1 Положення про Управління державного-архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.04.2016 року №579-VII Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м.Одеси.

Таким чином, Управління державного-архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про будівельні норми" від 05 листопада 2009 року №1704-VI застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування.

Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основі положення» нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.7, 3.12, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад зміст проектної документації на будівництво»:

- будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва;

- об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

- реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію у встановленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо);

- капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент реєстрації декларації, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

У відповідності до положень частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (частина друга статті 34 Закону №3038-VI).

Відповідно до ст. 37 Закону України 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3038-VI), право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

За змістом статті 32 Закону №3038-VI усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року №557 (далі Порядок №557 відповідно в редакції, чинній на момент реєстрації декларації).

За нормами пункту 2 Порядку віднесення об`єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва (пункт 3).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення. До V категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини національного значення.

Відповідно до абз.10 ст. 2 Закону України від 16.11.1992 року №2780-XII «Про основи містобудування» одним з головних напрямів містобудівної діяльності є збереження пам`яток культурної спадщини.

Відповідно до абз.5 ст.5 цього Закону при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.

Відповідно до абз.10 ст.8 цього Закону державне регулювання у сфері містобудування полягає, зокрема, в контролі за дотриманням вимог щодо охорони культурної спадщини та збереженням традиційного характеру середовища населених пунктів.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколін врегульовано Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі Закон №1805-III в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Так, за змістом статті 1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно вимог частини першої статті 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

Частиною першою статті 13 Закону №1805-III закріплено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею ж 14 Закону №1805-III передбачено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Частиною 1 статті 26 Закону №1805-ІІІ визначено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Отже, для зміни зовнішнього вигляду будівлі, яка є пам`яткою архітектури місцевого значення необхідно отримати відповідний дозвіл органу виконавчої влади.

Як вбачається з даних Державного реєстру нерухомих пам`яток України будинок АДРЕСА_2 на підставі наказу МКТ від 20.06.2008 року №728/0/16-08 є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 708-Од.

Водночас відповідачем відповідного дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкту будівництва, що належить до IV категорій складності, зокрема щодо об`єкту культурної спадщини місцевого значення отримано не було. При цьому в квітні 2014 року ОСОБА_1 було подано до Інспекції ДАБК в Одеській області декларацію №ОД082140920292 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового дахового приміщення під окремі квартири без зміни геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_2 , у якій зазначено категорію складності будівництва - II, що не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом.

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на момент реєстрації декларації), у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, згідно пункту 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (в редакції, чинній на момент реєстрації декларації), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

На підставі вищезазначеного, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи відповідач ОСОБА_1 , до якої звернувся з позовом позивач, не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а також те, що нею не здійснюються та не можуть здійснюватись будь-які будівельні роботи на зазначеному об`єкті нерухомості, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом скасування саме реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082140920292 від 02.04.2014 року, яка подана ОСОБА_1 . З викладених підстав суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), Калаш Талі (місце проживання (перебування) невідоме) про скасування права на початок виконання будівельних робіт задовольнити частково.

Скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082140920292 від 02.04.2014 року, яка подана ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький