Вирок № 103385392, 17.02.2022, Шишацький районний суд Полтавської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 524/3592/15-к

ВИРОК

Іменем України

17 лютого 2022 року

Суд присяжних Шишацького районного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

судді Сиволапа Д.С.,

основних присяжних: Федорченка В.В., Безручко В.В., Малиша С.О.,

за участю: секретаря судових засідань Барабан Ю.С.,

прокурора Ємця Ю.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника - адвоката Руль М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Поділ Семенівського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, раніше судимого вироком Воєнного апеляційного суду Центрального регіону України від 19 листопада 2004 року за п.п.4, 7 ч. 2 ст. 115 КК України з урахуванням внесених до нього змін ухвалою Верховного Суду України від 25 травня 2005 року до остаточного покарання у виді 12 років позбавлення волі. 20 серпня 2014 року звільнений відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Полтава від 12 серпня 2014 року на невідбутий строк покарання - 1 рік 9 місяців 12 днів,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до обвинувального акту, складеного старшим слідчим - криміналістом відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ УМВС України в Полтавській області, підполковником міліції ОСОБА_14, який 24 квітня 2015 року затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Полтавської області, юристом 1 класу, Зоріним В.С. , ОСОБА_1, як особа, яка раніше скоїла умисне вбивство, обвинувачується у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_3 за слідуючих обставин.

Так, 05 лютого 2015 року, близько 16 години ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував за місцем їх сумісного проживання, що по АДРЕСА_2 . Під час спільного вживання спиртних напоїв у приміщенні кухні, ОСОБА_4 вийшов з будинку та поїхав до своєї знайомої ОСОБА_5 , повернувшись близько 18 години.

Між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 під час вживання спиртних напоїв на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, яка тривала у присутності як ОСОБА_4 , так і за його відсутності.

ОСОБА_1 у період часу з 16 години 05 лютого 2015 року до 02 години 06 лютого 2015 року, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його особливо тяжкі суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння смерті іншій людині, наніс не менше 12 - ти ударів руками й ногами по обличчю ОСОБА_3 та дерев`яною палицею не менше 5 - ти ударів по голові. Після чого, скляними банками та їх уламками, шляхом кидання, наніс не менше 3 - х ударів по голові ОСОБА_3 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на позбавлення життя людини, ОСОБА_1 став наносити удари ОСОБА_3 руками та ногами по тулубу, зокрема: не менше одного удару в ділянку грудної клітки, не менше одного удару по печінці, не менше 5 - ти ударів по правій нозі, не менше чим одного удару по спині, лівому та правому ліктьовому суглобі та по лівій нозі.

Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий втратив свідомість.

У подальшому, близько 02 години 06 лютого 2015 року, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 заздалегідь не домовляючись, з метою приховування слідів злочину, винесли ОСОБА_3 на вулицю та відтягли в район будинку АДРЕСА_3 , де ОСОБА_3 через деякий час помер.

Після цього, ОСОБА_1 з місця події зник, а ОСОБА_4 , з метою знищення слідів злочину за адресою: АДРЕСА_2 , замив сліди крові та прибрав на кухні.

Згідно з висновком судово - медичної експертизи № 70/1 від 20 березня 2015 року при судово- медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлені такі тілесні ушкодження, які умовно можна розділити на групи:

Перша група: закрита сполучена травма голови, тулуба та правої нижньої кінцівки у вигляді: рани в лобній ділянці справа; рани в передній частині тім`яної ділянки по серединній лінії, ближче до лобної; рани задньої частини лівої тім`яної ділянки; рани в лобній ділянці по середній лінії; рани в правій тім`яній ділянці; рани в проекції правого тім`яного горба; рани задньої частини тім`яної ділянки по серединній лінії; двох ран в лівій лобно - скроневій ділянці; синця навколо правого ока з переходом на надбрівну ділянку, з раною у зовнішнього кінця брови; синця на переніссі та спинці носа з раною на переніссі; синців у лобній ділянці зліва, на нижній повіці лівого ока з переходом на виличну та скроневу ділянку, на лівій вушній раковині, в біля вушній ділянці зліва з переходом на скроневу ділянку, в правій тім`яній ділянці; синця на правій вушній раковині з ранами на його тлі; саден в проекції лобного горба справа, в лобній ділянці по серединній лінії, на підборідді зліва; крововиливів під слизову оболонку верхньої та нижньої губи з ранами слизової; тріщини зовнішньої кісткової пластинки лобної кістки; дрібних периваскулярних крововиливів в підкіркових ділянках; перелому грудини в проекції 3 - го міжребір`я; переломів 2, 3, 4 ребра справа та 2, 3, 4, 5, 6 ребер зліва по середньо - ключичним лініям; переломів 7, 8, 9 10 ребер по підпахвовим лініям справа; перелому 11 ребра по лопатковій лінії справа; перелому 11, 12 ребер по біляхребтовій лінії зліва; крововиливу в м`які тканини спини в ділянці правої лопатки; щілиноподібного розриву правої частини печінки по нижній поверхні; крововиливу в ділянці ложа жовчного міхура; крововиливу в печінково - дуоденальну зв`язку; саден передньої поверхні правого колінного суглобу; садна з раною передньої поверхні правої гомілки в верхній третині; внутрішньо суглобового перелому заднього краю суглобової поверхні правої великогомілкової кістки з крововиливом в порожнину правого колінного суглобу.

Всі виявлені тілесні ушкодження за своїми характеристиками є прижиттєвими, утворились в короткий проміжок часу, не більше доби до настання смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді закритої сполученої травми голови, тулуба та правої нижньої кінцівки супроводжувались зовнішньою і внутрішньою кровотечою та ускладнились травматичним шоком, тому по ступеню тяжкості, стосовно живої особи, можуть бути оцінені лише в сукупності, як такі, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, і, в даному випадку, призвели до смерті.

Смерть настала від тупої сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, яка ускладнилася травматичним шоком.

Друга група: синці на лівому ліктьовому суглобу, правому ліктьовому суглобі, правому передпліччі та тильній поверхні обох кистей; садна на правому стегні; синці з саднами на їх тлі на тильній поверхні правої стопи, на передній поверхні лівого колінного суглобу, на тильній поверхні лівої стопи; лінійних саден / подряпин / на задній поверхні грудної клітини в нижній частині та поперековій ділянці, в проекції крижа.

Виявлені тілесні ушкодження за своїми характеристиками є прижиттєвими, утворились в короткий проміжок часу, не більше доби до настання смерті.

Тілесні ушкодження другої групи мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинені особою, яка раніше скоїла умисне вбивство.

Під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_6 подала старшому слідчому - криміналісту відділу СУ УМВС України в Полтавській області, підполковнику міліції ОСОБА_14 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на її користь матеріальної шкоди в розмірі 5 187 грн. 15 коп. та моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. 00 коп. / т. 1, а. с. 9 - 14 /.

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 липня 2016 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та засуджено до остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України у виді 14 років позбавлення волі / т.3, а. с. 251-261 /.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 23 листопада 2016 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задоволено частково, вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 липня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду / т.4, а.с. 66, 68-72 /.

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 листопада 2017 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та засуджено до остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України у виді позбавлення волі, строком на 14 років 9 місяців 12 днів / т.6, а. с. 159 - 166 /.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області, апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого та його захисника задоволені частково, вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 листопада 2017 року скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції / т. 7, а. с. 108 - 111/.

Вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 вересня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та засуджено до остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України у виді 9 років 9 місяців позбавлення волі / т.10, а. с. 29 - 46 /.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року, апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого та його захисника задоволені частково, вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 лютого 2019 року по справі щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України, скасовано з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції / т.11, а. с. 201 - 212 /.

Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині не визнав, категорично заперечивши свою причетність до нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, та суду присяжних пояснив наступне.

Так, з ОСОБА_4 , який був наркозалежним, познайомився у місцях позбавлення волі близько семи років тому. На його запрошення в грудні 2014 року та протягом двох місяців поспіль гостював у квартирі, яку він винаймав, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний будинок складається з двох окремих кімнат, кухні та веранди. Кошти за проживання ОСОБА_4 не платив. Хто власник житла його відомо не було. З сусідами лише вітався, особисто з ними не спілкувався. До ОСОБА_4 постійно приходили гості, в тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_3

ОСОБА_3 бачив 06-07 січня 2015 року, коли той прийшов до ОСОБА_4 та мав з ним розмову, яка була на підвищених тонах й тривала близько 20 хвилин. Із змісту розмови, зрозумів, що ОСОБА_3 необхідно було зустрітися з ОСОБА_5 , сусідкою по квартирі будинку. Після розмови, ОСОБА_4 вигнав ОСОБА_3 з будинку.

У цей же день, у вечірній час, ОСОБА_3 знову приходив до житлового будинку, можливо прийшов разом з ОСОБА_7 , де спільно розпивали спиртні напої. Участі у вживанні спиртних напоїв не приймав, оскільки весь час перебував у іншій кімнаті. Першою будинок залишила ОСОБА_7 . З огляду на те, що ОСОБА_3 вжив надвірну кількість алкоголю, ОСОБА_4 вигнав його з будинку. При цьому, чув з кухні звуки від падіння посуду. Коли вийшов з кімнати, ОСОБА_3 у приміщені кухні не було. При цьому, на столі стояв посуд та розкидані пляшки з - під алкоголю. У ранці наступного дня вийшов з будинку та повернувся у вечері.

Окрім цього, 18 січня 2015 року ОСОБА_4 , чоловік на ім`я « ОСОБА_8 » та ОСОБА_7 відмічали день народження останньої, а на наступний день вона народила дитину.

Між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були близькі відносини, з слів останніх відомо, що ОСОБА_3 також мав симпатію до ОСОБА_7 .

У ранці 05 лютого 2015 року пішов з будинку до знайомого на ім`я « ОСОБА_8 », який працював у взуттєвій майстерні, де знаходився до 16 години. Зателефонував ОСОБА_4 та попросив придбати алкогольні напої й цигарки. Близько 17 години, повернувся до дому та віддав ОСОБА_4 горілку, об`ємом 0.33 л, та пачку цигарок. У будинку був і ОСОБА_3 , який повідомив, що ОСОБА_7 народила дитину, батьком якої являється ОСОБА_4 . Розпивши спиртні напої, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 пішли до ОСОБА_7 .

Роздягнувшись пішов до кімнати № 2, хоча постійно проживав у кімнаті № 1. Через деякий час до будинку повернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . ОСОБА_4 декілька разів проходив повз кімнату № 1, де він, на той час, дивився телевізор. ОСОБА_4 передягнувся у кімнаті № 2. При цьому, чув розмову ОСОБА_4 , який перебував на кухні, з кимось, а також звуки від падіння предметів, розбитого скла. Вважав, що звуки утворювалися внаслідок падіння ОСОБА_4 через його стан сп`яніння. Намагаючись зайти до кухні, ОСОБА_4 цьому перешкоджав. При цьому, бачив на кухонному столі плями бурого кольору та аналогічні плями на холодильнику. На запитання: « Що сталось ? », ОСОБА_4 постійно відповідав: « Не твоя справа ». Після чого, знову повернувся до кімнати № 1, де пив каву.

На прохання ОСОБА_4 допоміг витягнути ОСОБА_3 з льоху, який знаходиться в приміщенні кухні. Розміри зазначеного льоху, яким під час проживання не користувався, дізнався виключно з протоколу огляду місця події. Витягнувши ОСОБА_3 з льоху, помітив на його лобі рану. Обіперши ОСОБА_3 , який був одягнутий в олімпійку та штани, об холодильник, ОСОБА_4 витер йому лоб ганчіркою.

Після чого, знову повернувся до кімнати № 1, де дивився телевізор.

Ці події відбулися після 20 години.

Через деякий час ОСОБА_4 зайшов до кімнати № 1 та попросив вивести ОСОБА_3 на вулицю, нащо він відмовився.

Вийшовши до кухні, побачив, як ОСОБА_4 поверх штанів одягнув на ОСОБА_3 спортивні штани, куртку та ботинки, кому належав цей одяг невідомо. При цьому, на лобі ОСОБА_3 сочилась кров. ОСОБА_4 знову попросив його винести ОСОБА_3 на вулицю. ОСОБА_3 був при свідомості, оскільки постійно щось шепотів. Допомогти ОСОБА_4 відмовив.

ОСОБА_4 перекинув через себе руку ОСОБА_3 та вивів його на вулицю.

Вийшовши на подвір`я, побачив відчинену хвіртку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на території подвір`я не було. Перебуваючи за територією дворища, помітив як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шли в правий бік вулиці від будинковолодіння.

Повернувшись до будинку, заварив каву і пройшов до кімнати № 1. Коли повернувся ОСОБА_4 , останній щось промовивши, пройшов до кімнати № 2 через кімнату № 1, де переодягнувся. Після чого, ліг відпочивати.

Прокинувшись в ранці 06 лютого 2015 року, ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_3 наказав залишити йому будинок, що викликало у нього подив, оскільки останній особисто йому це не повідомляв.

Зайшовши до кухні, помітив, що лампочка була розбита. Забравши речі, які зібрав заздалегідь 05 лютого 2015 року, оскільки напередодні ОСОБА_4 схиляв його до вчинення розбійного нападу, на що він відмовився, пішов до автостанції.

06 лютого 2015 року, о 11 год. 00 хв. з автостанції поїхав до матері ОСОБА_9 , яка проживає у с. Вереміївка Семенівського району Полтавської області. Проїзний квиток на автобус замовив заздалегідь через додаток « Приват 24 », який в подальшому, пред`явивши паспорт, отримав у касі автостанції.

У цей день, у вечірній час, з застосуванням фізичного насильства та кайданків автомобілем марки ВАЗ, темного кольору, під супроводом чотирьох працівників поліції ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 був доставлений до невідомої будівлі, де у підвальному приміщенні внаслідок застосування фізичного насильства неодноразово втрачав свідомість. При цьому, причини здійснення відносно нього таких дій ніхто не пояснював. У підвалі за вказівкою співробітників поліції одягнув інший одяг, при тому, що першочергово був одягнутий у сіру кофту, білу футболку, спортивні коричневі штани й білі носки. При цьому, ОСОБА_12 знімав нанесення йому тілесних ушкоджень на мобільний телефон.

Після цього, вивели на вулицю через центральний вхід та біля автомобіля, з багажнику якого дістали светр, наказали його одягнути. За вказівкою працівників поліції зняв сіру кофту та одягнув светр. Після чого, завели до службового кабінету, де наказали щось підписати, що саме не пам`ятає з огляду на незадовільній стан здоров`я. Після чого, зайшов захисник, якому вказав на застосування відносно нього фізичного насильства. Під супроводом слідчого ОСОБА_14 зайшов до іншого кабінету, де за вказівкою останнього зняв светр. Потім йому було повідомлено, що він підозрюється у вчинення умисного вбивства. У присутності захисника підписав якісь документи, що саме не знає.

При цьому, протягом 06 - 07 лютого 2015 року в приміщенні райвідділу міліції бачив ОСОБА_4 , який розмовляв з співробітниками міліції.

07 лютого 2015 року, о 00 год. 05 хв. був поміщений до ІТТ, де о 07 год. 20 хв. через погіршення стану здоров`я, викликали оперативного працівника, який відвіз його до 3 міської клінічної лікарні. По дорозі до лікарні стало відомо, що його підозрюють у вбивстві ОСОБА_3 . У лікарні за наслідками огляду лікаря терапевта було констатовано задовільний стан здоров`я, але за рекомендацією нейрохірурга йому була зроблена рентгенографія, знімки за наслідками якої, наразі, не збереглися. До ІТТ повернувся близько 22 години, протягом усього часу, працівники поліції створювали умови для втечі.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 впродовж судового слідства постійно акцентував увагу суду на тому, що досудове розслідування проведено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а матеріали кримінального провадження відносно нього повністю сфальсифіковані, зокрема:

-обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є незаконним й таким, що підлягає скасуванню;

-протокол огляду трупу ОСОБА_3 містить різні підписи посадової особи;

-понята ОСОБА_5 не була присутня при огляді трупу ОСОБА_3 , оскільки в цей час з нею проводилася інша слідча дія;

-у протоколі огляду трупу ОСОБА_3 не вказано ОСОБА_4 , як учасника даної слідчої дії, що було підтверджено свідком ОСОБА_15 ;

-у квартирі, де проживав ОСОБА_4 не знайдено жодних речей, що йому належать;

-слідчий експеримент проведений у відсутність сторони захисту;

-незаконно вилучено паспорт;

-слідчим відмовлено в наданні відеозапису з камер спостереження з фасаду відділу поліції з метою встановлення, в якому одязі він був одягнутий під час затримання;

-вилучення речей за місцем проживання матері проведено неуповноваженою на те особою, що свідчить про недопустимість отримання внаслідок вказаної слідчої дії доказів;

-в порядку ст. 290 КПК України йому не відкрито ряд письмових доказів, зокрема, постанови про виділення матеріалів до іншого провадження та вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука відносно ОСОБА_4 .

Вважає, що суд не має права посилатися у прийнятому рішенні на показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оскільки ці показання не були безпосередньо отримані під час судового розгляду, а сторона захисту була позбавлена можливості ставити свої запитання до свідків та отримувати від них відповіді, чим були порушення їх процесуальні права.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просив суд присяжних прийняти у справі законне та справедливе рішення.

