Вирок № 103387640, 17.02.2022, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/215/22

Провадження № 1-кп/452/172/2022

ВИРОК

іменем України

17 лютого 2022 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

секретаря Кафтан О.Ю.,

із участю: прокурора Брящей В.І.,

представника потерпілого Бирка Н.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №12021141290000463 від 05.10.2021р. про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ; українця, громадянина України; з вищою освітою; працюючого вчителем історії та правознавства у Блажівському закладі загальної середньої освіти; раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , працюючи на посаді вчителя історії та правознавства Блажівської СЗШ І-ІІІ ступенів, прийнятого на посаду згідно наказу начальника відділу освіти Самбірської райдержадміністрації №499 від 15.09.2003р., достовірно знаючи, що він повинен виконувати покладені на нього обов`язки посадовою інструкцією, вчинив умисні дії на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме в період часу із 30 липня по 7 серпня 2017 року в робочий час перебував за межами України та приховав відомості про його відсутність на робочому місці 02.08.2017р. та 03.08.2017р., що вплинуло на нарахування та виплату останньому заробітної плати за цей період в сумі 1024,02грн., чим завдав шкоду на вказану суму.

Крім того, обвинувачений в період із 13 по 20 травня 2018 року та з 27 травня по 3 червня 2018 року вчинив ті самі протизаконні дії, перебуваючи за кордоном приховав свою відсутність на робочому місці 16.05.2018р., 17.05.2018р., 30.05.2018р. та 31.05.2018р., отримавши заробітну плату, тобто заволодів грошовими коштами державного бюджету на загальну суму 1882,22 гривень; аналогічно, перебуваючи за межами України в період з 5 по 12 травня 2019 року приховав відомості про його відсутність 08.05.2019р. та отримав заробітну плату в сумі 513,01грн; аналогічно, перебуваючи за межами України та приховуючи відомості про свою відсутність 05.06.2019 року та 06.06.2019 року отримав заробітну плату за період з 30 травня по 9 червня 2019 року в сумі 1026,02грн; аналогічно, в період з 4 серпня по 12 серпня 2019 року перебуваючи за межами України приховуючи відомості про свою відсутність на робочому місці 07.08.2019 року та 08.08.2019 року отримав заробітну плату в сумі 1026,02грн. У результаті наведеного ОСОБА_1 повторно шляхом обману заволодів грошовими коштами державного бюджету на вказані суми, що в сукупності становить 5471,29грн.

Судом проаналізовано показання обвинуваченого, представника потерпілого, позицію прокурора, наявні дані досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та вчинив такі дії повторно; кваліфікація дій за вказаними нормами Кримінального Закону є вірною і обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність у встановленому порядку за умовами затвердженої угоди про примирення між ним та представником потерпілого від 19 січня 2022 року.

На підтвердження встановлених судом обставин вина особи вбачається із допитаного безпосередньо в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1 , який свою винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю та показав про обставини вчиненого, звернувся до суду із клопотанням про затвердження угоди про примирення із потерпілою стороною; представник потерпілого Бирка Н.І. аналогічно просила затвердити угоду про примирення у встановленому законом порядку.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468475 цього Кодексу.

Вислухавши сторони кримінального провадження, суд прийшов висновку, що слід затвердити угоду про примирення від 19 січня 2022 року, укладену між представником потерпілого Бирка Н.І. з одного боку та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_1 з іншого боку, - на підставі вимог, передбачених Кримінальним процесуальним Законом України і виходячи у тому числі з наступного:

У результаті досудового розслідування кримінального провадження 19 січня 2022 року між представником потерпілого та обвинуваченим на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення. Згідно вищевказаної угоди обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях; відшкодував шкоду, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 40(сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680(шістсот вісімдесят) гривень та за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 50(п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850(вісімсот п`ятдесят) гривень; визначити особі остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим в розмірі 50(п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850(вісімсот п`ятдесят) гривень.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просив затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Однаковою є позиція представника потерпілого Бирки Н.І. про підтримання питання затвердження угоди судом з переліком викладених умов за роз`ясненими наслідками укладення та затвердження судом такої, чого не заперечила сторона обвинувачення у судовому засіданні прокурор і аналогічно підтримав.

Тому на переконання суду умови укладеної угоди про примирення між представником потерпілого Бирка Н.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам ст. 471 КПК України, узгоджене покарання сторонами угоди відповідає санкціям ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України. Крім того суд під час розгляду кримінального провадження прийшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж тих, що передбачені в угоді.

Матеріальна шкода в розмірі 5471,29 грн. відшкодована обвинуваченим добровільно в ході досудового розслідування; заходів забезпечення кримінального провадження не застосовувалося; процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 370, 373 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення від 19 січня 2022 року, укладену між представником потерпілого Бирка Наталією Ігорівною з одного боку та обвинуваченим у кримінальному провадженні №12021141290000463 від 05.10.2021р. за ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК ОСОБА_1 з іншого боку.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 і ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 190 КК України - штраф у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-за ч. 2 ст. 190 КК України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850(вісімсот п`ятдесят) гривень.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя