Єдиний державний реєстр судових рішень
241/145/22
2-а/241/9/2022
РІШЕННЯ
Іменем України
17 лютого 2022 року смт. Мангуш
Першотравневий районний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Чудопалова С.В.,
при секретарі Хоружому Є.В.,
розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора ВП №4 (Мангушський) Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області Івашкевича Євгена Леонідовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 31.01.2022 звернулася до суду із вказаним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позовна заява мотивована тим, що 20.01.2022 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №5245814, складеною інспектором ВІЇ №4 Маріупольського РУП в Донецькій області Івашкевичем Є.Л., її було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510гривень. З даною постановою вона не згодна, оскільки стверджує, що жодного пункту ПДР не порушувала та при здійсненні руху у зазначеному в постанові місці не перестроювалась, не повертала та не розверталася, а рухалась лише прямо. До того ж, їй не зрозуміло, що саме мав на увазі інспектор поліції у викладеній ним фабулі, бо вважає, що під відповідальність згідно тексту її дії за ч.2 ст.122 КУпАП не підпадають. Крім того, інспектор поліції зупинив її та здійснив перевірку документів без жодних підстав, не виконав вимоги законодавства, щодо роз`яснення її прав згідно ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, постанову складав без врахування її зауважень, пояснень, докази, що підтверджують саме її провину інспектор поліції не пред`явив, що підтверджується п.7 спірної постанови, так як у вказаному пункті не зазначено технічні засоби та докази по справі. Підсумовуючи зазначене, позивач зазначає, що належних доказів вчинення нею правопорушення не має, а якщо все ж таки відповідачем будуть надані до суду відеозаписи на підтвердження факту порушення нею правил дорожнього руху, вони не можуть вважатися належними доказами у зв`язку з тим, що сама постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено будь-який відеозапис, а тому просила скасувати постанову серії ЕАО №5245814 від 20.01.2022 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї закрити за відсутності складу правопорушення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Донецькій області на її користь судовий збір.
Ухвалою від 01.02.2022 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, разом із позовом надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідач інспектор поліції Івашкевича Є.Л. в судове засідання не з`явився, надавши до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що доводи позивача не відповідають дійсності та він заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 він діяв відповідно до вимог закону ознайомив правопорушницю з її правами, передбаченими ст. 286 КУпАП, що підтверджується її підписом у спірній постанові, а остання не заперечувала обставини правопорушення, жодних клопотань не заявляла та більш того сплатила штраф за дане порушення, тим самим погоджуючись із постановою. При винесенні постанови вівся відеозапис на службову боді-камеру, що підтверджує вказані ним доводи, у зв`язку з чим просив долучити до справи постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , підтвердження сплати нею штрафу, відеозапис адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
В оскаржуваній постанові серії ЕАО №5245814 від 20.01.2022 року зазначено, що 20.01.2022 року о 14:27:45 в смт. Мангуш по пр.Миру 93, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не показала покажчиком повороту відповідно напрямок руху, чим порушила п.9.2.б ПДР порушення попереджувальних сигналів при зміні руху, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 122 КУпАП.
Пунктом 9.2.б ПДР України встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Позивач заперечує свою вину щодо порушенняправил дорожнього руху, а оскаржувану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
З аналізу положенняст. 247 КУпАПвипливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч.ч.1, 2ст.72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно дост.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенніПДРне може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Досліджуючи спірну постанову серії ЕАО №5245814 від 20.01.2022 року судом встановлено, що вона не містить посилання на докази, які приймалися до увага та були основою її винесення. В свою чергу відповідачем надано до суду відеозапис зі службової боді-камери, який вівся при винесені постанови відносно ОСОБА_2 , як доказ її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.122 ч.2 КУпАП.
Щодо вказаного доказу суд зазначає наступне.
Частиною 3ст. 283 КУпАПчітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогамист. 70 КАСУ, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. (ПостановаВерховного Суду від 13.02.2020.у справі № 524/9716/16-а).
Таким чином, наданий відповідачем відеозапис не є належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, крім того на вказаному відео не зафіксовано саме факт порушення водіємправил дорожнього руху.
Також, доказів щодо початку руху чи зміні його напрямку позивачем з порушенням правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними, матеріали справи не містять.
Щодо доводів позивача про обмеження інспектором ОСОБА_3 її законних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, то суд не може з ними погодитись, оскільки в матеріалах справи наявна постанова, в якій в графі про роз`яснення ОСОБА_1 її прав передбачених ст. 268 КУпАП вона поставила свій підпис(а.с.18).
Таким чином, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачемПравил дорожнього руху, зокрема у постанові не зазначено докази вини позивача (матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення), а сама лише постанова не може бути беззаперечним доказом вини позивача, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Також, згідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Донецькій області на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 496,20 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,12,73-77,241-246,255, 286 КАС України, ст.ст.7,33,122,222,245,247,251,268,283Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд ,-
УХВАЛИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора ВП №4 (Мангушський) Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області Івашкевича Євгена Леонідовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.01.2022 серії ЕАО №5245814, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 40109058, місцезнаходження юридичної особи: проспект Нахімова, будинок 86, м. Маріуполь, Донецька область, 87517) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного адміністративного суду у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий загальний суд як адміністративний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В. Чудопалова
Судове рішення № 103386425, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області) було прийнято 17.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 241/145/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: