Рішення № 103384784, 19.01.2022, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6580/20

Номер провадження 2/404/1954/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді Варакіної Н.Б.

при секретарі -Шеремет Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом АТКБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 58541,11 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що відповідач підписала заяву № б/н від 06.10.2010 з метою отримання банківських послуг. Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 35000 грн. Відповідач станом на 20.09.2020 порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 58541,11 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 29545,93 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 10329,16 грн, пеня 18666,02 грн. Просить стягнути заборгованітсь та судовий збір.

Відповідач подала відзив, в якому просила у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач не надав докази на підтверджують наявністі заборгованості та її розмір, а саме первинні документи,оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Надання довідки про заборгованість без надання первинних документів, які б підтверджували таку заборгованість не є належним доказом по справі та не дає можливість суду дослідити наявністьзаборгованості та її розмір.По справі № 188/1815/17 Верховний суд вказав,що витяг з Умов про надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті,не може вважатись складовою частиною спірного кредитного договору.Позивач посилається на Умови та Правила,які почали діяти з 01.03.2019,в той час як просить стягнути борг за кредитом від 06.10.2010.Позивач посилається на приєднання до договору, але умови приєднання повинні бути зрозумілими та доведеними до відома позичальника.До такого ж висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 11.03.2015 № 6-16-цс15, який вказав,що без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг,відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредитів,наданий банком витяг з умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватись як стандартна(типова) форма,що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору,оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані умови та правила надання позики,відсутність в заяві домовленості сторін про істотні умови надання позики, не можуть бути належними доказами позовних вимог.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач в анкеті-заяві чітко висловила бажання оформити картку «Універсальна», яка встановлює процентну ставку 27,6% на рік, розмір комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу. З виписски з карткового рахунку вбачається, що відповідач користувався грошима, частково сплачувала заборгованість. Просив позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що 06.10.2010 відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, змінуабоприпиненняцивільних прав та обов`язків. Правочиниможуть бути односторонніми та дво - чибагатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникненняспірнихправовідносин) правочинвважається таким, щовчинений у письмовійформі, якщойогозмістзафіксований в одному абокількох документах, у листах, телеграмах, якимиобмінялисясторони. Правочинвважається таким, щовчинений у письмовійформі, якщо воля сторінвиражена за допомогою телетайпного, електронногоабоіншоготехнічногозасобузв`язку. Правочинвважається таким, щовчинений у письмовійформі, якщовінпідписаниййого стороною (сторонами). Правочин, якийвчиняєюридична особа, підписується особами, уповноваженими на цеїїустановчими документами, довіреністю, законом абоіншими актами цивільногозаконодавства, та скріплюєтьсяпечаткою.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язокздійснювати продаж товарів, виконанняробіт, абонаданняпослуг кожному, хто до неїзвернеться (роздрібнаторгівля, перевезення транспортом загальногокористування, послугизв`язку, медичне, готельне, банківськеобслуговуваннятощо) (ч. 1 ст. 633 ЦК України).

За змістомстатті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умовиякоговстановленіоднієюізсторін у формулярах абоіншихстандартних формах, якийможе бути укладенийлише шляхом приєднаннядругоїсторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не можезапропонуватисвоїумови договору.

Згіднозі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщосторони в належнійформідосяглизгоди з усіхістотних умов договору. Істотнимиумовами договору є умови про предмет договору, умови, щовизначені законом як істотніабо є необхідними для договорівданого виду, а такожусітіумови, щодояких за заявоюхоча б однієїізсторінмає бути досягнутозгоди. Договірукладається шляхом пропозиціїоднієїсторониукластидоговір (оферти) і прийняттяпропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозиціюукластидоговір, відповіді про прийняттяцієїпропозиції. Якщовідповідно до акта цивільногозаконодавства для укладення договору необхіднітакожпередання майна абовчиненняіншоїдії, договір є укладеним з моменту переданнявідповідного майна абовчиненняпевноїдії.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України(в редакції на час виникненняспірнихправовідносин) встановлено, що за кредитним договором банк абоіншафінансоваустанова (кредитодавець) зобов`язуєтьсянадатигрошовікошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредит та сплатитипроценти.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК Україникредитнийдоговірукладається у письмовійформі. Кредитнийдоговір, укладений з недодержаннямписьмовоїформи, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставусвоїхвимогабозаперечень, крімвипадків, встановленихцим Кодексом. Доказування не можеґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, у матеріалахсправиміститьсялишекопіяанкети заяви про приєднання до Умов та Правил наданнябанківськихпослуг у ПриватБанку, щопідписанавідповідачем. При цьому, копіїдодатків, а самеВитяг з Тарифів, Умови та Правиланаданнябанківськихпослуг, щодолученіпозивачем до матеріалівпозовної заяви, підписіввідповідача не містять, щосвідчить про недоведеність факту ознайомленнявідповідачасаме з цимиТарифами, Умовами та Правилами наданнябанківськихпослуг. Також, в матеріалахсправивідсутняПам`яткиклієнта.

Крім того, як зазначаєпозивачУмови та Правила наданнябанківськихпослугдіють з 01.03.2019, а відповідачпідписав Анкету-заяву 06.10.2010.

Тобто, матеріалисправи не містятьпідтверджень, щосамецейВитяг з Тарифів, Умови та Правиларозуміввідповідач та ознайомився і погодився з ними, а також те, щовказаний документ станом на 06.10.2010 містивумови, зокрема й щодосплативідсотків та неустойки (пені, штрафів).

Частина 4 ст. 263 ЦПК Українипередбачає, що при виборі і застосуваннінорми права до спірнихправовідносин суд враховуєвисновкищодозастосуваннявідповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постановівід 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, зауважила на тому, щороздруківкаіз сайту позивача не може бути належнимдоказом, оскількицейдоказповністюзалежитьвідволевиявлення і дійоднієїсторони (банку), яка можевносити і вносить відповіднізміни в умови та правила споживчогокредитування. За таких обставин та без наданихпідтверджень про конкретнізапропонованівідповідачціУмови та правила банківськихпослуг, відсутність у анкеті-заявідомовленостісторін про сплатувідсотків за користуваннякредитними коштами, штрафів за несвоєчаснепогашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можутьрозцінюватися як стандартна (типова) форма, щовстановленащодоукладеногоізвідповідачем кредитного договору, оскількидостовірно не підтверджуютьвказанихобставин.

Таким чином, ізнаявної в матеріалахсправикопіїанкети-заяви про приєднання до Умов не можливодійтивисновку, що дана анкета-заяваміститьістотніумовивластиві для даного типу договору, адже з матеріалівсправивбачається, що анкета-заява, у якійміститьсяпідписпозивача, стосуєтьсялишейогонаміруоформитидебетовуособистукартку. Іншінадані банком документиміститьлишезагальнуінформаціющодо умов наданнябанківськихпослуг у ПриватБанку. Позивачем не наданожодногопідтвердження про погодженнявідповідачем будь-якогорозмірувідсоткової ставки.

За таких обставин, суд відмовляє у задволенні позову, щодостягненнявідсотків та пені.

Однак, суд враховуєнаданийпозивачемрозрахунокзаборгованості, адже ним окріміншихсум, заявлених до стягнення з відповідача, буловизначено і заборгованість по тілу кредиту. Такожпозивачем на підтвердженнязаявленихвимогнадановиписку по рахункам.

Позивач,окрімстягненнязаборгованості за простроченимвідсоткамита пені, просить стягнутизаборгованість за тілом кредиту.

Наданнякоштів у позику, в тому числі і на умовахфінансового кредиту, є фінансовоюпослугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансовіпослуги та державнерегулюванняринківфінансовихпослуг» від 12.07.2001).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, фінансовіпослугивідповідно до положеньцього Закону надаютьсясуб`єктамигосподарювання на підставі договору. Договір, якщоінше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізитисуб`єктагосподарювання; 3) прізвище, ім`я і по батьковіфізичної особи, яка отримуєфінансовіпослуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходженняюридичної особи; 5) найменуванняфінансовоїоперації; 6) розмірфінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки йоговнесення та умовивзаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припиненнядії договору; 9) права та обов`язкисторін, відповідальністьсторін за невиконанняабоненалежневиконання умов договору; 9-1) підтвердження, щоінформація, зазначена в частинідругійстатті 12 цього Закону, наданаклієнту; 10) іншіумови за згодоюсторін; 11) підписисторін.

