Ухвала суду № 103392900, 31.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11306/20

УХВАЛА

31 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 420/11306/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2238 про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа ОСОБА_1 до Військової частини А2238 про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А2238 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 24.06.2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 24.06.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язано Військову частину А2238 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 24.06.2019 року включно в сумі 153423 гривні 05 копійок із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 24.06.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

20.01.2022р. (вх. №4530/21) до суду надійшла заява ОСОБА_1 , оскільки рішення у справі до тепер не виконано, в якій заявник просить замінити (порядок) виконання рішення суду, а саме стягнути з Військової частини А2238 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 24.06.2019 року включно в сумі 151121,71 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року – січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 24.06.2019 року – березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Ухвалою від 21.01.2021р. призначено розгляд заяви на 31.01.2022 р. о 09 год. 40 хв. з повідомленням учасників справи.

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, не з`явились, явку представників не забезпечили.

Відповідно до приписів частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у разі неможливості його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Відповідно до статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Приписами статті 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначене в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином, вказаним законом передбачена можливість зміни способу і порядку виконання рішень суду про зобов`язання державного органу вчинити певні дії.

Рішення набрало законної сили 01.02.2021, постановою держвиконавця від 21.05.2021 відкрито виконавче провадження № 65460690 з примусового виконання рішення у даній справі в частині зобов`язання вчинити певні дії.

Наведене свідчить про невиконання відповідачем рішення у даній справі.

Суд наголошує, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, право позивача на отримання спірної виплати є беззаперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов`язань.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17, у постанові Верховного Суду України від 07.12.2012 у справі № 21-977во10 тощо, який підлягає врахуванню судом відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях, зокрема, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

Відповідно до статті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтями 14, 370 КАС України передбачено, що судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено ч. 2 ст. 372 КАС України.

Таким чином, враховуючи доводи заявника про невиконання судового рішення у визначений в ньому спосіб, тривання виконавчого провадження з його виконання більше 7 місяців, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву і змінити спосіб виконання рішення суду у даній справі на стягнуення з Військової частини А2238 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 24.06.2019 року включно в сумі 151121,71 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року – січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 24.06.2019 року – березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

При цьому, визначення судом конкретної суми стягнення не змінює суті і обсягу судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 295-297, 378 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача від 24.05.2021р. (вхід. № ЕП/6297/21), – задовольнити.

Встановити подальший порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. у справі №420/11306/20 шляхом стягнення з Військової частини А2238 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 24.06.2019 року включно в сумі 151121,71 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року – січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 24.06.2019 року – березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскаржується в порядку та строки ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тарасишина О.М.