Рішення № 103386234, 08.02.2022, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3532/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Штреккер В.О.,

представника позивача Демченко І.С.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про переукладання договору , -

В С Т А Н О В И В :

02 серпня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, обґрунтовуючи свої вимоги наступними обставинами. 01 квітня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за №1118 (далі Договір), згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 237591. Цього ж дня 01 квітня 2013 року, Позивач та ОСОБА_3 уклали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору, в якому зазначено, що ОСОБА_3 передала, а ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Пунктом 2.3 Договору встановлений 20 (двадцятирічний) строк його дії, що на даний момент не сплинув.

Починаючи з дати укладення договору оренди земельної частки (паю) ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» повною мірою дотримувалося взятих на себе зобов`язань та не порушувало умови договору.

В подальшому ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» стало відомо про те, що власником земельної частки (паю), яка була передана в оренду Позивачу, став ОСОБА_1 . Також ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» дізналося про факт виділення в натурі Відповідачу-1 земельної ділянки, площею 4,34 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, та яка сьогодень фактично використовується ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01.04.2013 р.

ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» за допомогою даних, що містить Публічна кадастрова карта України та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно стало відомо про зміну власника земельної ділянки кадастровий № 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га. Так, з 16.03.2018 р. по 08.10.2018 р. власником вказаної земельної ділянки була ОСОБА_2 . В подальшому з 08.10.2018 р. по 19.12.2018 р. власником вказаної земельної ділянки була ОСОБА_4 . А з 19.12.2018 р. новим власником земельної ділянки кадастровий 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га знову стала відповідач -2 - ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що ОСОБА_1 порушив умови укладеного між ОСОБА_3 та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» договору оренди земельної частки (паю) та норми чинного законодавства щодо виконання ним обов`язку повідомити про виділення земельної ділянки в натурі та в подальшому переукласти договір з ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»,чим саме були грубо порушені права ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», як належного орендаря.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди земельної частки (паю) від 01.04.2013 року, укладеного між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , орендодавець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це Орендаря.

ОСОБА_1 успадкував передану в оренду ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» земельну частку (пай) після померлої ОСОБА_3 .

В подальшому, ОСОБА_1 не повідомив ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» про отримання ним державного акту, чим порушив вимоги договору, нормативних актів, та безпосередньо права ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», як орендаря та фактичного користувача земельної частки (паю), яка була виділена ОСОБА_1 у земельну ділянку.

На момент укладення договору оренди земельної частки (паю) між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , так само, як і на теперішній час, діють норми перехідних положень Закону України «Про оренду землі», якими встановлено імперативну норму щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме: після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Аналогічні вимоги встановлені укладеним договором оренди земельної частки (паю) між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 .

Отже, під час укладання договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_3 вчинила волевиявлення щодо укладення договору оренди земельної частки (паю) строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації нею (а в даному випадку і її спадкоємцем) права на виділ земельної ділянки переукладання договору оренди землі із орендарем, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю).

ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» виконувало і продовжує виконувати всі умови укладеного між сторонами Договору оренди земельної частки (паю) належним чином і відповідно ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», як належний орендар набув право «правомірного очікування» щодо переукладення договору, і відмова в цьому порушує його права не тільки безпосередньо на користування земельною ділянкою протягом встановленого договором двадцятирічного строку, а й на завершення поточних робіт, які на ній розпочато та отримання запланованого прибутку.

Відсутність бажання на переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення земельної ділянки на місцевості (в натурі) свідчить про односторонню відмову ОСОБА_1 від виконання договірних зобов`язань, що всвою чергує порушеннямним приписівст.525,526,629 ЦКУкраїни,та доводить недобросовісний характер його дій по відношенню до ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ». Адже, добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, при розгляді даної справи суд має застосовувати доктрину «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Про необхідність застосування означеної доктрини в договірних відносинах наголошував і Верховний суд, зокрема у Постанові від 10.04.2019 р. у справі № 390/34/17.

Окрім того, підстави для припинення (розірвання) договору оренди земельної частки (паю) відсутні, оскільки припинення дії договорів оренди земельних паїв може мати місце тільки після їх переукладення, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, встановлених Законом України «Про оренду землі», та за згодою сторін.

Тому, позивач просив суд: визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , на договір оренди землі з кадастровим номером земельної ділянки 1422483900:29:000:0035,площею 4,34га на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035,площею 4,34га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - з26 лютого 2018 року, зазначивши: у преамбулі Орендодавець: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ),Орендар:Приватнеакціонерне товариство«АПК-ІНВЕСТ»; у пункті 1.1 договору: предметом договору земельну ділянку розміром 4,34 га з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, яка розміщена на території Миколайпільської селищної ради Костянтинівського району Донецької області, у тому числі за складом угідь: рілля 4,34 га, сіножаті 0,0000 га, пасовища 0,0000 га; виклавши абзац перший пункту 2.2 договору у такій редакції: «За користування зазначеною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) в розмірі 4823,53 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять три гривні 53 коп.). Починаючи з 01.01.2021 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 8373,00 грн. (вісім тисяч триста сімдесят три грн. 00 коп.); виклавши абзацперший пункту2.3договору утакій редакції:«Договір укладенийсторонами терміномна 20років.Загальний строкоренди обчислюєтьсяз моментуреєстрації договоруоренди земельноїчастки (паю)від 01квітня 2013року,укладеного міжорендарем та ОСОБА_3 ,а самез 01серпня 2013року»,та стягнутиз відповідачівсуму понесених судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, відзив на позовну заяву не подали, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, 01 квітня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за №1118 (далі Договір), згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 237591. Цього ж дня 01 квітня 2013 року, Позивач та ОСОБА_3 уклали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору, в якому зазначено, що ОСОБА_3 передала, а ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Пунктом 2.3 Договору встановлений 20 (двадцятирічний) строк його дії, що на даний момент не сплинув.

Сторони узгодили розмір орендної плати 4823 гривні 53 копійки та її виплату два рази на рік - червень, грудень (а.с.7-8).

Відповідно до п.2.3 договору оренди земельної частки (паю) сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Згідно позначки у договорі, його зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1118 від 01 серпня 2013 року за підписом посадової особи ОСОБА_7 , скріплено печаткою Миколайпільської селищної ради, що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119.

Як вбачається з бухгалтерської довідки (а.с.12), її видано про те, що орендодавець ОСОБА_3 здавала ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» в оренду земельну ділянку площею 4,78 га за укладеним договором від 01 квітня 2013 року. Згідно даних бухгалтерського обліку, розмір нарахованої орендної плати ОСОБА_3 станом на 01 липня 2021 року (за період з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2021 року) складає 34441,72 грн., утримано ПДФО: 6199,44 грн., військовий збір: 516,81 грн. Розшифровку нарахування орендної плати та утримання податків за період 2018-2021р.р. наведено у Додатку № 1 Бухгалтерської довідки (а.с.12).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 26.02.2018 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га на підставі розпорядження голови районної адміністрації від 19.02.2018 року.

16.03.2018 року зареєстровано припинення права власності ОСОБА_1 на підставі договору міни № 362 від 16.03.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського районного нотаріального округу Панасенко І.П.

16 березня 2018 року внесено запис про реєстрацію зміни власника земельної ділянки та за № 40159536 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку. Підстава - договір міни від 16 березня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського районного нотаріального округу Панасенко І.П. за реєстровим №362.

08 жовтня 2018 року зареєстровано припинення права власності ОСОБА_2

08.10.2018 року згідно відомостей Державного реєстру внесено запис про реєстрацію зміни власника земельної ділянки та за № 43391539 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку. Підстава - договір міни від 08 жовтня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського районного нотаріального округу Панасенко І.П. за реєстровим №1670.

19 грудня 2018 року зареєстровано припинення права власності ОСОБА_4 на підставі договору міни № 2110 від 19.12.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського районного нотаріального округу Панасенко І.П.

19 грудня 2018 року згідно відомостей Державного реєстру внесено запис про реєстрацію зміни власника земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, та за № 44707582 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку. Підстава - договір міни від 19 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського районного нотаріального округу Панасенко І.П. за реєстровим №2110 (а.с.10-13).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09 липня 2021 року, 05 березня 2020 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради за № 35884107 зареєстровано право оренди земельної ділянки 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га за ФГ «Ф.Г. Щедрий Лан» (а.с.14).