Захисник обвинуваченого - адвокат Руль М.І. акцентувала увагу суду на тому, що під час судового слідства не знайшло свого підтвердження те, що саме ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть останнього, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази на підтвердження його винуватості.

На підтвердження своєї позиції подала до суду клопотання про визнання наступних доказів недопустимими:

-вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 травня 2015 року відносно ОСОБА_4 , оскільки він у порушення частин 11 і 12 ст. 290 КПК України не був відкритий стороні захисту;

-протоколу огляду місця події від 06 лютого 2015 року, складеного старшим слідчим відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_38, оскільки не була дотримана вимога закону щодо невідкладності вчинення даної слідчої дії. Більше того, слідчий суддя в ухвалі від 09 лютого 2015 року у справі № 524/960/16-к надав дозвіл на проведення обшуку конкретній особі, - слідчому СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_44, хоча згідно протоколу вказана слідча дія була проведена старшим слідчим відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_38, тобто фактично неуповноваженою на те особою. Понятим, які приймали участь у проведенні зазначеної слідчої дії не було роз`яснено належних їм прав, що визначені положеннями ст.ст.11, 13, 15, 223 КПК України, не роз`яснено право робити заяви з занесенням їх до протоколу, що в цілому свідчить про формальну їх участь у вказаній слідчій дії. Як слідує із змісту протоколу хід проведення обшуку фіксувався також за допомогою відеокамери « Sony DCR - SR 85 E», технічний носій з записом такого фіксування в якості додатку до протоколу відсутній. Не містить протокол й даних про те, що при здійсненні огляду місця події був присутній і ОСОБА_4 ;

-протоколу огляду місця події від 07 лютого 2015 року, складеного слідчим СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_49, який не входив до складу слідчої групи, від так дана дія проведена неуповноваженою на те особою;

-протоколу огляду місця події від 06 лютого 2015 року, складеного старшим слідчим відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_14, під час якого участь понятих носила виключно формальний характер, оскільки при проведенні даної слідчої дії понята ОСОБА_5 приймала участь у іншій слідчій дії, зокрема, її допиту в якості свідка, а матеріали кримінального провадження містять різні за змістом протоколи;

-протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 10 лютого 2015 року, складеного старшим слідчим - криміналістом відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_14, оскільки ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 лютого 2015 року у справі № 524/961/15-к було надано старшому слідчому СВ Кременчуцькому МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_44 тимчасовий доступ до речей потерпілого ОСОБА_3 , які знаходилися в приміщенні моргу Кременчуцького відділення Полтавського обласного бюро СМЕ;

-протоколу слідчого експерименту від 10 лютого 2015 року та відеозапису до нього, оскільки під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_4 при дачі показань не наводив конкретного механізму нанесення потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, тому вказана слідча дія не досягла своєї мети, зокрема, з`ясування механізму утворення слідів вчиненого злочину. Більше того, за результатами слідчого експерименту було складено протокол, згідно якого в ході слідчої дії використовувалась відеозйомка на камеру « Панасонік », у той же час згідно відеозапису, відтвореного у судовому засіданні, слідчим використовувалась відеокамера « Соні ». Відеозапис проведення вказаної дії не був відкритий обвинуваченому ОСОБА_1 у порядку ч. 12 ст. 290 КПК України;

-протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 06 лютого 2015 року, з огляду на порушення вимог ст.ст. 208, 209, 213 КПК України, оскільки не містить точного часу та місця затримання ОСОБА_1 , конкретних підстав затримання та переліку речей, в яких він був одягнутий;

-речовий доказ - светер ОСОБА_1 із слідами речовини бурого кольору на виконання вимог ст. 290 КПК України не відкривався ОСОБА_1 , тому суд не може допустити відомості, які містяться на ньому, як доказ у даному кримінальному провадженні;

-протоколу отримання зразків для експертизи від 07 лютого 2015 року з огляду на порушення ч. 3 ст. 241 КПК України / відсутні відомості про пред`явлення постанови прокурора; роз`яснення потерпілим прав і обов`язків /. Вказана слідча дія відносно ОСОБА_1 проведена у відсутність його захисника, участь якого є обов`язковою;

-протоколів огляду місця події від 07 лютого 2015 року щодо добровільності видачі ОСОБА_1 одягу, в якому він був одягнутий 06 лютого 2015 року, оскільки у ході затримання складався протокол, в якому не були відображені вказані речі, що викликає обґрунтований сумнів у тому чи дійсно це речі обвинуваченого, чи був він у них одягнутий, де вказані речі знаходились з моменту його затримання до моменту добровільної видачі;

-висновків експертів за номерами 87, 210, 211, 212, 213, 215, 216, 217, 291 та ряд інших, що є похідними від раніше зазначених доказів, з огляду на використання докрити отруйного дерева.

З огляду на наведене, захисник обвинуваченого просила винести відносно її підзахисного виправдувальний вирок.

08 лютого 2016 року, 18 січня 2017 року потерпіла ОСОБА_6 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області про розгляд справи у її відсутність через перебування за межами країни. Позов підтримує у повному обсязі та просила його задовольнити / т. 1, а. с. 209; т.4, а. с. 154 /.

07, 13 жовтня 2020 року, 01 грудня 2020 року представник потерпілої - адвокат Цвирк М.В. звернулася до Шишацького районного суду Полтавської області з заявами про розгляд справи відносно ОСОБА_1 у її відсутність / т.13, а. с. 7-8, 41 - 42; т. 13, а. с. 244 /.

25, 29 січня 2021 року адвокат Цвирк М.В. звернулася до суду з заявами про проведення розгляду справи, в тому числі вирішення питання цивільного позову, у її відсутність та відсутність потерпілої ОСОБА_6 / т. 15, а. с. 31, 74 /.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність потерпілої та її представника, суд присяжних вважає за можливе провести розгляд справи відносно ОСОБА_1 у відсутність останніх.

Дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, перевіривши їх на предмет належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності та взаємозв`язку, суд присяжних, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, приходить до наступних висновків.

Так, завданням кримінального провадження у відповідності з вимогами ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження буда застосована належна правова процедура.

За правилами ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення / час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення /.

При цьому, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Обов`язок доказування обставин, передбачених у ст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При цьому, доказ визначається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення / ст. 86 КПК України /.

Під час з`ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, судом присяжних встановлено, що відповідно до інформації, наданої головним лікарем станції екстреної допомоги № 2 м. Кременчука Комунальної установи « Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф » ОСОБА_17 , 06 лютого 2015 року зареєстровано два виклики бригад екстреної медичної допомоги за адресами: АДРЕСА_3 та на вул. М. Левуна:

-о 01 год. 34 хв. зареєстровано виклик № 5729/149 на адресу: м. Кременчук, вул. Левуна, біля гаражів до невідомого. Привід до виклику: лежить невідомий. Від кого надійшло повідомлення не відомо. По приїзду бригади на місце виклику нікого не знайдено;

-о 07 год. 26 хв. зареєстровано виклик № 5750/3 на адресу: АДРЕСА_3 до невідомого громадянина. Привід до виклику: « лежить людина ». Повідомлення надійшло від невідомої особи з телефону № НОМЕР_1 . Після огляду невідомого, констатована біологічна смерть до приїзду бригади / т. 2, а. с. 82-85 /.

Надати звукозапис з архіватора мови щодо виклику 06 лютого 2015 року, близько 02 години за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. М. Левуна до ОСОБА_3 не має можливості, тому що запис в архіваторі не зберігся / т. 2, а. с. 81 /.

06 лютого 2015 року до чергової частини Кременчуцького МВ надійшло повідомлення із ШМД про те, що біля будинку АДРЕСА_3 виявлено труп чоловіка, яким виявився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , несудимий, непрацюючий, мешканець АДРЕСА_2 . При огляді трупа було виявлено численні рублені рани голови, про що оперативним черговим Кременчуцького МВ, капітаном поліції ОСОБА_47 05 лютого 2015 року складено рапорт, який о 09 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року за № 2058 зареєстрований в ЖЄОЗП / т.3, а. с. 12 /.

06 лютого 2015 року слідчим СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенантом міліції ОСОБА_44 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170090000473 за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України / т. 15, а.с. 191 /.

Як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 06 лютого 2015 року до чергової частини Кременчуцького МВ надійшло повідомлення з станції № 2 к/у Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про те, що 06 лютого 2015 року, в районі будинку АДРЕСА_3 , виявлено труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тілесними ушкодженнями на голові.

Будучи допитаним у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту старший інспектор - черговий чергової частини, сектору моніторингу Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, капітан поліції ОСОБА_47 суду пояснив, що події, які досліджуються наразі судом, не пам`ятає з огляду на давність часу, що минув. При цьому, припускає, що дата, яка вказана у рапорті - 05 лютого 2015 року, відповідає дійсності. За яких обставин були встановлені дані, які характеризують особу померлого, пояснити не зміг.

З огляду на наведене, суд присяжних вважає, що дата складання первинного рапорту черговим чергової частини / 05 лютого 2015 року / є допущеною помилкою при його складанні.

Відповідно до постанови заступника начальника слідчого управління УМВС України в Полтавській області, підполковника міліції Лялі В.А. від 06 лютого 2015 року, досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року, доручено слідчій групі в складі:

-слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_44,

-старшого слідчого криміналіста відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_14,

-старшого слідчого відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_38.

Старшим групи призначено слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_44 / т.9, а. с. 76 /.

06 лютого 2015 року у період часу з 09 год. 00 хв. до 09 год. 45 хв. старшим слідчим відділу СУ УМВС України в Полтавській області, підполковником міліції ОСОБА_14 за участю понятих ОСОБА_18 , ОСОБА_5 , спеціалістів, зокрема, судово - медичного експерта ОСОБА_19 , експерта - криміналіста ОСОБА_20 , на місцевості між пров. Червоним та вул. М. Левуна у м. Кременчук Полтавської області, неподалік канави проведено огляду трупу ОСОБА_3 , що лежав на спині. Труп був одягнутий у куртку сіро - болотного кольору, сумку спортивного типу темно - синього кольору з червоними вставками, кофту спортивну із застібкою блискавка, кофту синього кольору жовтими вставками, сорочку голубого кольору, кофту бордового кольору, майку чорного кольору, штани спортивні чорного кольору, штани спортивні темно - синього кольору, труси чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, ботинки чорного кольору. Труп ОСОБА_3 був направлений до моргу Кременчуцького міжрайонного відділення Полтавського обласного бюро СМЕ / т. 2, а. с. 36 - 42 ; т. 15, а. с. 199 - 204 /.

При цьому, у примірнику зазначеної слідчої дії, який міститься на а. с. 199 - 204, т. 15 відсутні підписи судово - медичного експерта ОСОБА_19 та експерта - криміналіста ОСОБА_20 , при тому, що маються підписи понятих та слідчого.

Допитані у судовому засіданні ОСОБА_19 та ОСОБА_20 не змогли пояснити суду відсутність своїх підписів у примірниках протоколу огляду, лише зазначили що протокол був складений відразу після проведення слідчої дії, який був засвідчений їх підписами.

Чи був при огляді свідок обвинувачення ОСОБА_4 пояснити не змогли.

Окрім цього, 06 лютого 2015 року у період часу з 09 год. 30 хв. по 10 год. 00 хв., тобто у період часу проведення огляду місця події, у м. Кременчук Полтавської області о/у СКР Кременчуцького МВ, старший лейтенант міліції ОСОБА_12 у межах кримінального провадження № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року відібрав пояснення у ОСОБА_5 в якості свідка, яка у цей час приймала участь в якості понятої при проведенні огляду місця події - 06 лютого 2015 року з 09 год. 00 хв. до 09 год. 45 хв. / т. 8, а. с. 77-78 /.

При тому, що на а. с. 216 - 218, т. 15 у примірнику протоколу допиту зазначеного свідка відсутнє посилання на номер кримінального провадженні, в межах якого її допитано.

06 лютого 2015 року у період часу з 09 год. 00 хв. до 09 год. 30 хв. у м. Кременчук Полтавської області о/у СКП Кременчуцького МВ , старший лейтенант міліції ОСОБА_12 здійснив допит свідка ОСОБА_15 , де у примірнику протоколу допиту свідка також відсутнє посилання на номер кримінального провадження / т. 15, а. с. 219 - 221 /.

Допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту старший о/у СРП ПВ ВКП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, капітан поліції ОСОБА_21 суду пояснив, що станом на 2015 рік виконував обов`язки о/у ВКР Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, за фактом виявлення трупу по вул. М. Левуна у м. Кременчук проводилось ряд оперативно - розшукових заходів.

За дорученням слідчого здійснював допит ОСОБА_5 , місце допиту не пам`ятає. Припускає, що час, який зазначений у протоколі допиту цього свідка, є технічною помилкою.

Поряд з цим, 06 лютого 2015 року у період часу з 10 год. 02 хв. до 12 год. 29 хв. старшим слідчим відділу СУ УМВС України в Полтавській області, майором поліції ОСОБА_38 у присутності понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_5 з застосуванням фотозйомки фотоапаратом « Nikon L 120 » та відеозйомки відеокамерою « Sony DCR - SR 85 E » / т. 2, а. с. 3 - 21 / проведено огляд місця події, яким являється територія домогосподарства та будинок АДРЕСА_4 , який, в свою чергу, складається з двох квартир під номерами 1 і 2 .

У квартирі № 2 проживав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Територія домогосподарства огороджена металевою сіткою, вхід до якого здійснюється через металеву хвіртку сірого кольору. У лівому напрямку від входу в домогосподарство на відстані 114 м. на дорозі, вкритій снігом, знаходилася марлева медична пов`язка / табл. № 5 /, біля якої на відстані 1.5 м. на снігу знаходилась втоптана група слідів низу взуття, нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров / табл. № 4 /. Вздовж дороги по пров. Червоному, через 15 метрів від будинку № 11/22, на льоді виявлено нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров / табл. № 1 /. Далі при повороті ліворуч у напрямку канави на відстані 22 м. на снігу виявлено сліди волочіння, сліди низу взуття, нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров / табл. № 2 /. За 8 м від цього місця, на протилежній стороні мосту по ліву сторону виявлено сліди речовини бурого кольору, схожої на кров, втоптані сліди низу взуття / табл. № 3 /, які є аналогічні тим, що виявлені напередодні та позначені табличками за номерами 2 і 4. На відстані 5 м. виявлено труп ОСОБА_3 , біля якого праворуч знаходиться зняті з нього речі - куртка та сумочка.

Перед входом у хвіртку домогосподарства, що по АДРЕСА_4 , з лівої сторони на снігу виявлені втоптані сліди низу взуття.

Вхід до квартири АДРЕСА_4 здійснюється через дерев`яні двостворчаті двері, зеленого кольору, які на момент огляду відчинені. При вході до будинку, розташована веранда, в якій між шафою та вхідними дверима до будинку, виявлено дерев`яну палицю, довжиною 101 см, діаметром з однієї сторони 3 см, з іншої, - 4 см, на якій виявлені численні нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров.

Перед газовим котлом на підлозі в кухні виявлено порожню скляну пляшку, ємністю 0.37 л, з - під горілки « Хлібний дар », на якій мають нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров.

Посередині кухні виявлено кришку льоху, на підлозі слідів нашарувань, схожих на кров візуально не виявлено, виявлена незначна пляма - нашарування, речовини бурого кольору, схожої на кров. Під кришкою в підлозі знаходиться льох, глибиною близько 160 см, розміром по ширині 1. 2 на 1. 3 м, в якому з однієї сторони знаходиться три дерев`яні полиці, на полицях, - банки скляні, на земельній підлозі, - численні уламки скла з нашаруванням речовини бурого кольору; рушник зеленого кольору з нашаруванням слідів речовини бурого кольору, схожої на кров.

Далі прямо від кухні - вхід до кімнати № 1, за якою розташована кімната № 2.

За наслідками огляду місця події виявлено та вилучено:

-сім липких стрічок зі слідами пальців рук;

-палицю з слідами речовини бурого кольору / з веранди будинку /;

-рушник зелений з нашаруванням речовини бурого кольору / з льоху в кухні /;

-пляшку з - під горілки « Хлібний Дар », ємністю 0.37 л, з речовиною бурого кольору, скляну банку з кришкою синього кольору з написом « З лану до столу » з слідами речовини бурого кольору / з кухні, на підлозі /;

-скляну банку, уламки скла / з льоху /;

-гіпсовий злиток сліду низу взуття / 2 шт. / / поблизу таблички № 4, де виявлено марлеву пов`язку /;

-системний блок від комп`ютера білого кольору з написом « LG » / у кімнаті № 2 /;

-медичну марлеву пов`язку - біля таблички № 5 на дорозі;

-зразки змиви речовини бурого кольору з снігу, льоду в місцях з позначками 1, 2, 3, 4;

-зіскоб з підлоги в кухні;

-мобільний телефон « Nokia », сірий, на дві сім - карти без сім - карт IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 / кімната № 2 /.

Виявлені речі упаковані й опечатані печаткою Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області.

Протокол даної слідчої дії, що мається в матеріалах справи на а. с. 192 - 198, т. 15 й копія якого надана в розпорядження суду обвинуваченим, де у вступній частині зазначено, що датою його складання є 06 лютого 2012 року, суд присяжних вважає допущеною технічною помилкою в частині календарного року його складання.

Верховний Суд України у своїй постанові № 5 - 224кс/15/17 від 23 листопада 2017 року зазначив, що за загальним правилом, встановленим у ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд та обшук житла чи іншого володіння особи, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. У винятковому випадку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді негайно увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних з врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, однак у такому випадку прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій / постфактум / звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Докази, встановлені внаслідок огляду та обшуку, проведених з порушенням зазначених правил є недопустимими.

09 лютого 2015 року слідчий СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенант міліції ОСОБА_44, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, звернувся до слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з клопотанням про проведення обшуку, яке 08 лютого 2015 року погоджено прокурором прокуратури м. Кременчука Полтавської області, юристом 3 класу ОСОБА_28 / т. 16, а. с. 114 /.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2015 року, клопотання слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_44 про проведення обшуку задоволено та, як наслідок, з метою відшукання речових доказів, що мають значення для кримінального провадження надано останньому дозвіл на проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_2 , та вилучення наступних речей: сім липких стрічок зі слідами пальців рук, палиці дерев`яної з нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров / з веранди /; рушника зеленого кольору з нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров / з льоху в кухні /; пляшки з - під горілки « Хлібний Дар », скляної банки з кришкою синього кольору з написом « З лану до столу » з слідами речовини бурого кольору, схожої на кров / з підлоги кухні /;скляної банки, уламків скла з нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров / з льоху в кухні /; двох гіпсовий зліпків сліду низу взуття; системного блоку комп`ютера з написом « LG » / у кімнаті № 2 /; медичної марлевої пов`язки; змивів / зразків / нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров та контролі до них із снігу, льоду; зіскобів з підлоги в кухні та контролі; мобільного телефону « Nokia », сірого кольору, на дві сім - карти без сім - карт, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 / т. 2, а. с. 28 /.

При цьому, суд присяжних, не вбачає, що слідчим ОСОБА_44 була порушена вимога закону щодо невідкладності вчинення даної процесуальної дії, оскільки протокол огляду місця події складений 06 лютого 2015 року у п`ятницю, а до слідчого судді він звернувся в перший робочий день - понеділок 09 лютого 2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором, тобто не обов`язково тією особою, що звернулася до слідчого судді за отриманням дозволу на проведення обшуку / постанова Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 205/440/15 /.

Суд зважаючи на те, що огляд місця події слідчий проводить з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий ОСОБА_38 входив до складу слідчої групи, відтак не знаходить підстав для визнання протоколу огляду місця події від 06 лютого 2015 рокунедопустимим доказом у справі виключно з тієї підстави, що він проведений не уповноваженою на те особою, зокрема слідчим ОСОБА_44

На думку суда присяжних, якщо огляд місця події, в тому числі й обшук житла був проведений без фактичного роз`ясненням прав та обов`язків учасникам цієї слідчої дії, зокрема понятим ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , однак їм в подальшому у судовому засіданні було надано можливість реалізувати свої права, то результати такого огляду / обшуку / є допустимими доказами у справі.

Твердження обвинуваченого та його захисника щодо недопустимості як доказу, досліджених судом протоколів огляду місця події від 06 лютого 2015 року, із-за того, що не роз`яснено учасникам слідчої дії всіх параметрів технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась фіксація її проведення, не є підставою для визнання даних протоколів недопустимими доказами.

Суворе додержання положень КПК України під час здійснення процесуальних дій в кримінальному провадженні є прямим обов`язком керівника органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, оперативного співробітника під час вчинення процесуальних дій в кримінальному провадженні. Законом не допускається не додержання, чи додержання не в повному обсязі положень кримінального процесуального законодавства України учасником кримінального провадження.

З огляду на наведене, суд присяжних звертає увагу на те, що в порушення вимог ч. 3 ст. 105 КПК України, відеозапис процесуальної дії відсутній, а фототаблиці до протоколу огляду місця події від 06 лютого 2015 року не засвідченні підписами слідчого, спеціаліста та інших осіб, які брали участь у виготовлені цих додатків.

Протокол, який складає слідчий у процесі огляду речей чи/та документів, повинен відповідати вимогам ч. 3 ст. 104 КПК та є процесуальним джерелом доказів згідно із положеннями ч. 2 ст. 84, п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК. За умови відповідності вимогам ч. 1 ст. 98 КПК (матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення) речі, надані особою до заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення та оглянуті слідчим у рамках слідчої (розшукової) дії - огляду, є речовими доказами і повинні зберігатися за правилами, встановленими КПК та відповідною Інструкцією.

У розрізі цього, суд присяжних звертає увагу на той факт, що впродовж досудового розслідування будь - які слідчі дії з метою перевірки результатів процесуальної дії з виявленими та вилученими за наслідками огляду місця події системним блоком від комп`ютера білого кольору з написом « LG », мобільним телефоном « Nokia », сірого кольору, на дві сім - карти без сім - карт, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 у кімнаті № 2 ; медичною марлевою пов`язку, виявленою на дорозі, не проводились, речовими доказами в подальшому не визнавалися.

Разом з цим, відповідно до висновку експерта № 291 від 18 березня 2015 року, на пляшці з - під горілки « Хлібний дар », 037 мл, скляній банці з синьою кришкою « З лану до столу », що 06 лютого 2015 року вилучено в ході огляду місця події, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 , походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 22-24 /.

Згідно з висновком експерта № 215 від 09 березня 2015 року, на скляній банці та фрагментах скла, що надані на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 . Походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 55-58 /.

За даними висновку експерта № 216 від 10 березня 2015 року, у трьох змивах та на фрагментах рослинного походження, що виявлені у місцях, які позначенні на місці огляду події за номерами 1, 2, 3, 4 та представлені на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 . Походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 60 - 62 /.

Відповідно до висновку експерта № 217 від 12 березня 2015 року, у зіскобі з підлоги кухні та на рушнику, що надані на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 , походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 64-66 /.

Відповідно до висновку експерта № 87 від 23 лютого 2015 року, при судово - медичній експертизи дерев`яної палиці, світло - коричневого кольору з одного боку мається тріщина, розміром близько 25 см, брудна, має дефекти від використання, загальною довжиною 100.2 см, діаметром в середній частині - 9 см, виявлена кров людини, статеву належність встановити не вдалося у зв`язку з деструктивними змінами клітинних елементів крові.

При серологічному дослідженні слідів крові виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, який може походити від особи/ осіб /, в крові якої / яких / він знаходиться, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_3 . Походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 118-122/.

Згідно з висновком експерта № 169 від 13 березня 2015 року, сліди пальців рук на відрізках липких стрічок за номерами 2, 5, 7, вилучені з поверхонь / коробки з - під чаю « Голден цейлон », календарика на 2015 рік « Ирбис », чашки / в кімнатах будинку 06 лютого 2015 року в ході огляду місця події по факту огляду трупу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , залишені ОСОБА_1 .

Сліди пальців рук на відрізках липких стрічок за номерами 1, 3, 4, 6, вилучені з поверхонь / коробки з під чаю « Голден цейлон », коробки з під чаю « Чорний байховий », пачки кави « Монарх »/ не придатні для ідентифікації особи / т. 3, а. с. 125-134 /.

06 лютого 2015 року старшим слідчим СУ УМВС України в Полтавській області, підполковником міліції ОСОБА_14 у межах кримінального провадження 12015170900 / суд звертає увагу на неповне посилання на номер кримінального провадження / від 06 лютого 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначено судово - медичну експертизу до проведення якої залучено Кременчуцьке бюро СМЕ.

На вирішення експерта поставлено наступне питання: Чи є на тілі ОСОБА_3 тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, локалізація, механізм їх утворення та ступінь тяжкості. Для дослідження експерту надано труп ОСОБА_3 / т.16, а. с. 106 /.

Разом з цим, 20 квітня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_1 у межах судового засідання надано примірник постанови про призначення судової медичної експертизи від 06 лютого 2015 року, винесеної старшим слідчим - криміналістом відділу СУ УМВС України в Полтавській області, підполковником міліції ОСОБА_14 за наслідками розгляду кримінального провадження № 12015170090000473, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України / т. 16, а. с. 110 /.

Відповідно до резолютивної частини якої, на вирішення судово - медичних експертів Кременчуцького міжрайонного відділення Полтавського обласного бюро СМЕ, поставлено питання: Чи є на тілі ОСОБА_3 тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, локалізація, механізм утворення та ступінь тяжкості.

Для дослідження експертам ухвалено направити постану про призначення судово - медичної експертизи, примірник якої надати завідуючому Кременчуцького міжрайонного відділення Полтавського обласного бюро СМЕ.

За даними висновку експерта № 70 від 09 березня 2015 року / судово - медичний експерт ОСОБА_22 / при судово - медичні експертизі трупа ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження, які можна розділити на групи:

-перша група - закрита сполучена травма голови, тулуба та правої нижньої кінцівки у вигляді: рани в лобній ділянці справа; рани в передній частині тім`яної ділянки по серединній лінії, ближче до лобної; рани задньої частини лівої тім`яної ділянки; рани в лобній ділянці по серединній лінії; рани в правій тім`яній ділянці; рани в проекції правого тім`яного горба; рани задньої частини тім`яної ділянки по серединній лінії; двох ран в лівій лобно - скроневій ділянці; синця навколо правого ока з переходом на надбрівну ділянку з раною у зовнішнього кінця брови; синця на переніссі та спинці носа з раною на переніссі; синців в лобній ділянці зліва, на нижній повіці лівого ока з переходом на виличну та скроневу ділянку, на лівій вушній раковині, в біля вушній ділянці зліва з переходом на скроневу ділянку, в правій тім`яній ділянці; синця на правій вушній раковині з ранами на його тілі; саден в проекції лобного горба справа, в лобній ділянці по серединній лінії, на підборідді зліва; крововиливів на слизову оболонку верхньої та нижньої губи з ранами слизової; тріщини зовнішньої кісткової пластинки лобної кістки; дрібних периваскулярний крововиливів в підкіркових ділянках; перелому грудини в проекції 3 - го міжребіря; переломів 2,3, 4 - го ребра справа та 2, 3, 4, 5, 6 - го ребер зліва по середньо - ключичним лініям; переломів 7, 8, 9, 10 - го ребер по під паховим лініям справа; перелому 11 - го ребра по лопатковій лінії справа; перелому 11, 12 - го ребер по біляхребтовій лінії зліва; крововиливу в м`які тканини спини в ділянці правої лопатки; щілиноподібного розриву правої частки печінки по нижній поверхні; крововиливу в ділянці ложа жовчного міхура; крововиливу в печінково - дуоденальну зв`язку; саден передньої поверхні правого колінного суглобу; садна з раною передньої поверхні правої гомілки в верхній третині; внутрішньо суглобового перелому заднього краю суглобовї поверхні правої великогомілкової кістки з крововиливом в порожнину правого колінного суглобу.

Усі виявлені тілесні ушкодження за своїми характеристиками є прижиттєвими, утворилися в короткий проміжок часу, не більше доби до настання смерті, від дії тупих предметів.

Тілесні ушкодження у вигляді закритої сполученої травми голови, тулуба та правої нижньої кінцівки супроводжувались зовнішньою та внутрішньою кровотечею та ускладнились травматичним шоком , тому по ступеню тяжкості стосовно живої особи, можуть бути оцінені лише в своїй сукупності як такі, що мають ознаки Тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, і в даному випадку, призвели до смерті.

Смерть ОСОБА_3 настала від тупої сполученої травми голови, тулуба та кінцівках, які ускладнились травматичним шоком.

-друга група - синці на лівому ліктьовому суглобу, правому ліктьовому суглобі, правому передпліччі та тильній поверхні обох кистей; садна на правому стегні; синці з саднами на їх тлі на тильній поверхні правої стопи, на передній поверхні лівого колінного суглобу, на тильній поверхні лівої стопи; лінійних саден / подряпин /на задній поверхні грудної клітини в нижній частині та поперековій ділянці, в проекції крижа.

Виявлені тілесні ушкодження за своїми характеристиками є прижиттєвими, утворились в короткий проміжок часу, не більше доби до настання смерті, від дії тупих предметів.

Тілесні ушкодження другої групи стосовно живої особи, як окремо, так і в своїй сукупності, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

При судово - токсикологічному дослідженні крові та сечі, взятих від трупа ОСОБА_3 виявив етиловий спирт в концентрації: крові - 2.7 проміле, в сечі - 3.1 проміле, що стосовно живої особи може відповідати сильному ступеню алкогольного сп`яніння / т. 2, а. с. 86 - 90 /.

Постановою ст. слідчого відділу СУ УМВС України в Полтавській області, майора поліції ОСОБА_38. від 06 лютого 2015 року за наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження № 12015170090000474, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2014 року, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначено у цій справі судово - медичну експертизу, на вирішення якої поставлено 24 питання, проведення якої доручено судово - медичним експертам Кременчуцького міжрайонного відділення Полтавського обласного бюро СМЕ.

На дослідження експерту постановлено направити труп ОСОБА_3 / т. 16, а. с. 107 /.

Відповідно до висновку експерта № 70/1 від 20 березня 2015 року смерть ОСОБА_3 настала від тупої сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, яка ускладнилась травматичним шоком. Приймаючи до уваги безпосередню причину смерті, ступінь розвитку трупних явищ, як на момент огляду трупу на місці його виявлення так і під час проведення експертизи, даних судово - гістологічного дослідження, можна вважати, що смерть ОСОБА_3 , довжина тіла якого складає 170 см, настала за 8 - 10 годин до моменту проведення судово - медичної експертизи / 06 лютого 2015 року, о 12 год. 30 хв. /.

Враховуючи морфологічну характеристику виявлених тілесних ушкоджень, а також данні судово - гістологічного дослідження, слід вважати, що після заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень першої групи, він міг жити певний проміжок часу / від кількох десятків хвилин до години /, при цьому повністю не виключається можливість здійснення потерпілим деяких активних дій / в тому числі пересуватись на незначну відстань, розмовляти кричати, здійснювати рухи руками, чинити опір/ до моменту настання незворотної втрати свідомості.

Об`єктивних ознак послідовності нанесення виявлених тілесних ушкоджень , при судово - медичній експертизі ОСОБА_3 не виявлено / т. 2, а. с. 99 - 104; т. 10, а. с. 213 - 218 /.

При цьому, примірник висновку експерта, що міститься в т. 10, а. с. 213 - 218 не підписаний судово - медичним експертом ОСОБА_22 .

Допитаний дистанційно у судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_22 суду вказав, що експертиза № 70 від 09 березня 2015 року, яка проведена на підставі постанови слідчого ОСОБА_14 від 06 лютого 2015 року є первинною, а експертиза № 70/1 від 20 березня 2015 року, яка проведена на підставі постанови старшого слідчого ОСОБА_38. від 06 лютого 2015 року, - додатковою, що також підтвердщжеється п. 13 реєстру матеріалів досудового розслідування / т. 1, а. с. 35 - 42 /.

Експертиза за № 70/1 проведена на підставі відомостей, що були встановлені за наслідками проведеної експертизи № 70 від 09 березня 2015 року. Про кримінальну відповідальність за надання неправдивого висновку попереджався слідчим. Надання в розпорядження слідчому будь - яких проектів проведених експертиз виключає.

Оцінюючи вказані висновки експерта з точки зору допустимості, суд присяжних виходить з такого:

-висновок експерта є самостійним джерелом доказів / ч.2 ст.84 КПК /, залучення експерта для проведення експертизи відбувалося на підставі постанови слідчої в порядку, передбаченому ст.243 КПК;

-експерт є належним суб`єктом для проведення цього виду експертних досліджень і відповідає вимогам, що висуваються чч.1, 2 ст.69 КПК та законом «Про судову експертизу»;

-експерт не здійснював за власною ініціативою збирання матеріалів для проведення експертизи.

Не зазначення експертом у експертизі № 70 /1 від 20 березня 2015 року її виду, на думку суду, не призвело до істотного порушення прав та свобод людини, а також не вплинуло на достовірність отриманих висновків.

З огляду на наведене, суд присяжних не знаходить підстав для визнання висновків судово - медичних експертиз за номерами 70 від 09 березня 2015 року і 70/1 від 20 березня 2015 року та висновків похідних експертиз недопустимими.

Зокрема, відповідно до висновку експерта № 72 - МК від 03 квітня 2015 року, проведенням судово - медичко - криміналістичної експертизи клаптика шкіри від трупу ОСОБА_3 та дерев`яної палиці виявлено: на клаптику шкіри з лобно - тім`яної ділянки голови виявлено три забитих ран / № 1, 2, 3 /, які могли утворитись від одної дії одного і того ж твердого тупого предмету, який має обмежену контактуючу поверхню і дві різні рани / № 4 і 5/, які утворилися від дії предмету , який має гострий край.

В області забитих і різаних ран, на клаптику шкіри, металізації сполуками заліза не виявлено.

Забиті рани № 1, 2 і 3 могли утворитися від ударної дії дерев`яної палиці, наданої на експертизу. Утворення ран №№ 4 і 5 від дії дерев`яної палиці виключається / т. 3, а. с. 162-163 /.

За даними рапорту старшого о/у Кременчуцького МВ УМВС в Полтавській області ОСОБА_23 , в ході проведення першочергових оперативно - слідчих дій за фактом вбивства ОСОБА_3 надійшла інформація, що до вбивства причетний ОСОБА_1 , який винаймав житло у ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

На даний час місце знаходження ОСОБА_1 не встановлено, зі слів сусідів він зібрав речі та 06. 02. 2015 року залишив місце проживання.

ОСОБА_1 є особою, який раніше судимий за вчинення тяжких злочинів.

З огляду на наведене, оперуповноважений Дев`ятисильний В.В. вважав за необхідне провести негласну слідчу дію - встановлення місця знаходження радіоелектронного мобільного засобу зв`язку за номером та імейлом телефону / т. 6, а.с. 6 /.

Згідно з рапортом цього ж оперативного співробітника Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, під час проведення першочергових оперативно - слідчих дій за фактом вбивства ОСОБА_24 було встановлено, що останній здавав своє помешкання ОСОБА_1 . В ході опитування сусідів ОСОБА_1 було встановлено, що останній користується мобільним телефоном за номером НОМЕР_4 . Під час перевірки зазначеного номеру по базі « Антарес » встановлено, що даний мобільний номер з мобільним терміналом з ІМЕІ НОМЕР_5 / т. 6, а. с. 7 /

Будь - яких ознак офіційності, як то дата складання та його реєстрація, рапорт не містить.

Будучи допитаним за клопотанням сторони захисту старший о/у СРЗ ПВ ВКП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, майор поліції ОСОБА_23 , суду пояснив, що станом на лютий 2015 року, обіймав посаду старшого о/у ВКР Кременчуцького МВ УМВС України, у зв`язку з чим був в складі слідчо - оперативної групи за фактом вбивства по вул. М. Левуна у м. Кременчук Полтавської області. Чи був присутній ОСОБА_4 на території домогосподарства не пам`ятає, оскільки туди прибув пізніше. Зміст складених рапортів та дати їх складання, наразі, не пам`ятає.

Відповідно до рапорту о/у СКР Кременчуцького МВ ГУНП в Полтавській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25, в ході проведення оперативно - розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 / т. 6, а. с. 8 /.

Ознаки офіційності вказаний рапорт не містить.

06 лютого 2015 року слідчим СВ Кременчуцького МВ, лейтенантом міліції ОСОБА_44 надано доручення СКР Кременчуцького МВ затримати та доставити до нього громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Поділ Семенівського району Полтавської області, який після вчинення злочину зник з місця події та, на даний час, знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 для складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину / т. 3, а. с. 11; т. 6, а. с. 4 /.

На виконання вказаного доручення, старшим о/у Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_11 спільно з о/у СКР Кременчуцького МВ ОСОБА_10 , ОСОБА_25 06 лютого 2015 року здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_8 , де за інформацією знаходився ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час виїзду за вказаною адресою встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває за місцем проживання матері ОСОБА_9 . На прохання проїхати до слідчого, ОСОБА_1 погодився, внаслідок чого його доставлено до Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області для проведення слідчих дій.

06 лютого 2015 року, близько 19 години ОСОБА_1 переданий слідчому Кременчуцького МВ ОСОБА_44 / т. 3, а. с. 13; т. 6, а. с. 5 /.

Допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту начальник сектору розшуку злочинців та зниклих громадян ВКП Кременчуцького РУП ГУНП, капітан поліції ОСОБА_11 вказав, що станом на 2015 рік обіймав посаду старшого о/у Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області. З метою розкриття вбивства, що мало місце у 2015 року, оперативним шляхом було встановлено місце знаходження ОСОБА_1 . На виконання доручення слідчого, разом з іншими оперативними співробітниками на службовому автомобілі приїхали у с. Вереміївка Семенівського району Полтавської області, де за згодою власника / матері обвинуваченого / зайшли до квартири, за іі вказівкою пройшли до однієї з кімнат, де знаходився ОСОБА_1 , при цьому одягу на ньому не було. На пропозицію проїхати до слідчого, ОСОБА_1 опір не чинив, натомість одягнувся, взяв сумку з речами та поїхав з нами до Кременчуцького МВ. Спеціальні засоби до ОСОБА_1 не застосовувались. Після передання ОСОБА_1 слідчому ОСОБА_44 більше його не бачив.

Щодо добровільної видачі речей у квартирі матері обвинуваченого пояснити не зміг з огляду на давність часу досліджуваних подій.

Свідок ОСОБА_10 , який викликаний за клопотанням сторони захисту суду пояснив, що у 2019 року звільнений з органів національної поліції, обставин досліджуваних подій не пам`ятає, особа обвинуваченого лише візуально знайома, станом на 2015 року працював оперативним співробітником Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області.

За даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06 лютого 2015 року, складеного слідчим СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, ОСОБА_1 06 лютого 2015 року, о 22 год. 12 хв. було затримано, оскільки він цього дня, близько 02 год. 00 хв. в буд. АДРЕСА_4 , завдав тілесні ушкодження ОСОБА_3 , від яких той помер.

На підставі ч. 3 ст. 208 КПК України слідчим ОСОБА_44 проведено обшук затриманої особи, під час якого виявлено та вилучено светр з речовиною бурого кольору на передній поверхні з правого боку в районі рукава.

Копію протоколу захисник Ялисоветський А.А. отримав о 23 год. 05 хв. 06 лютого 2015 року / т.2, а. с. 64 - 66; т.6 а. с. 9 - 11; т. 15, а. с. 229 - 232 /.

За повідомленням слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта міліції ОСОБА_44, яке адресовано старшому прокурору прокуратури м. Кременчука, юристу першого класу ОСОБА_27 , 06 лютого 2015 року, о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України в межах кримінального провадження № 12015170090000473. Протокол про затримання складено о 22 год. 12 хв. / т.6, а. с. 12 /.

Згідно зі ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

У свою чергу, відсутність передбачених КПК України підстав для затримання особи є однією з ознак вчинення незаконного затримання.

Як встановлено судом присяжних, слідчий СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенант міліції ОСОБА_44 вчинив дії, які призвели до завідомо незаконного затримання особи: в порядку ст. 40 КПК України надав доручення СКР Кременчуцького МВ про доставлення ОСОБА_1 до службового приміщення Кременчуцького МВ УМВС України. При цьому жодних даних, станом на 06 лютого 2015 року, передбачених ст. 208 КПК України, для затримання особи не було.

З урахуванням займаної правоохоронцем посади, яка передбачала наявність відповідної освіти та досвіду роботи, немає підстав вважати, що, даючи зазначене доручення, а згодом складаючи протокол про затримання особи, слідчий не усвідомлював протиправності своїх дій у виді незаконного затримання особи, та що ці дії не були спрямовані на досягнення саме такого результату.

Адже згідно зі ст. 209 КПК України з моменту, коли особа силою чи через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою, вона є затриманою. Даючи доручення про доставку особи до службового приміщення, слідчий не міг не усвідомлювати, що воно може бути виконане тільки в один із способів, зазначених у згаданій нормі закону, що фактично і відбулося згодом. Пізніше на підтвердження цього незаконного затримання слідчий ОСОБА_44 склав протокол за відсутності жодної з підстав, передбачених ст. 208 КПК України.

Конституція України стаття 29 передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Уповноважена службова особа / ст. 210 КПК / зобов`язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час / година і хвилини / доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.

З огляду на наведене, матеріали досудового розслідування не містять точного часу затримання ОСОБА_1 , що мало місце 06 лютого 2015 року.

О 15 год. 30 хв. 07 лютого 2015 року слідчим СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області лейтенантом міліції ОСОБА_44 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України / т. 15, а. с. 233-236, т. 16, а. с. 112 - 113 / /.

Суд звертає увагу на те, повідомлення про підозру від 07 лютого 2015 року було погоджено прокурором прокуратури м. Кременчука ОСОБА_28 08 лютого 2015 року.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 було здійснено й у відсутність захисника останнього.

Право на захист ОСОБА_1 було роз`яснено 07 лютого 2015 року у період часу з 15 год. 35 хв. по 15 год. 43 хв., який заявив що бажає захищати себе за допомогою адвоката Ялисоветського А.А. / т. 2, а.с. 67; т. 6, а. с. 15 /.

Постановою слідчого СВ Кременчуцького МВ МВС України в Полтавській області, лейтенанта міліції ОСОБА_44 від 07 лютого 2015 року, залучено захисника до участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170090000473 через Полтавськй обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Доручено керівнику Полтавського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту затриманому ОСОБА_1 , за призначенням та забезпечити його прибуття до Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області о 15 год. 00 хв. 07 лютого 2015 року для участі у кримінальному провадженні / т.6, а. с. 13 - 14 /.

Відповідно до доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 07 лютого 2015 року, виданого Полтавським обласним центром з надання вторинної правової допомоги на підставі постанови Кременчуцького МВ УМВС України, слідчого ОСОБА_44 від 07 лютого 2015 року, захист інтересів ОСОБА_1 доручено здійснювати адвокату Ялисоветському А.А. / т.3, а.с.270 /.

З огляду на те, що адвокат Ялисоветський А.А. почав захист інтересів ОСОБА_1 лише 07 лютого 2015 року, а також врахувавши положення ч. 1 ст. 52 КПК України, підстави вручення йому протоколу затримання останнього 06 лютого 2015 року, о 23 год. 05 хв. суду не зрозумілі.

07 лютого 2015 року у період часу з 15 год. 50 хв. до 16 год. 00 хв. у присутності захисника Ялисоветського А.А. ОСОБА_1 допитаний в якості підозрюваного / т.15, а. с. 237 - 238 /.

Останній від дачі пояснень в силу ст. 63 Конституції України відмовився.

07 лютого 2015 року у період часу з 16 год. 10 хв. по 16 год. 20 хв. старшим слідчим відділу СУ УМВС України в Полтавській області, майором міліції ОСОБА_38 у присутності захисника Ялисоветського А.А. у ОСОБА_1 за його добровільної згоди відібрані зразки нігтьових пластин з лівої та правої рук, шляхом зрізання ножицями, які упаковано в окремі паперові пакунки, пакунки заклеєно, опечатано печаткою Кременчуцького МВ, скріплено підписаним присутніх при слідчій дії / т. 2, а.с. 69 /.

Відповідно до висновку експерта № 89 від 18 лютого 2015 року, при судово - медичні експертизі піднігтьового вмісту правої та лівої рук ОСОБА_1 крові не виявлено / т. 3а. с. 97 - 100 /.

Поряд із цим, 07 лютого 2015 року в Кременчуцькому МВ УМВС України в Полтавській області у свідка ОСОБА_4 відібрано зразки нігтів / піднігтьо вого вмісту / з правої та лівої кистей рук, що слідує з мотивувальної частини постанови про призначення судової цитологічної експертизи від 09 лютого 2015 року / т. 3, а. с. 101 /.

За даними висновку експерта № 88 від 18 лютого 2015 року, при судово - медичній експертизи піднігтьового вмісту правої та лівої рук ОСОБА_4 крові не виявлено, знайдені без`ядерні епітеліальні клітини не придатні для цитологічного дослідження / т.3, а. с. 103-106 /.

Відповідно до висновку експерта № 95 від 06 березня 2015 року, при судово - медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з правої та лівої рук ОСОБА_3 , виявлена кров людини, знайдені епітеліальні клітини. Статеву належність крові та клітин установити не вдалось у зв`язку з деструктивними змінами клітинних елементів крові, з недостатньою кількістю клітинних елементів крові та з деструктивними змінами ядер епітеліальних клітин.

При серологічному дослідженні слідів крові виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО, який може походити від особи / осіб /, в крові якої / яких / він знаходиться в тому числі і від ОСОБА_3 . Походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 109 - 114 /.

07 лютого 2015 року ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції одяг / куртку та пару ботинок /, не заперечуючи проти долучення їх в якості речових доказів, про що написав власноручну заяву / т. 2, а. с. 69 /.

За даними протоколу огляду місця події від 07 лютого 2015 року, що розпочатий о 16 год. 25 хв та закінчений о 16 год. 35 хв., ОСОБА_1 у присутності захисника Ялисоветського А.А. та двох понятих у приміщенні Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області добровільно видав одягнутий на ньому одяг, у якому був одягнутий з 05 по 07 лютого 2015 року:

-куртку - дублянку чорного кольору, спереду застібається на металеву блискавку, має кишені та незначні нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров;

-пару ботинок чорного кольору, на підошві мається напис « САТ » на бірці « Waterproof » / т.2, а. с. 71 - 74, т. 6 а. с. 16 - 20, т. 15 а. с. 240-242 /.

Відповідно до висновку експерта № 213 від 18 березня 2015 року, на дублянці, що надана на дослідження виявлена кров людини.

На лицевій поверхні правої половини дублянки спереду, біля самого нижнього вільного краю, та біля самого правого бокового шва, виявлена група плям та помарок сіро - коричневого та коричневого кольорів округлої та видовженої форми з чіткими та нечіткими краями, деякі частково просочують тканину / об`єкт № 1 / виявлено кров, яка може походити від ОСОБА_4 . Походження цієї крові від ОСОБА_1 виключається, як і виключається походження її від одного ОСОБА_3 .

На лицевій поверхні лівої половини спинки дублянки на відстані 3.5 см від шва пришива лівого рукава та на відстані 4.5 см від лівого плечового шва, виявлено групу помарок сіро - коричнюватого кольору видовженої та невизначеної форми з чіткими та нечіткими краями / об`єкт № 4 /, в якого виявлено кров, яка може походити від ОСОБА_3 . Походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається.

На правому ботинку, що наданий на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 . Походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 51 - 53 /.

Відповідно до висновку експерта № 123 - МК від 17 квітня 2015року, проведенням судово - медико - криміналістичної експертизи одягу ОСОБА_1 виявлено, що на дублянці: по передній поверхні справа, по низу дублянки, наявність вирізів тканини, де виявлена група слідів подібних до крові. Дані сліди є бризками крові, яка може походити від ОСОБА_4 . Бризки летіли до поверхні дублянки під незначними кутами. По задній поверхні дублянки зліва, біля плечового шва, два вирізи тканини, по краях яких малопомітні ділянки накладень речовини, подібної до крові, яка може походити від ОСОБА_3 , що не дозволяє в цілому вирішити питання про конфігурацію слідів і механізм їхнього утворення / т.3, а.с.177-179 /.

Згідно з висновком експерта № 252 від 03 квітня 2015 року, слід низу взуття № 2 на фото таблиці, виявлений 06 лютого 2015 року поблизу трупу ОСОБА_3 за адресо: АДРЕСА_3 , залишений не взуттям вилученим у ОСОБА_4 , а взуттям однієї групової належності, яке було вилучене у ОСОБА_1 / т. 3, а. с. 138-149 /.

Окрім цього, 07 лютого 2015 року / суд звертає увагу на виправлення в даті / ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції, належний йому одяг, в який він був одягнутий в момент затримання - 06 лютого 2015 року, про що написав власноручну заяву / т. 2, а. с. 75; т.15, а. с. 239 /.

За даними протоколу огляду місця події від 07 лютого 2015 року, ОСОБА_1 у період часу з 20 год. 30 хв. по 20 год. 45 хв. у відсутності понятих та захисника у приміщенні ІТТ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області добровільно видав належний йому одяг, в який був одягнутий у момент затримання та доставлений до Кременчуцького ІТТ. У цей же одяг ОСОБА_1 був одягнутий і 05 лютого 2015 року:

-кофту сірого кольору з ставками / на рукавах / темно - сірого кольору з капюшоном з написом жовтим кольором;

-штани спортивного типу сірого кольору, внутрішня сторона пояса помаранчевого кольору.

На кофті та штанях маються нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров / т. 2, а. с. 76 - 78; т. 6, а. с. 21 - 24; т. 15, а. с. 243 -244 /.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

За правилами ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь - які інші докази, здобуті завдяки інформації, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння, що були здійснені з порушенням права на захист.

З огляду на встановлені обставини, суд присяжних визнає протокол огляду місця події від 07 лютого 2015 року, складеного старшим слідчим слідчого відділу СУ УМВС України в Полтавській області, майором міліції Помазаном Ю.І. у період часу з 20 год. 30 хв. до 20 год. 45 хв. недопустимим доказом у справі.

Європейський Суд з прав людини неодноразово застосовував у своїй практиці, зокрема у рішеннях « Балицький проти України », « Тексейра де Кастро проти Португалії », « Шабельник проти України » різновид доктрини « плодів отруйного дерева », коли визнаються не допустимими не лише докази, які безпосередньо отриманні внаслідок порушення, а також і докази, які не були не були отриманні, якби не були отриманні перші.

З урахуванням зазначеної доктрини, суд присяжний визнає недопустимими докази, що є похідними від зазначеного протоколу огляду місця події, зокрема, висновок експерта № 214 від 10 березня 2015 року, на кофті та спортивних штанях, які 07 лютого 2015 року добровільно видані ОСОБА_1 в ІТТ Кременчуцького МВ, кров не знайдена / т. 3, а. с. 48 - 49 /.

У той же час, 07 лютого 2015 року у період часу з 12 год. 40 хв. по 13 год. 04 хв. слідчим СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенантом міліції ОСОБА_49 у присутності понятих ОСОБА_29 , ОСОБА_30 за участю власника ОСОБА_9 проведено огляд квартири АДРЕСА_10 , під час якого остання добровільно видала два мобільні телефони: « Nokia 1100 », ІМЕІ: НОМЕР_6 , «Nokia 2700 - с », ІМЕІ: НОМЕР_7 ; зарядний пристрій, чорні брюки з шкіряним поясом / т. 2, а. с. 31 - 35 /.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 12 -рп/2011 вказав, що на підставі аналізу ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обгрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; неуповноважених на те особою, тощо.

Оскільки слідчий Горбуля О.О. не входив до складу слідчої групи / т.8, а. с. 76 /, від так не мав повноважень проводити будь - які слідчі дії у межах кримінального провадження № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року, тому складений ним протокол огляду від 07 лютого 2015 року суд присяжних визнає недопустимим доказом у справі.

З урахуванням докрити « плодів отруйного дерева » суд присяжних визнає недопустимими доказами, похідні дані, що були отриманні внаслідок проведеного слідчим ОСОБА_49 07 лютого 2015 року огляду місця події, а саме:

- висновок експерта № 212 від 18 березня 2015 року, яка проведена на підставі постанови слідчого ОСОБА_38. від 09 лютого 2015 року, відповідно до якої на брюках, що надані на дослідження, кров не знайдена / т. 3, а. с. 19 - 20 /.

При цьому, поза увагою суду присяжних не може залишитись той фак, що експертом була надана відповідь на питання, яке не ставилось на вирішення. Зокрема, відповідно до постанови старшого слідчого відділу СУ УМВС України в Полтавській області, майора міліції ОСОБА_38. від 09 лютого 2015 року на вирішенні експертам - імунологам Полтавського БСМЕ поставлено питання чи мається на представлених на дослідження штанях сліди крові. На дослідження експерту направлено пакет, в якому знаходиться штани / а. с. 18, т. 3 /.

Незважаючи на це, експерт надала відповідь на питання: Чи є на наданих на експертизу светрі ОСОБА_1 сліди крові, якщо так, то кому вона належить, людині чи тварині. Якщо людині, чи може вона походити від потерпілого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 .

Із дослідної частини цього висновку слідує, що речовий доказ доставлений 10 лютого 2015 року помічником слідчого ОСОБА_31 в двох поліетиленових пакетах, на одному з яких мається бірка з написом « МВС України Кременчуцький міський відділ УМВС України в Полтавській області № 1 », напис на бірці виконаний сірим чорнилом : « к/п № 12015170090000473 светер темно - зеленого кольору вилучений в ході затримання ОСОБА_1 від 06 лютого 2015 року Слідчий Підпис ОСОБА_44 / т.3, 19, зворот /.

На светрі, що наданий на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 , походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 20 /.

Таким чином, суд присяжних, констатує порушення експертом вимог ч. 1 ст. 242 КПК України, п. 1.3 Правил проведення судово - медичних експертиз / досліджень / у відділеннях судово - медичної імунології бюро судово - медичної експертизи № 6 від 17 січня 1995 року, є такою що проведена без відповідного рішення слідчого та з виходом експерта за межі своїх повноважень, що є додатковою підставою для визнання висновку експерта № 212 від 23 березня 2015 року недопустимим доказом у справі

- висновок експерта № 123 від 17 квітня 2015 року, відповідно до якого по передній поверхні светра справа і по передній поверхні правого рукава, виявлені групи слідів - помарок, подібних до крові. В області помарок вирізи тканини, зазначені як об`єкти № 1 і № 5 / рукав /. В об`єкті №1 кров може походити від ОСОБА_3 , у об`єкті № 5 кров може походити від ОСОБА_4 .

По передній поверхні светра справа, по низу, вирізи тканини / об`єкт № 2 / з мало вираженими помарками речовини подібної до крові. В обєктів № 2 кров може походити від ОСОБА_3 .

По задній поверхні зліва, біля бокового шва, виявлені дві групи помарок , обєкт № 3 і обєкт № 4. В об`єкті № 3 кров може походити від ОСОБА_3 , в об`єкті № 4 кров може походити від ОСОБА_4 .

Виявлені групи слідів є помарками крові, які могли утворитися при зіткненні з поверхнею покритою кров`ю / т.3, а. с. 177 - 179 /.

При цьому, ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2015 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта міліції ОСОБА_44 про надання тимчасового доступу до речей і документів, внесене у кримінальному провадженні № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України / зокрема, до светра з нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров 06 лютого 2015 року, вилученого у ОСОБА_1 , затриманого відповідно до ст. 208 КПК України в Кременчуцькому МВ УМВС України в Полтавській області; речей ОСОБА_1 , які 07 лютого 2015 року видані його матір`ю ОСОБА_32 за адресою: АДРЕСА_8 ; курточки дублянки чорного кольору, з наявним нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров, пари ботинок чорного кольору, які 07 лютого 2015 року вилучені у підозрюваного ОСОБА_1 за його добровільної згоди в Кременчуцькому МВ УМВС України в Полтавській області; кофти сірого кольору з капюшоном, з наявним нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров, штанів спортивного типу сірого кольору з наявним нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров, які 07 лютого 2015 року вилучені у підозрюваного ОСОБА_1 з його добровільної згоди в ІТТ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області /, відмовлено / т. 17, а. с. 205 - 208 /.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 лютого 2015 року клопотання слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта міліції ОСОБА_44 задоволено, накладено арешт на наступне майно підозрюваного ОСОБА_1 , зокрема:

- светр з наявним нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров, 06 лютого 2015 року вилучений у ОСОБА_1 , затриманого відповідно до ст. 208 КПК України в Кременчуцькому МВ;

- мобільний телефон « Nokia 1100 », ІМЕІ: НОМЕР_6 , з сім - картою « МТС » абонентського номеру: НОМЕР_9 ; мобільний телефон «Nokia 2700 - с », ІМЕІ: НОМЕР_7 , з сім - картою « Київстар » абонентського номеру НОМЕР_4 ; зарядний пристрій до мобільного телефону;

- брюки чорного кольору, 07 лютого 2015 року добровільно видані матірю ОСОБА_9 по АДРЕСА_8 ;

- курточку - дублянку чорного кольору з наявним нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров;

- пару ботинок чорного кольору, 07 лютого 2015 року добровільно видані ОСОБА_1 у Кременчуцькому МВ;

- кофту сірого кольору з капюшоном з наявним нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров; штани спортивного типу сірого кольору з наявним нашаруванням речовини бурого кольору , схожої на кров, 07 лютого 2015 року добровільно видані ОСОБА_1 в ІТТ Кременчуцького МВ.

Арештоване майно ухвалено передати на зберігання до камери речових доказів Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області / т. 2, а.с. 29-30 /.

Згідно повідомлення заступника начальника СУ ГУНП в Полтавській області, капітана поліції Позднякова Д., за наслідками проведення службового розслідування під час якого встановити місце знаходження мобільного телефону « Nokia 1100 », ІМЕІ: НОМЕР_6 з сім картою МТС абонентського номеру НОМЕР_9 ; мобільного телефону «Nokia 2700 - с », ІМЕІ: НОМЕР_7 з сім - картою « Київстар » абонентського номеру НОМЕР_4 , зарядного пристрою до мобільного телефону не представилось можливим.

Установлено факт порушення вимог ст.ст.98, 100 КПК України, положення « Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження », затвердженого постановою КМ України від 19 листопада 2021 року № 1104 в діях окремих працівників Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області/ нова назва - Кременчуцьке РУП /, однак питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності не вирішувалося у зв`язку з звільненням вказаних працівників із Національної поліції України / т. 18, а. с. 101; т. 19, а. с. 41 - 50 /.

У межах з`ясування фактичних обставин справи, судом присяжних також встановлено, що 07 лютого 2015 року, о 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, що слідує з реєстру матеріалів досудового розслідування № 12015170090000492 від 07 лютого 2015 року / т.15, 179 - 180, 205 - 208 /.

У період часу з 16 год. 35 хв. до 18 год. 15 хв. 07 лютого 2015 року старший слідчий - криміналіст відділу СУ УМВС України в Полтавській області, підполковник міліції ОСОБА_14 допитав ОСОБА_4 в якості підозрюваного у межах кримінального провадження № 12015170090000492 від 07 лютого 2015 року / т. 15, а. с. 224 - 228 /.

Поряд з цим, 07 лютого 2015 року у період часу з 18 год. 25 хв. до 18 год. 35 хв. у Кременчуцькому МВ УМВС України в Полтавській області свідок ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року добровільно видав свій одяг, в якому з його слів був одягнутий 05 лютого 2015 року: пару зимового взуття / ботинок /, чорного кольору, 42 розміру, з написом « Urcan Style for men », підштаники чорного кольору з написом на поясі « Vovoboy », на яких мається нашарування речовини бурого кольору, схожі на кров, в яких він був одягнутий 05 лютого 2015 року мобільний телефон « Samsung Duos GT - E 1182 » на дві сім - картки ІМЕІ № 1 НОМЕР_10 , ІМЕІ № НОМЕР_11 , з двома сім - картами « Київстар » № НОМЕР_12 - абонентський номер НОМЕР_13 , карткою « Life » № НОМЕР_14 , абонентським номером НОМЕР_15 , / т. 3, а. с. 14 /.

Суд присяжних звертає увагу на те, що згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 ОСОБА_4 набув статусу свідка 08 лютого 2015 року та додатково був допитаний 25 березня 2015 року, тобто станом на 07 лютого 2015 року такого статусу не мав.

08 лютого 2015 року у межах кримінального провадження № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року слідчий СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенант міліції ОСОБА_44 звернувся до слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з клопотанням, яке цього ж числа погоджено з прокурором прокуратури м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_28 про надання тимчасового доступу до речей ОСОБА_4 , які були видані ним добровільно: пару зимового взуття чорного кольору 42 розмірк з написом « Urcan Style for men », підштаники чорного кольору з написом на поясі « Vovoboy », на яких мається нашарування речовини бурого кольору, мобільний телефон « Samsung Duos GT - E 1182 » на дві сім - картки ІМЕІ № 1 НОМЕР_10 , ІМЕІ № НОМЕР_11 , з двома сім - картами « Київстар » № НОМЕР_12 - абонентський номер НОМЕР_13 , карткою « Life » № НОМЕР_14 , абонентським номером НОМЕР_15 , в яких ОСОБА_4 був одягнутий 05 лютого 2015 року / т. 17, а. с. 202 - 203 /.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2015 року, клопотання слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта міліції ОСОБА_44 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12015170090000492 від 07 лютого 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, - задовольнити.

Накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме пару зимового взуття чорного кольору 42 розміром з написом « Urcan Style for men », підштаники чорного кольору з написом на поясі « Vovoboy », на яких мається нашарування речовини бурого кольору, мобільний телефон « Samsung Duos GT - E 1182 » на дві сім - картки ІМЕІ № 1 НОМЕР_10 , ІМЕІ № НОМЕР_11 , з двома сім - картами « Київстар » № НОМЕР_12 - абонентський номер НОМЕР_13 , карткою « Life » № НОМЕР_14 , абонентським номером НОМЕР_15 , в яких ОСОБА_4 був одягнутий 05 лютого 2015 року, вилучені під час огляду місця події в приміщенні службового кабінету Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області / т.18, а. с. 72 - 73 /.

Поряд з цим, постановою старшого слідчого відділу СУ УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_38. від 09 лютого 2015 року, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12015170090000473, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, призначено судово медико - криміналістичну експертизу, на дослідження експертам надати підштаники ОСОБА_4 , на які, з метою збереження речових доказів у межах кримінального провадження № 12015170090000492 від 07 лютого 2015 року, накладено арешт.

Такі порушення вимог кримінального процесуального закону суд визнає істотними, оскільки вони перешкодили суду повно, об`єктивно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке відповідало б вимогам КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Зважаючи на те, що Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2015 року, у задоволенні клопотання слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області лейтенанта міліції ОСОБА_44 про тимчасовий доступ до речей та документів, внесене у кримінальному провадженні № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України відмовлено / т.17, а. с. 204 /, суд присяжних вважає недопустимим доказам у межах цього кримінального провадження наступні докази:

- висновок експерта № 211 від 12 березня 2015 року, відповідно до якого на підштаниках, що надані на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_4 . Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_3 виключається, походження цієї крові від ОСОБА_1 виключається. На парі ботинок, що надані на дослідження, кров не знайдена / т. 3, а. с. 15 - 17 /.

- висновок експерта № 73 - МК від 03 квітня 2015 року, згідно з яким судово - медико - криміналістичною експертизою підштаників ОСОБА_33 виявлені слідуючи сліди:

-по передній поверхні зліва й справа, і по задній поверхні справа виявлені сліди помарки, речовини подібної до крові, без визначення виду, з ділянками незначного просочення тканини, які могли утворитися, як від зіткнення з поверхнею покритою кров`ю, так і при попаданні рідкої крові на поверхню виробу;

-по передній поверхні зліва й справа, і по задній поверхні справа виявлені сліди - бризки речовини, подібної до крові, які летіли до поверхні підштаників під незначними кутами, в основному зверху вниз, де які зверху в них, справа наліво, при вертикальному розташуванні підштаників / т. 3, а. с. 165-166 /.

08 лютого 2015 року слідчий СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенант поліції ОСОБА_44, погодив у прокурора прокуратури м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_28 клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою / т. 3, а. с. 301 - 303; т. 15, а. с. 187 - 190 /.

Цього ж дня, о 18 год. 00 хв. клопотання вручено підозрюваному ОСОБА_1 у відсутність його захисника, участь якого, в даному випадку, є обов`язковою.

Як убачається з мотивувальної частини клопотання слідчого, підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доводиться зібраними в провадженні доказами:

-оглядом місця події від 06 лютого 2015 року, з якого вбачається, що по АДРЕСА_3 виявлено труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті;

- оглядом трупа від 06 лютого 2015 року з ознаками насильницької смерті;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_34 від 06 лютого 2015 року та даними ним показаннями;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_35 від 06 лютого 2015 року та даними нею показаннями;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 06 лютого 2015 року та даними нею показаннями;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_36 від 06 лютого 2015 року та даними ним показаннями;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07 лютого 2015 року та даними нею показаннями;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 07 лютого 2015 року та даними ним показаннями;

-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ст. 208 КПК України та вилученого в ході особистого обшуку одягненому на ньому светрі з наявним нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров;

-протоколом огляду місця від 07 лютого 2015 року, в ході якого у підозрюваного ОСОБА_1 вилучено куртку та пару чобіт з наявними нашаруваннями речовини бурого кольору;

-протоколом огляду місця від 07 лютого 2015 року в ході якого в ІТТ Кременчуцького МВ вилучено одяг у підозрюваного ОСОБА_1 , а саме кофту та спортивні штани;

-речовими доказами; вилученими речами.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у межах кримінального провадження № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року свідок ОСОБА_4 був допитаний 08 лютого 2015 року та взагалі відсутні дані про допит свідка ОСОБА_9 07 лютого 2015 року.

Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2015 року, клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта поліції ОСОБА_44 задоволено, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою / т. 2, а. с. 79 - 80; т. 3, а.с.299-300 /.

При цьому, скасування ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу підозрюваного не входить до компетенції суду першої інстанції, а відтак позиція обвинуваченого в цій частині є неспроможною.

Разом з цим, 09 лютого 2015 року ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта міліції ОСОБА_44 задоволено, до ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 12015170090000492 від 07 лютого 2015 року обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання / т. 17, а. с. 68 - 69 /.

Відповідно до постанови прокурора прокуратури м. Кременчука Полтавської області, юриста 3 класу ОСОБА_28 від 10 лютого 2015 року, виділено з матеріалів досудового розслідування за № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року копії матеріалів досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України:

-протокол огляду місця події від 06 лютого 2015 року за адресою: АДРЕСА_4 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 06 лютого 2015 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_37 від 06 лютого 2015 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 06 лютого 2015 року;

-протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 від 08 лютого 2015 року

з приєднанням їх до матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого У ЄРДР № 12015170090000492 від 07 лютого 2015 року.

Копію постанови ухвалено долучити до матеріалів кримінального провадження № 12015170090000492 від 07 лютого 2015 року / т. 9, а. с. 69 - 71, а. с. 117 -119; т. 10, а. с. 125 - 126 /.

Дані про прийняте в ході досудового розслідування у межах кримінального провадження № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року рішення у вигляді виділення копій відповідних матеріалів Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить.

Вказана постанова відкрита лише захиснику обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокату Радченку В.О. 28 травня 2019 року, що слідує із змісту повідомлення прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Семеняченко Н. про відкриття додаткових матеріалів сторони обвинувачення у кримінальному провадженні № 12015170090000473 відносно ОСОБА_1 відповідно до ч. ч. 9, 11 ст. 290 КПК України / т. 9, а. с. 68; т. 10 а. с. 124 /.

