Рішення № 103386500, 14.02.2022, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4332/21

Провадження № 2-а/242/6/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 лютого 2022 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Хацько Н.О., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 17.08.2021 року звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування позову зазначив, що відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 815890 від 12.08.2021 року за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, яким накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп. Вважає, що вказаний протокол складено безпідставно, оскільки при складанні постанови працівником поліції не вірно зазначено його прізвище, свідки під час вчинення вказаних правопорушень не залучались, крім того, в порушення вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП він був позбавлений можливості надати письмові пояснення відповідачу щодо обставин справи. Просить суд, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія БАА № 815890 від 12.08.2021 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20.08.2021 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 08.09.2021 року, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20.12.2021 року, замінено первісно відповідача - відділ поліції № 3 Покровського РУП ГУНП вДонецькій області, на належного Головного управління національної поліції в Донецькій області.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, в якому зазначив, що порушень, на які вказує позивач, інспектором не було. Позивач отримав копію спірної постанови, про що свідчить його підпис. При цьому, жодних письмових зауважень, заперечень, пояснень чи клопотань до постанови позивач під час її прийняття не надав. Не визнання позивачем вини у вчиненні адміністративного правопорушення, розцінюється як спосіб уникнути відповідальності. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.1КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З оскаржуваної постанови серії БАА № 815890 від 12.08.2021 року вбачається, що 12.08.2021 року о 21 год. 50 хв., в Донецькій області, м. Селидове, вул. Франко, 53, водій керував скутером без мотошолома, чим порушив п. 2.3 (г) ПДР України, а також не мав посвідчення водія відповідної категорії на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно ч.1ст.8 Закону України «Про національну поліцію»поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Згідно ч.ч.1,2ст.62 Закону України «Про національну поліцію»поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Відповідно п.п.8, 11 частині 1статті 23 Закону України «Про національну поліцію», що набув чинності 07.11.2015 року, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч.5ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпорушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом2.3пп. «г» розділу 2 ПДР України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Частиною 2ст.126 КУпАПпередбачено керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно доп.2.1 «а» ПДРУкраїни водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії

Як роз`яснено в п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При вирішенні спору, суд враховує, що згідно ч. 2ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно дост.62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, нормиКАС Українипокладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем у позовній заяві обставин.

Натомість відповідачем в судове засідання не з`явився, жодних доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови суду не надав. Дані обставини не можуть бути спростованими відповідачем письмовим відзивом, тобто суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення. Суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

З матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбаченихст.251 КУпАП, відповідачем на підтвердження правомірності винесеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2ст. 126 КУпАПне надано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 245, 247, 251, 280, 283, 286 КУпАП, ст. ст. 9, 72-77, 94, 139, 205, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доГоловного управліннянаціональної поліціїв Донецькійобласті,про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення задовольнити у повному обсязі.

Постанову поліцейського СРПП відділу № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта Друзік Геннадія Олександровича серії БАА № 815890 від 12.08.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 ,ч. 2 ст. 126 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 121 ,ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.О. Хацько