Частиною 2ст. 792 ЦК Українивстановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ч. 1ст. 93 Земельного кодексу Україниправо оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно дост. 13 вказаного законудоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 17розділу Х «Перехідні положення» ЗК Українивизначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Разом з тим частинами 1, 2розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі»передбачено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

У пункті 56 постанови від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження №14-376 цс 18) Велика Палала Верховного Суду дійшла висновку про те, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Таким чином, зміна правового статусу частини земної поверхні, що використовується орендарем на підставі відповідного договору оренди паю, шляхом її визначення на місцевості як земельної ділянки, не свідчить про знищення предмета оренди як можливої підстави для вимоги про розірвання договору оренди.

Згідно із ч. 2ст. 95 ЗК України,ст. 27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Використане словосполучення «переукладення договору», яке вживається сторонами в договорі оренди паю та законодавцем у абзаці другомурозділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», слід розуміти як укладення нового договору на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), з урахуванням відповідних змін, що вимагаються в частині предмету оренди відповідно до правового статусу виділеної на місцевості земельної ділянки, так і внесення змін до договору оренди земельної частки (паю) з метою його приведення в частині предмета оренди у відповідність з правовим статусом виділеної на місцевості земельної ділянки. Інші умови договору оренди, за виключенням необхідних змін в частині предмета оренди, можуть бути змінені виключно у випадках, передбачених самим договором або за домовленістю сторін.

Частиною 2ст. 651 ЦК Українивстановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно дост. 652 ЦК Україниу разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний (ч. 2). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених уст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно доЗакону України«Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями». Договір орендиземлі припиняєтьсятакож вінших випадках,передбачених законом.Договір орендиземлі можебути розірванийза згодоюсторін.На вимогуоднієї ізсторін договіроренди можебути достроковорозірваний зарішенням судув порядку,встановленому законом.Розірвання договоруоренди землів односторонньомупорядку недопускається,якщо іншене передбаченозаконом абоцим договором.Особа,яка набулаправо власностіна земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеномустаттею 148-1 ЗК України.

Судовим розглядом встановлено,що 01 квітня 2013 року між ПРАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 укладенодоговір орендиземельної частки(паю)відповідно допунктів 1.1,2.2,2.3якого орендодавецьпередала,а орендарприйняву володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом терміном на 20 років (а.с.7-8).

Також, відповідно до пункту 2.3 договору оренди земельної частки (паю), у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством.

Оскільки ОСОБА_3 померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано право приватної власності спадкоємця ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га на підставі розпорядження голови районної адміністрації від 19.02.2018 року (а.с.10-13).

Таким чином, сторони за договором оренди паю прямо виключили можливість автоматичного припинення зобов`язань за договором оренди паю та домовилися про його переукладення як договору оренди землі.

Враховуючи вищевикладене та наведені норми законодавства, суд приходить до висновку про те, що спірний договір оренди автоматично не припинив своєї дії у зв`язку з реєстрацією орендодавцем ОСОБА_3 26 лютого 2018 року права власності на земельну ділянку.

Як встановлено судом, 16 березня 2018 року було зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку; 08.10.2018 року зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_4 . З 19 грудня 2018 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, знов зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно із ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Як передбачено у п. 2.3 договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ПРАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , у разі переходу права власності до інших осіб, цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих самих умовах.

Укладення договору оренди паю на 20 років, очевидно, свідчить про намір сторін на момент його укладення забезпечити тривалу стабільність свого становища в цих правовідносинах і в такому випадку відмова орендодавця, а у подальшому нового власника земельної ділянки, від переукладення договору не може вважатися добросовісною.

Таким чином, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору. Виділення земельної ділянки в натурі також не може бути обставиною, що є підставою для розірвання договору відповідно до статей651,652 ЦК України, зокрема, «істотною зміною обставин». Виділення земельної ділянки в натурі не лише не обумовлена причинами, які заінтересована сторона (орендодавець) не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості і обачності (пункт 2 ч. 2ст. 652 ЦК України), а є прямим наслідком свідомих дій цієї сторони. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або в судовому порядку з визначених законом підстав.

Отже, при вирішенні спірних правовідносин щодо переукладення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) слід враховувати, що зміна статусу земельної ділянки чи її власника не має наслідком автоматичного припинення договору, крім випадків, коли це передбачено самим договором.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Задоволення позову орендодавця про розірвання договору або визнання договору автоматично припиненим внаслідок дій орендодавця щодо виділення земельної ділянки в натурі суперечить принципу pacta sunt servanda (принцип обов`язковості договору), допускаючи ухилення від виконання зобов`язань за договором за нічим не обмеженим розсудом однієї зі сторін договору.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне задовольнити позов ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» про визнання переукладеним договору оренди земельної ділянки на умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності первісного орендодавця на земельну ділянку, тобто з 26 лютого 2018 року.

При цьому, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання переукладеним договору на тих самих умовах, що і раніше передбачені договором оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, суд не вважає доцільним наводити в судовому рішенні повний зміст договору, зазначивши: у преамбулі Орендодавець: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ),Орендар:Приватнеакціонерне товариство«АПК-ІНВЕСТ»; у пункті 1.1 договору: предметом договору земельну ділянку розміром 4,34 га з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, яка розміщена на території Миколайпільської селищної ради Костянтинівського району Донецької області, у тому числі за складом угідь: рілля 4,34 га, сіножаті 0,0000 га, пасовища 0,0000 га; виклавши абзац перший пункту 2.2 договору у такій редакції: «За користування зазначеною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) в розмірі 4823,53 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять три гривні 53 коп.). Починаючи з 01.01.2021 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 8373,00 грн. (вісім тисяч триста сімдесят три грн. 00 коп.); виклавши абзац перший пункту 2.3 договору у такій редакції: «Договір укладений сторонами терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між орендарем та ОСОБА_3 , а саме з 01 серпня 2013 року.

Крім того, згідно із частиною 2ст. 95 ЗК України,ст. 27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до частин 2, 3ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Аналогічні положення містить і частина 2ст. 16 ЦК України, згідно якої одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 3ст. 215 ЦК Україниякщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини 1ст. 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно частини 1ст. 236 ЦК Україниправочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як зазначено вище, суд дійшов висновку про те, що договір оренди земельної частки (паю), укладений 01 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» не припинив своєї дії, його умови обов`язкові для ОСОБА_2 , яка є новим власником виділеної на основі земельної частки (паю) земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:29:000:0035.

З досліджених доказів вбачається, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:29:000:0035 між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Ф.Г. Щедрий Лан», право оренди за яким зареєстровано 05 березня 2020 року, був укладений під час дії іншого договору договору оренди земельної частки (паю), укладеного між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 від 01 квітня 2013 року.

Укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:29:000:0035 між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Ф.Г. Щедрий Лан» в період дії іншого договору - вказаного вище договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, суперечить частині 1ст. 95 ЗК України, ст.ст.25, 27 Закону України «Про оренду землі»та порушує права позивача, як орендаря.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі витрати, пов`язані зі сплатою судового збору (а.с.1), слід покласти на відповідачів по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258-259,263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» (місцезнаходження: 85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, 1-а, ідентифікаційний код 34626750) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), про переукладеннядоговору задовольнити.

Визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , на договір оренди землі з кадастровим номером земельної ділянки 1422483900:29:000:0035,площею 4,34га на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035,площею 4,34га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - з26 лютого 2018 року, зазначивши: у преамбулі Орендодавець: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ),Орендар:Приватнеакціонерне товариство«АПК-ІНВЕСТ»; у пункті 1.1 договору: предметом договору земельну ділянку розміром 4,34 га з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, яка розміщена на території Миколайпільської селищної ради Костянтинівського району Донецької області, у тому числі за складом угідь: рілля 4,34 га, сіножаті 0,0000 га, пасовища 0,0000 га; виклавши абзац перший пункту 2.2 договору у такій редакції: «За користування зазначеною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) в розмірі 4823,53 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять три гривні 53 коп.). Починаючи з 01.01.2021 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 8373,00 грн. (вісім тисяч триста сімдесят три грн. 00 коп.); виклавши абзац перший пункту 2.3 договору у такій редакції: «Договір укладений сторонами терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між орендарем та ОСОБА_3 , а саме з 01 серпня 2013 року».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені 08 лютого 2022 року, виготовлення повного тексту рішення відкласти на строк не більше 10 днів з дня закінчення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 18 лютого 2022 року.

Суддя