При цьому, суд присяжних звертає увагу на це один примірник такого повідомлення від 28 травня 2019 року, що міститься в матеріалах справи, відповідно до якого доступ до даної постанови 28 травня 2019 року надано як обвинуваченому та і представнику потерпілої - адвокату Цвик М.В., про що свідчать їх підписи / т.9, а. с. 116 /.

Відповідно до ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2015 року, клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта поліції ОСОБА_44 задоволено, останньому надано тимчасовий доступ до речей потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться у приміщенні моргу Кременчуцького міжрайонного відділення Полтавського обласного бюро судово - медичних експертиз, а саме:

- куртку сіро - болотного кольору, сумку спортивного типу темно - синього кольору з червоними вставками, кофту спортивну із застібкою блискавка, кофту синього кольору з жовтими вставками, сорочку голубого кольору, кофту бордового кольору, майку чорного кольору, штани спортивні чорного кольору, штани спортивні темно - синього кольору, труси чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, ботинки чорного кольору, в яких потерпілий ОСОБА_3 був одягнутий під час доставки його трупу до приміщення моргу;

- зразки нігтів та волосся ОСОБА_3 , які відібранні в приміщенні моргу Кременчуцького міжрайонного відділення Полтавського обласного бюро судово - медичних експертиз та перебувають у розпорядженні моргу.

На виконання вказаної ухвали слідчого судді, 10 лютого 2015 року старшим слідчим - криміналістом відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_14 у приміщенні моргу Кременчуцького міжрайонного відділення Полтавського обласного бюро судово - медичних експертиз у присутності судового експерта ОСОБА_22 були вилучені речі, що вказані в ухвалі слідчого судді від 09 лютого 2015 року / т. 2, а. с. 45- 47 /.

Оскільки слідчий ОСОБА_14 входив до складу слідчої групи, суд присяжних не вбачає підстав для визнання протоколу вилучення від 10 лютого 2015 року недопустимим доказом у справі.

Відповідно до висновку експерта № 241 від 10 березня 2015 року, на спортивних штанях темно - синього кольору та штанях спортивних, чорного кольору, виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 . Походження крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 69-71 /.

Згідно з висновком експерта № 331 від 25 березня 2015 року, на спортивних штанях синього кольору, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 та її походження від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 91 - 93 /.

У відповідності до висновку експерта № 122- МК від 17 квітня 2015 року, проведенням судово - медико - криміналістичної експертизи штанів ОСОБА_3 , виявлено, що на штанях по передній і задній поверхні зліва і справа, виявлені помарки речовини подібної до крові, які більш виражені в області переднього серединного шва в області шва сидіння. Данні помарки, без визначення виду, могли утворитися як при зіткненні з поверхнею, покритою кров`ю, так і при попаданні рідкої крові на поверхню штанів / т. 3, а. с. 168 - 169 /.

Відповідно до висновку експерта № 240 від 11 березня 2015 року, на ботинках чорного кольору, в яких був одягнутий ОСОБА_3 та які надані на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити від останнього та виключається її походження від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 / т. 3, а. с. 74-76 /.

Згідно з висновком експерта № 122- МК від 17 квітня 2015 року, проведенням судово - медико - криміналістичної експертизи взуття ОСОБА_3 , виявлено, що на правому і лівому сапожкові, на підошвенній поверхні в області носкової частини на передній боковій поверхні підошви правого сапожка виявлені помарки речовини, подібної до крові, які могли утворитися при контакті з закривавленою поверхнею / т. 3, а. с. 168 - 169 /.

У відповідності з висновком експерта № 330 від 25 березня 2015 року, на кофті коричневого кольору, сорочці та майці, в яких був одягнутих ОСОБА_3 , знайдено кров людини, яка може походити від останнього. Походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виключається / т. 3, а. с. 79 - 82 /.

Відповідно до висновку експерта № 329 від 25 березня 2015 року на куртці, спортивній кофті, кофті бордового кольору, в які був одягнутий ОСОБА_3 , знайдена кров людини, яка походить від останнього та виключається походження цієї крові від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 / т. 3, а. с. 85-88 /.

За даними висновку експерта № 121 - МК від 17 квітня 2015 року, проведенням судово - медико - криміналістичної експертизи одягу ОСОБА_3 виявлено:

-на куртці: по передній і задній поверхні справа і зліва, по передній і задній поверхні рукавів, на внутрішній поверхні планки застібки і на підкладці виявлені сліди - помарки, з незначним просоченням тканини речовиною подібною до крові. Дані сліди, без визначення виду, які могли утворитися як від зіткнення з поверхнею покритою рідкою речовиною подібної до крові, так і при попаданні речовини на поверхню куртки;

по передній поверхні лівого рукава, виявлені сліди - бризки, які летіли до поверхні куртки під незначними кутами, справа наліво;

по задній поверхні зліва, виявлені помарки - мазки, які утворилися внаслідок ковзного дотику з предметом, між якими була незначна кількість рідкої речовини, подібної до крові.

-на спортивній кофті: в області коміра і планок застібки, по передній і задній поверхні кофти і рукавів, виявлені плямисті ділянки просочень тканини, з послідуючим утворенням різносторонніх мазків;

по передній поверхні, у нижнього краю застібки « блискавка » поверхневе скупчення речовини, подібної до крові, з утворенням вертикальних і відхилених вліво потьоків;

по передній і задній поверхні кофти і рукавів, виявлені множинні сліди - краплі. Дані сліди у вигляді просочення тканини, крапель і скупчення крові по передній поверхні, з утворенням вертикальних і відхилених у ліво потьоків, могли утворитись при виділенні рідкої речовини подібної до крові з вище розташованих частин / при наявності рани /, тіла людини;

по передній і задній поверхні кофти і рукавів виявленні множинні сліди бризги, різної форми і розмірів , які летіли до поверхні кофти під різними кутами, з різних сторін;

по краях бокових кишень , по зовнішній і внутрішній поверхні, виявлені помарки - мазки, які утворилися внаслідок тертя при зіткненні з поверхнею, між якими була рідка речовина, подібна до крові.

-на кофті бордового кольору: по внутрішній поверхні коміра і в області лінії згину коміра, по зовнішній і внутрішній поверхні планок застібки, по передній і задній поверхні кофти, виявлені ділянки просочення тканини, речовиною подібною до крові, які могли утворитися як від зіткнення з поверхнею покритою рідкою речовиною подібної до крові, так і при попаданні речовини на поверхню виробу з вище розташованих частин / при наявності рани / тіла людини.

-на штанях / спортивних /: по передній поверхні зліва, по низу штанів зліва і справа, і по задній поверхні зліва і справа виявлені ділянки просочень тканини, які могли утворитися як при попаданні рідкої речовини, подібної до крові на поверхню виробу, так і при контакті з закривавленим предметом;

по передній і задні поверхні штанів виявлені сліди - краплі, де які зливаються між собою, утворюючи сполучення крапель з просоченням тканини, які утворилися при паданні крапель рідкої речовини, подібної до крові, з різної висоти падіння;

по задній поверхні штанів, більш справа і по передній поверхні, виявлена незначна кількість хаотично розташованих бризок, які летіли різнонаправлено, під різними кутами до поверхні штанів.

-на кофті сіро - коричневого кольору: по краю горловини, по низу рукавів, по передній і задній поверхні виробу виявлені помарки речовини подібної до крові, без визначення виду, які могли утворитися від зіткнення з поверхнею покритою рідкою речовиною подібної до крові.

-на сорочці: по всій поверхні коміра, з переходом на передню поверхню сорочки і планки застібки виявлено просочення тканини, яке розповсюджується зверху вниз і островчаті ділянки просочення речовиною подібною до крові, з наявністю по краях різносторонніх мазків. Дані сліди могли утворитися при виділенні рідкої речовини подібної до крові з вище розташованих частин / при наявності рани / тіла людини, з послідуючим утворенням мазків;

просочення тканини в області манжетів правого і лівого рукава, по зовнішній і внутрішній поверхні, з наявністю мазків, і ділянки просочень тканини, з наявністю чисельних, різносторонніх мазків, по передній і задній поверхні, по низу сорочки, могли утворитись як при попаданні рідкої крові на поверхню сорочки з послідуючим утворенням мазків, так і при контакті з закривавленим предметом;

по задній поверхні сорочки, виявлена помарка з поверхневим просоченням тканини без визначення виду;

по низу правого рукава, виявлено п`ять слідів - відбитків, малюнок яких подібний до трикотажного, перлеподібного переплетіння. Дані відбитки утворилися внаслідок статичного контакту закривавленого предмету, яким міг бути одяг, зволожений речовиною, подібною до крові.

-на майці: по краях горловини і по передній поверхні майки виявлені ділянки просочень тканини речовиною подібною до крові, з просоченням тканини зверху вниз, які по формі локалізації подібні до просочень тканини на кофті бордового кольору / т.3, а. с. 171 - 175 /.

10 лютого 2015 року заступник начальник відділу СУ УМВС України в Полтавській області, підполковник міліції Нездійминога В.М. у відповідності з вимогами ст.ст. 39, 214 КПК України доручив старшому слідчому криміналісту відділу СУ УМВС України в Полтавській області, підполковнику міліції ОСОБА_14 провести досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015170090000473 за ознаками злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України / т.18, а. с. 10 /.

10 лютого 2015 року у період часу з 09 год. 00 хв. до 09 год. 20 хв. у відсутності понятих у приміщенні Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області за участю спеціаліста - фельдшера ІТТ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області за добровільної згоди ОСОБА_4 були відібрані біологічні зразки - крові / т. 2, а. с. 92 /.

Цього ж дня у період часу з 09 год. 25 хв. по 09 год. 35 хв. за відсутності понятих та захисника у приміщенні ІТТ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області за добровільної згоди ОСОБА_1 у останнього були відібрані зразки крові / т. 2, а. с. 93 /.

Відповідно до висновку експерта № 210 від 06 березня 2015 року, кров трупа ОСОБА_3 належить до І групи, якій властивий антиген Н, кров ОСОБА_1 належить до ІІ групи, якій властивий антиген А, кров ОСОБА_4 належить до ІІІ групи, які властиві антиген В / т. 2, а. с. 95 - 96 /.

Суд не приймає до уваги посилання обвинувачення про незаконність винесення старшим слідчим відділу СУ УМВС України в Полтавській області, майором поліції ОСОБА_38 постанови про призначення судової імунологічної експертизи від 09 лютого 2015 року, з огляду на те, що в ній не зазначено, що на дослідження експертів надано й зразки крові ОСОБА_4 / т. 2, а. с. 94 /, оскільки відповідно до дослідної частини висновку експерта № 210 від 06 березня 2015 року вбачається, що 02 березня 2015 року слідчим СУ УМВС ОСОБА_51 доставлені речові доказаи в чотирьох згортках з білого кольору, в тому числі й зразки - крові ОСОБА_4 /т.2, а. с. 95, зворот /.

Чинним кримінально - процесуальним законом не передбачено обов`язкової участі понятих під час відібрання біологічних зразків для проведення експертизи, відсутність понятих під час цієї слідчої дії не є підставою для визнання висновку експерта недопустимим доказом

До того ж відбирання біологічних зразків у особи не відноситься до так званих неповторюваних процесуальних дій і за потреби може проводитись повторно стільки разів, скільки це буде потрібно. А тому відбирання біологічних зразків у особи без участі понятих й захисника не вказує на порушення як вимог ч. 3 ст. 245 і ст. 241 КПК у їх взаємозв`язку, так і приписів ч. 7 ст. 223 КПК.

Більше того, із матеріалів же кримінального провадження убачається, що відбирання біологічних зразків у обвинуваченого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 було здійснено відповідно до вимог ст. 245 КПК на підставі постанови прокурора від 09 лютого 2015 року та за наявності добровільної згоди останніх, що засвідчено їх підписами у протоколі добровільного надання зразків для експертизи. Проте у ході судового розгляду захисник обвинуваченого заявив клопотання про визнання ряду судових експертиз недопустимими, вказуючи, що вони проведені на підставі біологічних зразків, відібраних у ОСОБА_1 , зокрема, з порушенням вимог КПК. Вирішуючи питання допустимості доказів, суд присяжних не знаходить підстав, передбачених ст. 87 КПК, для визнання заявлених захисником судових експертиз недопустимими.

Як обвинувачений, так і сторона захисту також наполягала на недопустимості як доказу протоколу проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_4 , оскільки проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення показань свідком. Більше того, слідчий експеримент був проведений в житлі без ухвали слідчого судді, що є істотним порушенням прав і свобод людини відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України.

Надаючи оцінку зазначеному доказу, суд присяжних виходить виходить з наступного.

Так, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю свідка слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії. Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь свідка у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

За правилами ч. 5 ст. 240 КПК України, слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільної згоди особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

10 лютого 2015 року у період часу з 14 год. 30 хв по 15 год. 53 хв. старший слідчий - криміналіст відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ УМВС України в Полтавській області, підполковник поліції ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 12015180090000473 від 06 лютого 2015 року, у присутності понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , за участю спеціаліста, який застосовував відеозйомку слідчої дії ОСОБА_38 та судово - медичного експерта ОСОБА_22 , провів слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_4 , який добровільно на місці, що по АДРЕСА_4 , вказав на обставини спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень / т. 2, а. с. 48 - 63; т. 3, а. с. 232-диск; т. 5, а. с. 225 - 232 /.

Таким чином, в порушення вимог ч. 5 ст. 240 КПК України слідчий експеримент був проведений у житлі без попереднього дозволу суду, що у відповідності з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 87 КК України є істотним порушенням прав і свобод людини, а відтак недопустимим доказом у справі.

При цьому, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.

Як убачається із змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 10 лютого 2015 року, потерпіла ОСОБА_6 була відсутня.

Разом з цим, суд присяжних вважає, що відсутність у протоколі відомостей про повну послідовність проведення слідчого експерименту, на що у межах судового слідства звертав увагу обвинувачений, та його результати не є самостійною підставою для його визнання недопустимим доказом, оскільки до протоколу долучено відеозапис, на якому ці дані зафіксовано.

Під час проведення слідчого експерименту було застосовано відеозапис цифровою відеокамерою « Панасонік VOR - 250 EES », хоча із відтвореного в судовому засіданні відеозапису слідує, що слідча дія фіксувалася за допомогою відеокамери « Сони ».

У протоколі відсутні технічні характеристики відеокамери, якою здійснювалась зйомка, зокрема, у якому форматі здійснюється відеозапис, режим зйомки, заводський та інвентаризаційний номери, відсутні дані матеріальний носій інформації / накопичувач даних /, на який здійснювалсь відеозйомка, його назва, індивідуальні ознаки, технічні характеристики.

Оскільки на СД - диску містяться копії оригінальних відео записів, матеріали досудового розслідування не містять жодних даних про обставини копіювання відеозапису, про уповноважену службову особу та умови, за яких здійснювалось копіювання, чи було забезпечено неможливість спотворити, підмінити, знищити чи пошкодити файли при їх копіюванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КПК України, прокурор вживає заходів для збереження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів.

Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому КПК України.

Вказані порушення та недоліки викликають обґрунтований сумнів у цілісності, достовірності та автентичності відеозапису, який більше того проводив не спеціаліст, а слідчий ОСОБА_38

При цьому, суд присяжних звертає увагу, що примірники даної слідчої дії, що знаходься в тому № 2 і 5 суттєво відрізняються між собою за своїм змістом, при тому, що примірник у томі № 5 підписаний лише слідчим ОСОБА_14 та не підписаний іншими учасниками судового провадження.

Поряд з цим, суд присяжних звертає увагу на той факт, що, надаючи показання під час слідчого експерименту, свідок ОСОБА_4 не конкретизував механізм нанесення ОСОБА_3 . ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, а лише констатував такі факти.

Відповідно до висновку експерта № 70/2 від 21 березня 2015 року, на підставі проведеної судово - медичної експертизи трупу ОСОБА_3 , 1970 року народження, даних слідчого експерименту від 10 лютого 2015 року за участю свідка ОСОБА_4 судово - медичний експерт Кременчуцького міжрайонного відділення обласного бюро СМЕ ОСОБА_22 констатував, що в показах зазначеного свідка під час проведення слідчого експерименту механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не вказаний / т. 2, а. с. 23 /.

З огляду на те, що чинним КПК не передбачено обов`язкового залучення захисника підозрюваного до участі у слідчому експерименті, на що вказував ОСОБА_1 під час судового слідства протокол цієї слідчої дії, на думку суду присяжних, не може бути визнаний недопустимим доказом з огляду на цю підставу.

Свідок обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Соснівка Кременчуцького району Полтавської області, про що складено актовий запис про смерть № 4 / т.4, а. с. 233, 234 /.

З відтвореного у судовому засіданні технічного запису допиту вказаного свідка Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області, що мало місце 27 липня 2016 року / т.3, а. с. 233, зворот /, слідує, що на початку лютого, точної дати не пам`ятає, повернувся до дому рано.

Близько 12 - 13 години зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про намір прийти до будинку, в якому вони разом проживають, щоб забрати деякі речі. Зателефонував ОСОБА_1 , який у даному будинку проживає з осені 2014 року, та попросив його придбати пляшку горілки. Хто перший прийшов до будинку ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 не пам`ятає. ОСОБА_3 , який мав відкриту форму туберкульозу, проживав один, оскільки його мати та сестра проживали за межами країни, а шлюб з дружиною був розірваний.

Приводом розпивання спиртних напоїв стало народження знайомою дитини. Після того, як була розпита пляшка горілки, ОСОБА_1 знову пішов до магазину за спиртним. Повернувшись, ОСОБА_1 приніс пляшку горілки та вина.

Випивши пляшку вина, що мало місце близько 16 години, переодягнувся та поїхав на « Пивазавод » до знайомої ОСОБА_7 . Придбавши по дорозі квіти, зайшов до ОСОБА_7 , привітав її та приблизно о 18 години поїхав до дому.

Зайшовши до будинку, побачив на кухні ОСОБА_1 , який сидів за столом та ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного спяніння та сидів на підлозі біля холодильника. При цьому, на голові було садно та текла кров. Видимих тілесних ушкоджень на ОСОБА_1 , який передував у стані легкого алкогольного спяніння, не було. ОСОБА_3 просив ОСОБА_1 зупинитись. На запитання, що сталось, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не відповіли. При цьому, ОСОБА_1 був обурений на ОСОБА_3 , причини чого невідомі. Переодягнувшись, повернувся до кухні, де ОСОБА_3 казав, що хоче вийти на вулицю та подихати свіжим повітрям.

Через 30 - 60 хвилин ОСОБА_1 з невідомих причин напав на ОСОБА_3 та наніс два чи більше ударів по спині пластиковую палицею від плінтуса.

Намагаючись припинити бійку, ОСОБА_1 випадково наніс йому удар по ліктю.

Заспокоївшись, ОСОБА_1 мав розмову з ОСОБА_3 та орієнтовно через 30 хв., можливо менше вони почали сваритись. Відчинивши льох, ОСОБА_1 штовхнув ногою туди ОСОБА_3 , який відносно нього перебував спиною у сидячому положенні, стрибнувши також до нього.

Залізши до льоху, змусив їх звідти вилізти. Коли ОСОБА_1 виліз, він почав кидати по ОСОБА_3 скляні банки,які брав з полиці льоху. При цьому, деякі банки розбивались, а деякі ні.

Піднявши тіло ОСОБА_3 , оскільки він був дуже побитий, ОСОБА_1 допоміг його витягти у приміщення кухні, де мали між собою розмову. При цьому, ОСОБА_3 постійно щось шепотів.

Оскільки ОСОБА_3 виявляв намір вийти на вулицю, вони його вивели на поїжджу частину дороги, попередньо допомігши йому одягнутись, при цьому, ОСОБА_1 наносив удари ногою по спині. Власне ОСОБА_1 перекинув ОСОБА_3 через плече на поніс на вулицю. Останній самостійно з огляду на стан спяніння не міг пересуватись.

Вказати точну кількість нанесених ОСОБА_1 ударів ОСОБА_3 вказати не зміг, але здебільшого вони приходились по тулубу.

ОСОБА_1 ніс ОСОБА_3 на плечах до перехресття дороги, що поблизу з будинком, де дорога йде в напрямку « Молокозавода » приблизно на відстані 30 - 50 метрів від місця проживання. У весь цей час, він підтримував голову ОСОБА_3 . Було слизько та багато снігу. На перехресті залишили ОСОБА_3 , пульс якого натой час прослуховувався, на купі гілок, щоб той не упав до канави.

Після чого, ОСОБА_1 зателефонував до швидкої допомоги, залишивши останнього, повернулися до будинку, де ОСОБА_1 ліг спати, а він переодягнувшись, поїхав до ОСОБА_7 , що було близько 02 години

Приїхавши до ОСОБА_7 , розповів, що ОСОБА_1 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , у звязку з чим вони його винесли з будинку та залишили на вулиці. ОСОБА_7 вмовила повернутись на місце, де вони залишили ОСОБА_3 та пересвідчитись чи приїздила швидка допомога. Близько 02 год. 45 хв. пішов від ОСОБА_7 , на маршрутному таксі, попередньо випивши кави, пішов на місце, де вони залишились ОСОБА_3 , підійшовши до нього, що було близько 04 години ранку, дотронувся, зрозумів, що він був без ознак життя.

Розбудивши ОСОБА_1 , він почав прибирати на кухні, а саме рушником, яким витирав кров на лобі ОСОБА_3 та старою ганчіркою, почав витирати плями крові, що були на холодильнику, під вішалкою на підлозі. При цьому, підлогу не мив. Кров витирав, щоб не побачила сусідка, адже він раніше судимий за злочин, у вчиненні якого наразі обвинувачують ОСОБА_1 .

Близько 08 години, ОСОБА_1 зібрав речі та пішов з будинку у невідомому напрямку. При цьому, ОСОБА_39 був одягнутий у сірі штани та светр сіро - синього кольору.

Коли приїхали поліції, останні забрали деякі речі, в тому числі й палицю, та відвезли його до райвідділу поліції. При цьому, він був одягнутий в тріко, брюки, черевики та кофту сірого кольору.

Конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник із - за того, що ОСОБА_3 не хотів, щоб ОСОБА_1 проживав у, належному йому, будинку. На цій підставі у нього також виникали конфлікти з ОСОБА_3 . Плату за проживання він здійснював як за себе, так і за ОСОБА_1 . Коли перебували всі разом вдома конфліктів не було. ОСОБА_3 коли вживав спиртні напої був спокійний, але постійно щось бормотав. Раніше сварки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 траплялися, але лише словесні.

Чому не дочекалися працівників поліції, пояснити не зміг.

Кофту та черевики, на яких була кров, викинув.

Куртка ОСОБА_3 була одягнута на ньому після того, як його залишили, вона висіла на одному плечі у нього трохи зліва. З моменту виклику швидкою допомоги і до моменту коли повернувся до ОСОБА_3 пройшло приблизно дві години. З моменту як залашили ОСОБА_3 положення його трохи змінилось, він був похилений на бік.

За даними Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру від 28 квітня 2017 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на лікуванні у стаціонарному відділенні з 12 вересня 2014 року по 05 лютого 2015 рік.

Таке лікування передбачало постійне перебування хворого у медичному закладі, але 05 лютого 2015 року хворий самостійно залишив стаціонарне відділення та був виписаний за порушення лікарняного режиму / т. 5, а. с. 143, 155 /.

За даними рапорта о/у СКР Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта поліції Мусієнка Е.О., виконуючи доручення слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта міліції ОСОБА_44 були б проведення оперативно - розшукові заходи, направлені на встановлення місця знаходження одягу , в якому знаходились ОСОБА_1 та ОСОБА_4 05 лютого 2015 року, зокрема була перевірена місцевість та сміттєві контейнери по маршруту пересування ОСОБА_4 , також оглянута територія сміттєзвалища на Деївській горі, але встановити місцезнаходження одягу не вдалося. З приводу встановлення свідків злочину проводилися бесіди з мешканцями АДРЕСА_4 , але встановити свідків злочину не вдалося / т. 16, а. с. 111 /.

Разом з цим, судом присяжних встановлено, що 26 березня 2015 року між прокурором прокуратури м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_28 та підозрюваним ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 12015170090000492 від 07 лютого 2015 року укладено угоду про визнання винуватості / т. 15, а. с. 172 - 175 /.

27 березня 2015 року слідчим СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенантом міліції ОСОБА_44 складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015170090000492 від 07 лютого 2015 року, який цього ж дня затверджений прокурором прокуратури м. Кременчука ОСОБА_28 / т. 15, а. с. 170 - 171 /.

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 травня 2015 року, який набрав законної сили 08 червня 2015 року, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену обвинуваченим ОСОБА_4 , та прокурором прокуратури м. Кремечука ОСОБА_28 від 26 березня 2015 року у межах кримінального провадження № 12015170090000492 / т. 1, а. с. 153 - 155; т. 3, а. с. 230; т. 3 а. с. 333-335; т.15, а.с. 176 - 178 /.

Як наслідок ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, та призначено узгоджене сторонами покарання у виді 3 років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Відповідно до мотивувальної частини вироку суду, обвинувачений ОСОБА_4 05 лютого 2015 року, близько 14 години разом з ОСОБА_1 , відносно якого порушено кримінальне провадження, та ОСОБА_3 розпивали спиртні напої за адресою свого проживання, що по АДРЕСА_4 . Близько 16 години ОСОБА_4 поїхав до своєї знайомої, що проживає за адресою: АДРЕСА_12 , а ОСОБА_1 з ОСОБА_3 залишились розпивати спиртні напої.

Близько 18 години, обвинувачений ОСОБА_4 повернувся до дому та побачив, що на підлозі в кухні лежав ОСОБА_3 з ранами на голові, з яких ішла кров та над ним стояв ОСОБА_1 . Після чого, ОСОБА_1 відчинив люк льоху на кухні та скинув ОСОБА_3 до нього, куди в подальшому спустився та почав наносити останньому удари скляними банками та дерев`яною палицею по голові.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 допоміг потерпілому ОСОБА_3 вилізти з підвального приміщення на кухню, де ОСОБА_1 наніс ще не менше двох ударів ОСОБА_3 ногами по тулубу.

В подальшому біля 01 години 06 лютого 2015 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_40 одягли ОСОБА_3 та винесли на вулицю в район будинку АДРЕСА_3 , де ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Після чого, ОСОБА_1 з місця події зник, а ОСОБА_4 заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_1 приховати особливо тяжкий злочин, діючи умисно, приховав сліди злочину в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме замивав сліди крові на місці події та викинув у смітник предмети одягу, на яких могли залишитись сліди крові ОСОБА_3 .

За змістом ч. 2 ст. 290 КПК України презюмується, що відкриття має бути здійснено до початку судового розгляду, оскільки сторони мають право на час бути готовими до проведення змагального процесу - мати заперечення на доводи сторони обвинувачення та навпаки.

Однак, за правилами частин 11, 12 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадженні зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містять в них, як доказ.

Всупереч вимог зазначеної статі, стороною обвинувачення вирок суду відносно ОСОБА_4 у порядку ч. 11 ст. 290 КК України з можливостями / правами / визначеними ч. 3, 4 ст. 290 КПК України та дотриманням права на захист й рівності і змагальності сторін не відкрився стороні захисту,а лише був підставою для відводу судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Каліновської Е.І. від розгляду матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 / т. 1, а. с. 159 /, тому суд вважає вказаний доказ недопустимим і відомості, які він містить, не можуть бути покладений в основу прийнятого судом рішення.

Свідок обвинувачення ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_16 від 29 січня 2016 року, виданим Автозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області / т. 1, а. с. 244 /.

23 червня 2015 року свідок ОСОБА_5 надала Автозаводському районному суду м. Кременчук Полтавської області свідчення, які були відтворенні за клопотанням сторони обвинувачення у судовому засіданні.

Зокрема, свідок ОСОБА_5 вказала на те, що вона обвинуваченого не знає. ОСОБА_3 знає так як являються сусідами, проживають в будинку на дві квартири, мають спільне подвіря. ОСОБА_3 ніде не працював, часто випивав, останнім часом хворів на туберкульоз. У місцях відбування покарання був у зв`язку з несплатою аліментів. До нього систематично приходили друзі, з якими спільно розпивали спиртні напої. Періодами у його будинку проживали люди. Приблизно 1.5 - 2 роки проживав ОСОБА_41 . Потім з`явився та почав проживати ОСОБА_1 , приблизно за два місяця до події. ОСОБА_4 працював водієм. З приводу ОСОБА_43 не відомо чи працював чи ні. ОСОБА_3 отримував кошти за своє проживання та утримання від матері, яка проживає в Ізраілі. ОСОБА_4 змушував ОСОБА_3 працювати, допомагати по господарству. Останній раз ,коли бачила ОСОБА_3 казав що загубив телефон та що йому не може зателефонувати його мати. Останній раз коли бачила ОСОБА_3 всі троє були вдома. ОСОБА_4 вказував на те, що шукає собі нове житло для проживання.

Приблизно о 01 год. 30 хв. в ночі почав гучно гавкати собака, але ніхто не звернув уваги, а вже в ранці приїхала поліція. В момент події нічого чутно не було, була цілковити тишина в будинку ОСОБА_3 . З приводу конфліктів про житло між ОСОБА_3 і його співмешканцями нічого не відомо. Про подію, яка сталася дізналася від працівників міліції. Вранці коли прокинулись і вийшла на вулицю хвіртка у двір була відчинена повністю.

При цьому, суд присяжних зазначає, що засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах, що кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 750/5745/15-к / провадження № 51-10195 км 18 /.

Таким чином, положення ч. 4 ст. 95 КПК України, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі.

З урахуванням викладеного, суд присяжних приходить до висновку, що показання померлих свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які вони надавали під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити їх явку під час цього судового розгляду, тому вважає твердження обвинуваченого та його захисника в цій частині неспроможними.

Допитаний у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_15 / дистанційно / суду пояснив, що померлий ОСОБА_3 був його сусідом, який проживав у квартирі АДРЕСА_4 . ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, до квартири постійно приводив сторонніх осіб.

06 лютого 2015 року, близько 06 год. 30 хв. разом з дружиною та під супроводом працівників поліції пішли на місце, де було виявлено труп ОСОБА_3 . Спочатку не впізнав ОСОБА_3 , оскільки його лице було закривавлене, згодом здогадався, що то він.

Після чого, пішли у , належну ОСОБА_3 , квартиру, де також перебував і ОСОБА_4 , який винаймав у ОСОБА_3 житло протягом останнього року. Натомість ОСОБА_1 проживав близько двох місяців. Особисто з останнім не спілкувався, будь - яких конфліктів не було.

Згодом дружина повідомила, що вночі голосно гавкала собака, визирнувши у віно, побачила, що у сусідів світилось.

Був запрошений у якості понятого при огляді трупа та слідчого експерименту із ОСОБА_4 , який вказав, що в той день якась знайома народила дитину, поводив себе спокійно, тиск на нього не з боку працівників поліції не чинився. Пам`ятає, як ОСОБА_4 акцентував увагу слідчого на тому, що він відлучався з будинку та їздив до дружини. При цьому, він весь час знаходився у коридорі, де знаходиться газовий котел.

При цьому, коли відбувався огляд трупа ОСОБА_3 . ОСОБА_4 не було, він знаходився у квартирі разом з працівниками поліції. Поблизу місця виявлення трупу, на колії від машин були сліди крові.

Процесуальні документи, складені слідчими, підписував, але які саме не пам`ятає.

Про те, що його син являється співробітником поліції слідчому не повідомляв.

При цьому, суд присяжних вважає, що проведення допиту свідка у режимі відеоконференці не вплинуло на ефективність участі сторони захисту в судовому процесі та не перешкодило реалізації прав обвинуваченого, у тому числі права на допит свідка, відтак підстави для визнання показань свідка ОСОБА_15 недопустимими доказами відсутні.

Пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_15 спростовують твердження обвинувачення, що під час огляду трупу був присутній й ОСОБА_4

Допитана у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_7 вказала на те, що їй нічого не відомо з приводу досліджуваних судом подій.

Відомо лише, що ОСОБА_4 , з яким на той час мала близькі відносини, протягом тривалого часу винаймав житло у ОСОБА_3 . Згодом ОСОБА_4 запросив пожити і ОСОБА_1 , який проживав у квартирі ОСОБА_3 орієнтовано три місяці. При цьому, ОСОБА_3 , який постійно зловживав спиртними напоями, висловлював побоювання відносно ОСОБА_1 , в чому саме були ці побоювання пояснити не змогла. ОСОБА_3 перебував на утриманні у ОСОБА_4 . Відвідувала ОСОБА_4 та ОСОБА_1 десь раз у тиждень.

На початку лютого 2015 року, точної дати не пам`ятає, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 прийшли до неї до дому, пробувши хвилин 20 - 30 пішли. При цьому, вони перебували у стані алкогольного спяніння.

Вночі знову приходив ОСОБА_4 , який був одягнутий у светр, дублянку та штани, говорив, що гуляв містом.

Наразі брат ОСОБА_34 перебуває на території Російської Федерації.

За даними рапорта оперуповноваженого СРЗПО ВКП Кременчуцького РУП, лейтенанта поліції ОСОБА_52, свідок обвинувачення ОСОБА_34 протягом останніх чотирьох років працює за кордом, відтак не може прибути до суду / т. 16, а. с. 241, т. 17, а.с.51 /

З огляду на вказані обставини, сторона обвинувачення відмовилася у судовому засіданні на допиті свідка ОСОБА_34 .

Надаючи оцінку показам свідка ОСОБА_4 , суд присяжних в частині хронології подій, які відбувалися за його участю, та участю обвинуваченого й потерпілого ОСОБА_3 вважає х такими, що пом`якшують його участь, оскільки свідок під час допиту не вказував на відвідування ОСОБА_7 разом з ОСОБА_3 , на що під час судового розгляду вказував ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_7 .

Підстав для обмови ОСОБА_7 свідка ОСОБА_4 судом не встановлено.

Критично суд відноситься й до показань свідка ОСОБА_4 в частині дій, які відбувались за його участю у приміщенні льоху з огляду на його розміри, що визначені під час огляду місця події, зросту тіла потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Більше того, допитаний у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_20 , який безпосередньо оглядав льох, категорично запевнив суд, що знаходження у ньому трьох осіб та вчинення активних дій виключається з огляду на незначні його розміри.

Не вказував свідок ОСОБА_4 на кількість нанесених ОСОБА_3 ударів ОСОБА_1 дерев`яною палицею, а лише констатував факт спричинення нею ударів по голові, коли той перебував у середині льоху.

Критично суд відноситься й до показань свідка в частині періоду проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

23 квітня 2015 року підозрюваному ОСОБА_1 у присутності захисника останнього - адвоката Ялисоветського В.В. в порядку ст. 290 були відкриті матеріали досудового слідства в двох томах: перший том на 238 аркушах, другий том на 264 аркушах, в тому числі й відеоматеріалами.

При цьому, підозрюваний ОСОБА_1 висловив свої зауваження щодо відсутності в матеріалах справи документів на підтвердження застосування до нього незаконних методів слідства / т. 3, а. с. 46; т. 16, а. с. 188 /.

Вказані обставини спростовують твердження обвинувачення та його захисника про надання доступу до відеоматеріалів й речових доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

06 жовтня 2015 року у період часу з 12 год. 10 хв. до 13 год. 20 хв. у приміщенні ІТТ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області підозрюваному ОСОБА_1 у відсутність його захисника, участь якого є обов`язковою, надано доступ до додаткових матеріалів у межах кримінального провадження № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року, зокрема з матеріалами першого тому з І - го по 76 - го аркуша / т.3, а. с. 243 /

06 листопада 2015 року відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів кримінального провадження в двох томах, де перший том на 238 аркушах, другий том на 272 аркушах, обвинувачений ОСОБА_1 ознайомлений не був через ненадання йому копій відповідних матеріалів з метою їх оскарження / т. 3, а. с. 244 /.

04 лютого 2016 року обвинуваченому ОСОБА_1 у приміщенні ІТТ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області у відсутність його захисника, участь якого є обов`язковою, в період часу з 16 год. 30 хв. до 16 год. 40 хв. надано доступ до додаткових матеріалів досудового розслідування у межах кримінального провадження № 12015170090000473 в прошитому та пронумерованому стані в двох томах, де перший том на 238 аркушах, другий том на 272 аркушах.

Заяв клопотань від ОСОБА_1 не надходило / т.3, а.с.242 /

При цьому, суд присяжних звертає увагу на те, що протокол не містить в собі посилання, до яких додаткових матеріалів ОСОБА_1 у відсутність його захисника надано доступ, відтак вважає, що матеріали кримінального провадження останнім були відкриті частково, що вцілому позбавляє забезпечення процесуальної рівності та змагальності сторін у кримінальному провадженні, підвищення гарантій захисту прав підозрюваних і обвинувачуваних та інших учасників кримінального провадження.

Допитані в судовому засіданні старші слідчі СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, підполковиний поліції ОСОБА_14, капітан поліції ОСОБА_44 підтвердили у судовому засіданні, що входили до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 12015170090000473 від 06 лютого 2015 року та діяли виключно в межах їх повноважень і у відповідності до вимог чинного КПК України.

При цьому, ОСОБА_44 не зміг пригадати в чому був одягнутий обвинувачений в момент його затримання.

Відносно застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 під досудового розслідування недозволених методів слідства, суд присяжних встановив наступне.

Європейський суд з прав людини у своїх рішенням підкреслив, що коли особа висуває безпідставну скаргу про погане поводження щодо нього зі сторони правоохоронних органів або інших представників держави, яке було незаконним та таким, що порушує ст. 3 Конвенції, це положення за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіціального розслідування, здатного привести до встановлення та покарання винних у цьому осіб / « Вергельський проти України », 2009 р., п. 97; « Яременко проти України », 2008 р., п. 57; « Олександр Смирнов проти України », 2010 р., п. 56 /.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 лютого 2015 року доручено організацію перевірки Кременчуцькій місцевій прокуратурі Полтавської області, якою необхідно перевірити чи застосовували під час досудового розслідування фізичне та психологічне насильство відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слідчим Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_44 , ОСОБА_38 , невідомою особою на імя « ОСОБА_45 » та працівниками міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області / т. 1, а. с. 220 /.

Відповідно до висновку експерта № 147 від 09 лютого 2015 року, яка проведена на підставі постанови старшого слідчого відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_38. від 07 лютого 2015 року / судово - медичний експерт ОСОБА_46 /, на момент судово - медичної експертизи у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на лобі зліва, які утворилися від дії тупих, твердих предметів що мають обмежену контактуючу поверхню, можливо в указаний термін і при указаних обставинах, про що свідчить локалізація, характер та механізм утворення тілесних ушкоджень, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; синців на грудні клітині зліва та на попередній поверхні лівої гомілки у верхній третині, які утворилися від дії тупих, твердих предметів, можливо в указаний термін і при указаних обставинах, про що свідчить локалізація, характер та механізм утворення тілесних ушкоджень, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Зазначені тілесні у ушкодження утворилися від дії тупих предметів, які діяли не менш як три рази, про що свідчить кількість тілесних ушкоджень. Об`єктивних ознаків тілесних ушкоджень, які б могли свідчити про самозахист не виявлено. Ділянки тіла, на яких виявлено тілесні ушкодження доступні для спричинення власноруч, але це маловірогідно.

З мотивувальної частини вказаного висновку слідує, що зі слів під експертного відомо, що 06 лютого 2015 року, близько 19 години був затриманий за підозрою у вчиненні вбивства. 06 лютого 2015 року спав в камері та ударився об бильце ліжка. Зі сторони працівників міліції тілесні ушкодження не спричинялися / т. 2, а. с. 24 - 25 /.

Відповідно до висновку експерта № 148 від 09 лютого 2015 року, яка проведена на підставі постанови ст. слідчого відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_38. від 07 лютого 2015 року / судово - медичний експерт ОСОБА_46 /, на момент судово - медичної експертизи у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця та садна на внутрішній поверхні лівого ліктьового суглобу, які утворилися від дії тупих, твердих предметів, що мають обмежену контактуючу поверхню внаслідок удару, можливо в указаний термін і при указаних обставинах, про що свідчить локалізація, характер та механізм утворення тілесних ушкоджень і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які утворилися не менш як від одного удару, про що свідчить кількість тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на внутрішній поверхні лівого ліктьового суглобу можуть свідчити про самозахист. Ділянки тіла, на яких виявлено тілесні ушкодження доступні для спричинення власноручно, але це маловірогідно.

З мотивувальної частини висновку слідує, що 06 лютого 2015 року був затриманий працівниками поліції за підозрою в приховуванні слідів злочину. Зі сторони працівників поліції тілесні ушкодження не спричинялися. 05 лютого 2015 року знайомий чоловік палицею наніс удар по лівому лікті / т. 2, а. с. 27 /.

За даними третьої міської лікарні Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07 квітня 2017 року, ОСОБА_1 07 лютого 2015 року в лікувальний заклад за медичною допомогою не звертався / т. 5, а. с. 85, 122 /.

Відповідно до інформації начальника Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області від 30 грудня 2015 року, запис відеоспостереження з камери спостереження, встановленої на фасаді центрального входу у адміністративне приміщення Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, що розташовано за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. 29 вересня, 6, за 06 лютого 2015 року не має можливості у зв`язку з закінченням терміну зберігання відеозаписів, який становить тридцять днів / т. 1, а. с. 197 /.

Постановою слідчого в ОВС СВ прокуратури Полтавської області Магди В.Л. від 31 березня 2016 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 42016171090000027 від 15 лютого 2016 року закрито у звязку з відсутністю в діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України / т. 2, а. с. 164 - 165; т.3, а. с. 325 - 326 /.

Із мотивувальної частини постанови слідує, що ОСОБА_1 впродовж досудового розілсдування у межах кримінального провадження заперечував свою причетність до нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, про застосування до нього недозволених методів слідства не вказував.

Згідно записів Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, ОСОБА_1 доставлений до Кременчуцького МВ о 23 год. 59 хв. 06 лютого 2015 року претензій не має.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Полтавської області Магди В.Л. від 28 квітня 2017 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016171090000027 від 15 лютого 2016 року закрито у звязку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України / т. 17, а. с. 67-68 /.

З огляду на наведене, судом присяжних під час судового слідства не встановлено факту застосування до ОСОБА_1 недозволених методів слідства.

Відповідно до висновку акту судово - психіатричного експерта № 153 від 13 березня 2015 року, при дослідженні особистісних особливостей підекспертного ОСОБА_1 виявляє достатню активність темпу психічних процесів і станів, низьку вразливість, відсутність імпульсивності, виражену емоційну нестійкість, високий індекс психопатизації зі схильністю до антисоціальних вчинків та алкоголізації. В мотиваційній сфері - діяльність випробуваного ОСОБА_1 спричинюється в осоновному, задоволенням органічно обумовлених потреб та в меншій мірі задоволенням потреб вищого духовного порядку. Вказані індивідуально - психологічні особливості та домінуючі мотиви поведінки ОСОБА_1 не могли суттєво вплинути на його свідомість та діяльність на час інкримінованого йому протиправного діяння.

З урахуванням емоційного стану, індивідуально - психологічних особливостей, рівня розумового розвитку ОСОБА_1 може усвідомлювати зміст своїх дій та в повній мірі керувати ними і передбачати їх наслідки.

На час інкримінованого діяння ОСОБА_1 не знаходився в особливому емоційному стані, що суттєво вплинув на його свідомість та поведінку.

За даними клінічного дослідження особи, виявлені під час проведення експертизи, ОСОБА_1 ретельно продумує відповіді на поставленні питання. З приводу злочину говорить охоче, багатослівно, але уникає того, скільки тоді випив. Конфлікт, начебто, виник з ОСОБА_40 , його потерпілий звинуватив у тому, що він « сам не платить, та ще привів жити оцього ». Наполягає на тому, що сам не бив потерпілого, а тільки розбороняв. Послідовність подій памятає чітко / т.3, а. с. 153-159 /.

Згідно ухвали суду від 07 червня 2021 року доручено відповідальним особам ГУНП в Полтавській області забезпечити явку у судове засідання, наступних співробітників поліції, посади й спеціальні звання яких вказані на час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170090000473 від 06 лютого 2015 року відносно ОСОБА_1 :

-старшого слідчого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи СУ УМВС України в Полтавській області, майора поліції ОСОБА_38.,

-слідчого СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, лейтенанта міліції ОСОБА_49;

-оперативного чергового Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, капітана міліції ОСОБА_47 ,

-о/у СКР Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_10 ;

-о/у СКР Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_13

окрім цього, доручено відповідальним особам ГУНП в Полтавській області здійснити слідчі / оперативно - розшукові дії, спрямовані на встановлення дійсного місця знаходження / перебування /, свідків захисту ОСОБА_20 , ОСОБА_48 , ОСОБА_18 , свідка обвинувачення ОСОБА_15 .

Відповідно до повідомлення заступника начальника СУ ГУНП в Полтавській області Познякова Д., свідок ОСОБА_38 постійно перебуває поза межами України, свідок ОСОБА_13 перебуває у розшуці УВБ в Полтавській області ДВБ НПУ, свідок ОСОБА_49 знаходиться на лікуванні у м. Києві, місце знаходження свідків ОСОБА_48 та ОСОБА_18 не встановлено. Вказані свідки викликалися за клопотанням сторони захисту та судом були заходи для забезпечення їх явки у судове засідання.

Згідно повідомлення тимчасово виконуючого обов`язки завідуючого Кременчуцького міжрайонного відділення судово - медичної експертизи ОСОБА_50 , судово - медичний експерт ОСОБА_46 , який викликався судом за клопотанням сторони захисту, з червня 2021 року та станом на січень 2022 року перебуває на лікарняному, що унеможливлює його явку до суду / т. 19, а. с. 3 /.

Таким чином, відповідно до вимог ст. ст. 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

Підставою кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.

Частиною першою ст. 11 КК України визначено, що злочин / кримінальне правопорушення /, - це передбачене кримінальним законом суспільно - небезпечне, винне діяння / дія чи бездіяльність /, вчинене суб`єктом злочину.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За правилами частин 1 і 2 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

При цьому, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суд має керуватися стандартом доведення / стандартом переконання /, що визначено частинами 2 і 4 ст. 17 КПК України, у відповідності з яким: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/ або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливість умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії події.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визначити винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь - який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і є єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Дотримуючись вказаних норм матеріального та процесуального закону при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , дослідивши, надані стороною обвинувачення докази, суд присяжних приходить до висновку, що винуватість останнього у вчиненні, інкримінованого йому, правопорушення, недоведена поза розумним сумнівом, оскільки з наданих стороною обвинувачення доказів не встановлено, що обвинувачений, який раніше вчинив умисне вбивство, діяв з прямим чи непрямим умислом, направленим на заподіяння смерті іншій особі.

За нормативним визначенням умисне вбивство / ст. 115 КК України / з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді протиправного посягання на життя іншої людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямий або непрямий умисел), коли особа усвідомлює, що у результаті її дій потерпілий помре, і бажає настання смерті або свідомо припускає настання таких наслідків. При вирішенні питання щодо спрямованості (змісту) умислу особи необхідно виходити із сукупності всіх обставин кримінального провадження, враховувати не тільки поведінку винуватця і потерпілого напередодні злочину та їхні стосунки, але й спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, застосоване знаряддя злочину, характер, локалізацію та ступінь тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, а також поведінку винної особи після скоєного. Про наявність прямого умислу можуть свідчити такі дії особи, які завідомо для неї повинні були потягнути за собою смерть потерпілого.

При цьому, умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого / ч. 2 ст. 121 КК /. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю, тобто у нього відсутній прямий намір на вбивство. Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу скоєного злочину і виявлення його елементів та всіх обставин вчиненого діяння зокрема необхідно враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.

Дослідивши та проаналізувавши в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, відкриті в порядку ст. 290 КПК, надавши кожному з них та їм у сукупності належну оцінку з точки зору допустимості й достатності, тлумачачи всі сумніви на користь обвинуваченого, суд присяжних дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 мотиву та умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_3 .

Із змісту пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення не можливо встановити, що саме передувало, нібито, вчиненню ним злочину, які відносини у останнього були з потерпілим, та потерпілого й свідка ОСОБА_4 та в зв`язку з чим у обвинуваченого міг виникнути умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 , не встановлені мета та мотив таких дій, чи наявність іншого умислу на настання будь - яких іншим наслідкам, які могли настати. Органами досудового слідства не перевірялася версія того чи не були тяжкі тілесні ушкодження, що завдані потерпілому, спровоковані діями іншої особи.

Європейський суд з прав людини у справах «Камасінські проти Австрії» та «Абрамян проти Росії» зазначив, що в тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції наголошено на необхідності приділяти особливу увагу роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому. Крім того, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Оскільки стороною обвинувачення не надано суду доказів, які беззаперечно підтверджували б вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому обвинуваченні за п. 13 ч. ч. 2 ст. 115 КК України, суд вважає недоведеною належними і допустимими доказами його винуватість у вчиненні зазначеного правопорушення.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у разі, якщо недоведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.

Таким чином, суд, виходячи з загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, проаналізувавши всі докази в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні, враховуючи положення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини за ст. 17 КПК України, а саме, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи; положення ст. 62 Конституції України та положення ст. 5 « Право на свободу та особисту недоторканність « Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приходить до висновку про недоведеність того, що в діянні ОСОБА_1 є склад інкримінованого йому правопорушення.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача, про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Питання незаконності вилучення паспорта судом не досліджується, виходячи з положень ст. 91 КПК України.

Питання речових доказів / т.6, а. с. 109 - 110 /, які були досліджені судом, та судових витрат, що пов`язані з проведенням судово - дактилоскопічної експертизи та судово - трасологічної експертизи, у загальному розмірі 442 грн. 52 коп., суд присяжних вирішує у відповідності з ст.ст. 100 і 124 КПК України.

З огляду на виправдання ОСОБА_1 у умисному завданні смерті ОСОБА_3 , цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 підлягає залишенню без розгляду, керуючись ч. 3 ст. 129 КПК Украни.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому, за п. 13 ч. 2 ст. 115 України, обвинувачені та у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення, - виправдати.

ОСОБА_1 звільнити з - під варти з зали суду негайно.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на поновлення в його правах, обмежених під час кримінального провадження у порядок та спосіб, визначений Законом України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові, незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду ».

Речові докази у вигляді:

-пляшки, банок у кількості двох штук, фрагментів скла, зіскобу, рушника, трьох змивів, фрагментів рослинного походження, дерев`яної палиці, що вилучені в ході огляду місця події та передання на зберігання до камери схову Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, - знищити.

-підштаники, вилучені у ОСОБА_4 , - знищити.

-куртки, светра, пару ботинок, кофти, сорочки, маки, куртки, спортивної кофти, кофти бордового кольору, спортивних штанів синього кольору, зрізів нігтьової платини з лівої та правої руки ОСОБА_3 , що передані на зберігання в камеру схову Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області, - знищити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у справі у загальному розмірі 442 грн. 06 коп. віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Після проголошення вироку суду учасники справи мають право ознайомитись з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя:

Суддя:

Основні присяжні:

______ Федорченко В.В.

______ Безручко В.В.

______ Малиш С.О.