Рішення № 103387616, 18.02.2022, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

18 лютого 2022 рокуСправа №451/1936/20 Провадження № 2/451/79/22

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1936/20 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про встановлення факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем та визнання права власності на земельні ділянки (пай) в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

03 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на земельні ділянки (пай) в порядку спадкування за законом.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Барилівською сільською радою Радехівського району Львівської області 01.07.2005 року.

Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входять земельні ділянки (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,9520 га, в тому числі: ділянка 1 - 1,3900 га (кадастровий номер 4623980400:02:000:0460), ділянка 2 - 0,5350 га (кадастровий номер 4623980400:02:000:0461), ділянка 3 - 0,0270 га (кадастровий номер 4623980400:02:000:0462), які розташовані на території Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області, право на які належало померлій матері на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №1890, виданого 27.04.1999 року за №1517 на підставі розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації №185 від 20.04.1999 року.

Він є спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 09.09.1987 року.

На випадок своєї смерті його мати не залишила жодних розпоряджень, у зв`язку з чим спадкування після її смерті відбувається за законом. Інших першочергових спадкоємців до даної спадщини немає, оскільки його батько, чоловік померлої, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Барилівською сільською радою Радехівського району Львівської області 22.08.2005 року.

Після смерті матері він фактично прийняв спадщину. Проте, на даний час з метою отримання свідоцтва про право на спадщину в установленому законом порядку до нотаріуса не звертався, у зв`язку з відсутністю оригінала Державного акта на право приватної власності на землю, оскільки він втрачений.

За таких обставин єдиним способом захисту права власності на спадкове майно є його визнання в судовому порядку відповідно до ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи у нього відсутні, він як законний спадкоємець, позбавлений можливості оформити спадщину іншим способом в позасудовому порядку, а тому змушений звертатися до суду з позовом про визнання за ним права власності.

Просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на земельні ділянки (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,9520 га, в тому числі: ділянка 1 - 1,3900 га (кадастровий номер 4623980400:02:000:0460), ділянка 2 - 0,5350 га (кадастровий номер 4623980400:02:000:0461), ділянка 3 - 0,0270 га (кадастровий номер 4623980400:02:000:0462), які розташовані на території Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-4 зворот).

11 жовтня 2021 року позивач подав заяву про заміну відповідача у справі та збільшив позовні вимоги. Зокрема, окрім іншого, просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.31).

Ухвалою підготовчого судового засідання від 30 листопада 2021 року замінено відповідача у справі Барилівську сільську раду Радехівського району Львівської області на належного відповідача - Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області та прийнято збільшення позовних вимог (а.с.34-35).

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги з врахуванням уточнень підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.33).

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області. Позовні вимоги визнає (а.с.44).

Представник третьої особи в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с.43).

За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно із ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.2 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого визнання права.

За змістом ч.ч.1-2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 , виданого 1 липня 2005 року Барилівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.12).

Також ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого 22 серпня 2005 року Барилівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.13).

З копії Державного акта на право приватної власності на землю, серії ЛВ №1890, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 27 квітня 1999 року за №1517, вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,9520 га, яка розташована на території Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області.

Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки вказаного Державного акта на право приватної власності земельна ділянка загальною площею 1,9520 га складається з трьох земельних ділянок: площею 1,3900 га, площею 0,5350 га та площею 0,0270 га (а.с.7-7 зворот).

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 20.11.2020 зазначені вище земельні ділянки мають наступні кадастрові номери: ділянка площею 1,3900 га - кадастровий номер 4623980400:02:000:0460, ділянка площею 0,5350 га - кадастровий номер 4623980400:02:000:0461, ділянка площею 0,0270 га - кадастровий номер 4623980400:02:000:0462 (а.с.9-11).

Родинні відносини позивача зі спадкодавцями підтверджуються копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_6 , виданого повторно 9 вересня 1987 року, з якого встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько ОСОБА_3 . Мати ОСОБА_2 (а.с.8).

З довідки №926 від 04.10.2021, виданої виконкомом Лопатинської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті була зареєстрована та проживала в селі Барилів Радехівського району Львівської області. На день смерті з померлою проживали: чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 (а.с.25).

Також з довідки №592 від 30.09.2021, виданої старостою сіл Куликів, Корчівка, Волиця-Барилова, Барилів, Увин Лопатинської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_3 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті був зареєстрований та проживав в селі Барилів Радехівського району Львівської області. На день смерті з померлим проживав син - ОСОБА_1 (а.с.26).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з наявною розбіжністю щодо зареєстрованого та фактичного місця проживання спадкоємця на час смерті спадкодавців, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,206, 211,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,9520 га, в тому числі: ділянка 1 - 1,3900 га (кадастровий номер 4623980400:02:000:0460), ділянка 2 - 0,5350 га (кадастровий номер 4623980400:02:000:0461), ділянка 3 - 0,0270 га (кадастровий номер 4623980400:02:000:0462), які розташовані на території Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04369819, смт. Лопатин, вул. Центральна, буд. 15а, Львівська область, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1748 (одна тисяча сімсот сорок вісім) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 18 лютого 2022 року.