Доказами, якіпідтверджуютьнаявністьзаборгованості та їїрозмір є первиннідокументи, оформленівідповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерськийоблік та фінансовузвітність». Згідно з указанимиположенням закону підставою для бухгалтерськогооблікугосподарськихоперацій є первиннідокументи. Для контролю та впорядкуванняобробленняданих на підставіпервиннихдокументівможутьскладатисязведеніобліковідокументи. Первинні та зведеніобліковідокументиможуть бути складені у паперовійабо в електроннійформі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організаціюопераційноїдіяльності в банках України, затвердженогоПостановоюПравлінняНаціонального банкуУкраїнивід 18червня 2003року №254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовноюзаявою), виписки з особовихрахунківклієнтів є підтвердженнямвиконаних за день операцій і призначаються для видачіабовідсиланняклієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організаціюбухгалтерськогообліку, бухгалтерського контролю під час здійсненняопераційноїдіяльності в банках України, затвердженогоПостановоюПравлінняНаціонального банкуУкраїнивід 04липня 2018року №75 (в редакції, чинній на час вирішеннясправи судами першої, апеляційної та касаційноїінстанцій).

Звертаючисьдо суду з позовом банк зазначив, що на підставіанкети-заяви про приєднання до Умов та Правил наданнябанківськихпослуг у АТ КБ «ПриватБанк» з позвачемукладенокредитнийдоговір з подальшимзбільшенням кредитного ліміту до 35 000 грн.

Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил наданнябанківськихпослуг, остання не містить будь-якихданих про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачукредитноїкартки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заявавзагалі не міститьніякихданих, крімпрізвища, адреси та підписувідповідача.

Відповідно до довідки про видачукредитнихкартокпозивачу 15.09.2010 видано кредитнукартку з № НОМЕР_2 з терміномдії до 09/14 року; 12.08.2014 видано картку з № НОМЕР_3 з терміномдії до 03/18 року та 27.04.2018 видано картку з № НОМЕР_4 з терміномдії до 01/22 року (а.с. 12).

Також, вбачається, щопіслячерговогозбільшення кредитного лімітупозичальниккористуваласькредитними коштами (а.с. 48-51).

Тобто, зазначенесвідчить про інформованістьпозичальника про збільшенняйого кредитного ліміту, а йогоактивнідіїщодовикористаннякредитнихкоштів - про згоду на такезбільшення.

З розрахункуспірноїзаборгованості й виписки по рахункупозивачавбачається, щоостання на погашення кредиту сплачувала АТ КБ «ПриватБанк» кошти.

Відповідачем не наданівласнирозрахунки, тому суд приймаєрозрахункизаборгованості за тілом кредиту, наданіпозивачем.

Ураховуючи, щофактичноотримані та використаніпозичальникомкредитнікошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, судвважає, що банк вправівимагатизахистусвоїх прав через суд - шляхом зобов`язаннявиконанняборжникомобов`язку з поверненняфактичноотриманоїсумикредитнихкоштів.

Враховуючивикладене, суд приходить до висновкущо з відповідача на користьпозивачапідлягаєстягненнюзаборгованість за тілом кредиту в розмірі 29545,93 грн.

Судовівитратипонесеніпозивачем документально підтверджуються в матеріалахсправи: за подачу позовної заяви в розмірі2102 грн.За правилами частини 1 статті 141 ЦПК Українисудовийзбірпокладається на сторонипропорційнорозмірузадоволенихпозовнихвимог.

Оскількипозовпідлягаєчастковомузадоволенню, з позивача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягаєстягненнюсудовийзбір в загальномурозмірі1051 грн.

На підставі ст. 207, 626, 628, 638, 1954, 1055 ЦК України, керуючись ст. 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ПозовАТКБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольтнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь АТКБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в розмірі 29545,93 грн.

У задволенні вимог про стягнення 10329,16 грн відсотків та 18666,02 грн пені відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь АТКБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1051 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення складено 31 .01.2022.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда