Ухвала суду № 103392173, 15.02.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/7302/21

Провадження №1-кп/127/311/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Чорна О.С.,

при розглядіу відкритомусудовому засіданнікримінального провадження,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 09.02.2021р.за №12021025020000154за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені злочинів, передбачених ч.2ст.185,ч.2ст.15ч.2ст.185 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Яремчук О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та йогозахисника -адвоката БондарчукаВ.В.,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч.2ст.185,ч.2ст.15ч.2ст.185 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданніпрокурор ЯремчукО.Ю. заявила клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, міцних соціальних зв`язків. Вважає, шо обвинувачений може ухилятися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Запобіжний захід до обвинуваченого застосований вірно, підстав для його зміни немає, вказані ризики не зменшилися, а тому просить продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та йогозахисник -адвокат БондарчукВ.В. заперечувалипроти задоволенняклопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений немає наміру ухилятися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, ч. 3 ст. 331 КПК України встановлено, що суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.03.2021 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04.05.2021 року з одночасним визначенням розміру застави.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.04.2021 року продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , на строк 60 днів, починаючи з 27.04.2021 року до 25.06.2021 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2021 року продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , на строк 60 днів, починаючи з 10.06.2021 року до 08.08.2021 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2021 року продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , на строк 60 днів, починаючи з 03.08.2021 року до 01.10.2021 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2021 року продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , на строк 60 днів, починаючи з 28.09.2021 року до 26.11.2021 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2021 року продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , на строк 60 днів, починаючи з 12.11.2021 року до 10.01.2022 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2021 року продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , на строк 60 днів, починаючи з 24.12.2021 року до 21.02.2022 року включно.

Що стосується ризику переховування обвинуваченого від суду, то як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, місце проживання, професію, прибуток, наявність сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»). Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).

При цьому, тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак враховується судом у сукупності з іншими встановленими судом обставинами.

Розглядаючи клопотання прокурора, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2ст.185,ч.2ст.15ч.2ст.185Кримінального кодексуУкраїни,раніше неодноразовосудимий, офіційно не працевлаштований.

Враховуючи викладене, а також те, що обвинувачений до затримання не мав постійного місця проживання, суд дійшов висновку, що соціальні зв`язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

Вказані обставини збільшують ризики переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, настільки, що їх неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При цьому, доводи сторони захисту про те, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, самі по собі не можуть служити підставою для зміни запобіжного заходу, а мають враховуватися в сукупності з іншими обставинами, встановленими під час розгляду клопотання.

Також суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

При цьому суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час розгляду клопотання прокурора, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.

Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого.

Враховуючи викладене,керуючись ст.ст.176,177,181,183,194,331КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Яремчук О.Ю. про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, починаючи з 15.02.2022 року до 15.04.2022 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя